Герус Андрій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герус Андрій Михайлович
Народився 18 березня 1982(1982-03-18) (42 роки)
м. Нововолинськ, Волинська область
Країна  Україна
Діяльність державний службовець, політик
Alma mater економічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Членство Верховна Рада України IX скликання
Посада народний депутат України
Партія Слуга народу
Україна Народний депутат України
9-го скликання
Слуга народу 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Герус.

Андрій Михайлович Герус (нар. 18 березня 1982(19820318), м. Нововолинськ, Волинська область) — український державний службовець, політик. Представник Президента Зеленського у Кабінеті міністрів України (з 22 травня[1] по 11 листопада 2019 року[2]).

Народний депутат України 9-го скликання[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у шахтарській сім'ї. Закінчив економічний факультет Львівського університету ім. Франка (спеціальність «Економічна кібернетика»), отримав ступінь МВА у Гренобльській школі бізнесу (Лондон)[4].

2003—2007 — аналітик інвестиційної діяльності, директор з торгової та інвестиційної діяльності у концерні «Галнафтогаз». З 2007 до 2014 року — директор з інвестиційної діяльності Concorde Capital. З 2015 року — виконавчий директор Concorde Capital[4].

2014—2015 — член Національної комісії з регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП)[5].

Політична діяльність[ред. | ред. код]

2015 — кандидат у депутати Київради від партії «Самопоміч». З 2017 року — голова громадської організації «Асоціація споживачів енергетики та комунальних послуг». Був одним із головних критиків формули паливного ціноутворення «Роттердам плюс»[5].

Член команди кандидата у президенти 2019 року Зеленського[6]. Кандидат у народні депутати від партії Слуга народу на парламентських виборах 2019 року, № 17 у списку.[7] Живе в Києві[8].

Ще за місяць до обрання був названий кандидатом на посаду голови комітету з питань паливно-енергетичного комплексу у Верховній Раді IX скл.[9], а обраний 29 серпня 2019 року головою комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг у Верховній Раді IX скликання[10].

Верховна Рада 18 вересня 2019 року схвалила правку А. Геруса до закону України «Про ринок електроенергії», що дозволило купувати за двосторонніми договорами електроенергію з РФ[11]. Головним імпортером російського струму в Україну, який розпочався 1 жовтня 2019 року, стала компанія «Юнайтед Енерджі», що має наближеність до олігарха Ігоря Коломойського.[12] За версією народної депутатки Анни Скороход, А.Герус отримав 400 тис. доларів хабаря за відкриття імпорту з РФ[13].

4 жовтня на сайті президента України була зареєстрована петиція щодо заборони імпорту струму з Росії, який став можливим завдяки народному депутату України Андрію Герусу.[14] У грудні парламент скасував правку Геруса, що дозволяла імпорт струму з РФ за двосторонніми договорами, однак можливість імпорту струму на «ринок на добу наперед» залишилася[15]. На початку квітня імпорт струму з РФ та Білорусі було зупинено.[16] Але вже в квітні спроби повернути імпорт відновилися.[17]

Імпорт струму з РФ спричинив кризу в енергетичній галузі та зупинку енергетичних і вугільних підприємств. [18]

8 травня працівники вугільних підприємств України зареєстрували петицію на сайті президента України в вимогою звільнити А.Геруса через те, що він спричинив кризу в галузі та борги перед шахтарями.[19]

Після подачі декларацій за підсумками 2019 року А.Герус опинився в переліку найбагатших депутатів фракції Слуга народу, з майном та коштами в розмірі 38 млн грн[20].

В липні 2020 року А.Герус повідомив про власні переговори з білоруською стороною щодо експорту електроенергії в Білорусь, однак МЗС розкритикувало його позицію, підкресливши, що нардеп може вступати у відносини з іноземними державами лише від свого імені, а не від імені України[21]. Того ж місяця разом із Дмитром Кисилевським пролобіював поправки до урядового законопроєкту про “зелену” енергетику №3658, які ввели пільговий тариф для сталеплавних підприємств з групи "Інтерпайп" Віктора Пінчука та "Дніпроспецсталь", з бізнесу кума Путіна Віктора Медведчука[22][23].

Інциденти[ред. | ред. код]

6 листопада 2019 року Герус брав участь в бійці з Олегом Ляшком, це сталось на летовищі Бориспіль. Ляшко звинуватив Андрія в лобіюванні російських інтересів після того, як ВРУ дозволила імпорт електроенергії з Білорусі та Росії[24]. Ляшко назвав Геруса "зрадником, який працює в інтересах Кремля" [25][26]. Інцидент стався у зв'язку зі внесеною Герусом правкою, яка дозволила імпорт електроенергії з Росії та на думку ЗМІ була вигідною Ігорю Коломойському. Згодом правку було скасовано[25][26].

5 грудня 2019 року суд зобов'язав СБУ та НАБУ порушити кримінальну справу проти Геруса щодо можливої державної зради та зловживання владою. Справу мають порушити згідно з заявою Олега Ляшка[27].

В січні 2020 року Герус очолив антирейтинг керівників енергетичної галузі. Рейтинг було складено згідно опитувань населення соціологічною групою «Рейтинг»[28].

В липні 2020 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура почала кримінальне провадження щодо зловживань на ринку електроенергії, корупційними схемами в енергогалузі і відкриттю імпорту електроенергії з Росії.[29]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 314/2019 Про призначення А.Геруса Представником Президента України у Кабінеті Міністрів України. Архів оригіналу за 2 червня 2019. Процитовано 22 травня 2019.
  2. ↑ Указ Президента України № 838/2019 Про звільнення А.Геруса з посади Представника Президента України у Кабінеті Міністрів України. Архів оригіналу за 11 листопада 2019. Процитовано 11 листопада 2019.
  3. ↑ Хто проходить в Раду від "Слуги народу": список [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.] Дзеркало Тижня (21 липня 2019)
  4. ↑ а б Список депутатів від партії «Слуга Народу» [Архівовано 8 серпня 2019 у Wayback Machine.] sluga-narodu.com(укр.)
  5. ↑ а б “Хто є ху” в “кадровому мішку” Зеленського [Архівовано 23 липня 2019 у Wayback Machine.] Укрінформ
  6. ↑ Зеленський і Ко: Хто представляє «ЗеКоманду» [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.] hromadske.ua (19 квітня 2019)
  7. ↑ На з’їзді «Слуги народу» представили сотню членів партії [Архівовано 16 червня 2019 у Wayback Machine.] Радіо Свобода (9 червня 2019)
  8. ↑ Центральна виборча комісія. Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  9. ↑ Хто зі «слуг народу» обійме керівні посади у фракції та комітетах парламенту: список. Архів оригіналу за 5 серпня 2019. Процитовано 5 серпня 2019.
  10. ↑ Рада затвердила перелік, склад та керівництво усіх комітетів парламенту IX скликання. Повний список. Архів оригіналу за 30 серпня 2019. Процитовано 30 серпня 2019.
  11. ↑ Герус пропонує запровадити мито на імпорт електроенергії з Росії. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  12. ↑ Компанія з орбіти Коломойського почала імпорт електроенергії з Росії. Економічна правда (укр.). Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  13. ↑ Андрій Герус отримав 400 тисяч доларів за поправку про імпорт електроенергії з Росії - Скороход. Прямий (англ.). 4 грудня 2019. Архів оригіналу за 28 липня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  14. ↑ Заборонити імпорт електричної енергії з Росії, який став можливим завдяки народному депутату України Андрію Герусу Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Архів оригіналу за 18 лютого 2022. Процитовано 7 серпня 2020.
  15. ↑ Слуги приняли закон с правкой Геруса, закрепившей импорт электроэнергии из России и Беларуси. glavcom.ua (рос.). Архів оригіналу за 5 березня 2021. Процитовано 7 серпня 2020.
  16. ↑ НКРЭКУ временно остановила импорт электроэнергии из РФ и Беларуси. www.minprom.ua. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  17. ↑ Герус поддержал правки Жупанина в закон, которые возобновят импорт электроэнергии из РФ – Волынец. gordonua.com. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  18. ↑ Двічі тікав з засідання. Нардеп звинуватив Геруса в ігноруванні кризи в енергетиці. glavcom.ua (укр.). Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  19. ↑ Врятуйте вугільну галузь України, виженіть Геруса з енергетики! Електронні петиції — Офіційне інтернет-представництво Президента України. petition.president.gov.ua. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  20. ↑ Названы самые богатые «Слуги народа». glavcom.ua (рос.). Процитовано 7 серпня 2020.
  21. ↑ Герус може обговорювати енергетику з Білоруссю лише від свого імені, а не України - МЗС. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 7 серпня 2020.
  22. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 28 січня 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
  23. ↑ Завод Пінчука можуть звільнити від сплати тарифів Укренерго — нардеп. biz.nv.ua (укр.). Архів оригіналу за 21 лютого 2022. Процитовано 22 вересня 2021.
  24. ↑ Поліція відкрила справу через бійку Ляшка з Герусом. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 7 листопада 2019. Процитовано 7 листопада 2019.
  25. ↑ а б Ляшко і Герус побилися у VIP-терміналі "Борисполя" (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
  26. ↑ а б Губар, Олена (25 грудня 2019). Зеленський підписав зміни до закону про ринок електроенергії | DW | 25.12.2019. DW.COM (uk-UA) . Deutsche Welle. Архів оригіналу за 23 листопада 2021. Процитовано 22 вересня 2021.
  27. ↑ НАБУ і СБУ зобов'язали порушити справу проти Геруса. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
  28. ↑ Соціологи склали антирейтинг керівників енергетичної галузі. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 29 січня 2020. Процитовано 29 січня 2020.
  29. ↑ САП розслідує відкриття Герусом імпорт електроенергії з Росії, - Москаль. ДОКУМЕНТ. Архів оригіналу за 5 липня 2020. Процитовано 4 липня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Герус Андрій Михайлович

Довідкові видання
Нормативний контроль
Аграрної та земельної політики Микола Сольський
Олександр Гайду
Антикорупційної політики Анастасія Радіна
Бюджету Юрій Арістов
Роксолана Підласа
Гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко
Микита Потураєв
Екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко
Економічного розвитку Дмитро Наталуха
Енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус
Здоров'я нації, медичної допомоги
та медичного страхування 		Михайло Радуцький
Зовнішньої політики та
міжпарламентського співробітництва 		Богдан Яременко
Олександр Мережко
Інтеграції України з Європейським Союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе
Молоді і спорту Андрій Кожем'якін
Національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич
Організації державної влади, місцевого
самоврядування, регіонального
розвитку та містобудування 		Андрій Клочко
Олена Шуляк
Освіти, науки та інновацій Сергій Бабак
Прав людини, деокупації та реінтеграції
тимчасово окупованих територій,
нацменшин і міжнаціональних відносин 		Дмитро Лубінець
Андрій Задорожний
Правової політики Ірина Венедіктова
Андрій Костін
Денис Маслов
Правоохоронної діяльності Денис Монастирський
Сергій Іонушас
Регламенту, депутатської етики та
організації роботи Верховної Ради України 		Сергій Кальченко
Свободи слова Нестор Шуфрич
Соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова
Транспорту та інфраструктури Юрій Кісєль
Фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев
Цифрової трансформації Михайло Крячко
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Герус_Андрій_Михайлович&oldid=42336639