Фото Олександра КЛИМЕНКА.
Урочистості, приурочені до 25-ї річниці прийняття Конституції, розпочалися із церемонії підняття перед будинком Верховної Ради Державного Прапора України та відкриття пам’ятного знака «Тризуб».
Перейшовши до сесійної зали, учасники урочистостей переглянули кадри історичної кінохроніки, пов’язані з ухваленням 25 років тому Основного Закону держави. А після того, як воїни Почесної варти внесли до сесійної зали Конституцію України, у виконанні хору імені Верьовки прозвучала «Молитва за Україну» Миколи Лисенка.
Голова Верховної Ради Дмитро Разумков (на знімку) оголосив, що в урочистому засіданні беруть участь Президент Володимир Зеленський, народні депутати України дев’ятого та попередніх скликань, Голови Верховної Ради попередніх скликань, Президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко та Петро Порошенко, Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та члени уряду, керівники судової гілки влади, судді Конституційного Суду, Голова Верховного Суду, посадові особи, яких Верховна Рада України обирає, призначає і надає згоду на призначення на посаду, секретар Ради національної безпеки і оборони України, голови обласних рад, київський міський голова, предстоятелі Церков та релігійних організацій, глави дипломатичних представництв іноземних держав, керівники представництв міжнародних організацій, акредитованих в України, представники засобів масової інформації.
Після того як голова парламенту оголосив урочисте засідання з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України відкритим, у виконанні хору прозвучав Державний Гімн України.
Перед учасниками урочистого засідання виступив Президент Володимир Зеленський. Привітавши усіх з великим, особливим та подвійним святом — Днем Конституції та 25-ю річницею з дня її ухвалення, глава держави зазначив, що традиційно покладав квіти до пам’ятника Пилипу Орлику — гетьману Війська Запорозького й автору знаменитої Конституції 1710 року, яку називають першою писемною Конституцією Європи. «Переважна більшість із нас про неї знає, чула, читала або вивчала. І, водночас, переважна більшість із нас ніколи не бачила її наживо. Не бачила частинки своєї історії й своєї спадщини. Мало того, за 311 років Конституція Пилипа Орлика жодного разу не була вдома, на його Батьківщині», — сказав В. Зеленський, назвавши це неправильним та несправедливим. «І сьогодні ми нарешті можемо поділитися хорошими новинами. Перша. Національний архів Швеції передав Україні три копії Конституції Пилипа Орлика. Одна вже зранку виставлена у фойє Верховної Ради. Друга буде знаходитися в Офісі Президента. Третя — в Конституційному Суді України, після його оновлення та перезавантаження. І друга новина. До 30-річчя нашої незалежності, вперше за 311 років, до України потрапить оригінал Конституції Пилипа Орлика. Його, разом з булавою гетьмана Пилипа Орлика і гетьмана Івана Мазепи, всі охочі зможуть побачити в Софійському соборі. Полотно нашої історії має тисячу років, і стільки ж частин пазла бракує. Ми повертаємо українцям ці частини. Ми повертаємо Україні Україну», — наголосив Президент.
Зазначивши, що ухвалення 25 років тому Конституції стало останнім акордом у симфонії державотворення, Біблією правничих заповідей для всіх українців, юридичним щитом і бронею для прав і свобод людини та громадянина, візитівкою нашої держави й нації, яка на найвищому законодавчому рівні відповідає на питання: «Хто ми? Звідки ми? Чого прагнемо? Як хочемо жити? І куди хочемо дійти», глава держави зауважив, що найкращу оцінку Конституції дає сама Конституція. «Перше слово, яким починається її перша стаття, — «Україна». І цим усе сказано. Її друга стаття починається словом «суверенітет». А третя — словом «людина». І цим сказано ще більше», — сказав він, акцентувавши увагу на людино- центричності нашого Основного Закону, адже третина його статей присвячена саме правам і свободам людини і громадянина.
Подякувавши народним депутатам другого скликання, які попри політичні протистояння 15 різних проектів Конституції, шість тисяч поправок перед другим читанням та безперервне засідання протягом понад 24 годин знайшли в собі сили й змогли досягти єдності, щоб ухвалити довгоочікувану Конституцію України, Президент зауважив, що досі існує тільки одне незакрите питання — питання великого Державного Герба України. «За ці роки було багато різних конкурсів, суперечок, сварок, думок і різних бачень. Це нормально, це демократія. Я гадаю, що у рік 30-ліття незалежності і 25-ліття Конституції потрібно в цьому питанні нарешті поставити крапку. А тому, відповідно до статті 93 Конституції, вношу на розгляд Верховної Ради проект закону про великий Державний Герб України і визначаю його як невідкладний для позачергового розгляду. Доповідатиме законопроект під час його розгляду на пленарному засіданні перший Президент України Леонід Макарович Кравчук», — повідомив В. Зеленський.
Перший заступник голови парламенту Руслан Стефанчук запросив до виступу Голову Верховної Ради України Дмитра Разумкова.
«25 років тому в цих стінах відбувалася без перебільшення історична подія. Вона стала не тільки важливою складовою українського державотворення, вона фактично поділила нашу історію на до та після. «Є Конституція!» — саме такі слова першими прозвучали в цій залі після прийняття Основного Закону нашої країни. Лише одне речення, яке мало колосальний вплив на життя багатомільйонної держави. Ухвалення Основного Закону зробило нашу незалежність легітимною в очах всього світу. Ми чітко заявили, за що виступає і за що бореться наша держава, які принципи лежать в її основі. Ухвалення Конституції стало кульмінацією довготривалого процесу», — наголосив у своєму виступі Голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
Він зазначив, що цьому історичному моменту передували роки наполегливої цілодобової праці десятків фахівців, які крок за кроком творили одну з найкращих конституцій Європи. «Шість років підготовки, понад дві тисячі пропозицій, майже доба безперервних запеклих дискусій в залі Верховної Ради України. І це все було зроблено лише для того, щоб на табло побачити омріяне: 315 — «За», рішення прийнято», — сказав голова парламенту, підкресливши, що без спільних зусиль Верховної Ради другого скликання, Президента Кучми та українського суспільства всього цього не відбулося б. «І це лише вкотре переконує нас, що, коли ми маємо консенсус, можемо спільно боротися і досягати успіхів на користь нашої держави. Коли поринаємо у нескінченні з’ясування відносин та неконструктивну боротьбу політичних позицій, втрачаємо час на розвиток держави. Ухвалення Конституції стало конкретним втіленням права нашого народу на самовизначення, вираження його волі розвиватися і зміцнювати демократичну та правову державу. Документ закріпив правові основи країни, її суверенітет та територіальну цілісність, основні права і свободи громадянина України», — підкреслив Голова Верховної Ради.
Нагадавши, що конституційні традиції України беруть початок з далекого 1710 року, коли з’явився перший, але дуже важливий акт — Конституція Пилипа Орлика, та які були продовжені універсалами Центральної Ради, Конституцією УНР та конституційними актами ЗУНР, Д. Разумков наголосив, що ці документи вкотре підтверджують прагнення народу України жити у вільній, суверенній і правовій державі.
«Ювілей Конституції — це також хороша нагода переосмислити і роль українського парламенту. З моменту проголошення незалежності Верховна Рада була, є і залишається майданчиком пошуку балансу та досягнення компромісу, компромісу в питаннях життєво важливих політичних рішень у нашій державі. У часи серйозних викликів, які в різні періоди стояли перед Україною, саме парламент відіграв одну з ключових ролей у обстоюванні інтересів держави та суспільства. Верховна Рада оперативно реагувала на виклики та завжди займала виняткову позицію в інтересах українського суспільства та народу. І так має бути завжди», — зазначив Дмитро Разумков, зауваживши водночас, що конституційний процес із прийняттям Основного Закону не завершився, адже до Конституції уже декілька разів вносилися зміни, а також цей процес триває й сьогодні. «У 2019 році до Конституції були внесені дуже важливі зміни, там були закріплені наші стратегічні прагнення і стремління до Європейського Союзу та НАТО. В умовах анексії та окупації частини території України надважливим завданням виступає поширення дії Основного Закону на всю територію нашої держави, забезпечення її цілісності і недоторканності у межах існуючих міжнародно визнаних кордонів, поглиблення конституційних гарантій територіального устрою України», — підкреслив Голова Верховної Ради.
Сучасний етап конституційної модернізації України, за словами Дмитра Разумкова, характеризується поглибленням верховенства права, вдосконаленням існуючої системи державного управління та розвитку місцевого самоврядування та територіального устрою. «Станом на сьогодні реформа децентралізації поки що не завершена. Щоб довести її до логічного кінця та реалізувати в повному обсязі, нам необхідно буде внести зміни до Конституції. Це буде не простий, але історичний процес, однак саме він дозволить місцевим органам влади отримати як більше повноважень, так і більше відповідальності для розвитку своїх регіонів. Водночас всі повинні пам’ятати, що зміни до Конституції повинні бути максимально виваженими, обережними та обдуманими, тому що будь-яка, навіть маленька помилка може призвести до глобальних наслідків, іноді катастрофічних», — зазначив голова парламенту, закликавши колег прагнути та досягати політичного консенсусу.
