Олійник Іван Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олійник Іван Степанович
Народився 28 січня 1922(1922-01-28)
Богдани, Варвинський район, Україна
Помер 23 жовтня 1995(1995-10-23) (73 роки)
Запоріжжя, Україна
Діяльність мовознавець, філолог, викладач університету
Галузь філологія[1]
Alma mater ОНУ ім. І. І. Мечникова
Науковий ступінь кандидат філологічних наук
Знання мов українська[1]
Заклад Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького і Запорізький національний університет

Олійник Іван Степанович (28 січня 1922, с. Богдани, тепер Варвинського району Чернігівської області — 23 жовтня 1995, Запоріжжя) — український мовознавець, методист, кандидат філологічних наук з 1958, професор з 1980, з. п. в. ш. України з 1980.

Біографія[ред. | ред. код]

Закінчив 1947 філологічний факультет Одеського університету.

В 1947–1955 викладав у Мелітопольському педагогічному інституті, з 1955 — викладач, у 1979 —1988 — завідувач кафедри української мови Запорізького педагогічного інституту (з 1987 — університет).

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Основні праці:

  • «Методика роботи з розвитку мови в V–VII класах» (1964),
  • «Методика викладання української мови в середній школі» (1979, 1980, у співавт.),
  • «Вивчення української мови в 7 класі шкіл з російською мовою навчання» (1979),
  • розділ «Слово в лексичній системі української мови» («СУЛМ. Лексика і фразеологія») (1979).

Один з укладачів «Російсько-українського словника» (1962, 1974, 1976, 1978), «Словника лінгвістичних термінів» (1985).

Уклав «Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник» (1991).

Література[ред. | ред. код]

  1. а б Czech National Authority Database