У січні-вересні 2021 року план сукупних доходів державного бюджету перевиконано на 3,7%, а податкових надходжень – на 4,9%. Основними драйверами зростання податкових надходжень стали відновлення споживчого попиту, зростання імпорту та високі світові ціни на сировинні товари. В той же час на стороні видаткової частини бюджету недофінансованими залишились 7,6% видатків, що було викликано суттєвим недовиконанням плану державних запозичень і хронічними проблемами із затвердженням бюджетних програм. 

Темпи приросту реальних видатків Зведеного бюджету відносно січня-вересня 2020 р. становили 2,5%, а відносно 2019 р. – 9,9%. Органи державної влади зосереджували бюджетні ресурси на важливих напрямах, пов’язаних із збереженням здоров’я населення, відбудовою транспортної інфраструктури та вкладеннями в дошкільну і середню освіту. До позитивів державної політики варто віднести і зупинку перманентного нарощування видатків на органи держуправління, правоохоронні та судові органи (які традиційно відзначалися мінімальною результативністю). Але негативної оцінки заслуговують державні рішення щодо скорочення реального фінансування сфери оборони, охорони навколишнього середовища, вищої освіти. 

У структурі видатків за економічними категоріями частка капітальних видатків зменшилася з 8,1-8,2% в 2019-2020 рр. до 7,4% у 2021 р. Мало місце і скорочення обсягу капітальних видатків бюджету відносно ВВП: з 2,9% у січні-вересні 2020 р. до 2,5% у 2021 р. При цьому скромні обсяги капітальних видатків все більшою мірою спрямовувалися на цілі дорожнього будівництва. Капітальні видатки Державного агенства автомобільних доріг за 9 місяців 2021 р. становили 84% загальної суми капітальних видатків бюджету, тоді як в 2019 р. – лише 37%. Такі пропорції державного інвестування є аномальними, з огляду на недорозвиненість міського і залізничного транспорту, погану оснащеність медичних закладів, зношеність мереж житлово-комунального господарства, дефіцит об’єктів соціальної інфраструктури.

Профіцит Зведеного бюджету за 9 місяців становив 2,5 млрд грн або 0,1% ВВП, а величина циклічно скоригованого первинного балансу в ІІІ кварталі сягнула +3,4% потенційного ВВП. Тобто у поточному році фіскальна політика України справляла пригнічуючий вплив на сукупний попит. Український циклічно скоригованого первинний баланс кратно перевищував середній показник у країнах з ринками, що формуються (-0,8% ВВП) та у європейських країнах з ринками, що формуються (-1,8% ВВП). Результати проведеного нами порівняльного аналізу вказують на надмірно жорсткий характер фіскальної політики в нашій країні. 

Суттєве пожорсткішання фіскальної політики України у січні-вересні 2021 р. при продовженні епідемічної кризи та кволому економічному відновленні було передчасним і недостатньо виваженим. У цьому контексті фахівці МВФ зазначали: «Для подолання пандемії та прискорення виходу економіки з кризи дуже важливо правильно обрати час і швидкість зниження бюджетного дефіциту; основним чинником при цьому має бути фаза пандемії – країни з низьким рівнем вакцинації та стрімким поширенням вірусу повинні продовжувати політику захисту людських життів і підтримки економіки. І навіть якщо вірус взято під контроль, але економічне відновлення є повільним, то продовження фіскальної підтримки є правильним рішенням».

Домінуючими тенденціями на ринку ОВДП стали: 1) активізація гривневого сегменту ринку і зростання сум валових запозичень в 1,4 разу відносно 2020 р. при скороченні валютного сегменту; 2) поступове зростання середніх номінальних ставок за ОВДП при незначному зниженні реальних ставок, що не завадило їх утриманню на високому рівні (2,5% річних); 3) збереження помітного відриву середньої ставки ОВДП від облікової ставки НБУ та збільшення розриву між ставками ОВДП і депозитними ставками (до 4,4 в.п.); 4) утримання високих вхідних бар’єрів на ринок ОВДП для фізичних осіб при домінуванні на ринку українських банків. Найбільш вірогідною причиною таких тенденцій є сегментація національного фінансового ринку, його недостатня глибина/ місткість і створення регуляторними органами нерівних умов для різних категорій інвесторів.

Обсяг державного і гарантованого державою боргу у вересні 2021 р. становив 2,45 трлн грн., що означало його зменшення на 106 млрд грн за 9 місяців.  В Україні порушувалися критерії боргової стійкості за 2-ма з 5-ти ключових індикаторів – відношення державного боргу до доходів бюджету та короткострокового зовнішнього боргу до міжнародних резервів. Однак, відносно 2020 р. динаміка більшості індикаторів боргової спроможності була сприятливою, що вказує на зниження боргових ризиків. У той же час структура державного боргу України вже тривалий час демонструє високий рівень валютних ризиків і ризиків рефінансування боргу. Це сигналізує про можливість боргових ускладнень у випадку різкої девальвації гривні чи втрати доступу до зовнішніх джерел фінансування.

Пріоритетними заходами економічної та фіскальної політики держави на 2021-2022 роки є: 1) уникнення надміру раннього відходу від програм фіскальної підтримки економіки та гуманітарної сфери, що вимагає виконання наявних планів фінансування видатків і активнішого залучення державних позик; 2) відновлення дії фіскальних правил, починаючи з 2023 р. з можливим підвищенням ліміту державного боргу до 70% ВВП і поширенням його дії на сектор загального державного управління; 3) налагодження ефективної координації фіскальної та монетарної політик і утримання помірного рівня відсоткових ставок на фінансовому ринку; 4) розширення участі роздрібних інвесторів у придбанні ОВДП через створення відповідних організаційно-фінансових механізмів; 5) мінімізації залучення ринкових позик на зовнішньому ринку з відповідним збільшенням запозичень на ринку ОВДП, в тому числі і активізацією сегменту валютних ОВДП.