Логістичні компанії обслуговують практично всі галузі, ми своєрідний «бек-офіс» економіки, тому добре бачимо тенденції зсередини. Якщо говорити глобально, то сфера торгівлі товарами «просіла» на 15-20%, а в деяких сегментах – і на 30%. Показники знизились в основному у тих компаній, які до карантину не розвивали онлайн-продажі.
А ось компанії, які вже були представлені в Інтернеті, втратили набагато менше. На логістику криза вплинула не так суттєво. Складський бізнес, наприклад, не тільки залишився на колишньому рівні, а й навіть виріс. Це пов'язано з тим, що багато компаній почали формувати товарні запаси на 3-5 місяців вперед на випадок чергового локдауну.
Тож попит на складські приміщення відчутно збільшився.

Фулмілмент, як комплексна логістика для інтернет-магазинів, в класичному розумінні (коли беремо під контроль зберігання товарів, управління запасами, виконання замовлень для кінцевих покупців), розвивається доволі повільно. Причина в тому, що в Україні є кілька великих Інтернет-магазинів, і безліч дрібних, які намагаються «відщипнути» своє місце на ринку. Середніх за розміром компаній, які традиційно є головними споживачами послуги фулфілмент, дуже мало. І з початку 2020 року нових гравців, які вирішили освоювати ринок лише онлайн, теж не з'явилося.

Змін ніяких немає. Близько 80% нашого портфеля – транснаціональні корпорації (категорія «А»), 20% – середні і дрібні компанії (категорія «С»). Перевага роботи з великими клієнтами в тому, що вони забезпечують стабільний обіг протягом 1-3 років.
Але дохід, який приносить логістам великий бізнес, значно нижчий маржі від співпраці з невеликими компаніями. У той же час, з клієнтами категорії «С» працювати складніше, бо витрати на їх супроводження вищі, а горизонт планування – максимум кілька місяців. Якщо говорити про портфель наших найбільших клієнтів – це переважно виробники тютюнової продукції, а також постачальники портативної електроніки, садової та побутової техніки.

Вона не перевищує 3-5%. Багато компаній, як вже говорив, зараз намагаються підтримувати надлишковий обсяг запасів на складах.
Не завжди виходить, оскільки виробники, у свою чергу, створюють штучний дефіцит продукції. Хоча попит є. Заводи і фабрики перестраховуються, і відвантажують своїм партнерам в Україні рівно стільки, скільки необхідно для покриття цього попиту, для збереження частки ринку і для підтримання ціни. Надлишок ніхто в країну не завозить.

Про купівлю, так само як і про будівництво складів, ми думаємо вже давно. І я, як керівник бізнесу, за те, щоб у нас були свої склади.

В Казахстані ви відкрили представництво зовсім недавно, вже під час пандемії? Чому саме цей ринок і чому саме зараз?

Згідно наших прогнозів, а вони в свою чергу базуються на планах наших клієнтів, за результатами 2020 року обсяги бізнесу залишаться на рівні 2019 року. З одного боку, це краще, ніж падіння. З іншого боку, ми недоотримаємо 20% зростання, які закладали на 2020 рік. Зараз прогнозувати складно, адже зазвичай третій і особливо четвертий квартали – найбільш активні. Але з огляду на те, що ми прив'язані до бізнесу клієнтів, сподівань на зліт в кінці року практично немає. Наші партнери теж на кінець поточного року мають намір досягти хоча б результату 2019 року, це в кращому випадку. Крім того, практично всі компанії скасували тендери, які зазвичай проводяться в серпні і вересні, і перенесли їх на початок майбутнього року. Це теж говорить про те, що бізнес зайняв вичікувальну позицію. Що ж до 2021 року, то ми плануємо розширити автопарк власних вантажівок в Україні і в Польщі. Це задача, яку ми виконаємо у будь-якому випадку, і на яку не вплинуть ні карантин, ні будь-які інші негативні фактори.

Не варто очікувати, що після подолання пандемії, бізнес та економіка відновляться в один день. Та й пандемія – далеко не єдиний фактор впливу. Що ми вже бачимо – це підвищення попиту на складські приміщення класу В і С у зв'язку з тим, що їх оренда коштує нижче, ніж складів класу А. Оскільки більшість складських комплексів ZAMMLER саме категорії А, то ми думаємо про збільшення складських площ за рахунок об'єктів В і С класу.
Також ми очікуємо, що вартість оренди складських площ у 2021 році може зростати. За нашими оцінками, ставки можуть підвищитись до 10%. Серед головних чинників – девальвація гривні до долара. Але якщо зросте ціна складів, то впаде й попит. Це призведе до вивільнення площ десь у другому півріччі 2021 року і вартість оренди знову піде вниз. Але однозначно говорити як буде розвиватись ситуація, зарано.

Що стосується загальних процесів, які точно зазнають змін, то це, звичайно, автоматизація та міграція в онлайн. І це, мабуть, один із небагатьох «плюсів» епідемії, яка дійсно підштовхнула бізнес до того, щоб він активно зайнявся розвитком IT-продуктів та впровадженням цифрових рішень.