Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 761/1651/16-к : Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти правосуддя; Постановлення суддею (суддями) завідомо неправосудного вироку, рішення, ухвали або постанови.
Надіслано для оприлюднення: не визначено. Зареєстровано: 29.09.2021. Забезпечено надання загального доступу: 30.09.2021.
Дата набрання законної сили: 23.09.2021
Номер судового провадження: 51-2568км21
Номер кримінального провадження в ЄРДР: 42015100000000131

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		23 вересня2021 року 
		м. Київ 
		справа № 761/1651/16-к
		провадження № 51-2568км21
		 
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного кримінального суду:
		головуюча  ОСОБА_1 ,
		судді:   ОСОБА_2 ,
		ОСОБА_3 ,
		 
		секретар судового засідання  ОСОБА_4 ,
		учасники судового провадження:
		прокурор    ОСОБА_5 ,
		виправданий  ОСОБА_6 ,
		захисник   ОСОБА_7 , 
		розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 та прокурора, який брав участь у розгляді провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2021року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42015100000000131, стосовно 
		ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Вахнівка Липовецького району Вінницької області, проживає в м.Києві, 
		виправданого за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.375 Кримінального кодексу України (далі  КК України). 
		 
		Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їхподали
		У касаційній скарзі захисник  ОСОБА_7 , посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону танеправильне застосування законуУкраїни про кримінальну відповідальність,виклав вимогу до суду касаційної інстанції (далі Суд) про скасування ухвали стосовно   ОСОБА_6  та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції.
		Свою вимогу захисник мотивує тим, що ухвала суду апеляційної інстанції не ґрунтується на вимогах Кримінального процесуального кодексу України (далі  КПК України), постановлена за межами повноважень апеляційного суду та не відповідає усталеній практиці Верховного Суду з цього питання. 
		Указує на те, що відповідно до ч. 3 ст. 409 КПК України суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.Посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 11 грудня 2019 року (справа № 153/1289/18, провадження № 51-2675км19), відповідно до якого закриття судом справи за декриміналізацією на підставі п.4 ч. 1 ст. 284 КПК України має нереабілітуючий характер, з урахуванням того, що її застосуванням фактично констатується причетність особи до вчинення кримінально-караного діяння. При цьому суд не вправі закрити кримінальне провадження за наявності підстав, передбачених указаним законом, якщо обвинувачений наполягає на своєму виправданні. Тому апеляційний суд невправі був з власної ініціативи закривати кримінальне провадження стосовно    ОСОБА_6  на підставі ст. 284 КПК України, проти чого в судовому засіданні заперечували всі сторони провадження.
		Також захисник посилається на висновок Великої Палати Верховного Суду (далі  Велика Палата) від 13 січня 2021 року (справа № 0306/7567/12, провадження №13-73кс19), яким визнано, що офіційна констатація невідповідності правової норми Конституції України анулює її юридичну силу, що за змістом та наслідками є рівнозначним виключенню такої норми на законодавчому рівні. При цьому Велика палата залишила без зміни ухвалу апеляційного суду у вказаній справі в частині закриття провадження за відсутністю в діях суддіскладу злочину, передбаченого ч.2 ст.375 КК України. Однак апеляційний суд у провадженні стосовно   ОСОБА_6  не ухвалив рішення щодо оскаржуваного вироку, і з ухвали не вбачається, чи набрав виправдувальний вирок законної сили.
		Зазначає, що порядок та дії суду касаційної інстанції у разі втрати юридичної сили нормою Особливої частини КК України визначено у правовому висновку, викладеному в ухвалі Касаційного кримінального суду від 01 березня 2021 року (справа № 703/2432/17, провадження № 51-1025кмп20), згідно з яким касаційне провадження, відкрите закасаційною скаргою, в якій ставиться питання про погіршення становища особи, на виправдувальний вирок, у разі втрати юридичної сили нормою Особливої частини КК України підлягає закриттю.Таке рішення, на думку захисника, мав прийняти апеляційний суд щодо апеляційних скарг прокурора та представника потерпілого.
		У касаційній скарзі прокурор,посилаючись на істотне порушення кримінального процесуального закону, виклав вимогу до Суду про скасування ухвали стосовно   ОСОБА_6  та призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції. 
		Свої доводи прокурормотивує тим, що у зв`язку з набранням чинності на момент апеляційного перегляду провадження рішення Конституційного Суду України від 11червня 2020 року №7-р/2020 (справа № 1-24/2020 (393/20) вирок стосовно  ОСОБА_6 підлягав скасуванню, а кримінальне провадження  закриттю на підставі п.4 ч. 1 ст. 284 КПК України, проте апеляційний суд лише закрив провадження, не зазначивши в резолютивній частині ухвали підстави закриття. Указавши в ухвалі, що «КПК України не передбачено ухвалення виправдувального вироку з підстав «недоведеності складу злочину в діянні особи», апеляційний суд фактично визнав вирок незаконним, але рішення про його скасування не прийняв. 
