The study group consisted of 105 teachers; age: 21-80 years (average age - 41 years); experience: 1-47 years (average experience - 16 years). Methods of statistical data processing: cluster, comparative, correlation analysis. The hyporeflexive model of pedagogical communication is characteristic of teachers with a high level of emotional burnout. This model shows that the teacher seems to be closed in communication, his speech is mostly monologue. Teachers with a low level of emotional burnout have a model of active interaction, which is manifested in the constant dialogue of teachers with students, which keeps them in a major mood, encourages initiative, easily catches changes in the psychological climate of the team and responds flexibly. Групу досліджуваних склали 105 вчителів-предметників; вік: 21-80 років (середній вік – 41 рік); стаж: 1-47 років (середній стаж – 16 років). Методи статистичного опрацювання даних: кластерний, порівняльний, кореляційний аналіз. Гіпорефлексивна модель педагогічного спілкування притаманна вчителям з високим рівнем емоційного вигорання. Така модель свідчить про те, що педагог у спілкуванні наче замкнувся в собі: його мовлення переважно монологічне. Натомість, вчителям з низьким рівнем емоційного вигорання притаманна модель активної взаємодії, яка проявляється у постійному діалозі вчителя з учнями, який тримає їх у мажорному настрої, спонукає до вияву ініціативи, легко вловлює зміни у психологічному кліматі колективу і гнучко реагує на них.

В статті досліджується рівень емоційного вигоряння у студентів-психологів та його детермінанти. Для цілей дослідження адаптовано методику діагностики емоційного вигоряння В.Бойко та доведена можливість її застосування на вибірці студентів. Встановлено, що детермінантами емоційного вигоряння у студентів є швидше глибинні смисложиттєві, мотиваційні, особистісні змінні, а не стратегії міжособистісної взаємодії.

У статті представлено емпіричне дослідження синдрому вигорання з використанням засобів позитивної психотерапії Н. Пезешкіана, де метою було дослідити та проаналізувати синдром вигорання серед фахівців комунікативних професій через призму позитивної психотерапії. Методи. Дослідження проводилося з використанням двох опитувальників: Вісбаденського опитувальника до методу позитивної психотерапії та сімейної психотерапії (WIPPF) та опитувальника “Психічне вигорання” (К. Маслач та С. Джексон в адаптації Н. Водоп’янової). В емпіричному дослідженні взяли участь 134 спеціалісти соціономічного профілю. Результати. Позитивна психотерапія – це інтегративний метод, який має велику базу інструментів для дослідження та покращення якості життя, зокрема: модель балансу, актуальні здібності, модель для наслідування тощо. Кореляційним аналізом Спірмена (r) з’ясовано, що у фахівців, у яких високий рівень емоційного виснаження, найбільше розвиненні актуальні здібності: акуратність, охайність, ввічливіст...

Вивчали особливості розвитку та проявів синдрому емоційного вигорання у ЗО лікарів-педіа- трів різних спеціальностей. Відмічено, що синдром емоційного вигорання лікарів-педіатрів проходить три фази, із яких у фазі напруження він характеризується переважно надмірним переживанням пси- хотравмуючих обставин, у фазі резистенції проявляється економією емоційної сфери, у фазі виснажен- ня — емоційним дефіцитом. Показано, що в лікарів-педіатрів не виявлено особливостей проявів синдрому емоційного вигорання залежно від спеціальності, однак у лікарів-чоловіків емоційне вигорання вірогідно корелює й частіше розвивається на основі симптомів незадоволеності собою, емоційного дефіциту та деперсоналізації

Резюме: Одним з феноменів особистісної деформації є емоційне вигоряння (ЕВ). Синдром емоційного вигорання (СЕВ) може виникнути під час навчання у студентів і стати перепоною в його процесі. СЕВ уражує до 40% молодих людей (студентів), які навчаються. Складові навчання: соціальне порівняння та оцінки, незадоволення процесом та результатом навчанням, почуття несправедливості в оцінюванні знань, невиправдані надії, складнощі в комунікації є чинниками емоційного вигорання. Мета. Визначити наявність та вплив негативних чинників на можливість розвитку емоційного вигорання у студентів вищих навчальних закладів. Матеріали і методи. Проведено одномоментне (поперечне) дослідження. Для поширення анкети обрані популярні серед студентів соціальні мережі – Telegram, Instagram. Зокрема, форма для опитування була розіслана у таких чатах як НМУ, КТ-18, ЛНТУ students, бесіди студентів НМУ імені О.О. Богомольця, Національного університету «Львівська політехніка» та Київського університету імені Бориса Грінченка. Результати. При аналізі даних відповідно профілю ВНЗ і року навчання звертає увагу збільшення відсотку студентів за профілем медицина, стоматологія, фармація, згідно років навчання, які змушують себе працювати (вчити предмети) попри втому. Це другий курс – 8,33%, третій курс – 23,86%, і п’ятий курс 25%. Кількість таких студентів за профілем навчання філології має тенденцію до зменшення з 100% на третьому курсі до 25% на четвертому курсі. Кількість студентів на третьому курсі, які стараються вчитися попри втому, за профілем навчання економіка, філологія та менеджмент і маркетинг більша ніж серед студентів, які вчаться за профілем медицина, стоматологія, фармація. Відповідно 33,3%, 100%, 28,5% проти 23,8%. Висновки. На підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що з кожним роком навчання зростає відсоток студентів, які відчувають себе пригніченими через труднощі в навчанні; які відчувають втому і небажання вчитись – вищий на старших курсах. Виявлено на старших курсах серед студентів, які відчувають хронічну втому, має місце вживання психоактивних речовин. Серед опитаних студентів високий відсоток ймовірного ризику розвитку синдрому емоційного вигорання. Уточнено, що відсоток ймовірного ризику розвитку СЕВ підвищується з кожним курсом навчання. З’ясовано, що у студентів медичного університету раніше за інших студентів з’являється відчуття хронічної втоми та потреба додаткової мотивації у навчанні. Найменш схильними до розвитку емоційного вигорання виявились студенти, що вивчали комп’ютерні науки.

