Вони обертаються: як Верховна Рада підтвердила існування криптоактивів
І що передбачає закон «Про віртуальні активи»
Верховна Рада 8 вересня ухвалила закон України «Про віртуальні активи», яким упорядковано правовідносини та засади державної політики, пов’язані з оборотом віртуальних активів. Що передбачає документ і як врегульовує обіг криптовалют, розповів Mind юрист Everlegal Богдан Кір’ян.
Унормувати цю сферу намагалися Національний банк України, Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку й навіть Національне агентство з питань запобігання корупції. Однак регулювання не враховувало специфіку різних криптоактивів, які відрізняються залежно від функціонального призначення та способів застосування.
Блокчейн
TL;DR: блокчейн – реєстр даних із часовими відмітками запису інформації, що функціонує на програмному коді.
Будь-який реєстр є важливим інструментом, оскільки дає змогу записувати та перевіряти необхідну інформацію. За загальним правилом, реєстри є централізованими, тобто зберігаються на одному чи декількох серверах, а уповноважені особи відповідають за технічну підтримку, наповнення та зміни.
Централізовані реєстри мають свої переваги, але існують й важливі недоліки. Найголовніший – можливість в односторонньому порядку здійснювати запис, видаляти чи змінювати відомості, що може призводити до фальсифікації.
Блокчейн побудований за іншим принципом. Внесені відомості не можуть бути видалені та обов’язково проходять перевірку достовірності учасниками. Реєстр на блокчейні, якщо він децентралізований (розподілений), не має єдиного адміністратора чи сервера – адміністрацію виконують усі учасники мережі, які не просто володіють останньою версією блокчейну на своєму носії, а можуть самостійно вносити та валідувати відомості, відстежувати історію змін. Саме блокчейн є платформою, на якій реалізовано обіг криптоактивів.
Крипта
TL;DR: крипта – родове поняття для віртуальних (нематеріальних) активів на основі блокчейну.
Крипту умовно можна поділити на певні види. Найважливіше – відрізняти криптовалюту від криптотокенів.
Криптовалюти в класичному розумінні, як-от Bitcoin, Bitcoin Cash, Dash, Monero, Zcash, призначені для трастлесс- розрахунку між суб’єктами, тобто для платежів за відсутності посередника. На противагу крипті, щоб відправити електронні фіатні кошти (гривні, долари, євро), обов’язково потрібно залучати третю особу (наприклад, банк).
Криптотокени за функціональним призначенням варіюються. Деякі можуть використовуватися для збору коштів для певного стартапу через ІТО чи ICO (Initial Token Offering; Initial Coin Offering), тому нагадують традиційні фінансові інструменти, як-от акції чи облігації. Досить часто їх класифікують як security tokens чи investment tokens.
Але застосування токенів не обмежується збором коштів. Ethereum був розроблений як платформа для децентралізованих фінансів (DeFi), децентралізованих програм (DApps) і смарт-контрактів. Цей блокчейн є розподіленою операційною системою, поверх якої функціонують децентралізовані програми на смарт-контрактах. У 2021 році набули популярності NFT-токени. Це токен, який тісно пов’язаний із мистецтвом та колекціонуванням.
Отже, з урахуванням варіацій використання віртуальних активів наразі склався умовний розподіл: currency coin – криптовалюта; security token та equity token – інвестиційні токени; utility token – токен, що використовується для функціонування сервісу; NFT – невзаємозамінний токен, який посвідчує унікальність певного цифрового об'єкта.
Регулювання
У регулюванні криптоактивів українське законодавство проходило декілька етапів.
Заперечення існування криптоактивів
Так, у листі Національного банку України від 8 грудня 2014 року регулятор указав, що випуск віртуальної валюти біткоїн не має будь-якого забезпечення та юридично зобов'язаних за нею осіб, не контролюється державними органами влади жодної з країн, а отже, є грошовим сурогатом, який не має забезпечення реальної вартості. У листі зазначалося, що діяльність з купівлі-продажу біткоїна за долари США або іншу іноземну валюту має ознаки функціонування так званих фінансових пірамід, отже, уповноважені банки не мають правових підстав для зарахування іноземної валюти, отриманої від продажу біткоїна за кордоном.
І хоч листи НБУ не є нормативно-правовими актами і можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер для банківських установ, все ж з огляду на позицію НБУ Дарницький районний суд міста Києва в рішенні від 24 березня 2016 року відмовив у задоволенні відповідного позову. Суд вказав, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту порушеного права, оскільки встановлює зобов'язання відповідача передати йому у власність товар у вигляді цифрової продукції біткоїн загальною сумою 10 000 грн, тобто віртуальні речі, які не мають ознак матеріального світу.
Також в ухвалі Малинівського районного суду міста Одеси від 13 березня 2018 року зазначено, що біткоїн як криптовалюта – різновид цифрової валюти, створення і контроль за якою базуються на криптографічних методах, що є грошовим сурогатом у силу положень ст. 32 Закону України «Про національний банк України».
Натомість, ст. 1 Закону України «Про Національний банк України» визначено, що грошовий сурогат – будь-які документи у вигляді грошових знаків, що відрізняються від грошової одиниці України, випущені в обіг не Національним банком України і виготовлені з метою здійснення платежів у господарському обороті, крім валютних цінностей. Жоден криптоактив не підпадає під ознаки грошового сурогату.
