Поради KPMG: Облік основних засобів, на що звернути увагу

Облік основних засобів – це сфера, яка стосується майже кожного платника податків. Питання щодо цього виникають на всіх етапах: від введення в експлуатацію та встановлення методів і строків амортизації, аж до списання/ліквідації чи продажу такого основного засобу (далі - «ОЗ»).

Базуючись на нашій практиці податкових діагностик, експерти KPMG раді поділитися з вами деякими порадами щодо обліку ОЗ, які можуть вам стати в нагоді.

Рекомендується описати в обліковій політиці підходи до обліку, вказати строки корисного використання, групи, метод амортизації, дату введення в експлуатацію відповідно до П(С)БО чи МСФЗ тощо. В обліковій політиці варто вказати, який метод амортизації використовується для основних засобів (наприклад прямолінійний/виробничий тощо). Інакше існуватиме ризик оспорювання податковими органами правомірності амортизації та визнання її необґрунтованою. Також доцільно чітко визначити критерії, коли відповідні витрати на ремонт, благоустрій та інші аналогічні витрати капіталізуються або списуються на витрати.

Платникам слід бути обачним з визначенням ліквідаційної вартості в обліковій політиці. Зокрема, не можна стверджувати, що ліквідаційна вартість будь-якого об’єкта ОЗ дорівнює нулю. Такі ситуації мають місце, але повинні бути конкретизовані та аргументовані. Інакше податкові органи можуть самостійно визначити ліквідаційну вартість об’єктів ОЗ.

Податкові органи звертають увагу на об’єкти ОЗ вартість яких дорівнює нулю, але вони не списані та продовжують використовуватися у господарській діяльності платника податку. Як результат, існує ризик того що податкові органи стверджуватимуть, що термін корисного використання таких активів був занижений, і таким чином амортизація відображена некоректно. Крім того, судова практика свідчить, що податкові органи можуть заперечувати строк корисного використання активів та встановлюють більш тривалий термін (наприклад, Постанова Верховного Суду України від 18 листопада 2020 р. у справі №640/18096/18).

Визначення терміну корисного використання активів (у тому числі на основі минулого досвіду та відповідних прогнозів) має визначатися платником податків, а не податковими органами. Водночас платникам податків мати документальне підтвердження та аргументи на користь встановленого терміну корисного використання. Такими документами можуть бути (1) акт на введення в експлуатацію зі встановленим терміном корисного використання, а також (2) облікова політика з положеннями про підхід до перегляду залишкової вартості та строків корисного використання активів на кінець кожного фінансового року.

Якщо в результаті списання об’єкта ОЗ платник податку не відображає у бухгалтерському обліку жодних матеріалів від ліквідації (наприклад, запчастин чи металобрухту), податкові органи можуть стверджувати, що такий платник: або (i) ліквідував об’єкт ОЗ лише у первинних документах без фактичної ліквідації (нереальність); або (ii) занизив залишкову вартість; або (ііі) не відобразив доходи від реалізації запасів, отриманих в результаті демонтажу (наприклад, металобрухту, запасних частин тощо). Судова практика свідчить, що інколи суд підтримує таку позицію податкових органів (наприклад, судова справа № 120/5464/20-A).

Платнику податків варто керуватися Методичними вказівками з бухгалтерського обліку основних засобів, затвердженими наказом Мінфіну України від 30.09.2003 № 561 (далі – Методичні вказівки). Відповідно до цього документу, постійно діюча комісія здійснює безпосередній огляд об'єкта, що підлягає списанню, визначає можливість реалізації (іншої передачі) об'єкта іншим особам або використання окремих компонентів, матеріалів, які можуть бути отримані під час демонтажу, визначає їх кількість та витрати.

Платникам податків рекомендується мати в наявності зокрема такі документи: наказ про демонтаж; акти або технічні звіти перевірки об’єкта ОЗ; акти здачі-приймання робіт з демонтажу тощо. Додатковим доказом також може слугувати експертний висновок (наприклад,  висновок технічного експерта або незалежного оцінювача), який підтвердить відсутність або неможливість одержання запасних частин, металобрухту тощо.

У разі завершень орендних договорів часто доводиться списувати залишкову вартість раніше капіталізованих ремонтів (поліпшень) орендованих приміщень. За загальним правилом, п. 189.9 ПКУ встановлює, що у разі якщо ОЗ ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання ОЗ. При цьому відповідно до пп. «г» п. 198.5 ПКУ платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ та зареєструвати податкову накладну.

Водночас ПДВ не нараховується, якщо ОЗ ліквідуються в разі знищення чи розібрання, внаслідок чого такі ОЗ не можуть використовуватися за первісним призначенням та у випадку подання до контролюючого органу належним чином оформленого акту на списання таких ОЗ. Така позиція підтверджується і податковими органами, наприклад, в  ІПК від 29.01.2019 р. № 300/ІПК/28-10-27-01-11.

Відповідно, у випадку розібрання, демонтажу та ліквідації проведених раніше ремонтів орендованих приміщень ПДВ може не нараховуватися. При цьому такі операції мають бути належним чином задокументовані, а податковим органам має бути подано відповідний акт списання.

Враховуючи наш досвід у сфері консультування та податкових діагностик, залучення кваліфікованої команди, яка допоможе Вам проаналізувати наявні податкові ризики та надасть рекомендації щодо їх зменшення, є одним з ефективних способів захисту від донарахувань податків.

В залежності від специфіки діяльності вашої компанії KPMG може:

• здійснити аналіз наявних первинних документів, наказів керівника, актів, рішень комісій та інших документів, якими задокументовано облік основних засобів на предмет коректності, повноти та деталізації;
• проаналізувати існуючу облікову політику щодо обліку ОЗ та надати рекомендації щодо її удосконалення / доопрацювання / оновлення;
• надати рекомендації для зниження існуючих податкових ризиків;
• розробити шаблони документів щодо обліку ОЗ (накази, акти, висновки комісій, службові записки та ін.);
• здійснювати консультування та супроводження компанії під час податкової перевірки ДПСУ;
• розробити внутрішнє положення (політику) та форми документів, що регулюватимуть капіталізацію та ліквідацію витрат на ремонти і поліпшення.

Якщо ви зацікавлені в отриманні детальних коментарів та оцінки ризиків діяльності вашої компанії, будь ласка, звертайтесь до Оксани Олехової, партнерки KPMG в Україні та Лілії Таран, менеджерки KPMG в Україні.