Релігійні споруди, що знищили більшовики, незабаром можна буде побачити у віртуальному вигляді.
Олена Нагорна, кореспондентка Ми знаходимось у Мерефі. Попри пам’ятні макет і хрест мало хто знає, що неподалік стояла унікальна дерев’яна церква. Адже у 30-ті роки минулого століття її знищила радянська влада. |
|
Ольга, мешканка Мерефи Я, честно, не знаю про нее ничего. |
|
Мешканець Мерефи Ту не застали. А возле кладбища застали. Еще крестили там нас всех. Тоже ж убрали. |
|
Валентина мешканка Мерефи Мы должны историю знать не так, как ее преподают. Мы должны знать все о своей стране и все сохранять то, что есть. |
|
Мешканець Мерефи Як у 40-м году розбомбили церкву, як я про неї можу балакати і знати?! |
|
Олена Нагорна, кореспондентка Проте зараз, завдяки небайдужим та новітнім технологіям, її знову можна побачити. Тож пропоную перенестися у 18 століття. |
|
Введенський храм побудували в 1761 році в селі Артемівка – тепер це частина Мерефи. Церкву також називали «сірковою», адже ще раніше тут мешкав Іван Сірко – майбутній кошовий отаман. Наразі ж тут — пустир.
Олександр Савчук, автор книги «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури» Отак церква була орієнтована. Ми бачимо, що знаходиться вона на перетині доріг. Відповідно, до неї легко було дійти. Можна було з усіх куточків села її побачити. |
|
Село було заможне, тож залучили досвідченого будівничого Якима Погрібняка. Ще одна його робота — Троїцький собор на Дніпропетровщині — збереглась до наших часів.
Олександр Савчук, автор книги «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури» Ось ми бачимо такі контури заломів, , які нагадують нам бароко. Ну і це розгортання об’ємів, восьмериків вгору. Це дуже гармонійне пропорційне розгортання. Архітектор дивився, як буде церква виглядати з різних боків. Тому вона п’ятиверха, п’ятизруба. |
|
Олександр Савчук, автор книги «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури» Це шедевр світової архітектури, без перебільшення. Якби оця церква збереглася, то до неї, очевидно, був би туристичний хадж. |
|
І якщо питання відбудови церкви досі не поставало, її таки відтворили — у віртуальному вигляді. Храм увійшов до п’ятірки церков Лівобережжя, про які написав книгу Савчук. До неї йдуть 3D-моделі. Це стало можливим завдяки кресленням мистецтвознавця Стефана Таранушенка.
Олександр Савчук, автор книги «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури» Ця видатна пам’ятка є представницею Лиманської школи архітектури. Пізніше ця церква буде у 30-ті роки зруйнована, сам Таранушенко опиниться на засланні, у 53 році він повернеться. І ці всі креслення, описи будуть збережені. Вони знищили не лише ці прекрасні споруди, а й важливі комунікації, які відбувалися в наших населених пунктах. |
|
Книга побачить світ на початку березня, але продаватися не буде. По фахових навчальних закладах і бібліотеках розішлють тисячу примірників. Проєкт реалізували за підтримки Українського культурного фонду, і він обійшовся в 1,25 мільйон гривень. Візуалізація храму в Мерефі поки виглядає так:
Олександр Савчук автор книги «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури» Людина приходить до бібліотеки, відкриває книжку, читає про цю церкву і для того, щоб побачити таку 3D-модель сканує QR-код у своєму смартфоні і може вже розглядати церкву у 3D-варіанті. |
|
У фіналі модель буде такою ж, як і ця. Це церква в Нових Млинах на Чернігівщині. Храм можна не тільки обертати, а й змінювати час доби.