Воєнний «Фокстрот»: як відновити роботу, втративши 1 млрд грн та центральний склад
СЕО компанії – про перезапуск логістики на згарищі та боротьбу з дефіцитом товару
Лише за перші місяці повномасштабної війни збитки вітчизняних ритейлерів внаслідок бойових дій становлять 50,7 млрд грн. Таку цифру наводять в оприлюдненому в червні дослідженні Українська рада торгових центрів та Асоціація ритейлерів України. Йдеться лише про прямі матеріальні втрати торговельних компаній, без урахування упущеної вигоди.
Мережа побутової техніки та електроніки «Фокстрот» знає про збитки не з чуток: ще у березні центральний склад компанії в Гостомелі площею 33 000 кв. м був зруйнований і спалений окупантами, там «загинуло» 25% залишків товарів продавця. Загальні ж втрати ритейлера на сьогодні сягнули близько 1 млрд грн, і це не остаточний підрахунок.
Як мережа відновлюється за таких колосальних збитків, перебудовує складську логістику буквально з попелу та при цьому допомагає ЗСУ й волонтерам, Mind дізнався, поспілкувавшись із виконавчим директором «Фокстрота» Олексієм Зозулею.
Початок війни і топи в ТрО
Олексій Зозуля згадує, що війна заскочила його із сім’єю вдома – у Києві. Уже на ранок, близько 10:00, він був на екстреному засіданні ради топменеджерів, яка визначалася з подальшими кроками. Компанія мала заздалегідь затверджений антикризовий план дій, проте він потребував коригування з огляду на реальні масштаби вторгнення. «Ми домовилися як діяти, обговорили комунікацію і відвели час всім на те, щоб гарантувати безпеку своїм рідним», – розповідає про результати наради виконавчий директор.
Олексій Зозуля
На другий день війни СЕО вийшов на зв’язок з усіма співробітниками і розповів про пріоритети компанії. «Я сказав, що найголовніше на цей момент для кожного – визначитися, де саме ця людина, наш колега, члени його сім’ї мають бути під час війни. Як саме кожен із нас може допомогти Батьківщині. Чи зі зброєю в руках, чи на робочому місці, чи в лавах волонтерів», – згадує Олексій Зозуля.
Сам топменеджер у перші дні вторгнення рф записався до територіальної оборони. Так само вчинили й деякі інші керівники управлінь «Фокстрота». Цікаво, що, будучи в ТрО, команда топів не припиняла підтримувати зв’язок і розв'язувати робочі питання. Та зрозумівши, що під час війни можна бути кориснішим на своєму посту в бізнесі, Олексій Зозуля через 10 днів усе ж здав отриману зброю.
Переїзд хед-офісу та хостели для працівників
Головний офіс «Фокстрота» перейшов на віддалену роботу і через деякий час переїхав до Львова. Силами ритейлера на заході України було облаштовано житло для переселенців, зокрема співробітників мережі.
«На заході ми організували невеличку мережу хостелів на базі наших магазинів у Львові, Луцьку, Ужгороді. Хотіли ще в Чернівцях, але через нестачу приміщень приєдналися до ініціативи міської ради. Це готелі з простими зручностями, де люди, які рухалися на Захід, переселенці, могли переночувати, прийти до тями та рушити далі», – пояснює співрозмовник Mind.
Хостел в Ужгороді
Тимчасовий центральний офіс компанії в перші місяці війни розміщувався саме в такому хостелі – в офісі регіонального управління.
«Часто бувало, коли ти проводиш селектор на якусь важливу тему, де оперуєш мільйонами, виходиш після розмови в коридор – а там бігають діти. Діти людей, які живуть у нашому готелі. І розумієш, що вся оця активність – це для них, для того, щоб наші люди жили, працювали, щоб у них був дах над головою та майбутнє», – ділиться емоціями СЕО. У червні він, до речі, повернувся до Києва.
Втрата центрального складу й товару на 600 млн грн
На початку березня на компанію чекало ще одне масштабне потрясіння: центральний склад мережі площею 33 000 кв. м, що розташовувався в окупованому тоді Гостомелі (Київська область), був зруйнований рашистами. «Сюди влучила ракета, потім склад став мішенню для вправ російських танкістів. І ще доповнили картину пожежа та мародери», – розповідає Олексій Зозуля.
