Фіскальне обґрунтування, чому Європа має «скинутися» на оборону

Фіскальне обґрунтування, чому Європа має «скинутися» на оборону

Photo: ua.depositphotos.com / lzf
17 Травня 2023
FacebookTwitterTelegram
1270

Виходячи з економічного обґрунтування, рішення росії вторгнутися в Україну важко зрозуміти. Країна, ВВП якої в доларах приблизно дорівнює ВВП Бельгії, Нідерландів і Люксембургу разом узятих, і становить менше 5% сукупного ВВП США та ЄС, вирішує вторгнутися в Україну та опосередковано кинути виклик ЄС та США. Але якщо заглибитися в деталі, то це рішення не здаватиметься таким дивним. Що важливо з точки зору стримування, то це сума витрат на оборону. У 2021 році США витратили на оборону 3,3% ВВП, а Німеччина спрямувала на військові витрати лише 1,1% ВВП. Це лише третина від частки витрат США у ВВП. За цим показником Німеччина десь посередині в списку країн ЄС. Такі країни, як Нідерланди та Франція, витрачають більше, але інші, такі як Бельгія, Австрія та Португалія, витрачають ще менше. Усі ці країни  члени НАТО. Усі вони зобов’язалися витрачати не менше ніж 2% свого ВВП. Лише Великобританія, Литва, Естонія, Латвія, Норвегія та Греція дотрималися своєї обіцянки витрачати 2% у 2021 році.

Після падіння Берлінської стіни США щороку витрачали на оборону в середньому на 2,6% від свого ВВП більше, ніж Німеччина. Якби Німеччина витратила стільки ж, скільки США на оборону протягом цього періоду, то за інших однакових умов вона мала б більший дефіцит, що перевищував би 3% ВВП, замість невеликого дефіциту на рівні приблизно 1% ВВП. Німеччина отримала величезну користь від великих оборонних субсидій США, як і інші країни НАТО.

Скорочення витрат протягом 60 років призвело до того, що витрати на оборону Німеччини зменшилися з 4% ВВП у 1960 році до 1% ВВП у 2021 році (див. рис. 1). Таке скорочення має свої наслідки. Коли в березні 2022 року почалося вторгнення, командувач німецьких збройних сил Альфонс Майс однозначно заявив, що його війська небоєздатні: «Бундесвер, армія, яку мені дозволено очолювати, можна сказати, “на мілині”. Варіанти підтримки альянсу, які ми можемо запропонувати, надзвичайно обмежені». Німецьким солдатам не вистачало навіть елементарного спорядження, такого як каски та рюкзаки. На початку війни в Україні найбільша армія Європи, Бундесвер, була фактично оголошена її власним командувачем такою, що не має практичної користі. Можливо, путін зробив деякі помилки, вторгнувшись в Україну, але недооцінка оборонної позиції Європи не була однією з них. Тоді канцлер Німеччини оголосив про значне збільшення витрат на оборону, але уряд Німеччини не поспішав із реалізацією цих намірів.

За даними Ukraine Support Tracker, бази Кільського інституту світової економіки, де зібрана інформація про допомогу Україні, навіть зараз загальна підтримка ЄС Україні ледве дотягує до рівня США – близько 55 мільярдів доларів у 2022 році, що становить менше ніж 0,3% його ВВП, хоча Україна знаходиться на «задньому дворі» ЄС. У тому, що стосується прямої військової підтримки, зусилля країн ЄС знов-таки непорівнянні з тим, що робить США. За показниками двосторонньої допомоги у відсотках від ВВП за січень серпень 2022 року Великобританія та США випереджають усі інші європейські країни, за винятком тих, що межують із росією (Естонія, Латвія, Польща, Норвегія та Литва). Попри свою риторику, Франція витратила менше ніж 0,05% ВВП на пряму допомогу Україні, теж саме з Італією та Бельгією (Antezza et al. 2023: 24)

Рисунок 1. Витрати на оборону у відсотках від ВВП

Джерело: Показники світового розвитку Світового банку, «Військові витрати у % від ВВП». 

Мотивація важлива. Після Другої світової війни багато країн НАТО вирішили скористатися тим, що США багато вкладали в оборону, зробивши ставку на те, що захист під егідою НАТО робить їхні власні національні оборонні зусилля не такими важливими. Це хрестоматійний приклад «морального ризику» (moral hazard). Вступ до НАТО був аналогічним до страхування від пожежі. Якщо ви застрахували своє майно від пожежі, у вас може бути менше мотивації розчищати зарості навколо свого будинку під час підготовки до пожежонебезпечного сезону.

Деякі європейські країни не забезпечили обслуговування та оновлення парку військових літаків і гелікоптерів, танків. Європейські країни проводили політику, що поставила під загрозу їхню національну безпеку та безпеку інших. Енергетична політика Німеччини, Італії та Австрії, що сприяла залежності від російського газу, є одним із прикладів цього. Ще один приклад із транспортної галузі. Неймовірно, але більшу частину 2022 року європейські транспортні компанії транспортували російську нафту до Азії, допомагаючи фінансувати війну путіна.

У майбутньому страховий поліс, виданий США, може виявитися не таким цінним, оскільки фінансові показники страховика менш надійні, ніж раніше. Щоб зрозуміти чому, міністри оборони ЄС повинні почати з вивчення фінансової ситуації федерального уряду США. Федеральний уряд США не знаходиться на шляху фіскальної стійкості.