Статья посвящена проблеме ценностей работников спасательного отряда МЧС с различной степенью эмоционального выгорания. Проверялось предположение о связи эмоционального выгорания с содержанием субъективных ценностей спасателей, уровнем самореализации в жизненных сферах, степенью удовлетворенности самореализацией, внутренними конфликтами в системе ценностей. Выборку составили 54 спасателя МЧС (мужчины в возрасте 24–50 лет). Применялся опросник MBI (К. Маслак и С. Джексон) в адаптации Н. Е. Водопьяновой, позволяющий выявить уровень и проявления эмоционального выгорания, и методика KVS-3 (Д.В. Каширский), направленная на диагностику субъективных ценностей, уровня самореализации, удовлетворенности разными сферами жизни. Выявлена связь между эмоциональным выгоранием и особенностями ценностно-смысловой сферы личности спасателей, их семейным статусом, возрастом и стажем работы.

Abstract. Sports activity as a stress factor leads to the development of emotional burnout. The conducted research is devoted to the establishment of the features of emotional burnout and the phases of its formation in qualified athletes during the training process. The study involved 12 female students-members of the national volleyball team of the National University of Physical Education and Sports of Ukraine and 6 qualified athletes from the reserve group of the National Ukrainian National Handball Team. The interview of female athletes of the university's volleyball team was carried out in two stages: before the start of a new training process (September 2019) and after the end of its first stage, after 6 months (February 2020). Members of the reserve group of the Ukrainian National Handball Team interviewed during the training camp in the summer of 2019. To identify the level of emotional burnout, we used the 84-question test "Burnout Syndrome" by V. Boyko. It was found that intensive volleyball training attenuates emotional stress, which accordingly reduces the experience of State and Trait Anxiety and, however, forms a certain emotional rigidity, limitation as a defence to sports activity; in a situation of rudeness or error, they begin to use rationalization and projection. Thus, we can conclude that the phases of emotional burnout are formed as a professional deformation of the athlete's personality to the training process. In athletes of a higher sports category (handball players), during prolonged activity, adaptation took place according to a different type: their emotional and moral disorganization does not decrease, that is, they continue to adequately assess their mistakes and rudeness and, in all likelihood, correct them. Keywords: emotional burnout, skilled athletes, volleyball, handball Аннотация. Спортивная деятельность как стресс фактор приводит развитию эмоционального выгорания. Проведенное исследование посвящено установлению особенностей эмоционального выгорания и фаз его формирования у квалифицированных спортсменов во время тренировочного процесса. В исследовании приняли участие 12 студенток-членов сборной команды по волейболу Национального университета физического воспитания и спорта Украины и 6 квалифицированных спортсменок членов резервной группы Национальной Сборной Украины по гандболу. Тестирование спортсменок сборной команды университета по волейболу проводили в два этапа: перед стартом нового тренировочного процесса (сентябрь 2019 г.) и после окончания его первого этапа, через 6 месяцев (февраль 2020 г.). Члены резервной группы Национальной Сборной Украины по гандболу интервиирували во время сборов летом 2019. Для выявления уровня эмоционльаного выгорания использовали тест «Синдром эмоционального выгорания» В. Бойко. Установлено, что интенсивная тренировка волейболом снижает эмоциональное напряжение, что соответственно снижает переживание ситуативной и/или личностной тревожности, однако формирует определенную эмоциональную ригидность, ограниченность как защиту к спортивной деятельности; в ситуации грубости или ошибки начинают применять рационализацию и проекцию. Таким образом, можно заключить, что фазы эмоционального выгорания формируются как профессиональная деформация личности спортсмена к тренировочному процессу. У спортсменов более высокого спортивного разряда (гандболистки) при длительной деятельности адаптация происходила по другому типу: у них не снижаются эмоционально-нравственная дезорганизация, то есть они продолжают адекватно оценивать свои ошибки и грубости и, по всей вероятности, исправляют их. Ключевые слова: эмоциональное выгорание, квалифицированные спортсмены, волейбол, гандбол.

Кресан О. Д. Психологічні аспекти емоційного вигорання викладачів ВНЗ в умовах війни // Березневий науковий дискурс 2023 на тему: «Детермінанти посилення ролі освіти у повоєнному відновленні України». Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції для освітян (м. Чернігів, 22 березня 2023 року). Чернігів : ГО «Науково-освітній інноваційний центр суспільних трансформацій», 2023.