Який статус надати криптоактиву?
Вже згодом, 30 листопада 2017 року, у спільній заяві фінансових регуляторів щодо статусу криптовалют в Україні зазначено, що НБУ, НКЦБФР і Нацкомфінпослуг переконані, що складна правова природа криптовалют не дозволяє визнати їх ані грошовими коштами, ані валютою і платіжним засобом іншої країни, ані валютною цінністю, ані електронними грошима, ані цінними паперами, ані грошовим сурогатом.
Фінансові регулятори пообіцяли в подальшому працювати над вдосконаленням законодавства, і вже після скасування вищенаведеного листа НБУ статус криптоактивів залишився знову невизначеним.
Важливо, що в заяві регулятори зазначили, що єдиного поняття криптовалюти не існує, а визначення варіюється від «товар», «платіжний засіб», «розрахункова одиниця» до «нематеріальний цифровий актив», «інвестиційний актив», «фінансовий актив», «окремий вид цінних паперів» «віртуальна валюта» «цифрова валюта». Не дивно, що регулятор не визначив поняття, оскільки кожен криптоактив є унікальним та залежить від способу та мети застосування.
А що з майнінгом?
Хоч криптоактиви залишилися з невизначеним статусом, майнити дозволяли. Листом Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України № 04/02/02-1909 від 19.06.2018 повідомлялося, що згідно з положеннями постанови КМУ № 821 від 16.11.2018 майнинг криптовалют не належить до ліцензованих видів послуг. Крім того, Державна служба статистики України у листі № 14.4-09/435-18 від 05.10.2018 зазначила, що діяльність із «майнингу» та реалізації криптовалют слід класифікувати в позиції 64.19 «Інші види грошового посередництва», торгівлі (обміну) криптовалютами – у позиції 66.19 «Інша допоміжна діяльність у сфері фінансових послуг, крім страхування та пенсійного забезпечення».
Склалася парадоксальна ситуація, коли заробляти з майнингу чи торгівлі дозволялось, а зарахувати ці гроші на банківські рахунки в Україні було майже неможливо.
Коли чиновники масово почали заявляти про володіння криптою, НАЗК теж приєдналося до регуляторів. У роз’ясненнях щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що криптовалюти є різновидом віртуальних активів, що створюється, обліковується та відчужується в розподіленому реєстрі та не посвідчують майнових та/або немайнових прав власника криптовалюти; гроші у формі токенів, що створюються та обліковуються в розподіленому реєстрі.
Таке визначення є не зовсім коректним, оскільки НАЗК ототожнює всі віртуальні активи з валютою (та синонімізує валюту з токенами) й повністю ігнорує utility-, security- й NFT-токени.
Уже 02.03.2021 Київський апеляційний суд залишив без змін рішення Печерського районного суду міста Києва від 23.07.2020 у справі № 757/46845/19, яким криптовалюти визнано цифровими (віртуальними) валютами (можливо з огляду на проєкт закону «Про віртуальні активи») й стягнуто з банка 3% річних та пеню за відмову в зарахуванні грошових коштів позивача на поточний банківський рахунок із біржі з торгівлі віртуальними валютами ВІТTRЕХ INС.
Що регулює новий закон?
Ухвалений Закон України «Про віртуальні активи» націлений на визначення статусу віртуальних активів, прав та учасників ринку й засад державної політики у сфері обороту криптоактивів.
У законі передбачено, що віртуальний актив – це нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість та виражене сукупністю даних в електронній формі та може посвідчувати майнові права, зокрема права вимоги на інші об'єкти цивільних прав. І хоч це поняття є суперечливим, автори закону наголошували, що це не є першочерговим пріоритетом. Разом із тим позитивним є поділ активів на забезпечені та незабезпечені, що загалом враховує загальну тенденцію диверсифікації валют і токенів за функціями та призначенням.
Учасники ринку віртуальних активів (постачальники послуг і будь-які особи, які здійснюють операцію) нарешті мають право відкривати та використовувати рахунки в банках для здійснення розрахунків за операціями з віртуальними активами, а також право на судовий та інші способи захисту своїх прав на віртуальні активи з боку держави і з боку інших учасників ринку віртуальних активів.
Закон передбачає можливість для міжнародних криптобірж легально працювати в Україні після їхньої державної реєстрації. Встановлюються повноваження НБУ, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Міністерства цифрової трансформації України і створюється новий регулятор обороту віртуальних активів – Національна служба з обігу віртуальних активів.
Водночас, на відміну від Сальвадору, ч. 7 ст. 4 закону встановлено, що віртуальні активи не є засобом платежу на території України та не можуть бути предметом обміну на майно (товари), роботи (послуги).
Данило Гетманцев уже анонсував внесення змін до Податкового кодексу України, але їхня розробка й ухвалення може зайняти до року.
Водночас лишається величезна низка запитань, на які поки відсутня відповідь. Наприклад, як звертати стягнення на віртуальні активи. І хоч деякі приватні виконавці вже створили криптогаманці, процедура стягнення віртуальних активів поки невідома.
Ухвалений закон наразі не вирішує всіх нагальних проблем, але нарешті визначає статус крипти, встановлює можливість судового захисту учасників ринку й відкриття банківських рахунків за операціями з віртуальними активами.
Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.
Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.
Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.
