Великий бостонський тунель
| Великий бостонський тунель | |
 | |
| Країна |
 США |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Бостон |
| Дата офіційного відкриття | 2002 |
 | |
 | |
 Великий бостонський тунель у Вікісховищі | |
Координати: 42°21′43″ пн. ш. 71°03′20″ зх. д. / 42.36197000002777457° пн. ш. 71.05562000002778689° зх. д.
Великий бостонський тунель (англ. Central Artery/Third Harbor Tunnel Project; неоф. англ. Big Dig — Велика траншея) — 8-смугова магістраль, найдорожчий проект в історії будівництва США. Кошторисна вартість понад 14,6 млрд доларів. Витрати на будівництво становили 3 млн доларів в день. Використано понад 150 кранів. Брало участь понад 5000 осіб. Щодня вивозили 1200 вантажівок зсуву ґрунту. Після будівництва покращилася екологічна обстановка в місті та рівень чадного газу знизився на 12 %. При будівництві жодного будинку не зруйновано.
У тунелі не може працювати стільниковий зв'язок через те, що епоксидна смола, за допомогою якої з'єднуються стінки тунелю, не може витримати додаткової ваги базових станцій[1].
Будівництво[ред. | ред. код]
В середині XX століття для розв'язання транспортної проблеми міста була побудована автострада — головна артерія міста. Було виселено багато людей, а їхні будинки знесені. Місце під автострадою так і залишилося незадіяним. Місто страждало від забруднення повітря.
Після 16 років очікування фінансування від Конгресу, будівництво розпочалося. 2,6 млрд доларів становив початковий кошторис.
1-а частина будівництва була закінчена з відкриттям 15 грудня 1995 тунелю Теда Вільямса.
Його потрібно було з'єднати з трасою I-90. Але будівництво було ускладнене тіснотою: з одного боку завод «Gillette», а з іншого поштова служба США.
Далі потрібно було прокласти тунель під протокою. Ситуація ускладнювалася тим, що під протокою у 8 метрах під водою проходить червона лінія метро. Рух поїздів не можна було зупиняти. Вирішено було прокласти тунель під протокою і за 1,5 метра над метро. При найменшій необережності Атлантичний океан міг затопити метрополітен.
Далі довелося будувати тунель під колією, що прямує до вокзалу. Цього разу проблемою було те, що 70 % Бостону побудовано на насипній суміші цегли, деревини тощо. Нижче проходив шар різноманітного ґрунту (крім глини були й інші ґрунти).
Інженери заморозили ґрунт, оскільки ніякі інші заходи зміцнення ґрунту не підходили. На 5 метрах під землею під рейками було зроблено тунель.
Далі треба було прокласти трасу через центр міста до з'єднання з 90 магістраллю.
Тунель буде продовжуватися над тим місцем, де знаходиться автострада (де високий рівень ґрунтових вод), яку він замінить. Інженери підняли 550 тис. тонн заліза і металу за допомогою домкратів, розташованих далі від дороги, побудували тунель і вже тільки після цього розібрали автостраду, рух по якій не припинявся.
В рамках цього проекту був також побудований найширший 10-смуговий вантовий міст у світі.
Джерела[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 091810 / Смола проти зв'язку в тунелі — Світ мобільних новин — Helpix[недоступне посилання з червня 2019]
Посилання[ред. | ред. код]
- Суперсооружения: Великий бостонський тунель[недоступне посилання з березня 2019]