Станіслав Под'ячев: «Спочатку має йти бізнес-логіка, а вже потім – токени як інструмент»
Керуючий партнер BlockchainLab — про сутність криптовалют, блокчейн у космосі, кібербезпеку та цензуру
Тенденції до взаємопроникнення ІТ та космічних технологій набувають нового виміру актуальності у світі і породжують суто практичні питання, яким чином можна застосувати Blockchain в космічній діяльності та які правила його функціонування. А також – чи можна вважати блокчейн-технології кроком у новий вимір кібербезпеки та захищеності персональних даних. Про це Анна Гурова, науковий співробітник МЦКП, та Марія Кірпачова, керівник юридичного відділу ТОВ Space Logistics Ukraine, запитали у керуючого партнера Blockchain Lab, резидента Reactor.ua і викладача курсу Blockchainomics в Києво-Могилянській бізнес-школі Станіслава Под'ячева.
Першу частину цієї бесіди – про те, чому новітні технології не завжди «зручні» для держави і чиновників – можна прочитати тут.
– Кожен користувач у мережі блокчейн має копію цифрового ланцюга транзакцій і може їх моніторити. Чи впливає це на конфіденційність даних? Чи можна в цьому контексті взагалі говорити про конфіденційність?
– Записи (дані) у публічному блокчейні загальнодоступні. Уявимо собі реєстр прав на нерухоме майно на публічному блокчейні. Для початку треба туди перенести всі дані з існуючого державного реєстру та токенізувати всі об’єкти, враховуючи права власності та частки. Кожному суб’єкту (власнику) буде відповідати приватний ключ, а кожному об’єкту – цілому або частці – токен. Перехід права власності проходитиме шляхом підпису транзакції передачі токена від однієї публічної адреси до іншої. А доказом, що саме ця людина володіє цим об’єктом, може бути можливість підписати транзакцію з відповідним токеном приватним ключем – наприклад, переслати цей токен самому собі.
Це базова технологія, яку можна «прикрасити» мобільним застосунком чи юзер-френдлі інтерфейсом. Але те, що треба зрозуміти, – держава у цій моделі відсутня взагалі.
Конфіденційність забезпечується тим, що з одного приватного ключа можна створити багато публічних і «передавати» токен, що символізує об’єкт нерухомості, самому собі на іншу адресу хоч кожного дня.
– Розкажіть про право власності на сегмент ланцюга. Чи передаються ключі доступу, якщо він передається у власність або користування? Чи можна забезпечити його захищеність?
– Якщо йдеться про публічний блокчейн, то потрібно домовитись про те, що саме ми розуміємо під «правом власності». Адже неможливо визначити, хто є суб’єктом права власності, наприклад, на мережу Біткоїн – користуватися нею можуть усі бажаючі. Деякі дослідники взагалі називають біткоїн «децентралізованою автономною організацією», а цей феномен у правничій науці не описаний. Тому важко мислити про блокчейн юридичними категоріями, що описують існуючу державну систему правовідносин...
У даному контексті об’єктом права власності можна визначити ексклюзивну можливість за допомогою приватного ключа змінювати стан або створювати записи до бази даних – блокчейну. Приватний ключ зберігається у його власника і може бути предметом володіння, користування та розпорядження.
У публічному блокчейні всі транзакції, які туди записані, становлять цілісний об’єкт. Ключ доступу (приватний ключ) може передаватися у власність, але він слугує лише для того, щоб додати чи підписати запис у базу даних. При цьому сам запис транслюється у мережу, тобто записується до загальнодоступного файлу, копії якого знаходяться на комп’ютерах учасників мережі. Сам файл не є об’єктом захисту майнових чи немайнових прав. Він вільно копіюється.
– Чи існують сучасні технологічні рішення, які дозволяють використовувати лише певний сегмент у блокчейні без загрози для безпеки всього ланцюга?
– У блокчейні «використовується» або змінюється лише останній блок. Та частина блоків, що вже була здобута або порахована, доступна тільки для читання і прив’язана до часового штампу. Не можна змінити її заднім числом. Смарт-контракт може бути записаний у певний блок, і один із наступних блоків може на нього посилатися. Але видалити його із ланцюга блоків вже неможливо.
– Якщо відбувається кібератака на останній елемент у ланцюгу блокчейн, чи будуть захищені всі попередні ланки?
– Технологія блокчейн дозволяє у режимі реального часу переконатися, що попередній блок або блоки не були змінені. Кібератака з метою змінити дані заднім числом – неможлива. Хакер може захопити приватний ключ окремого користувача або групи користувачів, і якщо він використає його для підпису транзакцій від імені дійсного власника, то це призведе до зміни стану бази даних. Якщо серед майнерів знайдеться той, хто спробує записати спотворені дані, інші майнери «з добрими намірами» просто не приймуть цей блок і не додадуть його до блокчейну.
Можлива так звана «атака 51%» – коли більшість вузлів скомпрометована або їх власники домовились приймати спотворені блоки. Але така атака навряд чи матиме економічний сенс, бо цінність коїнів у блокчейні після такого інциденту буде близька до нуля.
– Є різні типи технології розподіленого запису транзакцій, до яких належить блокчейн. І деякі з них передбачають авторизацію користувачів: є хтось або щось, що перевіряє користувачів і транзакції, такий собі адміністратор. Як наявність такого адміністратора узгоджується з децентралізованою природою блокчейн, де згоду на транзакції дають самі учасники?
– Дійсно, блокчейни бувають різними за типами доступу до валідації транзакцій. Еталоном вважається блокчейн Біткоїна, де валідувати транзакції (майнити блоки) можуть усі охочі, хто має у своєму розпорядженні достатню процесорну потужність. «Плата» за таку демократичність – суттєво обмежена пропускна здатність мережі.
Тому одна з гілок еволюції технології блокчейн – створення мереж, де валідацією транзакцій займається обмежена кількість авторизованих учасників, що забезпечує більшу пропускну здатність. Ці учасники теоретично можуть узгодити між собою блокування певної транзакції або адреси. З точки зору криптоанархістів, це не має нічого спільного з ідеалами свободи, що несе користувачам технологія блокчейн. А з точки зору консервативних фінансових посередників, така система більш прийнятна і комфортна.
– Поговоримо про використання блокчейн у космічній галузі. PwC space sector пропонує застосовувати технології токенізації для супутникових мереж, де кожен супутник виступатиме як вузол даних. Він же подає альтернативну схему – розглядати кожен супутник як еквівалент 1 токену, тобто об’єкт, який можна купити/продати за певну кількість токенів. Якщо мережа супутників – це суцільна система, що працює на системі блокчейн, то чи є сенс у продажі одного з вузлів даних у ній?
– Що таке «вузол даних» або «нода»? Фізично це комп’ютер, всередині якого є диск, на якому зберігається інформація (дані), та процесор, який її обробляє згідно алгоритму (програмному коду). Чим більша кількість нод у системі – тим більше незалежних одна від одної копій блокчейну (бази даних) зберігається у різних місцях і тим вища стійкість мережі до цензури. Тому ідея використання комп’ютерів, розташованих на супутниках, у якості нод мені здається цікавою.
Супутники не можуть «працювати на блокчейні». Вони можуть бути або нодами, або надавати доступ до певних функцій власникам токенів, які профінансували їх запуск через краудфандинг.
Що ж стосується супутника як об’єкта майнового права, право власності на який підтверджується токеном… Технічно це може бути реалізовано. Токен може бути використаний для управління супутником – наприклад, фотозйомки. Можна задати правило: власник токену має право на 10 фотографій на добу. За допомогою відповідного програмного забезпечення токен може слугувати «пропуском» до ресурсу.
Криптовалюти та технологія блокчейн створюють можливості для абсолютно нових бізнес-моделей. Можемо уявити, наприклад, доступ до 5-хвилинної трансляції за криптовалюту. Інша справа, що тут ми стикаємось з інтересами держав: що буде транслюватися ці п’ять хвилин? Чи не захочуть використати ці дані терористи або дисиденти? У часи, коли при декларуванні свободи слова у конституції поліція намагається притягнути до відповідальності за жарт про COVID у фейсбуці, чиновники можуть згенерувати ще багато випадкових заборон.
– «Нова крипта для нового угруповання супутників: волатильність отриманої через супутник інформації зростає, якщо в угрупованні використовується окрема криптовалюта». Чи має таке твердження сенс з технічної точки зору?
– Я б говорив не про «нову крипту», а про токени для нового проекту. Але дуже важливо при проектуванні «не поставити воза попереду коня»: спочатку бізнес-логіка, а потім вже токени як інструмент.
Спочатку потрібно визначитись: для чого використовується угруповання супутників? Яку послугу вони можуть надавати, так би мовити, «в роздріб»? Мені особисто важко уявити таку послугу. Я чув, що за допомогою супутників можна отримувати інформацію щодо стану врожаю. Теоретично це могло б зацікавити агрохолдинги або окремих фермерів, яким можна було б продати токени напередодні запуску із цікавим для них дисконтом.
А самі токени можна було б створити на платформі Ефір або EOS. Для цього не потрібно створювати окрему криптовалюту.
Чи може використання технології блокчейн підвищити цінність інформації, отриманої за допомогою супутника? Теоретично, може, тому що її неможливо змінити заднім числом. Вона надійніша, а значить – більш цінна.
– Чи можна токенізувати програмне забезпечення, яке застосовується в угрупованні супутників?
– Так. Запрограмувати ПЗ видавати певну інформацію або вчиняти якусь дію у відповідь на транзакцію у блокчейні можна не тільки на вендінговому апараті, а й на супутнику.
– Чи може токенізація програмного забезпечення, що застосовуватиметься в угрупованні супутників, захистити державну таємницю та конфіденційність інформації? Чи потрібно з цією метою запровадити криптовалюту на державному рівні?
– На державному рівні – точно не потрібно.
Криптовалюти – це інструмент суспільства, а не держави. Усі спроби створити державну «химеру» у формі криптовалют призведуть або до марної витрати грошей платників податків (якщо спроба виявиться невдалою), або до тотального контролю чиновників за життям громадян, і більшість антиутопій здаватимуться нам добрими світлими казками.
Конфіденційність інформації, здобутої за допомогою супутника, що інтегрований у мережу та співпрацює із блокчейном за допомогою смарт-контрактів, можна забезпечити певною мірою. Це питання спеціалістів із захисту інформації, і воно стосується відносного, а не абсолютного захисту.
REACTOR.UA – відкрита платформа інновацій, що пропонує інфраструктуру та інструменти для успішної роботи з інноваціями.
Резиденти платформи – компанії, відкриті до інновацій, акселератори, інкубатори, інноваційні хаби, лабораторії, продуктові технологічні команди.
Ставши резидентом платформи REACTOR.UA, ви зможете:
- працювати з кращими світовими технологічними рішеннями і стартап-командами, здатними реалізувати будь-які інноваційні ідеї;
- шукати рішення своїх інноваційних викликів, використовуючи менторську підтримку резидентів – агентів інновацій;
- спільно з резидентами проводити відкритий пошук інноваційних ідей;
- бути в курсі провідних інноваційних практик і світових трендів;
- тестувати ідеї просто, швидко і з мінімальними витратами;
- увійти до списку інноваційних компаній України, взявши участь у Innovation Index.
Компаніям, які мають потребу у трансформації бізнесу за допомогою технологій та інновацій, платформа пропонує пройти безкоштовну менторську програму RE:START. Програма допоможе прийняти виважене рішення про те, який з існуючих підходів до роботи з інноваціями оптимально відповідає запитам і потребам компанії. Вперше у рамках однієї програми власники і топ-менеджери мають можливість попрацювати з кращими менторами, визначити інноваційну стратегію для своєї компанії, навчитися ефективно управляти ресурсами для її реалізації.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
