Сенниченко Дмитро Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дмитро Володимирович Сенниченко
Дмитро Володимирович Сенниченко
Дмитро Володимирович Сенниченко
13 Голова Фонду державного майна України
19 вересня 2019 — 17 лютого 2022
Президент Володимир Зеленський
Прем'єр-міністр Шмигаль Денис
Олексій Гончарук
Попередник Віталій Трубаров
Народився 8 грудня 1973(1973-12-08) (50 років)
Київ
Громадянство Україна Україна
Національність українець
У шлюбі з Леся Чміль
Діти син і дочка

Дмитро́ Володи́мирович Сенниче́нко (нар. 8 грудня 1973(19731208), Київ) — український економіст, фінансист, радник гендиректора, директор з інфраструктури та управління майном, директор з управління нерухомим майном та інфраструктурою «Укрпошти» (03.10.2016 — 30.09.2018); державний службовець[1]. Голова Фонду державного майна України (2019 — 17.02.2022)[2].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 8 грудня 1973 року в місті Києві у сім'ї вчительки та архітектора[3].

1997 року закінчив Київський університет ім. Шевченка, Інститут міжнародних відносин.

2001 року отримав ступінь MBA в Міжнародному Інституті Менеджменту[3].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Мав двадцять років досвіду на керівних посадах в системному міжнародному бізнесі[4], неурядових організаціях[5], та державному управлінні[6].

Почав кар'єру 1997 року економістом в Національному банку України, де здійснював управління проектами групи Світового банку у фінансовому секторі. Член міжвідомчої робочої групи по вступу України до ГАТТ/СОТ.

2000—2001 — працював у Службі Прем'єр-міністра України на посаді міжнародного секретаря — був, зокрема, відповідальний за розбудову та підтримку міжнародних зв'язків, співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями та інвесторами. Заступник Директора від України в Чорноморському Банку Торгівлі та Розвитку (ЧБТР).

2004—2006— керівник офіса програм Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), впроваджуючи проекти секторальних реформ у координації з IFC, CIDA, FDFID, USAID та UNDP.

2006—2010 — CEO Британської девелоперської компанії Parkridge Holdings в Україні, що спеціалізується на інвестиціях у нерухомість та інфраструктуру. Компанія Parkridge у 2007—2008 роках визнана Europa Property та Financial Times кращою девелоперською компанією у Центральній та Східній Європі.

2013—2016 — директор Jones Lang LaSalle в Україні, Директор з розвитку бізнесу в СНД[7]. Під керівництвом Сенниченка 2013 року компанія також визнана кращою інвестиційно-консалтинговою компанією в Україні на Ukrainian Property Awards.

2016—2018 — директор з управління нерухомим майном та інфраструктурою в «Укрпошті», де також здійснював корпоратизацію та реформу державного підприємства[8]. Зокрема, Укрпошта під його керівництвом першою серед державних підприємств запровадила процедуру передачі в оренду нерухомого майна через Prozorro.sale[9].

Виконував функції незалежного члена наглядових рад підприємств з іноземними інвестиціями в Україні, включаючи компанії із залученням інвестицій ЄБРР в акціонерний капітал[10]; незалежний член наглядової ради Prozorro[11]; обіймав посади віце-президента Комітету інфраструктури та нерухомості Американської торгівельної палати (ACC), члена Правління Українського клубу нерухомості, члена Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України[12].

19 вересня 2019 року був призначений головою Фонду держмайна України[13]. Фігурував у чисельних розслідуваннях з боку правоохоронних органів, зокрема Генеральної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України[14][15][16].

18 листопада 2021 року, на пресконференції в м. Києві, Сенниченко заявив, що йде зі своєї посади за власним бажанням[17].

17 лютого 2022 року, рішенням Верховної Ради України був звільнений з посади[18][19].

Професійні визнання[ред. | ред. код]

  • 2020 — № 47 серед найвпливовіших людей України за версією НВ[20].
  • 2021 — № 35 серед найвпливовіших людей України за версією НВ[21]

Антикорупційна діяльність[ред. | ред. код]

Дмитро Сенниченко на посаді голови Фонду державного майна України неодноразово заявляв про тиск та погрози[22][23].

Глава відомства три рази звертався до правоохоронних органів після того, як йому пропонували хабар: $5 млн, $800 тис. і $100 тис., що призвело до арештів[24][25].

Держсекретар США Ентоні Блінкен назвав Дмитра Сенниченка прикладом успішної боротьби з корупцією в Україні[26].

Розслідування діяльності[ред. | ред. код]

У жовтні 2019 року, видання «Апостроф» опублікувало розслідування, в якому йшлося про таємне майно дружини голови ФДМУ та ухиляння родиною Сенниченко-Чміль від сплати податків. Зокрема, журналісти виявили купівлю ними офісного та гаражного приміщень у столичному центрі «Карнегі тауер» в Києві (Кловський узвіз, 7)[15][27].