Знищений склад у Гостомелі
По суті, найбільшу руйнацію спричинила саме пожежа, яка тривала дві-три доби. «Пам’ятаю, що ми навіть не могли розраховувати на надзвичайників, бо тривали настільки запеклі бої, що тіла загиблих не прибиралися днями й тижнями в Гостомелі, Бучі та Ірпені. Це був епіцентр боїв за Київ», – згадує СЕО.
Топменеджер називає центральний склад у Гостомелі «серцем» ритейлера. «Звідси відбувалося все постачання на нашу мережу. Товари стояли в декілька ярусів на стелажах 8-10 метрів заввишки. Зараз – це суцільна руїна, яка, найімовірніше, не підлягає відновленню», – із сумом констатує виконавчий директор.
Через руйнацію складу мережа втратила товар на 600 млн грн. Врятувати, за словами Олексія Зозулі, вдалося лише кілька навантажувачів та деякий дріб’язок. «Чверть залишків мережі загинуло тут, у Гостомелі», – зазначає він.
Як обходилися без інфраструктурного центру?
Ще до появи новин про незворотні руйнування в Гостомелі «Фокстроту» довелося перебудовувати роботу через неможливість доступу до основного складу. У перші тижні війни, за словами СЕО, постачальники та логістика «в класичному вигляді» не працювали, тому компанія евакуйовувала товар із магазинів, близьких до лінії фронту, і перерозподіляла його по мережі. Цей господарчий процес тривав 2,5 місяця.
«Це була просто титанічна робота. Під обстрілами, з постійними пошуками персоналу, у перемовинах із перевізниками, деякі з яких користувалися ситуацією та суттєво підвищували тарифи. І якщо ми мали близько 170 магазинів перед війною, а у квітні запустили 70, то, по суті, оця різниця між ними – приблизно 100 магазинів – «переїхала» по країні на різних видах транспорту», – пояснює виконавчий директор.
Топменеджер додає, що й до війни кожен магазин мережі був невеличким локальним складом, який забезпечував потреби міста чи району. Отже, замість втраченого центрального складу компанія поповнювала залишки товарів з інших магазинів, а у квітні знайшла йому заміну у Львові.
Новий центральний склад
У перші місяці російського вторгнення Львів на деякий час перетворився на реальну столицю України. Із блокадою морських портів, через які ввозилася більша частина імпортного товару, західний кордон став єдиним доступним міжнародним транспортним сполученням.
За словами Олексія Зозулі, відкрити центральний склад у Львові було свідомим рішенням, оскільки місто акумулювало абсолютно всі ресурси в країні і було близьке до західних воріт держави, до переїздів через кордон, насамперед – із Польщею.
Новий основний склад компанії має площу 3500 кв. м – майже в 10 разів менше за втрачений у Гостомелі. Він став майданчиком для евакуйованого та нового товару мережі. «Ми його знайшли й довго чекали, поки приміщення звільниться від гуманітарних вантажів, які рухалися через Львів. Цей склад, звісно, виконує свою функцію настільки, наскільки може, бо це не той масштаб і не той розмір», – констатує топменеджер.
І додає, що знайти нове приміщення було непросто. 99% товару на ринку побутової техніки та електроніки виробляється за кордоном та імпортується в Україну. Тому всі оператори цієї сфери – виробники, постачальники, продавці – одночасно шукали нові площі саме на заході країни.
Лише в обладнання львівського складу «Фокстрот» вклав близько 700 000 грн. Усі питання – інвестиційні й організаційні – компанія вирішила самотужки.
Тут ритейлер створив близько 25 робочих місць, залучивши співробітників роздрібних магазинів, що тимчасово закрилися, та спеціалістів, які раніше працювали на складі в Гостомелі.
Перезапуск складської логістики та план повернення на Київщину
Складська інфраструктура «Фокстрота» на сьогодні включає згадане основне приміщення у Львові, допоміжний склад у Дніпрі площею 4000 кв. м (використовувався й до війни) і тимчасово орендоване приміщення в 5000 кв.м на Київщині. Загальна складська площа, якою оперує ритейлер на п’ятий місяць вторгнення рф, – близько 12 500 кв. м.
Склад у Гостомелі до війни
Олексій Зозуля зазначає, що основна відмінність логістики мережі після 24 лютого, крім зміни шляху завозу товару, – розмір складських приміщень, що не передбачає накопичення залишків активів.
«Через меншу площу ми маємо менші запаси та іншу схему роботи. Тобто ми маємо менший залишок на складі, товарний запас обертається краще і швидше потрапляє до кінцевих споживачів на полицю або на доставку через сайт», – розповідає СЕО.
У планах ритейлера – реорганізація логістичної схеми. Має з’явитися великий центральний склад на Київщині, який зможе забезпечувати всю мережу. «У Київському регіоні знайти, збудувати, запустити центральний склад є основним завданням нашої логістики», – ділиться планами Олексій Зозуля, додаючи, що компанія вже зараз працює над цим питанням.
Переформатування менеджменту та команди
У перші тижні війни значну кількість рішень у компанії ухвалювали співробітники на місцях. «Ми були не в змозі передбачити й оцінити всі деталі того, що відбувалося в кожному окремому місті. Тому дуже багато делегували людям у регіонах. І я скажу, що це спрацювало. Завдяки нашим співробітникам ми змогли пережити найгарячішу фазу війни та вирулити на рейки відновлення та побудови нового бізнесу», – наголошує СЕО.
Олексій Зозуля зауважує, що компанія наразі працює в рамках жорсткої фінансової моделі, обумовленої втратами, яка поєднує сувору дисципліну, логіку та здоровий прагматизм із можливістю ухвалювати самостійні рішення на місцях. Зазнала змін і комунікація в команді: вона тепер відбувається цілодобово, використовуються всі канали зв’язку.
Що стосується штату, то до війни у мережі працювало 3800 людей. Станом на червень робочими місцями забезпечено 63% співробітників офісу та 58% працівників роздробу, інші – у призупиненні. Зарплати скорочено приблизно на 15%.
За словами топменеджера, попри те що зараз відкрито близько 60% магазинів, більшість команди збережено. «Нам вдалося зберегти кістяк, і це стосується кожної функції та кожного управління. Щодо завантаження, то безумовно воно трохи інше, ніж до війни. Ми реально робимо більший обсяг роботи меншими ресурсами, але більшими зусиллями», – пояснює він.
Близько 120 співробітників «Фокстрота» зараз перебувають у лавах ТрО та регулярних підрозділів ЗСУ. Компанія зберігає за ними робочі місця й дохід.
Втрачені торгові точки, відновлення та релокація
СЕО зауважує, що через брак часу ритейлер наразі не акцентується на детальних підрахунках збитків, а концентрується на тому, що можна врятувати й де можна поновити бізнес. Точно відомо про втрати торгових точок у зруйнованому Маріуполі, окупованому Херсоні, постійно обстрілюваному Харкові.
Постраждалий магазин у Бучі
На думку Олексія Зозулі, магазини, які компанія вважає номінально цілими, при фактичному доступі до них можуть виявитися руїнами. «Близько 30–40 магазинів, ми найімовірніше, не відкриємо. Це точки, які зараз або в окупованій зоні, або на лінії фронту, або дуже близько до лінії фронту. Тож ми не впевнені, що вони вистоять за таких умов», – вважає він.
Загалом до війни в Україні працювало 170 магазинів мережі, з яких на сьогодні відкрито 108 (сюди входять 16 точок видачі онлайн-замовлень). У липні ритейлер відновлює повноцінну роботу ще трьох магазинів. А також планує відкрити абсолютно новий магазин у Львові.
У західних областях магазини не закривали, вони працюють повноцінно з початку війни. «Велика кількість людей, що переміщувалися країною, і підвищений попит з боку ТрО, ЗСУ і волонтерів на технічні засоби забезпечили цей регіон роботою», – пояснює топменеджер.
Туди ж компанія евакуювала врятовані активи, там влаштовувалися на роботу «фокстротівці», що виїхали з Маріуполя та інших східних міст.
