Другий рік поспіль спостерігається позитивна тенденція щодо збільшення обсягів газовидобутку незалежними компаніями. Що спонукає інвесторів вкладати кошти в індустрію, – в інтерв’ю з Артемом ПЕТРЕНКОМ, виконавчим директором Асоціації газовидобувних компаній України.

З якими підсумками газовидобувна галузь увійшла в 2020 р.?

У 2019 р. зростання незалежними видобувниками становило 5,05%, порівняно з 2018 р., і досягло рекордних 4,6 млрд кубометрів газу. 

Таких результатів вдалося досягнути насамперед завдяки впровадженню стимулюючого оподаткування для буріння нових газових свердловин, що почало діяти з 1 січня 2018 р. За два роки дії цієї норми було закладено понад 200 свердловин, третину з яких пробурили саме приватні газовидобувники.

Варто зазначити, що ріст газовидобутку незалежними компаніями відбувався за несприятливих умов у світі, які пов’язані із суттєвим падінням ціни на газ (зменшення досягло десятирічного мінімуму).

Які результати нафтогазових аукціонів і конкурсів УРП?

Минулий рік став знаковим для індустрії саме завдяки нафтогазовим аукціонам і конкурсам. У результаті проведення п’яти раундів торгів на платформі ProZorro. Продажі було реалізовано 19 спецдозволів на користування надрами: 14 придбала компанія «Укргазвидобування», один викупив словацький інвестор Nafta, інші чотири – вітчизняні незалежні підприємства.

Окрім аукціонів, минулого року було виставлено 13 блоків на конкурси з укладання угод про розподіл продукції (УРП). Переможців 9-ти конкурсів уже затвердив Уряд, серед них є вітчизняні й іноземні інвестори з Канади та США. Наразі триває процес погодження текстів угод. Нагадаю, що мінімальні зобов’язання газовидобувних підприємств протягом перших п’яти років передбачають інвестування 430 млн доларів США та буріння майже 40 свердловин. За оптимістичним сценарієм обсяги інвестицій можуть сягнути 1,5 млрд доларів США.

Також минулого року на конкурс УРП виставили шельфову ділянку «Дельфін», але згодом скасували його проведення. Асоціація неодноразово наголошувала, що конкурс не відповідав міжнародним стандартам, був організований поспіхом, термін подання заявок штучно скоротили до двох місяців, що катастрофічно мало для такого проєкту. До того ж усе це відбувалося в період політичної турбулентності. Ми раді, що Уряд прислухався до нас і прийняв рішення про скасування конкурсу. Наразі ми очікуємо на оголошення нового конкурсу, не виключено, що шельфовий блок може бути поділений на кілька менших площ.

На початку лютого 2020 р. стали відомі назви компаній, які подали заявки на конкурси УРП по 3-х  ділянках. Серед претендентів – вітчизняні підприємства «Укргазвидобування» (заявка в партнерстві з канадською компанією Vermilion Energy)  і ДТЕК Нафтогаз, а також іноземні інвестори з Великої Британії та Центральної Європи. Протягом двох місяців Міжвідомча комісія має оцінити пропозиції претендентів, обрати переможців і рекомендувати їх для затвердження Кабміну.

Якою є модель УРП?

Конкурс на укладання угод про розподіл продукції – це інструмент держави для вибору най­оптимальнішого інвестора із чітко встановленим переліком його зобов’язань щодо програми робіт, інвестицій та частки держави в прибутковій продукції. На відміну від аукціону, де спецдозвіл видають на 20 років, угоду укладають на 50 років. Як правило, на конкурси виставляють більші за розмірами площі, такі проєкти є складнішими в розробці й потребують значних інвестицій. Угода передбачає, що інвестор віддає частину видобутої продукції державі. Тобто якщо за звичайних ліцензійних умов компанія видобуває природний газ, сплачує податки і 100% продукції реалізовує для отримання прибутку, то на умовах УРП – частина продукції (в грошовому або натуральному еквіваленті) йде державі.

Уряд визначив, що згідно з конкурсними умовами частка держави в прибутковій продукції не може бути менше 11%. Але який це буде відсоток –пропонує сам інвестор. Чим цікавіша пропозиція і кращі умови по програмі робіт та інвестиціях, той і стає переможцем конкурсу. Бо ж для держави найголовніше отримати максимальний дохід і збільшити газовидобуток.

Якщо подивитися на заявки переможців 9-ти конкурсів, то пропоновані ними відсотки, які передаватимуться державі, є вищими від установлених і сягають від 12% до 35% залежно від ділянки.

Над якими ініціативами ви працюватимете у 2020 р.?

Зараз триває активна робота над написанням Нового кодексу про надра. Як ви знаєте, у грудні Президент підписав указ, згідно з яким нова редакція Кодексу має бути підготовлена в шестимісячний термін. Над проєктом працює консорціум європейських компаній за активної участі Асоціації, Держгеонадр, Мінекоенерго,  профільних служб і бізнес-спільнот. Оновлення Кодексу вже давно на часі. Документ має відповідати кращим міжнародним практикам і об’єднувати всі питання надрокористування задля їх ефективного використання.

Також є низка урядових ініціатив, які мають сприяти розвитку галузі, залученню нових інвесторів і збільшенню газовидобутку. Йдеться про забезпечення максимальної прозорості, зокрема в процедурі проведення конкурсів УРП та обранні переможців. Ми всіляко підтримуємо таку ідею.

Окрім того, є напрацьований законопроєкт щодо боротьби з так званими «сплячими» ліцензіями. Асоціація завжди підтримувала ефективне використання українських надр, але до вирішення цього питання потрібно підходити більш комплексно, щоб у результаті не постраждали добросовісні інвестори. Не можна ототожнювати інвесторів, які вкладають кошти в газовидобуток і сплачують податки,  із недобросовісними, які отримували спецдозволи в більшості випадків для спекулятивних цілей, навіть не збираючись розробляти площі.

Також газовидобувники звертають увагу на гостру проблему, що пов’язана з отриманням земельних ділянок для видобутку вуглеводнів. На жаль, компанії (як приватні, так і державні) все частіше стикаються з недобросовісними землекористувачами, які блокують доступ до ділянок надр.

Які економічні настрої бізнесу ви спостерігаєте?

Бізнес підтримує ті реформи, які спрямовані на розвиток газовидобувної індустрії. Ключовим для інвесторів є стабільність податкової політики, незмінність правил гри та рух на досягнення енергонезалежності. 

Розмову вела
Марія ДАНЮК