Соцмережі борються з дезінформацією про коронавірус — наскільки в них виходить?

У розпал пандемії поширення неправдивої інформації та неперевірених чуток про коронавірус, способи боротьби з ним, ймовірні джерела його походження та передачі стало майже неконтрольованими. Це явище Всесвітня організація охорони здоров’я назвала «інформаційною епідемією». А з огляду на те, що йшлося і про клінічно непідтверджені поради щодо лікування COVID-19, і про заклики до протестів проти карантину, — це епідемія не менш небезпечна.

Тоді ж технічні гіганти почали розробляти власні способи ідентифікації та вилучення фейків у мережі: Facebook блокував пости із небажаним змістом, а Twitter позначав такі дописи як «суперечливі» або «такі, що вводять в оману». Та попри всі зусилля, кампанію боротьби з дезінформацією не можна назвати успішною, йдеться у звіті британського Центру протидії цифровій ненависті (CCDH) від 2 червня. Адже тисячі фейкових дописів усе ще залишаються онлайн, видимі для всіх. Чому так сталося, і чи стали ми взагалі ретельніше перевіряти інформацію під час пандемії?

Соцмережі на сторожі правди

«Ми допомагаємо мільйонам людей залишатися на зв’язку, а тепер будемо спільно протидіяти обману й зумисному поширенню неправдивої інформації про коронавірус, розміщати достовірний контент у соціальних мережах, а також надаватимемо нову важливу інформацію від урядів країн у всьому світі», — йшлося у спільній заяві Facebook, Twitter, Google, YouTube, Reddit, Microsoft та LinkedIn, яка входить до її складу. Ще у середині березня найбільші американські інтернет-компанії та соцмережі домовилися об’єднатися у боротьбі з фейками про коронавірус.

Найактивніше до цієї місії долучилися Facebook та Twitter. На той час Twitter уже запровадив маркування дописів із суперечливим змістом. А Facebook почав видаляти пости із теоріями змови щодо коронавірусу (одна з найпопулярніших — про те, що мобільний зв’язок 5G спричиняє коронавірус). Натомість він надавав можливість безкоштовно розміщувати рекламні оголошення Всесвітній організації охорони здоров’я.

Потім Facebook намагався блокувати пости із закликами виходити на протести проти карантинних обмежень у різних країнах. І обидві соцмережі взялися видаляти неправдиві дописи навіть лідерів країн — наприклад, бразильського президента Жаїра Болсонаро та венесуельського — Ніколаса Мадуро, які радили способи самолікування коронавірусу. Пізніше до протидії фейкам долучився і YouTube, заборонивши поширювати інформацію про нібито вже наявну вакцину, піддавати сумніву рекомендації ВООЗ або місцевих органів охорони здоров’я чи пропагувати альтернативне лікування вірусу. Спершу відео такого змісту отримуватимуть попередження, а потім акаунт користувача, який їх поширює, просто заблокують.

У середині травня Facebook поділився першими успіхами своєї боротьби: за місяць соцмережа знайшла та залишила попереджувальні позначки про неправдиву інформацію на 50 млн постів про COVID-19. У компанії наголосили, що попередження про фейки таки працюють: за їхніми даними, у 95% випадків люди не клікають на пост із маркуванням.

Утім, експерти з цифрової безпеки британського Центру протидії цифровій ненависті кажуть, що це — занадто оптимістичний підсумок. Вони провели власний експеримент із відслідковування «долі» фейкових новин у соцмережах: з кінця квітня до кінця травня десятеро добровольців з Великої Британії, Ірландії та Румунії знаходили у соцмережах дописи на кшталт псевдолікування COVID-19 аспірином, розчиненим у гарячій воді та харчовими добавками з цинком і вітамінами С і D.

За підсумками дослідження з’ясувалося, що Facebook видалив 10% із сотень фейкових повідомлень та 2% позначив як неправдиві. Instagram відреагував на 10% поданих користувачами скарг про фейковий контент. А Twitter звернув увагу лише на 3% усіх переглянутих неправдивих дописів.

Загалом 90% фейкових постів у соцмережах лишилися видимими іншим користувачам. У Facebook такий результат назвали «не репрезентативним», а у Twitter пояснили його особливостями відбору інформації — соцмережа маркує переважно такі дописи, де є прямі заклики до дії (скажімо, виходити на протести) і менш ефективно реагує на просто неповну і суперечливу інформацію.

«Ми й раніше говорили про те, що не вдаватимемося до примусових дій щодо абсолютно кожного твіту, який містить неповну чи суперечливу інформацію про COVID-19. І все одно з моменту початку дії наших нових політик 18 березня, наші автоматизовані системи кинули виклик понад 4,3 млн акаунтів, які у дискусіях щодо коронавірусу зловживали спамом чи маніпуляціями», — повідомили у пресслужбі компанії.

Чи справді дезінформація шкідлива?

У британській службі охорони здоров’я (NHS) занепокоєні тим, як дезінформація із соцмереж впливає на боротьбу з коронавірусом, і звинувачують інтернет-компанії у нездатності убезпечити користувачів від фейків. Лікарі говорять: часто пацієнти зволікали зі зверненням до них, а тоді потрапляли до реанімації, бо у соцмережах прочитали хибну інформацію про симптоми коронавірусу.

Томас Ноуз, досвідчений лікар швидкої, розповідає, що одного разу пацієнтка відмовилася від допомоги у зв’язку з серцевим нападом, «бо прочитала у Facebook, що неодмінно помре, якщо потрапить до лікарні під час коронавірусу». Крім того, на гарячу лінію NHS часто телефонують із запитаннями щодо лікування COVID-19, почерпнутими із чуток у соціальних медіа.

Серед інших прикладів небезпечної дезінформації, яка коштувала багатьох життів — «зцілення» коронавірусу алкоголем в Ірані. Оскільки іслам забороняє вживати алкогольні напої, часто їх заміняв промисловий етиловий спирт. Сотні людей померли або постраждали через отруєння після того, як рекомендації про ефективність такого «лікування» поширилися у месенджері Telegram. BBC розповідає про один із таких випадків, коли батьки 5-річного хлопчика силою напоїли його алкоголем — у результаті дитина втратила зір.

Низка історій пов’язана із прийомом дезінфікуючих засобів внутрішньо. Такі рекомендації теж ширилися мережею, і щось подібне навіть пропонував президент США Дональд Трамп для боротьби з коронавірусом (як і ліки на кшталт гідроксихлорохіну від малярії, користь від якого у боротьбі з коронавірусом ВООЗ так і не визнала). Для декого з тих, хто ризикнув, ситуація закінчилась трагічно: так, 68-річний аризонець та його дружина померли після того, як випили суміш соди та мийного засобу для акваріумів, сподіваючись, що це вбереже їх від коронавірусу.

Хто і навіщо поширює неправдиву інформацію у соцмережах? BBC називає сім типів людей, яким це може бути потрібно. Від пранкерів, інсайдерів, конспірологів до родичів, які діляться з вами у Viber дописами псевдоекспертів із псевдопорадами без злого наміру. А ще — політики та шахраї, які намагаються заробити на легковірності інтернет-аудиторії. Також селебрітіз, які допомагають швидко поширити фейки: наприклад, завдяки американському актору й виконавцю Вуді Гаррельсону тисячі людей підхопили ідею про шкоду 5G зв’язку, який нібито спричиняє коронавірус.

Видання The Economist також пов’язує особливості сприйняття фейкових новин та конспірології з огляду на політичні вподобання людей. Журналісти дослідили, що консерватори більш схильні вірити у теорії змови, пов’язані з коронавірусом, та звинувачувати у його поширенні уряди країн. Наприклад, журнал посилається на проведене Інститутом громадської думки у Франції опитування: 40% прихильників націоналістичної партії «Національне об’єднання» Марін Ле Пен впевнені, що вірус створили штучно — це вдвічі менше, ніж серед тих, хто підтримує ультраліві партії.

Не лише коронавірус

Попри послаблення карантину, уряди країн та міжнародні організації продовжують інформаційну кампанію боротьби з дезінформацією про коронавірус. При Міністерстві закордонних справ України створюється Робоча група з кризового управління та координації під егідою Програми розвитку ООН. Одним із її головних завдань є якраз протидія дезінформації та неправдивим новинам щодо COVID-19.

Але самих лише зусиль урядів тут недостатньо. Клер Мілн, експертка фактчекінгової агенції Full Fact вважає, що одним із найефективніших способів боротьби з фейками може бути публічне визнання своєї неправоти людьми, які спершу поширювали неправдиву інформацію.

Наприклад, 46-річний американець Браян Лі Гітченз на основі прочитаного у соцмережах спершу вважав коронавірус теорією змови — аж доки не потрапив з COVID-19 у реанімацію, де його ледве врятували. «Ми думали, що уряд просто хоче відволікти нашу увагу або й справді винен 5G. Тож не дотримувалися правил карантину і не зверталися по допомогу вчасно», — каже Гітченз. Тепер на своїй сторінці у Facebook він розповідає про своє лікування і закликає читачів ставитися до ситуації відповідальніше.

У деяких африканських країнах боротьба з фейковими новинами ускладнюється ще й величезною кількістю місцевих мов, якими поширюється інформація у мережі. При цьому абсурдні повідомлення на кшталт «коронавірус вбиває лише багатих» або «коронавірусу не існує взагалі» заважають владі ефективно протистояти COVID-19. Ще минулого року Facebook встановив партнерські відносини з некомерційною медіаорганізацією Africa Check для інтеграції більшої частини африканських мов у процес перевірки інформації. Утім, деякі мови, як-от бамбара, якою у Західній Африці говорять понад 10 млн людей, у цей перелік не ввійшли. Відповідно поки що складно відстежити, чи не поширюють їхні носії фейки у соцмережах.

Крім коронавірусу, є й нові приводи говорити про роль фейкових новин. Наприклад, в історії з убивством поліцейськими афроамериканця Джорджа Флойда та протестами, які воно спричинило в усьому світі. У соцмережах ширяться непідтверджені версії: від визнання відповідальності руху «Антифа» (який Трамп планує визнати терористичним) до абсурдних тверджень про те, що Флойд насправді живий.

До речі, висловлювання президента США у його улюбленій соцмережі тепер теж під посиленою увагою фактчекерів: наприкінці травня Twitter вперше позначив його дописи як такі, що «можуть ввести в оману». Йдеться про твіти Трампа, у яких він розкритикував ідею губернатора Каліфорнії про проведення виборів президента за допомогою пошти. На його думку, тоді «поштові скриньки можуть бути розкриті, бюлетені підроблені й навіть незаконно надруковані та підписані». Однак у Twitter повідомили, що це не так, і залишили позначку спеціально для того, щоби спонукати читачів детальніше почитати про голосування поштою в інших джерелах.