1. З наступного року нерезиденти – платники податку на прибуток подаватимуть декларацію за оновленою формою

З 1 січня 2022 року платники податку на прибуток подаватимуть декларацію за звітний (податковий) 2021 рік за оновленою формою.

Оновлену форму Декларації доповнено новим рядком «7.1». Він заповнюється нерезидентами у разі здійснення ними діяльності на території України через постійне представництво. У цьому рядку зазначається інформація про:

  • повне найменування постійного представництва / відокремленого підрозділу нерезидента, через який здійснюється діяльність в Україні;
  • код за ЄДРПОУ постійного представництва. У разі, якщо нерезидентом здійснюється діяльність через неакредитований відокремлений підрозділ, зазначається ідентифікатор об’єкта оподаткування згідно з повідомленням про такий об’єкт оподаткування;
  • місцезнаходження постійного представництва / відокремленого підрозділу нерезидента;
  • найменування контролюючого органу за місцем обліку постійного представництва / відокремленого підрозділу нерезидента.

Щодо звітування нерезидентами у разі наявності кількох постійних представництв в різних регіонах України, у такому випадку нерезидент визначатиме оподатковуваний прибуток окремо по кожному такому постійному представництву і окремо складатиме та подаватиме податкову декларацію з податку на прибуток за неосновним місцем свого обліку, за місцезнаходженням таких постійних представництв.

Джерело: ГУ ДПС у Житомирській області https://zt.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/513908.html.

2. Порядок зберігання ПН та РК, складених в електронній формі, для їх надання контролюючим органам під час проведення перевірки

Відповідно до п. 201.1 ПКУ на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений ПКУ термін.

Згідно із п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Мінфіну від 31.12.2015 р. № 1307, податкова накладна та додатки до неї складаються в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

Пунктом 44.3 ПКУ визначено, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання документів, визначених п. 44.1 ПКУ, а також документів, пов’язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст.ст. 39 та 392 ПКУ) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності та документів, пов’язаних з виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, – не менш як 1095 днів з дня здійснення відповідної господарської операції (для відповідних дозвільних документів – не менш як 1095 днів з дня завершення терміну їх дії).

У разі ліквідації платника податків документи, визначені п. 44.1 ПКУ, за період діяльності платника податків не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до ст. ст. 39 та 392 ПКУ), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку передаються до архіву.

Передбачені цим пунктом терміни зберігання документів продовжуються на період зупинення відліку строку давності у випадках, передбачених п. 102.3 ПКУ.

Відповідно до п.п. 20.1.2 ПКУ для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов’язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом.

Згідно зі ст. 13 Закону України від 22.05.2003 р. № 851-IV «Про електронні документи та електронний документообіг» (далі – Закон № 851) суб’єкти електронного документообігу повинні зберігати електронні документи на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу перевірити їх цілісність на цих носіях.

При цьому оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 р. № 2155-VIII.

Враховуючи зазначене, податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних, складені в електронній формі, повинні зберігатися платниками податку на електронних носіях інформації у формі, що дає змогу здійснити перевірку їх цілісності на цих носіях.

Під час проведення перевірки платники ПДВ зобов’язані надати посадовим (службовим) особам контролюючого органу доступ до таких електронних носіїв інформації, а у випадках, визначених законом, також надати копії податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних, засвідчені в порядку, встановленому законодавством.

Джерело: Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з ВПП

3. Чи підлягає оподаткуванню ПДФО участь у семінарі (конференції, навчанні) найманого працівника, якщо семінар (конференція, навчання) проводиться за профілем діяльності юридичної особи у тому числі за кордоном?

Згідно з п.п. 165.1.37 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включається сума витрат роботодавця у зв’язку з підвищенням кваліфікації (перепідготовкою) платника податку згідно із законом.

Участь у семінарах (конференціях) передбачає отримання інформаційно-консультаційних послуг на підставі укладеного договору з організатором семінару (конференції).

У разі якщо запрошеною стороною семінару (конференції) та за умовами договору отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є юридична особа (роботодавець), інтереси якої представляє працівник, то сума сплачена юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) не є доходом такого працівника та об’єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб.

Водночас якщо за умовами договору запрошеною стороною та отримувачем інформаційно-консультаційних послуг є працівник, то суму, сплачену юридичною особою (роботодавцем) за участь у семінарі (конференції) за такого працівника, слід розглядати як дохід, отриманий таким працівником у вигляді додаткового блага, який включається до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та оподатковується за ставкою 18 відсотків.

Джерело: ГУ ДПС в Івано-Франківській області https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/512609.html.

4. Обов’язковість оформлення акту виконаних робіт (наданих послуг) при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності

Акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів та фіксує факт здійснення господарської операції.

Форма акту виконаних робіт (наданих послуг) є стандартною та має такі обов’язкові реквізити:

  1. назву документа (форми);
  2. дату складання;
  3. назву підприємства, від імені якого складено документ;
  4. зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
  5. посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;
  6. особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як правило, акт про надання послуг у сфері зовнішньоекономічної діяльності оформляють (як і відповідний договір) двома мовами – українською та мовою країни нерезидента (або англійською). При цьому акти виконаних робіт (наданих послуг), які складені іноземною мовою, мають бути перекладені на українську мову.

Для відображення операції в іноземній валюті у грошовій одиниці України потрібно її вартість перерахувати із застосуванням валютного курсу, встановленого Національним банком України на дату оформлення акту виконаних робіт.

Джерело: ГУ ДПС у Львівській області https://lv.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/508722.html .

 У разі виникнення у вас необхідності у додатковому консультуванні з вищезазначених питань, будь ласка, звертайтесь до Ірини Макаренко за телефоном: +380 95 277 7523

Ірина Макаренко, менеджерка, податкове та юридичне консультування, аутсорсинг бухгалтерського обліку та підготовка податкової звітності KPMG в Україніimakarenko@kpmg.ua