Боротьба з дефіцитом товару
Одним із головних викликів при відновленні мережі став дефіцит товару. «Зараз в умовах, коли південні порти заблоковано, в Україні відчувається дефіцит імпортної техніки, знайти та повноцінно забезпечити товаром кожен магазин – непросте завдання», – розповідає Олексій Зозуля.
Проте, за словами СЕО, складні часи спонукають до нових рішень. Так, із червня «Фокстрот» запустив роботу нового для себе гібридного формату – точок видачі, які поєднують можливості магазину (консультації спеціалістів і отримання товару) та інтернет-торгівлі (замовлення на сайті).
«За умови обмеженої кількості товару ми відкриваємо такі точки, де можна отримати повноцінний сервіс без товарного запасу. А саме – забрати інтернет-замовлення, замовивши товар на місці або на сайті з будь-якого магазину нашої країни», – уточнює топменеджер.
Скорочення ринку, зміна ланцюгів постачань і політики закупок
З початком війни міжнародні оператори оцінюють ризики роботи з Україною як досить високі, тому умови роботи компанії з постачальниками, які продають товари закордонного виробництва й товари всесвітніх марок, змінилися. За словами Олексія Зозулі, партнери менш охоче ідуть на кредитування й намагаються обмежити асортимент тільки стовідсотково популярними товарами.
Обсяги продажів побутової техніки та електроніки в середньому скоротилися на 30–60% порівняно з минулим роком. «У зв’язку з тим, що ринок зменшився, перегляд товарних матриць спостерігається і в оптових гравців, і в роздрібних», – пояснює співрозмовник Mind.
Топменеджер додає, що з огляду на втрати, компанія веде перемовини з партнерами і, як правило, знаходить розуміння з їхнього боку та спільні рішення, щоб в умовах війни всім разом зберегти бізнес і задовольнити потреби клієнта.
Однак ланцюги постачань у мережі до кінця ще не відновились. Дорога товару до полиці займає зараз набагато більше часу, і не завжди цей час прогнозований.
Перебудувалась у «Фокстрота» і політика закупівель: її скориговано зі зміною пріоритетів клієнта. У перші тижні війни був величезний попит на засоби комунікації (телефони, смартфони), планшети, павербанки, на те, що дозволяє організувати побут переселенцям чи військовим.
Водночас, за словами СЕО, є групи товару, які суттєво «просіли»: наприклад, телевізори, які в нових місцях для переселенців були замінені смартфонами або іншими засобами зв’язку.
Як змінилися ціни, середній чек та кількість клієнтів
Ціни на побутову техніку й електроніку в мережі зросли на 10–20%. За словами Олексія Зозулі, це ще найкращий варіант, пов’язаний із тим, що наприкінці березня Верховна Рада звільнила імпортовані товари від мита й ПДВ. З липня ж стабільність ринку в ціновому відношенні буде знову під питанням: 21 червня парламент ухвалив закон, через який перелік товарів критичного імпорту скасують.
Середній чек у ритейлера майже не змінився, лише трохи скоротився в довжину, бо змінилася ціна товару.
Щодо клієнтів, то до рашистського вторгнення у «Фокстрота» було понад 12 млн покупців. Зараз ця цифра суттєво менша. «Ми чітко знаємо, що десь 5–7 млн людей виїхало з України. Переважно це жінки з дітьми, у виняткових випадках – чоловіки. Це все – наші покупці», – розповідає СЕО.
За словами топменеджера, динаміка по містах різна. Наприклад, у Львові, Івано-Франківську чи інших західних містах обсяг продажів і кількість клієнтів не змінились, а іноді навіть збільшилися (завдяки внутрішнім переселенцям). У східних містах ці показники можуть становити 50% від довоєнних.
«Ми не втрачаємо оптимізму, оскільки попереду ще високий сезон. І ми з великою надією спостерігаємо за зворотнім рухом людей, за тим, як співвітчизники повертаються», – ділиться співрозмовник Mind.