		Посилається на те, що суд апеляційної інстанції відкрив апеляційне провадження за апеляційними скаргами прокурора, представника потерпілого та захисника, проте в ході апеляційного розгляду не перевірив доводів апеляційних скарг, не дав їм оцінки, не вислухав висловлення сторін по скаргах та не ухвалив по ним ніякого рішення, чим порушив вимоги статей 405, 419 КПК України.
		Указує, що всупереч вимогам закону на цей час у провадженні стосовно  ОСОБА_6 існують два судових рішення: виправдувальний вирок і ухвала про закриття кримінального провадження, які є взаємовиключними і протилежними, також не вбачається, чи набрав виправдувальний вирок законної сили. 
		Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
		За вироком Шевченківського районного суду м.Києва від 27листопада 2020 року      ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 375 КК України (в редакції Закону України №2341-ІІІ від 05 квітня 2001 року), та виправдано його за цим обвинуваченням за недоведеністю складу вказаного злочину в його діянні.
		Органом досудового розслідування   ОСОБА_6 обвинувачувався у постановленні ним як суддею Печерського районного суду м. Києва 14 січня 2014 року в інших особистих інтересах завідомо неправосудних судових рішень  постанов у судових справах № 757/793/14-п та № 757/788/14-п про притягнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 Кодексу України про адміністративне правопорушення за викладених у виправдувальному вироку обставин.
		За ухвалою Київського апеляційного суду від 15 березня 2021року кримінальне провадження стосовно    ОСОБА_6 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.375 КК України, закрито. 
		Як зазначив у мотивувальній частині ухвали апеляційний суд,обвинувачення, яке висунуто ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні, є незаконним та безпідставним, оскільки Рішенням Конституційного Суду України від 11 червня 2020року №7-р/2020 ст. 375 КК України визнана неконституційною і втратила чинність на день розгляду кримінального провадження апеляційним судом. Рішення про закриття кримінального провадження на підставі рішення Конституційного Суду України про неконституційність ст. 375 КК України і втрати нею чинності констатує відсутність злочинності та караності діяння за змістом нового кримінального закону і відповідно не тягне для особи будь-яких кримінально-правових наслідків, навпаки, спрямоване на захист прав цієї особи і не погіршує становище обвинуваченого ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні. 
		Позиції учасників судового провадження 
		У судовому засіданні виправданий і захисник підтримали касаційну скаргу сторони захисту та не заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора, прокурор підтримала касаційні скарги.
		Мотиви Суду
		Щодо погіршення становища виправданої особи внаслідок закриття провадження у зв`язку з декриміналізацією закону
		Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що пом`якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
		Згідно з ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що:
		1) вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа;
		2) кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим;
		3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Виправдувальний вирок також ухвалюється при встановленні судом підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 1 та 2 ч. 1 ст. 284 цього Кодексу.
		За змістом п. 4 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо набрав чинності закон, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою, тобто застосуванням цієї норми фактично констатується причетність особи до вчинення діяння, яке було кримінально-караним до усунення новим кримінальним законом злочинності і караності інкримінованого їй діяння.
		На підставі аналізу вищевказаних норм Суд дійшов висновку, що посилання в оскаржуваній ухвалі на те, що закриття кримінального провадження на підставі рішення Конституційного Суду України про неконституційність ст. 375 КК України не погіршує становище ОСОБА_6 , виправдувальний вирок стосовно якого ухвалений до набрання чинності вказаним рішенням, є не обґрунтованим і таким, що суперечить вимогам закону, оскільки ухвалення виправдувального вироку для обвинуваченого у будь-якому разі є більш сприятливим. 
		Зазначене узгоджується з висновками Великої Палати, викладеними у постанові від 13 січня 2021 року (справа № 0306/7567/12, провадження № 13-73кс19). Так, Велика Палата, посилаючись на прийняття Конституційним Судом України рішення про неконституційність відповідної норми КК України, у постанові вказала, що втрата чинності нормою Особливої частини КК України означає, що передбачені нею дії або бездіяльність вже не містять ознак діяння, за яке цим Кодексом встановлювалася кримінальна відповідальність. Велика Палата погодилась з рішенням апеляційного суду про закриття кримінальної справи на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України 1960 року, оскільки висновок про відсутність у його діях складу злочину, з огляду на ретроспективність юридичних наслідків декриміналізації, відповідає засаді законності.
