Постійне представництво в Україні: припини мене, якщо зможеш

Постійне представництво в Україні: припини мене, якщо зможеш

З якими проблемами стикаються нерезиденти в процесі припинення ПП

Постійне представництво в Україні: припини мене, якщо зможеш
Фото: depositphotos

Закон № 466-ІХ від 1 січня 2021 року вніс багато нововведень в податкове законодавство. Одне з них стосується обліку постійних представництв (ПП) та нерезидентів у податковій. З якими ж проблемами стикаються останні, і як їм зарадити, пояснив Mind юрист Marchenko Partners Олександр Позняков

Детальніше про інші нюанси застосування норм наведеного закону у матеріалах Mind«Позбутися баласту: як ліквідувати КІК і зберегти своє», «Відповідальний бізнес: як сплачувати податки 2021 року» та «Всім по податку: скільки мають платити нерезиденти та постійні представництва»

На облік тепер стає не постійне представництво, а нерезидент. 

Втім, Порядок обліку платників податків і зборів, затверджений наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 9 грудня 2011 року (зі змінами та доповненнями), досить довго наздоганяв закони.

Міністерство фінансів України наказом № 62 від 8 лютого 2021 року актуалізувало Порядок обліку платників податків. 

Зміни уточнили вимоги для взяття та зняття з обліку в податковій, але проблеми зі зняттям з обліку залишились без рішення.

Облік новий – проблеми старі

Тепер нерезидент має подати повідомлення про припинення господарської діяльності на території України через постійне представництво не в довільній формі, а за формою № 1-ОПН (п. 5.8 Розділу V Порядку).

Потім нерезидент готується: позбувається об’єктів оподаткування в Україні, його постійне(-і) представництво(-а) подає(-ють) ліквідаційну звітність з податку на прибуток та ЄСВ. Після цього треба подати заяву за формою № 8-ОПП, а також копію рішення про закриття постійного представництва (п. 11.23 Розділу ХІ Порядку).

Податкова: «Мені завчасно набридло»

В ідеальній моделі, з моменту подачі документів, вся процедура має працювати за принципом «єдиного звернення»:

  • податкова передає Пенсійному фондові України, Фондові соціального страхування України та Фондові страхування на випадок безробіття інформацію про припинення постійного представництва;
  • фонди протягом 10 днів проводять власні перевірки та видають довідки за формою № 8-СК; інакше цю функцію зобов’язана виконати сама податкова (п. 1-3 Розділу V Порядку обліку платників єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1162 від 24 листопада 2014 року (за змінами та доповненнями));
  • податкова проводить позачергову документальну перевірку постійного представництва (пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України № 2755-VI (зі змінами та доповненнями));
  • за результатами всіх перевірок видає довідку № 12-ОПП (абз. 2 п. 11.23 Розділу ХІ Порядку).

На практиці ж від податкової у відповідь на заяву можна очікувати лише відсутності дій. Чітких відповідей від виконавця заяви через офіційні способи зв’язку не отримати. 

Призначення перевірки переноситься через «велике робоче навантаження на виконавця». Натомість будуть запити (знову ж, неофіційними каналами, наприклад, у вайбері), щодо документів, які постійне представництво повинно надати для перевірки. А в тому запиті будуть довідки від фондів із пункту 2 вище. Виходить, необхідно виконувати за податкову її роботу.

Суть проблеми

Якщо порівняти процедуру податкової перевірки юридичної особи у випадку її ліквідації, податкова зобов’язана організувати свої внутрішні процеси так, щоб заявити вимоги зі сплати податків до закінчення строку, визначеного для заявлення кредиторами своїх вимог (п. 11.6 Розділу ХІ Порядку).

Мінімальний такий строк – 2 місяці (ч. 5 ст. 105 Цивільного кодексу України № 435-VI (зі змінами та доповненнями)).

Проте у випадку з постійним представництвом жодних строків не встановлено. Не встановлено строків – немає відповідальності. У випадку з юридичною особою, податкова не зможе заявити своїх вимог як кредитор, а для постійного представництва все впирається у наявність довідки від податкової за результатами перевірки. Отже, негативних наслідків для податкової взагалі немає, а нерезидент (його представник) виконує роботу замість податкової, пришвидшити призначення та проведення перевірки.

Що отримує нерезидент? 

Процедура припинення постійного представництва на папері повинна бути зручною для нерезидента. На жаль, ідеальна модель розбивається об реалії роботи Державної податкової служби України. Для неї немає негативних наслідків від бездіяльності, отже, немає стимулу належно виконувати свої обов’язки (проводити позачергову документальну перевірку).

Нерезидент же за таких обставин має суттєві невигоди:

  • податкову ніяк не підігнати – підстав подати скаргу на виконавця чи позов до суду на податкову немає;
  • процес припинення постійного представництва затягується;
  • на додачу нерезидент змушений виконувати роботу податкової за неї, що означає витратити на припинення представництва більші кошти.

Автори матеріалів OpenMind, як правило, зовнішні експерти та дописувачі, що готують матеріал на замовлення редакції. Але їхня точка зору може не збігатися з точкою зору редакції Mind.

Водночас редакція несе відповідальність за достовірність та відповідність викладеної думки реальності, зокрема, здійснює факт-чекінг наведених тверджень та первинну перевірку автора.

Mind також ретельно вибирає теми та колонки, що можуть бути опубліковані в розділі OpenMind, та опрацьовує їх згідно зі стандартами редакції.

Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло