open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № «MANANNIKOV проти Росії»
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 01 лютого 2022 року

у справі«MANANNIKOV проти Росії»

за заявою № 9157/08

Щодо притягнення до відповідальності особи за провокаційне вираження своїх поглядів під час проведення масового заходу

Фабула справи: Заявник скаржився через засудження за адміністративне правопорушення в зв’язку з вираженням ним своїх поглядів та штраф, накладений на нього внаслідок цього засудження.

Напередодні парламентських виборів у грудні 2007 року та президентських виборів у березні 2008 року в Росії було проведено низку публічних заходів на підтримку виконуючого обов’язки президента В. Путіна. 27 жовтня 2007 року Заявник, правозахисник, вирішив відвідати таке публічне зібрання, спрямоване на підтримку економічних та політичних ідей пана Путіна. Він відвідав захід разом із паном Б. Громадське зібрання отримало офіційне схвалення і проходило на площі Леніна в Новосибірську з 12:00 до 12:30. Було присутньо кілька тисяч людей. Багато з них розмахували транспарантами на підтримку В. Путіна. Зустріч привернула увагу ЗМІ. Заявник і пан Б. розмістилися серед учасників і підняли свій прапор із написом «Путін кращий за Гітлера». Згідно з відеозаписом події, дослідженим національним судом, двоє учасників зібрання були незадоволені транспарантом і попросили Заявника та пана Б. убрати його, але Заявник і пан Б. продовжували демонструвати його. Потім працівники міліції, які були присутні на місці події, наказали Заявнику та пану Б. зняти транспарант, але вони відмовилися це зробити. Наприкінці зустрічі троє людей у ​​цивільному підійшли до Заявника та пана Б., схопили їх прапор і порвали його. Заявник стверджував, що ці люди були співробітниками міліції під прикриттям. Заявник та пан Б. були доставлені до відділку міліції, де відносно них був складений протокол про адміністративне правопорушення, який того ж дня був розглянутий судом. На підставі відеозапису міліції з місця масового зібрання суд встановив, що Заявник розгорнув провокаційний транспарант, який суперечив програмі заходу. Присутні на зустрічі негативно відреагували і попросили Заявника прибрати прапор. У цій ситуації працівники міліції законно наказали йому зняти прапор, оскільки його розміщення становило реальну загрозу громадському порядку, здоров’ю та життю учасників. Однак, в порушення статті 6(3)(2) Закону про публічні заходи Заявник відмовився виконувати цей наказ. На думку судів, його поведінка є «порушенням встановлених правил проведення масових заходів», правопорушенням, передбаченим пунктом 2 статті 20.2 КпАП. Суд оштрафував Заявника на 500 російських рублів (що еквівалентно 14 євро). Після оскарження дане рішення було залишено без змін.

Правове обґрунтування: відповідні загальні принципи викладені в рішенні «Фабер проти Угорщини» (№40721/08, §§32-41, 24 липня 2012 року).

Висновки: оскаржуваний наказ міліції ґрунтувався на тому, що транспарант не відповідав програмі заходу, був провокаційним і міг спричинити заворушення. Заявник оскаржив цю оцінку. За його словами, транспарант \відповідав заявленим цілям заходу і не був образливим; його демонстрація не призвела до порушення громадського порядку. З огляду на те, що національні суди мають кращі можливості, ніж міжнародний суддя, для оцінки того, що суспільство може вважати провокаційним і образливим, і що текст на транспаранті Заявника був неоднозначним, Суд надає довіру висновку національного суду, що транспарант фактично міг бути сприйнятий деякими з учасників як образливий. Справді, порівняння Путіна з Адольфом Гітлером можна розглядати як щось інше, ніж підтримку політики президента. Тому Суд приймає аргументи Уряду, засновані на оцінці ситуації національними органами влади про те, що демонстрація транспаранта могла призвести до конфлікту між Заявником та учасниками публічного заходу. Однак сам по собі цей факт не може виправдовувати втручання в основне право, передбачене статтею 10 Конвенції. Демонстрація може дратувати або образити осіб, які виступають проти ідей чи заяв, яким вона прагне сприяти. Проте право протидіяти демонстрації не є абсолютним, оскільки в демократичній державі воно не може поширюватися на перешкоджання реалізації права на демонстрацію. Більше того, Договірні держави зобов’язані вживати розумних і відповідних заходів, щоб дозволити законним демонстраціям протікати мирно. Зважаючи на це, Суд зазначає, що не було показано, що наказ міліції про видалення транспаранта був викликаний його змістом як таким. Натомість, як встановили національні суди, наказ міліції був викликаний поведінкою Заявника, яку деякі учасники події вважали провокаційною, а також їх негативною реакцією. Дійсно, Заявник вирішив підняти траспарант посеред натовпу своїх опонентів, хоча ніщо не заважало йому зайняти місце в сусідній зоні. Місцезнаходження Заявника серед демонстрантів було ключовим фактором. Траспарант Заявника спотворював і підривав меседж, який хотіли донести інші учасники та загальна демонстрація, а саме підтримку пана Путіна. Це також ускладнювало для міліції забезпечення мирного проведення заходу. Коли ризик заворушень почав матеріалізуватися у формі конфлікту між Заявником та його опонентами, міліція запропонувала Заявнику та пану Б. зняти траспарант. Співробітники міліції мали найкращі можливості, щоб оцінити ризики безпеки та порушення, а також відповідні заходи, продиктовані припущенням ризику. Таким чином, їх наказ видалити траспарант не видається нерозумним чи надмірним. Беручи до уваги його засудження за адміністративне правопорушення та штраф у розмірі 14 євро (що є мінімальною санкцією за порушення пункту 2 статті 20.2 КпАП), це не є надмірним. У світлі вищевикладеного Суд доходить висновку, що заходи, на які скаржиться Заявник, за конкретних обставин справи не виходили за межі того, що було «необхідним у демократичному суспільстві».

Констатовані порушення: відсутнє порушення права на свободу вираження поглядів (ст.10 Конвенції).

Ключові слова: право на свободу вираження поглядів, адміністративне правопорушення, демонстрація, порушення громадського порядку

Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: