Сьогодні у випуску :
Чи потрібно ФОП-у застосовувати коефіцієнт підвищення середньоденної зарплати ?
✅ Питання від Тетяни:
“На одних семінарах ваші колеги говорять, що коригуючий коефіцієнт при розрахунку відпускних фоп не потрібно застосовувати при підвищенні окладів, на інших потрібно, то як зрозуміти, потрібно фоп їх застосовувати чи ні?”.
4. На кого поширюється:
пункт 2:
“ Установити, що чинність цієї постанови поширюється на підприємства, установи і організації усіх форм власності.”
пункт 10 :
“У випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.”
- Якщо для ФОП- нормативний акт відсутній
Цивільний кодекс, пункт 1 Стаття 51 :
“ До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.”
- Наймані працівники, що працюють на ФОП-а – не “рижі”:)
Норма №1- Кодекс законів про працю
Стаття 2-1. Рівність трудових прав громадян України
“Забороняється будь-яка дискримінація у сфері праці, зокрема порушення принципу рівності прав і можливостей, пряме або непряме обмеження прав працівників залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров’я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД, сімейного та майнового стану, сімейних обов’язків, місця проживання, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, участі у страйку, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання підтримки іншим працівникам у захисті їх прав, повідомлення про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших порушень Закону України “Про запобігання корупції”, а також сприяння особі у здійсненні такого повідомлення, за мовними або іншими ознаками, не пов’язаними з характером роботи або умовами її виконання.
Норма №2 – Закон України Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні 6 вересня 2012 року № 5207-VI
2) дискримінація – ситуація, за якої особа та/або група осіб за їх ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, інвалідності, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовними або іншими ознаками, які були, є та можуть бути дійсними або припущеними (далі – певні ознаки), зазнає обмеження у визнанні, реалізації або користуванні правами і свободами в будь-якій формі, встановленій цим Законом, крім випадків, коли таке обмеження має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними
7. А що Мінсоцполітики?
цитую лист Мінсоцполітики, на який посилаюся (ЛИСТ від 10.05.2018 р. N 766/0/101-18 )
“1. Порядок розроблено на виконання Кодексу законів про працю України, положення якого регулюють трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Тобто, положення Порядку поширюються на підприємства, установи та організації та фізичних осіб – підприємців, що укладають з працівниками трудові відносини.
- Для того, щоб працівники у випадку підвищення окладів (тарифних ставок) при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її розрахунку відповідно до норм Порядку не втрачали у заробітку, передбачено коригування середньої заробітної плати.
Якщо фізична особа – підприємець не має можливості провести коригування середньої заробітної плати на коефіцієнт підвищення посадових окладів (тарифних ставок), то приймається рішення про зменшення коефіцієнта коригування, виходячи з фінансової спроможності підприємства.
Рішення про зменшення коефіцієнта коригування в зв’язку з фінансовими можливостями оформлюється наказом, який обов’язково повинен бути погоджений з профспілковим комітетом або іншим уповноваженим представляти інтереси працівників органом.
При цьому в наказі обумовлюються причини, які не дозволяють провести коригування в повному обсязі (зокрема, зниження рентабельності, обсягів виробництва; недостатність обігових коштів, тощо).
8. Приклад розрахунку
дивіться в одному з випусків Просто про податки за посиланням: