Тематична сесія №2 «Енергоефективність та перспективи декарбонізації для України» була присвячена питанням енергоефективності в промисловості, в житловому секторі, в муніципалітетах, сертифікації будівель та фінансовим інструментам, проблемам та можливим рішенням щодо декарбонізації та досягнення стратегічних цілей для України.

Спікерами тематичної сесії №2 були: Олексій Рябчин, народний депутат 8 скликання, радник Міністра захисту довкілля, радник Віце-прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України; Костянтин Гура, т.в.о. Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України; Юлія Головатюк-Унгуряну, директор Державного фонду енергоефективності України; Іма Хренова- Шимкіна, заступник директора проекту «Реформа енергоефективності в Україні», Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH; Оксана Кисіль, координатор проекту “Угода мерів”; Олександра Гуменюк, директор ЄУЕА; Лііза Андерсон, Старший співробітник відділу фінансування енергетики та енергоефективності, Finance in Motion GmbH. Сергій Поровський, старший експерт з питань фінансування та політики в галузі енергоефективності, проект UNIDO / GEF UKR IEE “Впровадження стандарту системи енергоменеджменту в українській промисловості”, виступив у якості модератора сесії.

Олексій Рябчин, радник Віце-прем’єріністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, зазначив, що зелений курс – це програма економічного розвитку ЄС. Європа намагається побудувати новий тип економіки, який передбачає перетворення Європи на кліматично нейтральний континент та технологічне лідерство у цій сфері.

Україна вже вносить всій внесок у декарбонізацію економіки в рамках Паризької угоди. Ми орієнтуємося на вкрай важливі речі – цілі сталого розвитку ООН та зобов’язання по впровадженню директиви ЄС. Важливе соціальне зобов’язання у розвитку зеленої енергетики для нас – знаходити баланс між екологізацією та реальним станом економіки.

Костянтин Гура, т.в.о. Голови Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України, наголосив, що тема зеленої енергетики голосно звучить у нас з 2014 року. Зараз економимо на рік 1,3 млрд євро, не купуючи газ. Це стало можливим в тому числі і за рахунок розвитку ВДЕ. Для реалізації завдань, які стоять зараз перед Держенергоефективності, потрібні величезні кошти. Це можливо за участі приватних інвестицій, за рахунок яких ми і розвинули сектор ВДЕ. У нас майже всі бюджетні будівлі і переважна частина житлового сектору – це старі будівлі радянських часів. Потрібно до 100 млрд дол. для модернізації приватного сектору і 10 млрд дол. для термосанації бюджетних будівель.

Юлія Головатюк-Унгуряну, директор Державного фонду енергоефективності України відзначила, що дуже багато відбулося за останній рік роботи Фонду. Перше – ми дійсно отримали понад 200 заявок, вчора до нас надійшла 201-ша заявка. Проекти, які у нас за рік поступили, знаходяться в роботі, їхня вартість вже понад 1 млрд 208 мільйонів гривень. Сума грантів орієнтовно становить понад 890 млн грн. Фонд показує надшвидкі темпи розвитку у порівнянні з іншими країна, де працюють аналогічні установи. Хочу відзначити ще важливу річ: основна кількість цих проектів – комплексні проекти для енергоефективності будинків.

Іма Хренова-Шимкіна, Заступник директора проекту «Реформа енергоефективності в Україні», GIZ, окреслила три напрямки нового проекту GIZ з імплементації директив: сприяння реформі енергоефективності – це розбудова законодавства, гармонізація законодавства та імпліментація до нього Євродиректив; муніципальна енергоефективність та підвищення кваліфікації кадрів з енергоефективності. Вже є три хаби енергетичних інновацій в Харкові, Дніпрі і Чернівцях, і хочему розширювати цю мережу, зазначила пані Хренова-Шимкіна.

“Угода мерів” передбачає три складових зараз, зазначила Оксана Кисіль, Координатор проекту “Угода мерів”, це: пом’якшення наслідків зміни клімату, адаптація до зміни клімату, безпечна, стала і доступна енергія. Тобто міста добровільно беруть на себе зобов’язання знизити викиди до на 30% до 2030 року. І, до речі, саме міста та селища почали перші виконувати Паризьку угоду в Україні. Потім тільки почала держава. Ми бачимо, які вже виклики які стоять перед містами, і коли ми говоримо про енергоефективність, мені здається, енергоефективності вже недостатньо. Міста потребують вже набагато більшого – системи управління кліматичними змінами в рамках мiста.

Олександра Гуменюк, директор Європейсько-українського енергетичного агентства, зазначила перспективи позитивного розвитку галузі сталої енергоефективної інфраструктури, адже в Україні постійно з’являються нові ініціативи щодо енергоефективних будівель в Україні. Зокрема пані Гуменюк на прикладі проекту Smarter Finance for Families  продемонструвала можливості кооперації учасників, – забудовників, банків, компанії-сертифікатора, що підтверджує клас енергоспоживання та власників енергоефективного житла, і в результаті такої кооперації у власника житла майже на чверть зменшують щомісячні витрати на утримання квартири/будинку.

Презентація проекту Smarter Finance for Families: https://cutt.ly/Jf6Oou3

Відео презентації: https://cutt.ly/Gf6HGbg

Лііза Андерсон, старший співробітник відділу фінансування енергетики та енергоефективності, Finance in Motion, зазначила, що Україна є ключовим ринком для GGF, в Україні виділено 114 мільйонів євро на зелене фінансування. По мірі реалізації Українського зеленого курсу, GGF прагне розширити та підтримати зусилля у галузі сталого розвитку в країні. Фінансування здійснюється як безпосередньо, так і за участю місцевих фінансових установ. GGF підтримав ефективність у сільському господарстві, проекти з відновлюваної енергетики і зараз розглядає ефективність у будівлях – щоб уникнути вуглецевого блокування, пов’язаного з неефективними будівлями; як шляхом реконструкції існуючого будівельного фонду, так і будівництва ефективних зелених будівель.

Як підсумував тематичну сесію Сергій Поровський, старший експерт з питань фінансування та політики в галузі енергоефективності, проект UNIDO / GEF UKR IEE “Впровадження стандарту системи енергоменеджменту в українській промисловості”, у нас у всіх надзвичайно багато роботи, і головні напрямки на які треба звертати увагу це все ж таки – мультисекторальний підхід у реалізації політики енергоефективності та реалізації всього потенціалу енергоефективності, масштабне впровадження систем енергоменеджменту для моніторингу та розуміння результативності, доступ до фінансування, використання різних типів інструментів для покращення доступу до фінансування, використання гарантій для покращення доступу до фінансування, профільне законодавство та політика декарбонізації, декаплінгу та стратегічний погляд на реалізацію цієї політики, та відповідальність кожного з нас – від кінцевого споживача до муніципалітету до національних відповідальних органів, які відповідають саме за формування цієї політики.

Презентації спікерів другої тематичної сесії: https://cutt.ly/HfCs6L8

Веб-сторінка Енергетичного Дня: https://cutt.ly/8fCdeGv

Переглянути запис 2 тематичної сесії: https://cutt.ly/Qf8llPU