Лисянський Павло Леонідович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лисянський Павло Леонідович
Народився 11 вересня 1987(1987-09-11) (36 років)
Антрацит, Луганська область, Україна
Діяльність правозахисник, громадський діяч

Лисянський Павло Леонідович (11 вересня 1987, Антрацит, Луганська область) — правозахисник, профспілковий і громадський діяч України, адвокат, засновник правозахисної організації Східна Правозахисна Група (2014 рік), з 2018 по 2019 рр. член комісії з помилування при президенті України[джерело?], лауреат Німецько-Французької премії за захист прав людини і верховенства права[1][2].

Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Луганській і Донецькій областях з 2018 року. В 2020 році втрапив у скандал після побиття охоронця ресторану[3]. Після чого був звільнений з посади Представника Уповноваженого.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 11 вересня 1987 р.н. в м. Антрацит Луганській області в сім'ї гірничого інженера Лисянського Леоніда Петровича і Лисянської Олександри Вікторівни. Батько Павла, Леонід Петрович Лисянський 25.08.1952 р.н., був гірничим інженером і пропрацював на керівних посадах, на шахтах Луганської області 35 років. Леонід Петрович Лисянський помер у 2008 році від інсульту. Мама, Павла, Лисянська Олександра Вікторівна 31.01.1959 р.н. — за радянських часів працівник Антрацитівського відділу робітничого постачання, а після 1993 року, приватний підприємець.

З семи років, займався вільною боротьбою і активно брав участь в спортивних змаганнях міста, області, країни, також виступав на міжнародних змаганнях. У школі віддавав переваги гуманітарних наук, а з 9-го класу відвідував курси журналістів в місцевій друкарні.

У 15 років, під час літніх канікул вперше влаштувався працювати до батька на шахту ім. Космонавтів (м Ровеньки, Луганської області), на посаді учня гірника поверхневого. Після роботи на літніх канікулах, вирішив, що як і батько повинен присвятити своє життя вугільної галузі.

Навчання в університеті[ред. | ред. код]

У 2005 році вступив в Донбаський Державний Технічний Університет на факультет Гірського справи, а в 2008 році додатково надійшов на факультет післядипломної освіти за спеціальністю економіка підприємства. У 2011 році отримав вищу технічну освіту за фахом Розробка родовищ корисних копалин і вищу економічну за фахом економіка підприємства.

Студентське самоврядування

Протягом усього навчання в університеті, Лисянський Павло активно займався громадською діяльністю. У 2006 році обраний головою студентської ради гуртожитку, в 2007 році обраний головою студентської ради гірничого факультету, в 2008 році обраний головою студентської ради Донбаського Державного Технічного Університету.

Юридична освіта[ред. | ред. код]

У 2012 році, вступив на другий курс заочного відділення Харківського Університету ім. Ярослава Мудрого, який закінчив у 2016 році здобувши вищу юридичну освіту.

Робота на виробництві[ред. | ред. код]

Протягом усього навчання в університеті щоліта працював на вугільних підприємствах отримуючи виробничий досвід. Відразу після закінчення університету 07.2011 року був прийнятий начальником зміни по виробництву в шахтоуправління «Ровеньківське» ДП "Ровенькиантрацит.

У 2012 році вступив до аспірантури Донбаського Державного Технічного Університету на кафедру розробка родовищ корисних копалин, паралельно влаштувався на роботу в ДП «Луганськвугілля» шахта «Никанор-Нова» заступником головного інженера.

У травні 2014 року був призначений заступником директора шахти «Фащевська» ДП «Луганськвугілля», шахта була розташована в 15 км від м Дебальцеве одного з головних епіцентрів бойових дій в Донбасі. Після тривалих бойових дій 2014 року, шахта Фащевська була зупинена.

У грудні 2014 року був призначений заступником директора з охорони праці в ДП «Лисичанськвугілля» шахта ім. Д. Ф. Мельникова.

Перший напад 4.10.2010 року під час виборчої кампанії на виборах в депутати міської ради м. Алчевськ на Павла Лисянського було скоєно напад, він отримав два вогнепальних поранення в живіт з дрібнокаліберної зброї, був доставлений в Алчевську міську лікарню, де йому була зроблена операція.

Другий напад 1.09.2013 року в м Антрацит, біля під'їзду на Павла Лисянського було скоєно напад в результаті, якого він отримав три ножових поранення, в міській лікарні йому була зроблена операція. Всі напади на себе Павло Лисянський пов'язує зі своєю громадською діяльністю[4].

09.12.2020 Скоїв напад на охоронця ресторану за прохання покинути залу після закінчення роботи закладу. За хуліганські дії представника омбудсмена з дотримання прав жителів Донецької та Луганської областей Павла Лисянського звільнили з посади після бійки в ресторані. https://www.unian.ua/incidents/pavlo-lisyanskiy-predstavnika-denisovoji-zvilnili-z-posadi-pislya-biyki-novini-ukrajina-11252231.html [Архівовано 14 липня 2021 у Wayback Machine.] [5]

Діяльність[ред. | ред. код]

Участь в Євромайдані[ред. | ред. код]

В рядах членів Конфедерації Вільних Профспілок України брав участь в Євромайдані, за що був відрахований з аспірантури керівництвом Донбаського Державного Технічного Університету[джерело?].

Студентське самоврядування[ред. | ред. код]

Протягом усього навчання в університеті, Лисянський Павло активно займався громадською діяльністю. У 2006 році обраний головою студентської ради гуртожитку, в 2007 році обраний головою студентської ради гірничого факультету, в 2008 році обраний головою студентської ради Донбаського Державного Технічного Університету.

З початком військового конфлікту на сході України в 2014 році, заснував разом з юристами-однодумцями громадську організацію «Східна правозахисна група», організація займалася всебічної захистом прав людини в східних регіонах України.

Одне з головних напрямків діяльності організації стало складання аналітичних звітів про порушення прав людини на непідконтрольною Українському уряду частині Луганської та Донецької областей.

Аналітичний звіт «Про порушення прав людини в місцях позбавлення волі» ЛНР "", створений Східної правозахисною групою — зробив справжній інформаційний бум в західній пресі. Сайт BBC опублікував статтю про рабську працю в тюрмах «ЛНР», а німецька преса назвало те, що відбувається «ҐУЛАҐами з дозволу Москви». Після опублікування звіту, і інформаційного буму в західній пресі, вдалося звільнити незаконно містився укладеного Олександра Ефрешіна[6].

Також за чотири роки діяльності «Східна правозахисна група» звільнила незаконно утримуваних в «ЛНР» трьох громадян України і одного громадянина Грузії.

Павло Лисянський, як директор організації організовував масові акції протесту спрямовані на захист прав людини.

Листопад 2014 року — акція виступив організатором протесту підприємців ТЦ «Барабашово» г. Харьков проти необґрунтованого підняття оренди на торгові місця, в протесті взяло участь 1500 чоловік;

Грудень 2014 року — виступив організатором протесту шахтарів у м Лисичанськ Луганської області, участь взяло 230 осіб;

Жовтень 2015 року — виступив організатором протесту працівників ТЦ «Амстор» у м Сєверодонецьк Луганської області, взяло участь 135 осіб;

Жовтень 2017 року — виступив організатором протесту жителів м Лисичанська проти порушення трудових прав в дитячому садку «Колосок», участь взяло 200 осіб;

Лютий 2018 року — виступив організатором протесту сімей взятих під посольство РФ в Україні проти незаконного утримання громадян України у в'язницях ОРДЛО, участь взяло 80 осіб;

Вересень 2017 року — виступив організатором протесту жителів прифронтового селища Луганське з приводу відключення електроенергії, участь взяло 65 осіб;

Березень 2018 року — виступив організатором маршу за права людини в прифронтовому місті Світлодарськ Донецької області. Участь взяло 280 осіб;

Березень 2018 року — виступив організатором автопробігу проти незаконних затримань в м Краматорськ Донецької області. Участь взяли 120 чоловік і 43 автомобіля.

Робота у Верховній Раді України[ред. | ред. код]

У 2016 році був призначений штатним помічником народного депутата України та голови парламентського комітету з питань сім'ї, молодіжної політики, спорту і туризму Палатного Артура Леонідовича.

Робота в офісі Уповноваженого Верховної Радою України

30 березня 2018 року Уповноважений Верховної Ради України Людмила Денисова, призначила Лисянського Павла своїм представником в Луганській і Донецькій областях з постійним місцем перебування в Донбасі[7].

Спорт[ред. | ред. код]

Майстер спорту України з боротьби Самбо, кандидат в майстри спорту з дзюдо. В студентські роки виступав за збірну университету з боксу, чемпіон та призер Луганської області з боксу.

Нагороди[ред. | ред. код]

  • 2017 рік — Лауреат Німецько-французької премії за захист прав людини і Верховенство права;[8]
  • 2017 рік — Орден шахтарська слава III ступеня;
  • 2018 рік — Орден За заслуги перед Луганщиною;
  • 2019 рік — Орден шахтарська слава II ступеня;

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Amt, Auswärtiges. Присудження Німецько-Французької премії з прав людини і верховенства права Павлу Лисянському - директору громадської організації Східна правозахисна група. donezk.diplo.de (укр.). Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022. 
  2. Уповноважена з прав людини призначила координатора у Донецькій та Луганській областях. nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 1 січня 2022. 
  3. Представник омбудсмена Лисянський побив охоронця ресторану. 
  4. [10] «Моя деятельность не всем нравилась». Правозащитник Павел Лисянский рассказал о своем прошлом. Архів оригіналу за 3 березня 2022. 
  5. "Ты меня мусором назвал?!": представник омбудсмена Денисової побив ногами охоронця ресторану (відео). www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 10 грудня 2020. 
  6. [17] Рабська праця на Донбасі: сепаратисти перетворили колонії на трудові табори. Архів оригіналу за 18 липня 2017. 
  7. [2] Уполномоченный по правам человека назначила координатора в Донецкой и Луганской областях. 
  8. Українець став лауреатом німецько-французької премії. Архів оригіналу за 1 березня 2022.