Україна тільки встигла оговтатись від спалаху кору, який був одним із найбільших за останні десятиліття, і задовго до коронавірусної кризи сильно псував імідж країни у світі.

Всього в Україні з літа 2017 року до кінця 2019 року - захворіли більше 100 000 людей. Для порівняння, коли у США в квітні 2019 року виявили перші декілька десятків випадків, там запровадили надзвичайний стан.  

Читайте також - Вірусні комунікації МОЗ: паніка, реклама і експерименти

Подолати цей спалах тоді вдалось саме завдяки плановій та надолужуючій вакцинації дітей, а також захисту дорослих з груп ризику (медиків, освітян, військових) шляхом додаткової ревакцинації. Україна стабільно почала захоплювати понад 90% дітей плановими щепленнями КПК. Але раптом щось пішло не так.

9 липня, міністр охорони здоров’я України Максим Степанов повідомив,  що за даними моніторингу на травень 2020 року,  рівень вакцинації в Україні проти кору, паротиту та краснухи серед дітей впав на 30-40%, порівняно з попереднім роком.

За даними Центру громадського здоров’я України, планове охоплення щепленням КПК дітей у 2019 році - 93%, у 2018 році - 91%, у 2017 році - 93%, а у 2016 – 45%. Виявляється, нинішній МОЗ став не лише рекордсмен по "вдалим" закупівлям, переплачуючи 40% за захисні костюми для медиків, а й по "імунізації" населення. Знов кудись поділися 40%, за якими стоять життя українців. 

Окрім того, що завдяки провальній боротьбі з поширенням коронавірусу ми й досі ізольовані від ЄС, тепер Україна, як зазначив Степанов, ще й віднесена Європейською комісією  до країн із високим ризиком поширення кору та краснухи. 

Аби Україна набула колективного імунітету проти вакцинокерованих захворювань - охоплення щепленнями постійно має становити не менше 95%.   

Кір - це не COVID-19, від нього є вакцина, і лише вона захищає від захворювання та смертельних ускладнень від нього. Команда МОЗ на чолі з Уляною Супрун, яка в той час працювала над подоланням спалаху, чітко розуміла – кожен не вакцинований є потенційно хворим, а також джерелом підвищеної небезпеки для тих, хто його або її оточує. Кожен з них може захворіти, а один з 5 000 хворих, на жаль, помре.

Однією з головних і найдієвіших складових подолання спалаху та формування в Україні колективного імунітету проти кору, паротиту та краснухи була комунікація. Ми озброювалися фактами, чесною статистикою та цілодобово надавали інформацію всіма можливими способами. 

Тема вакцинації проходила червоною лінією майже всіх промов, звернень заяв МОЗ та Центру громадського здоров’я. І це було по всіх її напрямах (не лише проти кору, паротиту і краснухи), адже в національному календарі щеплень є й інші захворювання, проти яких безоплатно можна отримати захист в Україні.  

Ми запустили онлайн-звітування, аби охочі в режимі реального часу могли бачити статистику по наявності вакцин у всіх регіонах України, дізнатись про виробника і де можна зробити щеплення.

Тепер це посилання закрите! Чому? Можливо, хтось з теперішньої команди МОЗ це пояснить? 

Наразі  МОЗ, в силу вже непорушних ними традицій, все списує на пандемію та погане, неслухняне населення – ми не носимо маски, не дотримуємось дистанції, а тепер ще й не вакцинуємося. А насправді вся проблема у провальній комунікації МОЗ, а точніше - її відсутності. Легітимна команда міністерства ніяк не хоче визнати цю проблему та нарешті взятись її виправляти. 

Що ж робити, аби захистити себе та своїх рідних від вакцинокерованих захворювань:

1. Запишіться на прийом до сімейного лікаря чи терапевта, з яким підписали декларацію. Під час консультації ви можете поставити лікарю всі запитання, які вас цікавлять про вакцинацію: можливі реакції організму, процедуру щеплення чи про вакцини. 

2. Отримайте направлення на щеплення. Після консультації ви підписуєте інформовану згоду на щеплення, підтверджуючи, що отримали відповіді на свої запитання. Лікар надає направлення в кабінет щеплення. Лікарі-ФОП можуть проводити щеплення у своїх кабінетах. 

3. Вакцинуйтеся. Щеплення проводять медичні працівники - лікар, фельдшер, молодший спеціаліст з медичною освітою. Кожен пацієнт має право подивитись флакон з вакциною, спитати або самостійно перевірити термін придатності вакцини та перевірити термоіндикатор на кришці (щоби переконатись, що вакцину зберігали за правильного температурного режиму). На ваше прохання медичний працівник має надати ампулу з вакциною, на якій зазначені термін придатності та серія.  

Вакцинація в умовах пандемій безпечна та необхідна! Думки щодо припинення імунізації через пандемію такі ж абсурдні, як і про "небезпеку" вакцинації в сезон грипу або так само, як заклики не оборонятися під час війни.  

Будьте здорові та остерігайтесь  гомеопатів!