2005 року від імені ТОВ «Гольф Сіті» Сенниченко подав запит до влади Криму виділити 70 км узбережжя шириною 1-1,5 км під забудову курортних об'єктів. Проте перемовини з кримською владою не увінчалися успіхом, а після появи інформації у ЗМІ, що «Гольф Сіті» не має коштів, а її метою було закріпити за собою прибережну землю, переговори було скасовано. Проте, журналісти пов'язують наявність ділянки землі у Криму, задекларованою Сенниченком, з діяльністю на користь забудовника «Гольф-Сіті»[28][27].

У 2020 році ФДМУ під керівництвом Сенниченка у межах програми приватизації продав 100 % акцій ПрАТ "Готель «Дніпро» Товариству з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Смартленд». Втім, скоро до Національного антикорупційного бюро, офісу Генпрокурора та Держбюро розслідувань були надіслані скарги стосовно ймовірного зловживання Сенниченком владою та службовим становищем під час укладання цього договору. Заявник вказав, що при цьому в довідках фірми та в ЗМІ були названі різні бенефіціари, а також було порушено положення законодавства про приватизацію в частині залучення кредитних коштів. ВАКС після розгляду скарги вирішив, що заява містить об'єктивні дані про вчинення правопорушення та зобов'язав НАБУ внести дані до ЄРДР[16].

Після аукціону «справжнім» покупцем готелю назвав себе бізнесмен Олександр Коханівський, проте він відмовився сказати, хто ще, крім нього, взяв фінансову участь у придбанні готелю. Згодом видання Kyivpost повідомило, що серед покупців «Дніпра» є букмекерська компанія Parimatch[29].

Кримінальні провадження[ред. | ред. код]

Станом на 2021 рік проти Сенниченка було відкрито шість кримінальних проваджень. Ці справи стосувалися продажу готелю «Дніпро» та можливої спроби доведення до штучного банкрутства заводу Електроважмаш, порушення процедур формування переліку об'єктів приватизації; замовчування майна у декларації та призначення занадто великої кількості заступників, що не відповідає вимогам законодавства[30][31].

22 березня 2023 року НАБУ повідомило Сенниченку про підозру в справі про організацію злочинного угрупування та заволодіння більше як 500 млн грн.[32][33] За даними НАБУ та САП, було встановлено два епізоди діяльності злочинної організації.[34]

Перший стосується державного Одеського припортового заводу. Інкриміновані збитки — 390 млн грн.

Другий епізод стосується державної Об'єднаної гірничо-хімічної компанії. Інкриміновані збитки — ще 118 млн грн[35].

Сенниченко втік за кордон 7 квітня 2023 після обшуків у нього вдома, використавши "білий військовий квиток"[36].

10 квітня 2023 року НАБУ оголосило в розшук підозрюваних у кримінальному провадженні №12020000000000236 від 11.03.2020 за фактом створення злочинної організації та заволодіння коштами АТ «Одеський припортовий завод» та АТ «Об’єднана гірничо-хімічна компанія».[37][38]

У листопаді правоохоронці оновили підозри всім учасникам злочинної схеми на чолі з Сенниченком, їх підозрювали у відмиванні 10 млрд грн[39].

12 грудня САП та НАБУ оголосили про підозру новому учаснику злочинної схеми під керівництвом Сенниченка, йому загрожувало 13 років в'язниці[40].

Сім'я[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Кабмін визначився з новим головою Фонду держмайна Економічна правда (18 вересня 2019)
  2. ↑ Рада звільнила Сенниченка з посади голови Фонду держмайна, Укрінформ, 17.02.2022
  3. ↑ а б Дмитрий Владимирович Сенниченко. politrada.com (рос.). Процитовано 12 вересня 2019.
  4. ↑ Не так страшна приватизація, як її малюють, або Інвестиційний бум в Україні відкрито. 24tv.ua. Процитовано 4 вересня 2021.
  5. ↑ Найбільше зловживань — у держпідприємствах, — голова Фонду держмайна Сенниченко. espreso.tv. Процитовано 4 вересня 2021.
  6. ↑ Україна - на шляху до змін (PDF). assets.kpmg. Процитовано 4 вересня 2021.
  7. ↑ Дмитрий Сенниченко возглавил Jones Lang LaSalle в Украине. commercialproperty.ua. Процитовано 12 вересня 2019.
  8. ↑ "Укрпошта" высказывается за необходимость продажи некоторых почтамтов и других непрофильных активов. Интерфакс-Украина (рос.). Процитовано 12 вересня 2019.
  9. ↑ Укрпошта буде здавати в оренду майно через ProZorro.Продажі (українською) . ProZorro.Продажі. 08-08-2017. Процитовано 12-09-2019.
  10. ↑ Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України -> Новини -> Мінекономрозвитку призначило членів наглядової ради державного підприємства “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ”. me.gov.ua. Процитовано 12 вересня 2019.
  11. ↑ Сформовано наглядову раду ДП “ПРОЗОРРО.ПРОДАЖІ”. 04-01-2019. Процитовано 12-09-2019.
  12. ↑ Кабінет Міністрів України - СКЛАД Ради підприємців України при Кабінеті Міністрів України. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 вересня 2019.
  13. ↑ Рада призначила голову Фонду держмайна. РБК-Украина (рос.). Процитовано 19 вересня 2019.
  14. ↑ У мережі набирає обертів корупційний скандал навколо глави ФДМУ Дмитра Сенниченка. www.volyn.com.ua. 22 жовтня 2019. Процитовано 2 червня 2021.
  15. ↑ а б Декларацію голови ФДМУ Сенниченка має перевірити НАЗК і НАбУ. glavcom.ua (укр.). Процитовано 2 червня 2021.
  16. ↑ а б Суд змусив НАБУ завести справу про купівлю готелю «Дніпро» за кредити банків з рефінансом НБУ. НАШІ ГРОШІ (укр.). Процитовано 2 червня 2021.
  17. ↑ Голова Фонду держмайна Сенниченко оголосив про відставку. 18.11.2021, 12:02
  18. ↑ Рада звільнила Сенниченка з посади голови Фонду держмайна, РБК-Україна, 17.02.2022
  19. ↑ Рада звільнила голову Фонду держмайна Сенниченка. 17.02.2022
  20. ↑ Новые лица сменяются старыми, реформы — стагнацией. Какие выводы можно сделать из Топ-100 самых влиятельных украинцев по версии НВ. nv.ua. Процитовано 4 вересня 2021.
  21. ↑ Рейтинг НВ. Топ-100 самых влиятельных людей Украины в 2021 году. nv.ua. Процитовано 4 вересня 2021.
  22. ↑ Глава Фонду держмайна заявив, що йому пропонували хабар у $5 млн. obozrevatel.com. Процитовано 4 вересня 2021.
  23. ↑ ОГХК: між олігархами і ринком. epravda.com.ua. Процитовано 4 вересня 2021.
  24. ↑ Глава Фонда госимущества Сенниченко: Один человек мне $5 млн взятки пытался дать, второй – $800 тыс., третий – $100 тыс. Я сдал их в НАБУ. gordonua.com. Процитовано 4 вересня 2021.
  25. ↑ Глава Фонду держмайна заявив, що йому пропонували хабар у $5 млн. obozrevatel.com. Процитовано 4 вересня 2021.
  26. ↑ Держсекретар США Блінкен навів приклади успішної боротьби з корупцією в Україні. gordonua.com. Процитовано 4 вересня 2021.
  27. ↑ а б ​Таємне майно та ухилянні від сплати податків: скандальні подробиці про голову ФДМУ. Апостроф (укр.). Процитовано 2 червня 2021.
  28. ↑ Кримський «гольф-стрьом». Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 2 червня 2021.
  29. ↑ Esports entrepreneur Kokhanovskyy talks Dnipro Hotel purchase, controversial sponsors and future of games | KyivPost — Ukraine's Global Voice. KyivPost. 4 вересня 2020. Процитовано 2 червня 2021.
  30. ↑ “Тиск здорового глузду”: Нардеп Холодов заявив, що збирає підписи за відставку голови Фонду держмайна. Економічна правда (укр.). Процитовано 2 червня 2021.
  31. ↑ Проти голови ФДМ відкрито 6 кримінальних справ, він повинен піти у відставку, - нардеп Холодов. LB.ua. Процитовано 2 червня 2021.
  32. ↑ НАБУ ЗВИНУВАТИЛО ЕКСГОЛОВУ ФДМУ СЕННИЧЕНКА В ОРГАНІЗОВАНІЙ ЗЛОЧИННОСТІ ТА РОЗКРАДАННІ НА 500 МЛН ГРН.
  33. ↑ Екс-главу Фонду держмайна запідозрили в розкраданні півмільярда гривень. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 грудня 2023.
  34. ↑ Викрито злочинну організацію на махінаціях з майном ФДМУ.
  35. ↑ Екс-главу Фонду держмайна запідозрили в розкраданні півмільярда ривень. РБК-Украина (укр.). Процитовано 24 березня 2023.
  36. ↑ Сенниченко втік за кордон після обшуків у нього вдома, використавши "білий військовий квиток", - слідство.
  37. ↑ НАБУ розшукує підозрюваних у справі махінацій з майном ФДМУ.
  38. ↑ НАБУ оголосило в розшук ексголову Фонду держмайна Сенниченка. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 грудня 2023.
  39. ↑ Ексголову Фонду держмайна Сенниченка підозрюють у відмиванні 10 млрд гривень. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 грудня 2023.
  40. ↑ Справа екс-голови Фонду держмайна Сенниченка: НАБУ оголосило нову підозру. РБК-Украина (укр.). Процитовано 18 грудня 2023.
  41. ↑ Декларації: Чміль Леся Борисівна від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  42. ↑ Декларації: Чміль Леся Борисівна від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 2 червня 2021.
  43. ↑ Гідний ювілей.

Джерела та посилання[ред. | ред. код]

Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сенниченко_Дмитро_Володимирович&oldid=41172284