Особливості функціонування первинної та вторинної ланки медицини в умовах реформування галузі

На минулому тижні відбулася конференція «Децентралізація в умовах трансформації системи охорони здоров’я», яку провів Північний міжрегіональний департамент Національної служби здоров’я України. Підрозділ опікується роботою медичних закладів ряду областей, у тому числі й Чернігівської.

У конференції взяли участь керівництво обласної ради, облдерджадміністрації, очільники територіальних громад Чернігівщини та керівники медичних закладів регіону. Городнянську громаду на нараді представили перший заступник міського голови Володимир Пінчук та керівники міських закладів охорони здоров’я Ольга Ігнатенко та Михайло Назаренко.

Про особливості функціонування первинної та вторинної ланки медицини в умовах реформування галузі говорили із в.о.голови НСЗУ Андрієм Віленським та директоркою Північного міжрегіонального департаменту НСЗУ Вікторією Мілютіною.

До старту медичної реформи медзаклади отримували від держави медичну субвенцію – щорічну фіксовану суму, яка не залежала від кількості та якості наданих послуг.

Сьогодні механізм фінансування змінився. До лікарень надходитимуть кошти виключно за ті послуги, які вони надають, згідно з тарифом. Таким чином більша кількість фінансів спрямовуватиметься туди, де заклад охоплює більшу кількість пацієнтів медичною допомогою.

Для цього Національна служба здоров’я України сформувала вимоги до лікарень, які можуть претендувати на оплату медичних послуг. У програші передусім ті, які мають застаріле технічне оснащення. Велика увага також приділяється вимогам інклюзивної доступності та відповідності новим державним будівельним нормам. За усе це відповідальність перекладається на органи місцевого самоврядування.  

Після зміни адміністративно-територіального устрою та укрупнення районів, медзаклади ліквідованих одиниць перейшли у комунальну власність територіальних громад. Із цього виходить, що коли на рівні одного району створено декілька ОТГ, лікарня все одно фактично продовжує обслуговувати таку ж кількість населення. Юридично зобов’язання фінансування виникає у власників, а інші громади мають лише моральні зобов’язання підтримки закладу. Це призводить до виникнення ризиків повноцінного функціонування закладів.

На думку Національної служби здоров’я України, медична послуга повинна бути якісною для пацієнтів. І коштує вона однаково у всіх медичних закладах. Зрозуміло, спроможність місцевої влади різного рівня утримувати заклади відрізняється. Також важливим чинником є територіальна доступність.

Для прикладу, Городнянська громада об’єднала 61 населений пункт та займає чималу площу. Села мають значну відстань між собою, з урахуванням стану доріг між ними, аспект доступності до якісних медичних послуг лишається відкритим.

В.о. голови НСЗУ Андрій Віленський вбачає функціонування ФАПів та амбулаторій болючим. Розглядаються декілька варіантів рішень щодо їх реорганізації та формування відносної іншої моделі отримання первинної медичної допомоги. За його словами власники самі повинні вирішити чи варто зберегти мережу таких мед закладів.

Як показує досвід, все менше установ утримують фельдшерські пункти, бо насправді доступу пацієнта до лікаря у цих закладах немає. Національна служба здоров’я позиціонує це як вагомий аргумент у недоцільності утримання ФАПів у розрізі первинної ланки медико-санітарної допомоги і відповідно не передбачає витрати на їх утримання. НСЗУ вбачає це одним із завдань органів місцевого самоврядування, які повинні визначитися із шляхами їх фінансової підтримки або реорганізації.

Проте треба розуміти, що з огляду на ряд важливих чинників та особливостей, віддаленості населених пунктів, ФАПи поки лишаються закладом надання медичних послуг у селах, хоча на їх утримання грошей не вистачає. Городнянська громада надає фінансову підтримку закладам охорони здоров’я, бо коштів, передбачених договорами з НСЗУ, замало.

Питань дуже багато, їх треба вивчати та шукати оптимальні шляхи вирішення, бо процес реформування галузі медицини ще триває.

Пресслужба міської ради