Справа Мотор Січі. Чому китайські компанії хочуть стягнути $3,5 млрд з України
Чому Україна та США запроваджують санкції проти китайських компаній, які хочуть встановити контроль над українським підприємством "Мотор Січ", чому воно взагалі викликає такий інтерес у світі і що це за позов, за яким Україна може втратити 3,5 млрд доларів?
Пояснюємо все коротко.
Що це за підприємство
"Мотор Січ" - найбільше українська компанія з виробництва двигунів для літаків, гелікоптерів, крилатих ракет. Це підприємство і модернізує, і ремонтує двигуни. Окрім того, воно виробляє гелікоптери, агротехніку та газотурбінні електростанції.
На ньому працюють приблизно 20 тисяч людей, тому "Мотор Січ" грає важливе значення у всій економіці Запоріжжя.
Як акції потрапили до китайців
З 1988 року директором "Мотор Січі" був В'ячеслав Богуслаєв.
У 1994 році підприємство приватизували, Богуслаєв отримав контроль над більшістю акцій. Пізніше він став відомий вже і як депутат Верховної Ради від Партії регіонів.
Після початку війни на Донбасі прибутки компанії скоротилися через втрату російського ринку.
У 2016 році у ЗМІ з'явилася інформація про продаж акцій підприємства китайським компаніям. Технології "МоторСічі" можуть бути цікавими для них, оскільки Китай прагне стати незалежним від інших країн у виробництві авіадвигунів, а китайська цивільна та військова авіація інтенсивно розвиваються.
У травні 2017 року віцепрем'єр-міністр Степан Кубів заявив, що "Мотор Січ" та китайська компанія Skyrizon планують побудувати завод у місті Чунцин, аби виробляти авіадвигуни за українськими технологіями. Проте вже у вересні 2017 року стало відомо, що СБУ підозрює Богуслаєва у незаконному продажі акцій, повідомляла Liga.net. Богуслаєв тоді не підтвердив і не спростував цю інформацію.
У квітні 2018 року Служба безпеки провела низку обшуків на "Мотор Січі". У відомстві повідомили, що іноземна компанія будує завод, на якому хоче використати українські технології, а іноземці встановили опосередкований контроль над контрольним пакетом акцій "Мотор Січі". Суд наклав арешт на 56% акцій, якими володіли китайські компанії.
У грудні 2019 року В'ячеслав Богуслаєв підтвердив продаж акцій китайським компаніям Skyrizon Aircraft та Xinwei Technology Group.
"Вони (інвестори - Ред.) нам 100 млн доларів дали. Ось це все (складання вертольотів - Ред.) робиться китайським коштом. Якщо б цього не було, був би склад металу", - заявив він, повідомляв Укрінформ.
До чого тут DCH Ярославського
Спочатку китайські компанії планували розвивати підприємство у партнерстві з Укроборонпромом, але від цієї ідеї відмовилися.
Компанія DCH Олександра Ярославського вирішила долучитися до вирішення долі "Мотор Січі" у серпні 2020 року.
Пан Ярославський відомий як прихильник співпраці з китайським бізнесом, перебуває у дружніх відносинах з засновником Alibaba Джеком Ма.
Дочірня компанія Skyrizon - Beijing Xinwei Technology Group Skyrizon - та DCH подали спільну заявку до Антимонопольного комітету для отримання контролю над підприємством шляхом консолідації. АМКУ кілька разів повертав заявку.
4 грудня 2020 року китайські компанії повідомили Мінюст про звернення до міжнародного арбітражу з позовом до України на 3,5 млрд доларів.
Згідно з повідомленням DCH, компанії вважають Україну винною в експропріації інвестицій і порушенні угоди про захист інвестицій між Україною та Китаєм. Міжнародні юридичні компанії WilmerHale, DLA Piper та Bird&Bird будуть представляти інтереси китайських інвесторів, радником з українського права буде юридична компанія Arzinger.
Чому США проти китайських інвестицій
США публічно виступили проти продажу "Мотор Січі" китайським інвесторам у 2019 році.
Радник президента США з нацбезпеки Джон Болтон під час виступу у Києві заявляв, що Китай вкрав технології винищувачів F-35 і подібна крадіжка військових технологій може чекати на Україну.
Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть "Прийняти та продовжити".
Кінець YouTube допису, 1
14 січня 2021 року Міністерство торгівлі США запровадило санкції проти Skyrizon. У Вашингтоні заявили, що компанія та її спроби набути іноземних військових технологій загрожують національній безпеці США, й пов'язали Skyrizon з китайською армією.
Якою є позиція України
29 січня 2021 року РНБО ухвалила санкції на три роки щодо китайських громадян Ван Цзина та Ду Тао, низки компаній, яких пов'язують з акціонерами "Мотор Січі". Зеленський запровадив їх двома указами.
В інтерв'ю HBO, опублікованому 1 лютого, Зеленський пообіцяв, що поки він лишається при владі, не дозволить отримати контрольний пакет акцій "Мотор Січі" жодній іноземній державі.
"Питання не в Китаї. Ми не маємо права продавати контрольний пакет управління стратегічними оборонними підприємствами України будь-якій країні", - зазначив він.
Зеленський також нагадав, що акції "Мотор Січі" потрапили до іноземної компанії за Петра Порошенка.
На стежці війни
31 січня у Запоріжжі співробітники СБУ прийшли на збори акціонерів "Мотор Січі".
У спецслужбі повідомили, що фіксували "можливі протиправні дії представників компаній DCH та Skyrizon Aircraft Holdings Limited" і документували факти "підготовки до знищення виробничих потужностей" оборонного підприємства. Збори не відбулися.
У DCH заявили, що причиною запровадження санкцій Україною міг бути намір створити перешкоди для проведення цих зборів. Китайські акціонери заявили, що санкції проти них виключають можливість компромісів з Україною в інвестиційній суперечці, повідомив 1 лютого Інтерфакс.
Водночас В'ячеслав Богуслаєв на сайті "Мотор Січі" ще 15 січня повідомив: "Процедура, за якою ці особи намагаються скликати збори, супроводжується чисельними порушеннями законодавства. Ані товариство, ані я, як його акціонер, ані інші акціонери - працівники АТ "Мотор Січ" не отримали від вказаних осіб жодних офіційних повідомлень про проведення цих зборів".
Уряд 20 січня дозволив Мінюсту закупити юридичні послуги для захисту інтересів держави в арбітражі, на кону якого - 3,5 млрд доларів.