Насамкінець Голова Верховної Ради наголосив, що ухвалення Конституції 25 років тому дало нам дорожню карту на шляху до демократичного розвитку держави. «Основний Закон наділив і затвердив наші права та свободи. У той же час ми повинні не забувати і про наші конституційні обов’язки, вони також закріплені в Конституції нашої держави. Саме їх дотримання буде найбільшим проявом поваги до Конституції, адже цей принцип починає діяти з кожного з нас, тому що закон один для всіх. Якщо ми не дотримуватимемось цих цінностей, це вже буде не зовсім Україна, вірніше, це вже буде зовсім не Україна», — сказав він, висловивши побажання, щоб Конституція слугувала для української влади дороговказом та щоб вона працювала на інтереси країни заради українського народу, його майбутнього та нашої держави — суверенної, неподільної та незалежної.
Другий Президент України, співголова Конституційної комісії з підготовки Основного Закону Леонід Кучма також подякував народним депутатам другого скликання, які попри політичне протистояння змогли ухвалити Конституцію.
За словами Л. Кучми, він ніколи не вважав ухвалену в 1996 році Конституцію ідеалом на всі часи, адже в ній було чимало прогалин, зокрема, щодо законодавчої пріоритетності результатів всенародних референдумів. «Чи не тому питання референдуму досі залишається актуальною темою дискусії політиків та суспільства», — запитав він. «Водночас, із 25-річної дистанції можу твердо заявити, що Конституція 1996 року стала двигуном для подолання кризи та здійснення реформ. Спочатку Конституційний договір, а потім сама Конституція дала можливість створити ефективну вертикаль виконавчої влади, яка забезпечила подолання глибокої кризи, а згодом високого економічного зростання. Тоді дехто з політиків це називав узурпацією влади. Але тодішні успіхи подолання кризи та зростання економіки сьогоднішні історики пов’язують саме з підвищенням ефективності виконавчої влади», — зазначив другий Президент України, висловивши думку, що Конституція повинна захищати суспільство та громадян, але бувають моменти, коли суспільство та громадяни мають захистити Конституцію. «Треба пам’ятати про це. Це не означає, що Конституція має бути недоторканною. Вона має розвиватись, вдосконалюватись. Її можна і треба міняти за вимогами часу. Але робити це треба виключно в життєвих інтересах Українського народу», — сказав Л. Кучма.
Голова Верховної Ради України другого та п’ятого скликань, співголова Конституційної комісії з підготовки Основного Закону Олександр Мороз у своєму виступі підкреслив, що Конституція має бути серцевиною правової системи держави. «Яке місце Конституції в демократичній державі? От як ми бачимо формулу демократії, адже демократична держава — це в першій статті Основного Закону передбачено. Так от, формула демократії — це народ, Конституція, влада. Якщо така тріада є, і в центрі її знаходиться Конституція, ухвалена народом, тоді влада буде честь мати перед Конституцією і робитиме так, як записано в Конституції, а для цього треба забезпечити відповідну і систему влади», — сказав він, закликавши громадян нарешті зрозуміти, що від того, кого вони обирають на місцевому, середньому чи вищому рівні, напряму залежить, як житимуть вони та їхні родини. У цьому контексті О. Мороз закликав розбудовувати справжнє самоврядування, навівши приклад свого рідного краю, де на чотири села зверху призначили старосту, який «ніколи не був у його селі, не знає ні людей, ні їх проблем, і знати їх не хоче, бо він призначений».
Під час урочистого засідання також виступили Прем’єр-міністр Денис Шмигаль, народний депутат другого скликання, член Конституційної комісії, голова робочої групи з підготовки другого розділу Конституції «Права, свободи та обов’язки людини і громадянина» Володимир Буткевич та Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова.
Після того як хор імені Верьовки виконав Державний Гімн України, Голова Верховної Ради Дмитро Разумков запросив усіх до загального фото на сходах перед входом до парламенту та оголосив урочисте засідання з нагоди 25-ї річниці прийняття Конституції України закритим.
Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.
