Едуард Мкртчан, підприємець, економічний експерт, голова благодійного фонду

Примара великої війни фокусує чи не єдиний позитивний вимір. Вона стала викликом, що змушує світ ставати сильнішим. Спонукає жорстко відповідати на реальні загрози. Зокрема, ті, що вчора ще здавалися малоймовірними. Відтак, глобальний суспільний розвиток  відбувається швидше, аніж – до кремлівського запаморочення.

Одним із ключових маркерів розвитку є інноваційний концепт "Індустрія 4.0". У 2013-му його запропонували експерти з ФРН, аби протидіяти експансії з Південно-Східної Азії. У Берліні сподівалися інноваціями стримати китайські компанії, що витісняли німецькі корпорації з ринків. Сьогодні цей концепт формує нову світову економічну реальність з урахуванням ризику енергетичних, логістичних чи сировинних криз.

Індустрія 4.0 є алгоритмом з економічної оптимізації. Її синергія забезпечує вищу якість індустріального розвитку. Основні індикатори – автоматизація процесів, раціоналізація логістики і виробництва. За дослідженням McKinsey, високотехнологічні компанії використовують не більше 60% свого потенціалу. Тож у кожній галузі є надмірні витрати, які варто оптимізувати.

Технології штучного інтелекту – це фактор, що нівелює чинник дешевої робочої сили. Формат Індустрії 4.0 трансформує їх від дотримування певних алгоритмів, до здатності – змінювати. Приміром, завдяки роботизації "Tesla" розгорнула свої потужності у Каліфорнії. Це виявилося дешевше, аніж виробляти і транспортувати машини з Піднебесної.

Для Індустрії 4.0 ключовим є формат промислового інтернету речей. Він дозволяє об'єктам реальної економіки взаємодіяти поза людським чинником. Ідеться про телекомунікаційні системи для автономних пристроїв, які обмінюються інформацією з урахуванням виробничих процесів. Діджиталізація об'єктів інтегрує їх до національних та міжнародних ланцюгів і цим забезпечує вищу додану вартість.

У 2019-му капіталізацію глобального ринка Industry 4.0 оцінювали в $71,7 млрд. За розрахунками аналітиків "Research and Markets", до 2024-го цей показник сягатиме $156,6 млрд. Таким чином середньорічне зростання складає майже 17%.

З огляду на це розвинені країни підтримують згаданий концепт як довготривалий тренд. Приміром, в Ізраїлі цим опікується Агенція інновацій. Там надають підприємцям кейси практичних інструментів чи доступ до структурних фондів для інноваційних екосистем. Це заохочує їх впроваджувати інноваційї. Мета – досягнути конкурентних переваг на місцевих та глобальних ринках. У результаті  Ізраїль посів друге місце у звіті Всесвітнього Економічного Форуму 2016-го щодо глобальної конкурентоздатності. Там створюють найбільше у світі стартапів на душу населення.

Зрештою, повернемося до українського виміру "Індустрії 4.0". На жаль, наші позиції невтішні. У звіті Всесвітнього економічного форуму 2018 року посідаємо лише 67 місце. За даними Держстату у 2020-му частка підприємств високотехнологічного сектору у структурі доданої вартості за попередні чотири роки скоротилася з 1,9% до 1,2%. Це засвідчує зворотні процеси у розвитку логістики і виробничої автоматизації.

З огляду на високі військові ризики просування в Україні "Індустрії 4.0" є стратегічним маркером з підвищення технологічності реального сектору. Для швидкого запровадження потрібна синергія трьох чинників: державного апарату, бізнесу й освітньої системи. Аналіз Асоціації підприємств промислової автоматизації свідчить про імовірність зростання виробництва на 7-10% за умови переходу України до Індустрії 4.0.

Для цього маємо удосконалити законодавче поле, встановити прозорі правила і забезпечити якісні кадри. Першим кроком вже є прийняття урядової постанови щодо концепту "Індустрія 4.0". Мета документу – прискорити трансформацію національної економіки, посилити її конкурентоздатність, розширити поле інвестицій. Важливо, що проект Індустрії 4.0 Мінекономіки просуває разом із ключовими гравцями ринку технологічних інновацій – асоціацією АППАУ та платформою "Industry4Ukraine".

 Документ передбачає розбудову мережі Центрів Індустрії 4.0 у Києві, Харкові, Львові тощо, як осередків інноваційного розвитку. Їх розгортатимуть в університетах, наукових установах, індустріальних парках. Там консультуватимуть підприємців щодо методології і ресурсів змін, сприятимуть впровадженню розробок.

Основні чинники, що гальмують інноваційні зміни в Україні – відтік молодих кадрів із промисловості, підготовка спеціалістів здебільшого без урахування вимог Індустрії 4.0, брак мережі експертів з її просування.

Нам необхідні програми, апробовані у країнах ЄС, з підготовки експертів-консультантів з питань аудиту, діджиталізації, пріоритетів впровадження технологій. У цьому напрямку відчутно просунулися наукові спільноти НТУУ "КПІ" ім. Сікорського та "Запорізької політехніки". В Інституті економіки та прогнозування НАН підготували методику, адаптовану до європейських стандартів. 

Необхідно приймати законодавство, що стимулює інвестиції у технології. У деяких країнах передбачено пільгове кредитування промислової цифровізації за умови використання національного програмного забезпечення і своїх провайдерів. Натомість ми маємо лише непрямі пільги, передбачені в законопроектах про Індустріальні парки. Втім, там не йдеться про пряме стимулювання діджиталізації.

Потрібно створювати дослідницьку інфраструктуру для Індустрії 4.0. Ідеться про лабораторії з тестування технологій і прототипів. Вони одночасно є демонстраційними і тестовими майданчиками, де відпрацьовують прототипи рішень. Такий інструмент можна передбачити у Центрах 4.0. Це дозволить супроводжувати інновації до їх реальної інтеграції у виробничі ланцюги. Ідеться про цільові бізнес-кейси для стратегічних галузей промисловості – енергетики, металургії, машинобудування.

У світі Індустрія 4.0 є стратегічним напрямом, який спрямовую держава. Натомість в Україні ці питання ініціативно просувають об’єднання підприємців та експерти. Торік не було реалізовано жодної відповідної цільової програми державного рівня. Тож доречно говорити про створення державного агентства, що консолідуватиме політику усіх відомств у питаннях впровадження Індустрії 4.0.

 Окремий напрямок – просування цієї політики на регіональному рівні. Відзначу показовий індикатор на рівні Краматорської територіальної громади. У проєкті Стратегії розвитку її позиціонування зазначено як "економічне ядро Краматорської агломерації, індустрії 4.0, науковий центр високотехнологічного бізнесу, зеленої та інноваційної економіки". Важливо, що практичні маркери цього інноваційного концепту визначали розвиток України на усіх рівнях.