		Тому доводи у касаційній скарзі прокурора про те, що апеляційний суд мав скасувати виправдувальний вирок стосовно  ОСОБА_6 та закритикримінальне провадження на підставі п.4 ч. 1 ст. 284 КПК України, є необгрунтованими.
		Щодо повноважень апеляційного суду при прийнятті рішення за апеляційними скаргами
		За змістом п. 3 ч. 1 ст. 419 КПК України у резолютивній частині ухвали суду апеляційної інстанції має бути зазначено, у тому числі, висновок суду апеляційної інстанції по суті вимог апеляційної скарги. 
		Предметом розгляду суду апеляційної інстанції були апеляційні скарги захисника, прокурора та представника потерпілого на виправдувальний вирок суду першої інстанції, ухвалений до набрання чинності Рішенням Конституційного Суду України №7-р/2020.
		Згідно з вимогами ч. 1 ст. 407, ст. 417 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:
		1) залишити вирок або ухвалу без змін;
		2) змінити вирок або ухвалу;
		3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;
		4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
		5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;
		6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
		Суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
		Згідно з ч. 3 ст. 409 КПК України суд апеляційної інстанції не вправі скасувати виправдувальний вирок лише з мотивів істотного порушення прав обвинуваченого.
		З аналізу вищевказаних норм закону вбачається, що суд апеляційної інстанції уцьому кримінальному провадженні прийняв рішення, не передбачене кримінальним процесуальним законом.
		Однак зі змісту ухвали вбачається, що апеляційний суд, відкривши апеляційне провадження за вказанимиапеляційними скаргами, ухвалив рішення, не провівши апеляційний розгляд відповідно до вимог ст. 405 КПК України.
		Також не відповідає змісту закону зазначення в ухвалі апеляційного суду про те, що КПК України не передбачено ухвалення виправдувального вироку, з підстав «недоведеності складу злочину» в діянні особи, як указано у вироку суду першої інстанції, оскільки відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України виправдувальний вирок ухвалюється у разі, якщо не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.
		Щодо доводів про закриття апеляційного провадження
		КПК України не містить норм, які б визначали порядок дій судів апеляційної та касаційної інстанцій у разі втрати юридичної сили норми Особливої частини КК України, що передбачала відповідальність за вчинення діяння, яке інкримінувалося особі, на час розгляду апеляційної чи касаційної скарги на виправдувальний вирок суду першої інстанції.
		Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 березня 2021 року (справа№ 703/2432/17, провадження № 51-1025кмп20) касаційне провадження, яке відкрито за касаційною скаргою, в якій ставляться питання про погіршення становища особи, на виправдувальний вирок суду першої інстанції та/або ухвалу апеляційного суду, постановлену щодо такого вироку у разі втрати юридичної сили норми Особливої частини КК України, яка передбачала відповідальність за вчинення діяння, що інкримінувалося особі, підлягає закриттю.
		З огляду на зазначене Суд дійшов висновку, що аналогічне рішення про закриття апеляційного провадження мав би постановити апеляційний суд у випадку, коли апеляційне провадження відкрито за скаргою, в якій ставиться питання про погіршення становища особи, на виправдувальний вирок суду першої інстанції, якщо на день розгляду кримінального провадження апеляційним судом норма Особливої частини КК України визнана неконституційною і втратила чинність.
		Висновки Суду по суті вимог касаційних скарг
		Таким чином, суд апеляційної інстанції в ході апеляційного розгляду порушив вимоги статей 405, 407, 419 КПК України, що ставить під сумнів законність і обґрунтованість ухвали апеляційного суду.
		Рішення за змістом ухвали стосовно виправданого  ОСОБА_6  про закриття кримінального провадження у зв`язку з набранням чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, не відповідає засаді законності та завданням кримінального провадження.
		Таким чином, суд апеляційної інстанції допустив істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, яке перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, що відповідно до ч. 1 ст. 412, п. 1 ч. 1 ст.438 КПК України є підставою для скасування судового рішення та призначення нового розгляду провадження в суді апеляційної інстанції.
		За таких обставин касаційна скарга захисника підлягає задоволенню, касаційна скарга прокурора  частковому задоволенню.
		Під час нового розгляду в суді апеляційної інстанціїапеляційному суду необхідно врахувати наведене, взяти до уваги викладене в цій постанові та прийняти законне й обґрунтоване рішення. 
		 
		Керуючись статтями 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК України, Суд
		ухвалив:
		Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити, касаційну скаргупрокурора задовольнити частково.
		Ухвалу Київського апеляційного суду від 15 березня 2021року стосовно  ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
		Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Судді:
		 
		ОСОБА_1    ОСОБА_2      ОСОБА_3

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...