Публікація

Правозахисники продовжують протидію дискримінаційним законам

Збройна агресія спровокувала порушення прав мешканців тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб, мешканців «сірої зони» (тих, що проживають поблизу лінії зіткнення). При цьому значна частина таких порушень є наслідком дискримінаційних законів. Виправити ситуацію допоможе вироблений під егідою ООН Звід принципів захисту та заохочення прав людини за допомогою боротьби з безкарністю, який складає основу перехідного правосуддя, а також інші рішення Генеральної Асамблеї ООН, Комітету ООН з прав людини, Верховного комісара ООН з прав людини. Тож УГСПЛ, на основі цих документів, розробила і презентувала спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській областях та Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, національних меншин і міжнаціональних відносин Методологію проведення експертизи законодавства України, проектів нормативно-правових  актів на відповідність МГП та засадам правосуддя перехідного періоду в частині забезпечення прав осіб, які постраждали внаслідок збройної агресії (далі – методологія). Також були презентовані висновки та рекомендації «пілотних» експертиз нормативно-правових актів, які були проведені на основі методології.

Перехідне правосуддя, власну концепцію якого прагне впровадити Україна, передбачає удосконалення законодавства, що так чи інакше стосується збройного конфлікту. Заступниця голови Комітету Верховної Ради з прав людини Неллі Яковлєва на початку презентації нагадала, що протягом останніх місяців Комітет разом з правозахисними організаціями обговорювали загальну концепцію перехідного правосуддя, як сукупності механізмів забезпечення гармонійного переходу від воєнного часу до мирного.

«Наразі ми переходимо до детального фахового обговорення кожної з чотирьох складових перехідного правосуддя, та напрацювання конкретних пропозицій по його імплементації.
Імплементація може бути у вигляді розроблення проектів нормативно-правових актів, чи концепцій, чи практичних інструментів, таких як презентована сьогодні Методологія експертизи законодавства, – розповіла Неллі Яковлєва.

Закон здорової людини (у широкому розумінні) має бути розроблений і ухвалений на основі та в інтересах прав людини, відповідати вимогам «якості» та юридичної визначеності, з включенням людей/груп людей в процес розроблення, прийняття, прогнозування наслідків реалізації, на основі єдиних зрозумілих правил. Саме якісне законодавство, на думку УГСПЛ, є одним з дієвих способів забезпечення прав жертв збройної агресії.

На розроблення інструменту оцінки стану врахування прав та гарантій жертв збройної агресії РФ в законодавстві та проектах нормативно-правових актів правозахисників надихнула діяльність Спеціального доповідача ООН з питань просування правди, справедливості, відшкодування та гарантій неповторення. Спеціальний доповідач ООН надає коментарі державам щодо прийняття та перегляду національних законів, правил та політики. Він регулярно надає коментарі щодо адекватності розробок нормативно-правової політики та міжнародних норм та стандартів щодо просування правди, справедливості, відшкодування та гарантій неповторення.

«Методологія визначає критерії виявлення, способи оцінки та усунення в нормативно-правових актах чи їх проектах норм, які не забезпечують в повній мірі або порушують гарантії особам, які постраждали внаслідок збройної агресії. При цьому документ виконує одразу 2 завдання: стратегічне та тактичне. Стратегічно ми, використовуючи цю методологію, запобігатимемо повторенню ситуацій порушень прав людини, виникненню нових таких ситуацій. Тактично ж – узгодимо законодавство України з її міжнародними зобов’язаннями», – зазначила аналітикиня, спеціалістка з питань нормотворення УГСПЛ Олена Семьоркіна.

Методологія складається з чотирьох розділів та додатків, які, власне, і визначають хто і яку експертизу  має проводити,  порядок її проведення та пояснює значення понять «особа, яка постраждала внаслідок збройної агресії (або жертва збройної агресії)», «жертва грубих порушень міжнародних норм в області прав людини і серйозних порушень міжнародного гуманітарного права», деталізує їх права і гарантії.

Впровадження Методології забезпечить реалізацію прав і гарантій широкого кола людей – тих, які проживають на тимчасово окупованих територіях Кримського півострова, окремих районів Донецької і Луганської областей, або на/поряд лінії зіткнення, внутрішньо переміщених осіб, цивільних осіб, які були або наразі є незаконно позбавлені свободи внаслідок збройної агресії, осіб, які загиблі або зникли безвісти, родичів таких осіб. Ці люди зазнали значних страждань і втрат. Але їх страждання невиправдано продовжуються, в тому числі, через дискримінаційну політику держави щодо власних громадян.

Документ базується на цінностях прав людини та імплементує Основні принципи і керівні положення, що стосуються права на правовий захист і відшкодування збитку для жертв грубих порушень міжнародних норм в області прав людини і серйозних порушень міжнародного гуманітарного права, прийнятих Резолюцією 60/147 Генеральної Асамблеї ООН від 16 грудня 2005 року та враховує Керівництво по імплементації міжнародного гуманітарного права, підготовлене консультативною службою Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ).

Розробники Методології пропонують її використання в роботі комітетів Верховної Ради України, структурних підрозділів Апарату Верховної Ради України, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування. Вони мають проводити експертизу чинних нормативно-правових актів, їх окремих частин, а також проектів нормативно-правових актів. Втім, для належної оцінки законодавства важливим є і врахування практики його застосування органами виконавчої влади та судами в умовах збройної агресії. І при цьому, ефективне застосування Методології безпосередньо залежить від належної фахової підготовки працівників, які проводитимуть правову експертизу.

Організації громадянського суспільства можуть здійснювати власну експертизу на основі Методології, для здійснення громадського контролю рішень держави, органів місцевого самоврядування.

Відгук щодо Методології надала докторка юридичних наук, доцентка НЮУ ім. Я.Мудрого Олена Овчаренко. Висновки та рекомендації за результатами «пілотних» експертиз законодавства озвучили юристка УГСПЛ Юлія Науменко (сторінка 53 Методології) та кандидатка юридичних наук, експертка БФ «Право на захист» Еліна Шишкіна (сторінка 31 Методології). Рецензентки зазначили, що загалом – документ зручний у використанні, однак потребує доопрацювання незначних нюансів. Зокрема, Юлія Науменко внесла такі пропозиції:

  • окреслити перелік нормативно-правових актів, які підлягають аналізу задля запобігання випадків не проведення експертизи;
  • серед етапів експертизи необхідно додати питання аналізу регулювання цих самих правовідносин іншими НПА, з метою виключення можливості юридичної колізії;
  • аналіз наявності бюджетних асигнувань на репарації та пропозиції щодо змін в Державному бюджеті також сприятиме забезпеченню прав та гарантій жертв і може бути одним з додаткових окремих етапів експертизи, тощо.

«В дійсності, за майже 6 років збройного конфлікту ми не вирішили багато питань, які його стосуються. І щодо надання компенсації майнового і не майнового характеру зокрема. У нас часто не працюють адміністративні процедури через що збільшується навантаження на судову систему. А це провокує велику кількість звернень проти України в Європейський суд з прав людини. Експертиза нормативно-правових актів та їх проектів на основі методології забезпечить не лише гарантії прав жертв в умовах збройного конфлікту, а й зменшить кількість звернень громадян до ЄСПЛ та подальших можливих рішень ЄСПЛ проти України», – акцентувала Юлія Науменко під час виступу.

Окрім того, впровадження методології має також запобігти прийняттю норм, які в подальшому можуть спровокувати конфлікти та інші подібні ситуації грубих порушень прав людини.

Розробка методології стала можливою в рамках програми «Права людини в дії», яку впроваджує Українська Гельсінська спілка з прав людини завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

У світі, USAID є однією з провідних установ у сфері розвитку, яка виконує роль каталізатора цих процесів та допомагає досягати позитивних результатів. Діяльність USAID є проявом доброчинності американського народу, а також підтримує просування країн-отримувачів допомоги до самостійності та стійкості та сприяє забезпеченню національної безпеки та економічного добробуту США. Партнерські стосунки з Україною USAID підтримує з 1992 року; за цей час, загальна вартість допомоги, наданої Україні з боку Агентства, склала понад 3 млрд. доларів США. До поточних стратегічних пріоритетів діяльності USAID в Україні належать зміцнення демократії та механізмів досконалого врядування, сприяння економічному розвитку та енергетичній безпеці, вдосконалення систем охорони здоров’я та пом’якшення наслідків конфлікту у східних регіонах. Для того, щоб отримати додаткову інформацію про діяльність USAID, просимо Вас звертатися до Відділу зв’язків з громадськістю Місії USAID в Україні за тел. (+38 044) 521-57-53. Також пропонуємо завітати на наш вебсайт: http://www.usaid.gov/ukraine, або на сторінку у Фейсбук: https://www.facebook.com/USAIDUkraine

Якщо помітили помилку на сайті, будь ласка, виділіть текст та натисніть ctrl-enter.

Також може бути корисним

Приєднуйтесь

Робiмо велику справу разом!
Підтримати Стати волонтером Пройти стажування

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: