Олена Кібенко розповіла про особливості надання українцям тимчасового захисту в різних європейських країнах

Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Олена Кібенко провела вебінар для адвокатів центрів надання безоплатної правової допомоги на тему «Права українців за кордоном в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну». Захід організував Правовий клуб «PRAVOKATOR» 20 травня 2022 року.

Олена Кібенко розповіла, що до того як стати суддею Верховного Суду, вона, будучи адвокатом, багато років вивчала питання європейського законодавства, в тому числі щодо релокації бізнесу, отриманням ПМЖ, навчання за кордоном тощо, і мала велику практику в цій сфері. Тому, коли почалася війна, багато друзів і знайомих зверталося до неї за порадами, бажаючи виїхати за кордон, щоб урятувати дітей, родини. «Я зрозуміла, що багато людей не знає, які унікальні можливості запропонував Європейський Союз громадянам України, щоб допомогти у цей складний час», – сказала Олена Кібенко.

Так з’явився телеграм-канал «Мої права за кордоном» (https://t.me/zakordonomkibenko), який «виріс» із дискусій у групі у фейсбуці «Як написати судове рішення: практичні поради». Спочатку в цій групі, а згодом у телеграм-каналі Олена Кібенко з однодумцями розповідали про режим тимчасового захисту та особливості його застосування в різних країнах. Раніше на цих ресурсах інформували переважно про особливості тимчасового захисту в різних країнах, а останнім часом розміщують інформацію, що стосується окремих правових питань, з якими стикаються українці за кордоном.  

Водночас доповідачка акцентувала, що з конкретними питаннями щодо конкретних проблем треба звертатися до юристів країни перебування, при цьому існує багато інформаційних каналів, де можна знайти відповідну правову допомогу. «Якщо потрібна відповідь на більш складні, ніж загальні, питання, треба звертатися до компетентних державних органів конкретних країн, юристів країни, в якій ви знаходитесь», – сказала Олена Кібенко. 

Вона розповіла про Директиву Ради 2001/55/ЄС від 20 липня 2001 року про мінімальні стандарти для надання тимчасового захисту у разі масового напливу переміщених осіб та про заходи, що сприяють збалансованості зусиль між державами-членами щодо прийому таких осіб та відповідальності за наслідки такого прийому (Директива) та про Імплементаційне рішення Ради (ЄС) 2022/382 від 4 березня 2022 року, що встановлює наявність масового напливу переміщених осіб з України в розумінні ст. 5 Директиви 2001/55/ЄС та запроваджує тимчасовий захист.

Доповідачка назвала прийняття Імплементаційного рішення «абсолютно безпрецедентно швидкою реакцією» ЄС на події в Україні –  напад країни-агресора, з огляду на те, що європейські інституції зазвичай ухвалюють рішення дуже повільно. Також вона зазначила, що Директива з 2001 року жодного разу не була активована, і тепер, попри те що Україна не є членом ЄС, вона застосована щодо наших громадян.

Олена Кібенко звернула увагу, що саме Верховний Суд переклав українською Директиву та Імплементаційне рішення (посилання на переклад є у презентації).

Суддя зазначила про складові мети Директиви. По-перше, це сприяння швидкій інтеграції українців у європейську спільноту, забезпечення їм можливості реалізувати основні права (житло, їжа, навчання, лікування, робота, соціальна допомога). По-друге, розподілення тягаря підтримки переселенців між Україною та ЄС (західні області України не витримали б шаленого напливу переселенців). По-третє, розподілення тягаря підтримки переселенців між різними країнами ЄС (частково перенести цей тягар з країн, які межують з Україною, до більш західних країн).

Олена Кібенко пояснила, що статус тимчасового захисту спрямований на економічну та соціальну активність людей. Вони можуть швидко пройти формальні процедури, знайти житло, роботу і почати себе забезпечувати. Статус тимчасового захисту дозволяє вільно їздити країнами ЄС, тож громадяни можуть одразу з прикордонної з Україною країни поїхати до іншої, обрати для проживання найбільш прийнятну для них країну.

Також слід узяти до уваги, що Директива дає загальні гарантії особам, які отримали статус тимчасового захисту. Водночас кожна країна у внутрішньому законодавстві конкретизувала певні процедури і правила. Тому, радить Олена Кібенко, треба обов’язково вивчити національне законодавство країни перебування. Олена Кібенко рекомендувала обирати країну, де в людини є певні соціальні зв’язки, де вона може розраховувати на певну підтримку – друзів, родичів, партнерів у бізнесі, української діаспори загалом.

Вона звернула увагу, що Директива застосовується вперше, країни ЄС протягом березня 2022 року ухвалили національні закони, ухвалюють підзаконні нормативні акти – тобто практика застосування лише формується. Тому на деякі юридичні питання поки що немає відповідей, але такі відповіді напрацьовуються практикою.

Європейська комісія 21 березня 2022 року оприлюднила Комунікацію (Оперативне керівництво) щодо імплементації Директиви про тимчасовий захист державами – членами ЄС. Цей документ допомагає уніфікувати процедури в різних країнах та дає відповіді, як застосовувати певні норми.

Крім того, Олена Кібенко звернула увагу, що в будь-яких стосунках присутній людський фактор: в деяких місцевостях, наприклад у провінційних населених пунктах, представники місцевої влади можуть не знати всіх нюансів застосування Директиви або нових положень національних нормативних актів. Наприклад, в одній із європейських країн в особи просили квитки на потяг, хоча законодавством передбачено безкоштовний проїзд для українців. Поліцейський пояснив це контролеру, й питання було вирішено. Інколи чиновники проявляють надмірний формалізм при вчиненні тих чи інших дій, іншим разом, навпаки, можуть «заплющити очі» на незначні порушення.

Доповідачка акцентувала на відмінностях тимчасового захисту від статусу біженця, а також розповіла про переваги такого захисту. Серед них, зокрема, швидкість отримання статусу, свобода пересування, можливість обрати країну для реєстрації тимчасового проживання, економічна активність (детальніше – за посиланням https://cutt.ly/bDCCwOg).

Олена Кібенко зауважила, що треба враховувати територіальну дію Директиви. Наприклад, вона не поширюється на члена ЄС – Данію, а також на такі європейські країни, що не є членами ЄС: Сербію, Чорногорію, Албанію, Македонію, Боснію та Герцеговину, Норвегію, Ісландію, Швейцарію, Велику Британію. Але в багатьох із цих країн створено схожі до тимчасового захисту режими. При цьому слід знати, що особи, які отримали тимчасовий захист, можуть вільно пересуватися не тільки країнами ЄС, але в межах Шенгенської зони. При цьому Кіпр, Болгарія, Ірландія, Румунія – країни ЄС, які не входять до Шенгенської зони.

Доповідачка дала відповіді на найпоширеніші запитання щодо тимчасового захисту. Зокрема, часто запитують, чи можна змінити країну реєстрації проживання (отримання тимчасового статусу). Олена Кібенко зазначила, що можна, але треба відмовитися від статусу в іншій країні (більшість країн надають можливість це зробити онлайн). Також запитують, чи можна отримати тимчасовий захист в одній країні, а працювати в іншій. Відповідь на це питання – ні, право на працю існує лише в країні реєстрації. Привабливі умови для українців запровадили США та Велика Британія, тож виникають питання, чи можна подати заяву на отримання візи в цих країнах після отримання тимчасового захисту в ЄС. Це можливо, але після отримання візи до або одразу після переїзду потрібно буде відмовитися від тимчасового захисту в країні ЄС.

За словами Олени Кібенко, з перших днів, коли українці почали виїжджати за кордон, її запитують, чи можливе повернення в Україну за тих чи інших умов (наприклад, для того, щоб забрати речі, вивезти рідних до Європи тощо). Статус тимчасового захисту передбачає свободу пересування, на відміну від статусу біженця, носієві якого заборонено відвідувати країну походження, а репатріація призводить до втрати статусу.   

Директива не передбачає заборони на відвідування країни, з якої виїхала людина, що отримала тимчасовий захист у європейській країні. Однак у різних країнах це питання може бути певним чином врегульоване національним законом. Наприклад, у деяких країнах треба повідомляти міграційну службу чи поліцію. «Тому, перш ніж їхати до України, варто все ж проконсультуватися з юристом», – сказала Олена Кібенко й додала, що, наприклад, із Польщі можна виїжджати до України на 30 днів, а в Чехії треба отримувати спеціальну візову вклейку на виїзд із шенгенської зони, подібні правила і в Німеччині та Швейцарії.

Окремо доповідачка звернула увагу на британську програму «Дім для Українців». За її словами, це дуже цікава програма, яка запрацювала не так давно. Вона полягає в тому, що громадянин України знаходить собі спонсора у Великій Британії, який забезпечує громадянина житлом і перші шість місяців сприяє його інтеграції до британського суспільства. Такий громадянин отримує візу за програмою одразу на три роки (більш докладно – на офіційному сайті програми за посиланням у презентації). Олена Кібенко зазначила, що ця програма може бути дуже привабливою, зокрема, для людей, які хочуть, щоб їхні діти навчалися у Великій Британії. «Це унікальна можливість», – сказала вона.  

У презентації доповідачка зазначила контакти, а також навела низку посилань на інформаційні ресурси щодо надання безоплатної правової допомоги в різних країнах. Вона зауважила, що наразі існує безліч ресурсів, присвячених питанням перебування українців за кордоном. Однак порадила користуватися лише офіційними, де є чітка й перевірена інформація.

Презентація Олени Кібенко – https://bit.ly/38ni04y.

Вебінар можна переглянути за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=DjnfFzLxLzU.