Рідномовні обов’язки: діалогічна взаємодія науковців, освітян і громадських діячів

Вся прогресивна громадськість України 21 лютого 2018 року відзначала Міжнародний день рідної мови. Історія свята, на жаль, має трагічний початок. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада жорстоко придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання бенгальської мови. Відтоді в Бангладеші цей день став днем полеглих за рідну мову. Минуло багато часу. Аж у 1999 році на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було прийнято Міжнародний день рідної мови, починаючи з 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні.

Основою прогресивного розвитку сучасного суспільства є його інтелектуальний та духовний потенціал. Сьогодні освіта — один із найважливіших факторів розвитку суспільства. Головна мета сучасної української освіти — створення умов для інтелектуального, духовного, фізичного розвитку і саморозвитку дітей, виховання покоління, здатного навчатися впродовж життя. Сучасний педагог повинен розуміти, що головним є не предмет, якого він навчає, а особистість, яку формує вчитель своєю діяльністю.

Необхідно допомагати учням опановувати найпродуктивніші методи навчально-пізнавальної діяльності, вчити їх учитися. Дуже важливо привчати учнів думати й діяти самостійно, намагатися окреслити перспективи їх навчання, розвивати культуру мовлення, їх творче мислення, виховувати ціннісне ставлення до рідного слова. 

«Найбільше і найдорожче добро в кожного народу — це його мова, ота жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє довге життя, і свої сподівання, розум, досвід і почування...» — такими словами визначив Панас Мирний у свій час роль мови в житті народу.

Мова — це не тільки засіб порозуміння між людьми. У мові нація закодовує всю свою історію, багатовіковий досвід, здобутки культури, духовну самобутність.

Серед найдорожчих і найсвятіших традицій, які роками напрацьовувались у гімназії-інтернаті No13 м. Києва (директор С. Є. Возненко), чи не найціннішою стала традиція вшановування рідної української мови. Вчителі-словесники, у першу чергу, докладають чимало зусиль, щоб наші діти зростали гідними українцями, які б понад усе цінували цей найкоштовніший скарб — рідну мову. Це справа не одного дня й року, і не тільки вчителів, а й батьків, громадськості, науки, культури, держави.

У гімназії-інтернаті No13 м. Києва відбулось багато заходів, присвячених Міжнародному дню рідної мови:

• Професорський урок з української мови «Складні випадки пунктуації у простих і складних реченнях» для учнів 10—11-х класів за участю відомого мовознавця, автора багатьох посібників та підручників з української мови, письменника, професора Київського міжнародного університету Івана Пилиповича Ющука;
• Брейн-ринг на кращого знавця рідної мови серед учнів 7-х класів «Торкну вустами мовний колос»;
• Інтелектуальний конкурс із української мови «Розумниці і розумники-2018» для учнів 2—4-х та 5—11-х класів;
• Конкурс на краще есе з української мови (7—8-й класи) «Я — українець, мова моя — українська»;
• Круглий стіл для вчителів-словесників за участю професора І. П. Ющука «Методи формування мовленнєвої компетентності сучасного школяра».

Усі громадяни нашої держави, як і всякої іншої, мають мовні обов’язки, що полягають у захисті та збереженні рідної мови. Захист рідної мови — найприродніший і найпростіший, найлегший і найнеобхідніший спосіб національного відродження і самоутвердження. Володіння рідною мовою — не заслуга, а обов’язок справжніх патріотів, яких виховує сучасна школа, яка сьогодні не тільки йде в ногу з наукою, а зміцнює тісну співпрацю.

Так, 22 лютого 2018 року в Інституті педагогічної освіти і освіти дорослих Національної академії педагогічних наук України відбувся вебінар «Рідномовна і багатомовна освіта у контексті сталого розвитку суспільства». Ініціатором заходу виступила Кафедра ЮНЕСКО «Неперервна професійна освіта ХХІ століття» у співпраці з Всеукраїнським товариством «Просвіта» імені Тараса Шевченка. Захід було присвячено Міжнародному дню рідної мови ЮНЕСКО 21 лютого 2018 р. Тема дня — «Збереження лінгвістичного розмаїття і популяризація мультилінгвізму з метою реалізації цілей сталого розвитку».

Провідна мета дня — сприяння поширенню освіти у контексті утвердження глобальної громадянськості. Конкретні цілі: забезпечення якісної освіти і навчання упродовж життя на основі Рамочної програми «Освіта-2030»; забезпечення лідерських позицій у сфері освіти на глобальному і регіональному рівнях; утвердження системи освіти у всьому світі та визначення шляхів вирішення глобальних проблем сучасності через освіту; спільна діяльність з керівництвами різних країн щодо підвищення ефективності систем освіти шляхом вживання політичних заходів у напрямі аналізу, моніторингу реалізації Рамочної програми дій у сфері освіти до 2030 року; здійснення реформаційних змін, підкріплених партнерськими зв’язками.

Модератором заходу виступила директор Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Лук’янова Лариса Борисівна. У вебінарі взяли участь: голова Правління ГО «Всеукраїнське товариство «Просвіта» імені Тараса Шевченка, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка Мовчан Павло Михайлович, який окреслив ретроспективу становлення рідномовної освіти в Україні, акцентувавши увагу на ґенезі сакральності українського слова. Громадський діяч обґрунтував філософські засади буття слова, мови як космічного явища. «Мова — місійна, споконвічна, — зазначив П. М. Мовчан, — місія слова — оберігати душу народу. Через мову народ сповідує принцип «бути собою».

Професор, завідувач кафедри слов’янської філології і загального мовознавства Київського міжнародного університету, заслужений діяч науки і техніки України, відмінник освіти України, член Національної спілки письменників України, член Центрального правління та Головної ради Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Ющук Іван Пилипович охарактеризував рідномовні обов’язки громадянина у контексті сучасних державотворчих процесів. На основі наративних джерел педагог-дослідник означив роль рідної мови у формуванні світоглядних орієнтирів молоді на прикладі життя і творчості Б. Грінченка, Г. Тютюнника та ін.

Доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України Філіпчук Георгій Георгійович обґрунтував пріоритети утвердження української мови як чинника духовної безпеки нації, кристалізації громадянського суспільства. «Українська мова народила 880 тисяч пісень, — зазначив науковець. — Цей факт свідчить про глибинне коріння української нації. Пізнати Україну можна через культуроцентризм і водночас діалог культур».

Український політик, народний депутат Верховної Ради України багатьох скликань Заєць Іван Олександрович означив пріоритетні напрями мовної політики упродовж років незалежності України, а також поінформував про проблеми створення законодавчого підґрунтя, спрямованого на утвердження рідномовної освіти у державі. Філософські орієнтири розвитку рідної мови з урахуванням принципів сталого суспільства пов’язані, на переконання громадського діяча, з проблемами суперечливих історичних процесів, необхідністю збереження національної пам’яті.

Ходацька Ольга Миколаївна, Посол Миру, член Національної спілки журналістів України, методист гімназії-інтернату No13 м. Києва, вчитель української мови та літератури, представила досвід формування мовної компетентності сучасного школяра (проектна робота, літературні студії, читацький клуб тощо) у контексті реалізації Концепції нової школи. Талановита поетеса, натхненний організатор, Ольга Миколаївна декламувала власні вірші, які насичені сакральністю, ціннісним сенсом рідного слова. 

У режимі онлайн-зв’язку науковці академічної інституції, громадські діячі, політики, педагоги мали можливість ознайомити студентів й учнів спеціалізованих та вищих навчальних закладів з проблемами мовної політики в Україні і світі, сучасними тенденціями розвитку рідномовної і багатомовної освіти. Доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри української мови Сумського державного педагогічного університету імені А. Макаренка, Семеног Олена Миколаївна означила проблему збереження сакральності рідного слова в умовах прагматичності сучасного світу, а також від імені освітян звернулась до науковців інституту, громадських діячів зі словами вдячності за можливість конструктивного наукового діалогу.

Молодь цікавили відповіді щодо нагальних проблем вивчення рідної мови, питань багатомовності в українському, європейському, світовому освітньому просторі. Студенти Сумського державного педагогічного університету імені Антона Макаренка, Донбаського державного педагогічного університету, Київського професійно-педагогічного коледжу імені Антона Макаренка насамперед зосередили увагу на проблемах мовної державної стратегії, законодавчого забезпечення розвитку рідної мови і утвердження багатомовності у державі, уніфікації мовних норм у зв’язку з обговоренням нової редакції українського правопису тощо.

Маємо констатувати, що лише діалогічна взаємодія науковців, освітян, громадських діячів, опертя на науково обґрунтовані концепції і врахування історичного досвіду мовної політики в Україні та світі сприятиме утвердженню пріоритетів культуровідповідності і полікультурності в сучасному світі, її якості та зміцненню на міжнародному, національному, регіональному та особистісному рівнях.