МОНРЕАЛЬ. – Осередок Наукового Товариства ім. Шевченка (НТШ) в Канаді, на чолі з проф. Любою Жук‚ 3 червня організував доповідь з проф. д-ра Ольги Бенч „Феномен лемківської культури крізь призму народно-пісенної і композиторської творчости, та традиції скульптурної і плоскої народної різьби“.
З особою доповідачки та її життєвим шляхом слухачів ознайомила Олеся Чехут, заступник голови Осередку НТШ. О. Бенч за освітою дириґент і музикознавець. Тривалий час вона була професором катедри дириґування Київської Національної музичної академії ім. Петра Чайковського‚ 2005 року призначена на посаду заступника міністра культури і туризму України, на якій працювала до 2010 року. З 2010 року, впродовж п’яти років, була генеральним консулом України у Пряшеві (Словацька Республіка), а з 2015 і донині є професором Католицького університету у Словаччині.
Проф. О. Бенч – автор численних наукових праць в ділянці української музичної культури, музичного виконавства та музичної біографістики. За свою працю вона була відзначена та нагороджена багатьма почесними званнями та орденами, вона народна артистка України.
О. Бенч поділилася зі слухачами своїми науковими напрацюваннями, які були підкріплені особистими переживаннями в середовищі лемківської культури. О. Бенч народилася в селі Гутисько, Тернопільської области. Її батьки походили з Лемківщини, з оточеного горами села Вілька. В 1945 році їх депортовано в радянську Україну. В СРСР досліджувати лемківську культуру було заборонено. Саме тому доповідачка зайнялися цими питаннями вже після того, як здобула багато знань про інші музичні культури та різні мистецькі напрямки.
Д-р О. Бенч розповіла також про народних різьбарів. Роботи лемківських майстрів знаходяться нині в багатьох музеях України та світу, а також у приватних колекціях. Д-р О. Бенч розповіла про народного лемківського різьбара Михайло Орисика (1885-1946). Доповідачка саме йому поставила пам’ятник, щоби зберегти пам’ять про цього народного генія, а три інші різьбарі за сприянням О. Бенч отримали нагороди з рук Президента Віктора Ющенка. На сьогоднішній день з найстаршого покоління різьбарів залишився лише один – Андрій Сухорський у Львові.
Д-р О. Бенч запропонувала слухачам прослухати декілька відеозаписів з піснями, звертаючи увагу на деякі специфічні елементи лемківської співочої традиції. Одним з таких елементів є чоловічий гуртовий спів. На завершення слухачі послухали пісні у виконанні відомих професійних співачок, сестер Байко, які були першими, хто презентував лемківську пісенну культуру світові.
Варто зазначити, що пісенна творчість лемків захоплювала провідних українських композиторів. Філарет Колесса у 1911 році записував у селі Вільці народні пісні від молодої співачки Юлії Драгуз. Вона теж жила в Гутиську, померла у віці 101 рік.