Міністерство фінансів США може брати позики за нижчими ставками, ніж інші уряди, оскільки його облігації відіграють унікальну роль у міжнародній фінансовій системі. Навіть, якщо врахувати додатковий дохід від сеньйоражу, який Мінфін США отримує як постачальник безризикових активів для глобальних інвесторів, важко обґрунтувати поточну оцінку його зобов’язань (Jiang et al. 2019). Інвесторам на ринку облігацій відчайдушно потрібні надійні активи, і ця потреба може призвести до того, що ринок облігацій ігноруватиме фіскальні показники країни протягом тривалого часу. Але зрештою інвестори ринку облігацій повернуться до основних фіскальних показників США. Це те, що сталося з Нідерландською Республікою на початку XVIII століття та Великобританією на початку XX століття. Обидві країни були визнаними постачальниками безризикових активів у відповідні епохи (Chen et al. 2022).

Основні фіскальні показники США не є стійкими. Борг федерального уряду США перевищує ВВП. Якщо додати державний і місцевий борг, а також незабезпечені пенсійні зобов’язання, співвідношення загального державного боргу США до ВВП перевищує аналогічні показники більшості європейських країн. У лютому 2023р. бюджетне управління Конгресу оприлюднило свої останні прогнози щодо федерального бюджету. Зважаючи на чинне законодавство, бюджетне управління наразі прогнозує середній федеральний дефіцит на рівні 8% ВВП після вирахування процентних витрат і співвідношення боргу до ВВП на рівні 195% до 2053 року. Це прогнози майбутніх витрат і податкових надходжень на основі чинного законодавства. Це не найточніші прогнози, що залежать від усієї доступної інформації, але все ж вони служать корисним орієнтиром. Протягом останніх двох десятиліть десятирічні прогнози були надто оптимістичними порівняно з тим, що насправді сталося зі співвідношенням боргу до ВВП і дефіцитом.

Із цих прогнозів випливає, що Конгресу, швидше за все, доведеться розглянути питання про безпрецедентне скорочення витрат у найближчому майбутньому. І здається малоймовірним, що платники податків у США продовжуватимуть субсидувати європейську оборону, коли їм загрожує скорочення соціального забезпечення та медичного страхування. Політики з обох боків політичної арени США дедалі більш неохоче витрачають долари платників податків США на «військові авантюри» за кордоном.

Є й інші причини, чому європейці не повинні й надалі розраховувати на захисну парасольку США. Перед США постали серйозніші загрози національній безпеці в інших регіонах. Її зовнішня політика все більше зосереджується на Тихоокеанському напрямі й відвертається від Атлантики. Політична система США ставала дедалі більше поляризованою, у ній домінували ліві та праві популісти, через це кожні президентські вибори це гра з високими ставками, яка може покласти кінець захисту США, яким користувалася Європа.

Вторгнення в Україну служить нагадуванням європейцям про те, що ніщо не гарантує неминуче виживання ліберальних демократій. Найефективніший спосіб зберегти безпеку та свободи майбутніх поколінь європейців – остаточно зменшити військову загрозу з боку російської федерації. Збройні Сили України продемонстрували бажання та здатність виконати це завдання. Українські солдати активно стримують росію, виграючи таким чином час для відновлення Європою власної обороноздатності після років недостатнього в неї інвестування. Важко зрозуміти, чому ЄС не надає значно більшої прямої військової підтримки Україні.

Є чітке обґрунтування з точки зору бюджетних інтересів Європи для того, щоб інвестувати більше у власну оборону, починаючи зі збільшення допомоги Україні. Так склалося, що це також і правильний вчинок. Коли йдеться про національну оборону, Європа поводиться як той товариш, який завжди біжить до туалету, коли приносять рахунок. Настав час Європі платити за своїми рахунками самій і починати слід з допомоги Україні. Час Європі та США скинутись порівну на оборону.

Список літератури

Antezza, A, A Frank, P Frank, L Franz, I Kharitonov, B Kumar, E Rebinskaya, and C Trebesch (2023), “The Ukraine Support Tracker: Which Countries Help Ukraine and How?“, Kiel Working Paper.

Chen, Z, Z Jiang, H N Lustig, S Van Nieuwerburgh, and M Z Xiaolan (2022), “Exorbitant Privilege Gained and Lost: Fiscal Implications“.

Jiang, Z, H N Lustig, S Van Nieuwerburgh, and M Z Xiaolan (2022), “Measuring U.S. Fiscal Capacity Using Discounted Cash Flow Analysis“.

Jiang, Z, H Lustig, S Van Nieuwerburgh, and M Z Xiaolan (2019), “The U.S. Public Debt Valuation Puzzle“, NBER Working Paper No. 26583.

Ця публікація входить до збірки есе, створеної за ініціативи НБУ. У ній відомі економісти, політологи та історики – визнані світом експерти – на волонтерських засадах діляться своїми думками та аргументами про те, чому, допомагаючи Україні, ви допомагаєте всьому світу. Повну збірку есе можна прочитати за посиланням 

#допомогаУкраїні_допомогасвіту

Автори

Застереження

Автор не є співробітником, не консультує, не володіє акціями та не отримує фінансування від жодної компанії чи організації, яка б мала користь від цієї статті, а також жодним чином з ними не пов’язаний