Хто такі юридичні консультанти у закупівлях та як вони працюють у Західному регіоні України?

З прийняттям Закону «Про публічні закупівлі» у 2016 році чимало замовників не змогли дати собі раду із закупівлями товарів, послуг більше 200 тис. грн. та робіт більше 1,5 млн. грн. 

Потрібно було розбиратись у новому Законі та чималій кількості роз’яснень уповноваженого органу, трохи повчитись, щоб зрозуміти, як усе працює. Однак, за роботу у тендерних комітетах додатково не платили, а тому і мотивації у членів комітетів не було. На допомогу таким замовникам прийшли консультанти, які запропонували майже казкові умови співпраці. Вони роблять усю закупівельну роботу, а тендерному комітету потрібно лише підписувати потрібні документи, ще й безкоштовно, ну майже безкоштовно. 

Консультанту потрібно лише укласти договір на консультування тендерного комітету. Єдина проблема в тому, що незалежно від порад і роботи юридичного консультанта, відповідальність за його дії несуть члени тендерного комітету.

Звичайно, не можна ставити усіх під одну лінійку. Потрібно чітко розмежовувати тендерні комітети, які залучають юридичних консультантів в окремих випадках, або при закупівлях в окремих сферах та тендерні комітети, які бездумно наймають юридичного консультанта, підписують усе, що їм дають, а також не мають уявлення, що коїться у їхніх закупівлях. Таких, на жаль, більшість. Маніпуляції, звісно, є там, де нема контролю та розуміння тендерного комітету.

Як працюють юридичні консультанти та на чому заробляють?

Насправді, юридичні консультанти - закупівельники далеко не волонтери і заробляють дуже непогано, хоча замовники тішать себе ілюзією, що це безкоштовно. 

Те, що за послуги консультанта платить учасник закупівлі - то це справді так, однак жоден учасник не буде працювати собі в збиток, а тому вартість послуг консультанта учасник включає у вартість своєї пропозиції, а значить - платить замовник. У тендерних документаціях закупівель, які супроводжують юридичні-консультанти, зазвичай, є наступне формулювання:

«Замовником торгів може бути укладено договір про надання юридично-консультаційних послуг з Виконавцем, оплата яких може здійснюватися учасником-переможцем  торгів. Вартість послуг сплачується після підписання актів надання послуг в порядку застосування ст. 6, 511, 512, 528, 627, 636 ЦК України протягом 5 робочих днів з моменту укладення договору на рахунок Виконавця торгів, відповідно до умов укладеної між Замовником та Виконавцем  угоди. Вартість послуг становить  10 000,00 (двадцять тисяч) гривень».

            Вимога навмисно сформульована таким чином, що учасник може платити, а може і не платити, однак консультант формує технічне завдання тендерної документації, перевіряє на відповідність пропозиції учасників та є супер зацікавленим, аби тендер відбувся, договір уклали з тим учасником, який точно заплатить без зайвих запитань. 

• Чи буде така закупівля з максимальною економією та ефективністю – ні;
• Чи буде така закупівля відкритою та прозорою на усіх стадіях – ні;
• Чи буде консультант не дискримінувати учасників такої закупівля – ні;
• Чи буде консультант проводити об’єктивну та неупереджену оцінку тендерних пропозицій такої закупівлі – ні.

Тобто при залученні консультантів, через оплату його послуг учасником закупівлі, ймовірно, буде порушено більшу половину принципів, наведених у Законі.

Чи може ФОП бути юридичним консультантом?

            Однак є консультанти, які пішли ще далі: для чого щось пояснювати тендерному комітету, якщо можна стати тендерним комітетом і здійснювати закупівлі на свій лад. 

Так сталось у Жванецькій сільській раді (ЄДРПУО 04404036), де згідно з договором про надання юридично консультаційних послуг (UA-2019-02-18-001154-b) ФОП Дорошенко Богдан Миколайович став уповноваженою особою сільради, тобто замінив собою весь тендерний комітет.

Але ж Законом передбачено інше, що функції закупівель в організації може виконувати як тендерний комітет, так і уповноважена особа, однак уповноваженою особою може бути лише – «службова, посадова та інша фізична особа замовника, визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі згідно із цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення або трудового договору (контракту)».

Тобто, уповноваженою особою може бути виключно працівник замовника, а не інша юридична особа чи фізична особа-підприємець, залучена не з організації. Значить, ФОП Дорошенко Богдан Миколайович не мав права проводити закупівлі як уповноважена особа у Жванецькій сільській раді, а також у Дублянській селищній раді Самбірського району Львівської області та П’ядицькій сільській раді об’єднаної територіальної громади. Через непрямі оплати, ФОП Дорошенко Богдан Миколайович отримав від Жванецької сільської ради за проведення 5 процедур відкритих торгів у 2018 році – 50 000 грн. 

Підприємець хоч і мав договір з Жванецькою сільською радою про надання юридично-консультаційних послуг, однак оплату таких послуг у закупівлях покладав на учасників.

 Про таке грубе порушення Закону зараз готується звернення до Державної аудиторської служби України та Прокуратури.