Про збитки та касовий розрив
Загальна сума збитків «Фокстрота» зараз наближається до 1 млрд грн. «Навіть для такого великого бізнесу це дуже суттєва цифра. І ми розраховуємо тут на допомогу, на майбутні репарації, на підтримку держави та фондів. Але при цьому, будучи реалістами, розуміємо, що зараз, у короткій перспективі, нам треба покладатися лише на себе. І можливі компенсації – це справа неблизького майбутнього», – коментує виконавчий директор мережі.
Постраждалий магазин у Харкові
Через відсутність кредитування в тому вигляді, як це було до війни, покривати касові розриви, за словами Олексія Зозулі, стає справою самих учасників комерційного процесу: ритейлера, його покупців і партнерів.
Компанія проводить переговори з усіма постачальниками, зокрема їхніми зарубіжними штаб-квартирами. Ритейлер розраховує до початку високого сезону розв'язати всі питання, пов’язані з втратами, щоб це не відбилося на покупцях або бізнесі.
Нагадаємо, що прибуток ритейлера 2020 року становив 70 млн грн, а виторг оцінювався у більш як 14 млрд грн.
Повернення кредитування й оплата криптою
У травні «Фокстрот» відновив кредитування, у першу чергу карткове, від ПриватБанку і Монобанку. «Зараз воно не досягає тих обсягів, як до війни, оскільки це досить дорогий інструмент просування товарів і доволі великі ризики відносно тих, хто кредитується», – зазначає Олексій Зозуля.
Із нових напрямів роботи: з початком вторгнення рф мережа запустила для покупців опцію зі зняття готівки на касах, а прямо перед війною – мобільний застосунок.
Також у травні ритейлер став єдиним у галузі партнером біржі Binance, дозволивши клієнтам оплачувати товар криптовалютою з використанням технології Binance Pay.
Допомога ЗСУ, ТрО та волонтерам
Обсяг допомоги, наданої «Фокстротом» Збройним Силам, теробороні та волонтерам у вигляді техніки та електроніки на сьогодні сягає 10 млн грн.
За словами топменеджера, ця робота почалася ще до повномасштабного вторгнення, але найбільшого розмаху набула саме після нього. На третій день війни компанія створила в телеграмі групу «Допомога нашим», через яку всіляко підтримувала волонтерів і військових: підшуковувала техніку, організовувала логістику та видачу.
«У соцмережах і по всіх каналах ми розповсюдили контакти цієї групи, узгодили з акціонерами принципи роботи. Причому все це відбувалося просто миттєво. І завдяки такій швидкій реакції нам вдалося за весь цей період допомогти величезній кількості військових, тероборонівців, госпіталів. Усім, хто боровся й бореться з ворогом», – розповідає СЕО.
Під час окупації Ірпеня, коли в місті тривали бойові дії, до магазину ритейлера мали доступ члени місцевої тероборони, які зв’язувалися безпосередньо з Олексієм Зозулею, щоб узяти конкретну техніку.
«Я пам’ятаю, найкраща подяка була – це коли писали або дзвонили військові. Я пам’ятаю запис одного генерала, який сказав: «Тепер із цими планшетами ми можемо їх «херачити», глибока вам подяка». Там були більш категоричні висловлювання, не ефірні. Але ця подяка – найдорожче, що можна було почути», – ділиться виконавчий директор.
Майбутнє України та бізнесу після перемоги
«Війна навчить український бізнес того, чого не довчив ковід, – говорить топменеджер і пояснює: – Бути ще швидшими, аналізувати ситуацію, весь час сумніватися, шукати кращі рішення й ухвалювати їх, покладаючись не лише на думки в підручниках з економіки, а й на інтуїцію та здоровий глузд».
Як зазначає СЕО, українські громадяни загалом і підприємці зокрема мають навчитися жити з розумінням того, що поруч є постійне джерело загрози, і кожен свій крок треба звіряти не лише з комерційними показниками, логікою і метою, а й розуміти, що саме кожен може зробити для зміцнення конкурентоспроможності України в усіх аспектах.
«Перші місяці активної фази війни навчили нас думати не лише про себе, не тільки про гроші, а й про Батьківщину. Я вважаю, це дуже важливо. І це дуже важливий і дещо неочікуваний результат цих місяців. Тому попереду на нас точно чекає світле майбутнє – і на Україну, і на весь український бізнес», – підсумував Олексій Зозуля.
