open
Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № «Сабер проти Норвегії»
Це рішення містить правові висновки

Правова позиція

Європейського суду з прав людини

згідно з Рішенням

від 17 грудня 2020 року

у справі«Сабер проти Норвегії»

за заявою № 459/18

Щодо порушення гарантії нерозголошення адвокатської таємниці в результаті вилучення даних з телефона клієнта адвоката

Фабула справи: Заявник скаржився на те, що провадження у справі щодо пошуку та вилучення даних з його смарт-телефону, яке полегшило доступ до листування між ним та його адвокатами, спричинило порушення його прав.

У зв'язку з розслідуванням кримінальної справи проти двох осіб щодо змови на вбивство Заявника - який, будучи жертвою ймовірного злочину, відповідно був потерпілим, - смартфон Заявника було вилучено поліцією з подальшим копіюванням даних, щоб пролити світло на можливі конфлікти між підозрюваними та Заявником. Телефон було повернуто Заявнику. Коли копія даних з телефона була знята, Заявник заявив, що в ньому міститься його листування з двома адвокатами, які захищали його в іншій кримінальній справі, в якій він був підозрюваним. Оскільки Заявник надав інформацію про те, що телефон містить інформацію щодо спілкування між ним та його адвокатами, існували підстави вважати, що частина вмісту дзеркальної копії буде звільнена від вилучення. Тому орган прокуратури звернувся до суду з проханням переглянути копію дзеркального відображення та вирішити, на які частини даних поширюються гарантії нерозголошення адвокатської таємниці, а які частини можуть бути надані поліції для вилучення. В ході розгляду справи Верховним судом було винесено рішення у не пов’язаній з даною справі, в якому була висловлена правова позиція стосовно подібних випадків із вказівкою, що здійснення фільтрування даних покладається на поліцію. Внаслідок цього суд відмовився від юрисдикції щодо вивчення копії даних з метою оцінки, які дані не повинні підлягати вилученню. Суд надав вирішальну вагу рішенню Верховного суду і, відповідно, повернув копію даних в поліцію. Після оскарження дане рішення було залишено без змін. Сторони не повідомляли Суд про будь-яке подальше провадження, що стосується даних смарт-телефону Заявника, або про подальше провадження у справі, в якій Заявник був потерпілою стороною. Кримінальне провадження проти Заявника закінчилося винесенням виправдувального вироку.

Правове обґрунтування: Суд визнав важливість конкретних процесуальних гарантій, коли йдеться про захист конфіденційності обміну інформацією між адвокатами та їх клієнтами та гарантії нерозголошення адвокатської таємниці (див. Зоммер проти Німеччини, №73607/13, п.56, 27 квітня 2017 року, Мішо проти Франції, №12323/11, §130, ЄСПЛ 2012). Він підкреслив, що професійна таємниця є основою довірчих відносин, що існують між адвокатом та його клієнтом, і що захист професійної таємниці є, зокрема, наслідком права клієнта адвоката не інкримінувати себе, що передбачає, що влада прагнучи довести вину обвинуваченого, не повинна вдаватися до використання доказів, отриманих методами примусу чи тиску всупереч правам обвинуваченого (див. Андре та інші проти Франції, №18603/03, п.41, 24 липня 2008 року). Однак у своїй прецедентній практиці Суд розмежував питання про те, чи було порушено статтю 8 стосовно слідчих заходів, та питання про можливі наслідки такого висновку щодо прав, гарантованих статтею 6 (див. Драгонь Іоан Русу проти Румунії, №22767/08, п.52, 31 жовтня 2017 року, і Думітру Попеску проти Румунії (п. 2), №71525/01, п.106, 26 квітня 2007 року , з подальшими посиланнями). Більше того, Суд наголосив, що очевидно, що в загальних інтересах будь-яка особа, яка бажає проконсультуватися з адвокатом, має бути вільною робити це за умов, які сприяють повноцінному та безперешкодному обговоренню, і саме з цієї причини відносини адвокат-клієнт є, в принципі, привілейованими. Він не обмежився розглядом питань, що стосуються лише судових процесів, що очікують на розгляд, і підкреслив, що в контексті допомоги у цивільному чи кримінальному судочинстві або в контексті звернення за загальною юридичною консультацією особи, які звертаються до адвоката, можуть обґрунтовано очікувати, що їх спілкування є приватним та конфіденційним (див. Алтай проти Туреччини (No 2), №11236/06, §§ 49-51, 9 квітня 2019 року).

Висновки: Уряд справді вказав на діючі процесуальні гарантії, що стосуються обшуків та вилучень загалом; однак стурбованість Суду полягає у відсутності встановлених рамок захисту гарантії нерозголошення адвокатської таємниці у таких справах, як ця. Суд не має підстав вирішувати, чи було в справі Заявника фактично порушено гарантії нерозголошення адвокатської таємниці, крім того, Заявник не стверджував, що це мало місце. Однак, на думку Суду, відсутність передбачуваності у цій справі через недостатню чіткість правової бази та відсутність процесуальних гарантій, що стосуються конкретно захисту гарантії нерозголошення адвокатської таємниці, вже не відповідає вимогам, які випливають із критерію, що втручання повинно відповідати закону у значенні пункту 2 статті 8 Конвенції.

Констатовані порушення: право на повагу до приватного і сімейного життя (ст.8 Конвенції).

Ключові слова: право на повагу до приватного і сімейного життя, захист конфіденційності, професійна таємниця, обшук, вилучення

Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено: