Прибирання за собаками: чи прийме міська влада нові правила утримання тварин і чи будуть ужгородці їх дотримуватися?

Опубліковано:

Ще у квітні в Мукачеві почали встановлювати спеціальні бокси з біопакетами та урни, куди господарі собак, після прогулянки з ними, можуть викинути заповнені пакети. Вже тоді ужгородці у соцмережах почали активно цікавитися: а чи планують запровадити щось подібне в обласному центрі?

Виявляється, ужгородські зооактивісти ініціюють такі новації вже більше року. У травні 2015-го, як розповіла "Про Заходу" представник організації "Зоошанс" і віце-президент Асоціації зоозахисних організацій України Марія Трунова, вона принесла до міськради розроблені ініціативною групою нові правила поводження з домашніми тваринами. "Прибирання за тваринами – це лише одна з багатьох проблем, пов'язаних із утриманням домашніх тварин в місті. Тому потрібно почати саме з прийняття базового документу – нових правил поводження з тваринами. Такий документ є, він був прийнятий десь у 1997 році, однак це той випадок, коли правила є, а їх жодного дня ніхто не дотримувався. На жаль, таке у нас буває часто: на папері одне, а в житті – зовсім інше.

У нових правилах ми прописали все дуже чітко, але головне – прописали механізм того, як можна добитися виконання правил. Власне, нічого нового ми не придумали, просто взяли досвід зарубіжних країн і деяких українських міст, зокрема, Львова. А почати треба з найголовнішого – обліку домашніх тварин. Кожен власник тварини має зареєструвати її, начепивши на нашийник бирку, або вставивши спеціальний чіп. Оновлювати базу даних (ми, до слова, запропонували міській владі використати готову базу даних, розроблену для інших міст) можуть допомогти ті ж ветеринари, до яких приводять тварин. Бирка коштує якийсь мізер, однак з її допомогою власники зможуть швидше знайти загублену тваринку (в базі даних будуть відомості про господаря, тож можна буде легко дізнатися, чия це собака чи кішка), а та ж муніципальна поліція зможе на вулицях перевірити наявність у собаки бирки і скласти на власника адмінпротокол, якщо тварина, до прикладу, сходила в туалет на вулиці, а господар не прибрав.    

      

Словом, детальний документ був готовий ще у травні минулого року, але розглядати його не поспішали, а через кілька місяців взагалі загубили. Я розумію, що міська влада не зацікавлена у тому, аби прийняти нові правила, бо вони додадуть роботу і тим же муніципалам, і іншим працівникам, котрі відповідатимуть за базу даних та інші поточні питання. Але по-іншому зміни не настануть.

Нещодавно я повернулася з США, де побувала в складі делегації разом з мером Ужгорода Богданом Андріївим. Під час тої подорожі я мала змогу донести до мера своє бачення вирішення проблеми, і він обіцяв розглянути розроблені нами нові правила. Тим більше, що під час поїздки ми бачили чимало зразкових притулків, де тварини живуть краще, ніж у нас, подекуди, люди. Розповідали нам і про тамтешні правила утримання домашніх тварин, які є дуже суворими. Сподіваюся, обіцянки мера не залишаться лише обіцянками", – зауважила Марія Трунова.

То який же відсоток власників собак в Ужгороді прибирає за ними на вулиці? Цим питанням ми поцікавилися у голови кінологічного клубу "Лайка" Руслана Ключевського. Руслан Юрійович теж уже певний час працює над тим, аби привити господарям домашніх тварин культуру їхнього вигулювання. Саме його організація за власний кошт виготовила першу пробну партію біопакетів для прибирання собачих екскрементів, однак у вільному доступі їх поки немає.

"Який відсоток власників прибирає на вулицях за своїми собаками? Мінімальний, а, можливо, і нульовий. Рівень культури у нас, на жаль, ще дуже низький, трапляється, що власники навіть дозволяють собакам ходити у туалет в пісочниці на дитячих майданчиках.

Ту певним виходом, вважаю, може стати облаштування спеціальних майданчиків для вигулу собак. Я такі бачив у багатьох країнах, вони облаштовані чи не в кожному дворі з багатоповерхівками. В Ужгороді за радянських часів був один такий майданчик за стадіоном "Спартак". Він був досить великим, приблизно як два футбольних поля, огороджений парканом і з різними доріжками для тренування собак. Однак згодом цей майданчик занепав, роми покрали металеві бар'єри і елементи паркану, поле заросло бур'янами.

Нині ми працюємо над тим, аби домогтися від влади облаштування бодай одного такого майданчику, але не десь на "відшибі", а в районі, де гуляє багато власників собак. Наприклад, той же район "кірпічки" для цього би підійшов – там поруч багато будинків. Господарі могли би приходити туди з собаками, тварини могли би набігатися без повідків, награтися між собою, там же можна встановити бокс з пакетами, аби кожен після себе прибрав – і так поступово привчати людей до чистоти. Такі ж бокси можна встановити і на вході до наших міських парків. Я не чекаю, що все швидко зміниться – на це можуть піти роки, але потрібно постійно цю тему піднімати і в ЗМІ, і у школах, і через проведення соціальних акцій на вулицях міста. Тоді поступово буде й результат", – розповів Руслан Ключевський.

Як Марія, так і Руслан кажуть, що власники тварин мають усвідомлювати відповідальність, яку вони несуть перед суспільством. І впевнені, що до тих, хто не розуміє цієї відповідальності, потрібно застосовувати штрафи. Лише вони, на думку зооактивістів, зможуть виховати суспільство. До слова, штрафи за забруднення вулиці собачими екскрементами, на папері діють і нині. Про це "Про Заходу" розповіла в.о. директора Департаменту міського господарства Ужгородської міської ради Оксана Пайда. Однак чиновниця зізналася і в тому, що ніколи не чула про бодай один випадок штрафування ужгородців за забруднення вулиці чи зеленої зони собаками.

"Так, контейнерів, призначених спеціально для собачих екскрементів, в Ужгороді нема, але чистота на вулицях залежить не стільки від цих контейнерів, скільки від культури людей. Що заважає власникам тварин виходити з ними на прогулянку зі звичайними "кульочками", прибрати за собакою і викинути це у звичайний контейнер для збору побутових відходів? Майданчики з контейнерами у нас розташовані чи не в кожному дворі, досить щільно, тож ходити з наповненими пакетами далеко не треба. А відсутність спеціальних боксів з біопакетами чи урн – це просто відмовка тих людей, котрі не хочуть прибирати за своїми тваринами. Чомусь у приватному секторі, у власних дворах люди за своїми псами вичищають, а двори багатоповерхівок у нас вважаються загальними, а не своїми.

При цьому, ми, звісно, розуміємо, що в питанні утримання домашніх тварин потрібно наводити лад, що проблеми є, і вони досить серйозні. Ми маємо запропонувати городянам і місця для вигулу собак, і контейнери з пакетами, однак мушу сказати, що поки ці питання у міській раді не розглядалися. На цей рік кошти у бюджеті на такі проекти не передбачені, та не виключено, що при наявності у вільному залишку коштів ми будемо піднімати ці питання. Добре, якщо ініціативу проявлятимуть і депутати, ЖРЕРи, громадські активісти, звичайні мешканці міста", – зазначила Оксана Пайда.

Чиновниця також звернула увагу на те, що екскременти посеред вулиць часто залишають бродячі собаки, яких у місті досить багато. Зооактивісти у цьому згодні, тому впевнені, що разом з новими правилами поводження з домашніми тваринами, потрібно приймати і програми регуляції кількості бездомних собак і кішок. А поки ті правила і програми продовжують пилитися десь на столах чиновників, чекаючи вивчення, громадських обговорень, корекції і прийняття депутатами на сесії, зооактивісти планують проводити на вулицях Ужгорода соціальні "виховні" акції, роздаючи людям, котрі гуляють з собаками, пакети для прибирання.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, "Про Захід"    

 

 

 

Про Захід