Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 185/8389/22 : Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них.
Надіслано для оприлюднення: 21.03.2023. Зареєстровано: 22.03.2023. Забезпечено надання загального доступу: 23.03.2023.
Дата набрання законної сили: 20.03.2023
Номер судового провадження: 22-ц/803/2779/23

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
		Провадження № 22-ц/803/2779/23 Справа № 185/8389/22   Суддя у 1-й інстанції - Шаповалова І.С Суддя у 2-й інстанції - Зайцева С. А.
		 
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		20 березня 2023 року                місто Дніпро Дніпропетровської області 
		Єдиний унікальний номер 185/8389/22
		Номер провадження 22-ц/803/2779/23
		Дніпровський апеляційний суд у складі:
		головуючого: Зайцевої С.А.
		суддів: Биліни Т.І., Максюти Ж.І.
		розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпрі Дніпропетровської області впорядкуспрощеногопозовного провадженнябезповідомленняучасників справи апеляційну скаргу  ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ратушна Руслана Павлівна, на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року головуючого судді Шаповалової І.С. зі складанням повного тексту судового рішення 26 грудня 2022 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдінг», Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я,-
		В С Т А Н О В И В :
		 
		 У жовтні 2022 року  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдінг» (далі - ТОВ «Охоронний холдінг»), Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля» (далі - ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля») про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
		Позов мотивований тим, що 21 жовтня 2015 року ОСОБА_1 охоронник ТОВ «Охоронний холдінг» відповідно до графіка роботи відділу охорони працювала в робочу зміну з 08 год. 00 хв. до 17 год.00 хв. 
		Після отримання змінного завдання о 08 год 35 хв ОСОБА_1 попрямувала через територію станції Самарська до свого робочого місця - посту охорони № 8 депо станції Самарська.
		В цей час на територію станції Самарська по 6-тій колії прибував вантажний потяг № 4301 у складі локомотива TEM - 2 № 2638 та десяти завантажених вагонів під керуванням машиніста ОСОБА_2 та помічника машиніста ОСОБА_3 , чергова по станції ОСОБА_4 оголосила про прибуття поїзда по гучномовному зв`язку, машиніст подавав звукові сигнали.
		Приблизно 08 год. 45 хв., при заїзді на 6 колію станції Самарська, наближаючись до пішохідної площадки будівлі станції Самарська, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 побачили двох людей у сигнальних жилетах, що пересувалися між залізничними коліями № 5 та № 6 на значній відстані з передньою площадкою. Наблизившись до перехідної площадки, ОСОБА_5 перейшов зі свого робочого місця - з лівого боку в праве крило кабіни локомотива для передачі документів працівникам станції. Швидко викинувши згорток документів, ОСОБА_3 повернувся на своє робоче місце для підготовки до виходу з тепловозу для здійснення маневрів за вказівкою чергової по станції.
		Тим часом, ОСОБА_1 , прямувала до свого робочого місця: для цього вона попередньо переконавшись у відсутності рухомих по суміжних коліях локомотивів і вагонів, перейшла по перехідній площадці через колії № 1 та № 2, після чого повернула вліво та продовжила пересуватися по станції Самарськiй мiж залізничними коліями № 5 i № 6, не звернувши увагу на потяг, який рухався по 6-тій колії. В цей час, перебуваючи мiж залізничними коліями № 5 та № 6, оператор поста ЕЦ станції Самарська ОСОБА_6 побачила ОСОБА_1 , яка зупинилася, а потім продовжила рух між коліями № 5 та № 6 в небезпечнiй зоні - в безпосередній близькості вiд залізничних рейок, не звертаючи уваги на залізничний состав, що наближається за її спиною, ОСОБА_6 почала подавати голосовий сигнал та показувати жестами, щоб ОСОБА_1 відійшла з небезпечної зони, але та не реагувала на сигнали оператора, продовжувала прямувати в безпосередній близькості від залізничних рейок, внаслідок чого була зачеплена лiвою пiднiжкою рухомого локомотива та впала у мiжколійному просторі між 5 та 6 коліями.
		Після події, ОСОБА_1 за допомогою ОСОБА_6 була доставлена в приміщення станції Самарська, де співробітниками здоров пункту шахти «Самарська» їй була надана первинна медична допомога і черговою по станції ОСОБА_7 викликана швидка допомога гірничорятувальної служби, яка доставила ОСОБА_1 до К3 «Павлоградська міська лікарня No4» ДOP».
		Згідно висновку комісії розслідування нещасного випадку: вивчивши матеріали розслідування, оглянувши місце, де стався нещасний випадок, опитавши постраждалу та свідків, розглянувши Висновок про тяжкість виробничих травм № 128 КЗ «Павлоградська міська лікарня №4» ДОР», згідно підпункту 2 пункту 15 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30 листопада 2011 року, комісія прийняла рішення: нещасний випадок з ОСОБА_1 , охоронником ТОВ «Охоронний холдінг», визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, взяти до обліку на ТОВ «Охоронний холдінг» та скласти акт за формою Н-1. Особи, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку: ОСОБА_1 - охоронник ТОВ «Охоронний холдінг» - порушила вимоги п. 3.3 «Інструкція з охорони праці № 165 для охоронника ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», затвердженої наказом генерального «Охоронний холдінг» за № 54 вiд 21 травня 2013 року, а саме: «Дотримуватись заходів особистої обережності при виконанні будь-якого виду робіт, а також при пересуванні по території підприємства».
		Внаслідок цієї події позивач отримала травму: перелом обох лонних кісток тазу та їй було встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково, згідно довідки МСЕК серії 12ААА № 043510 від 05 вересня 2016 року. 
		Враховуючи те, що трудове каліцтво позивач отримала під час виконання нею посадових обов`язків, вважає, що існують підстави для відшкодування їй моральної шкоди, яку вона оцінює в 110000 грн та яку просила стягнути з ТОВ«Охоронний холдінг»,ПрАТ «ДТЕКПавлоградвугілля» на свою користь у якості відшкодування спричиненої моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я.
		Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 21 грудня 2022 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Охоронний холдінг», ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я -відмовлено.
		В апеляційній скарзі  ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Ратушна Р.П., просила скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, у зв`язку з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального права. Зокрема зазначено, що судом першої інстанції не було враховано характер і обсяг заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, характер немайнових витрат, стан здоров`я, тяжкість вимушених змін, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. Моральна шкода, завдана життю та здоров`ю позивача, не підлягає оподаткуванню, оскільки нещасний випадок стався 21 жовтня 2015 року, втрата працездатності безстроково 20% з 05 вересня 2016 року, тому сума моральної шкоди має визначатися без урахування податків та інших обов`язкових платежів. 
		У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Охоронний холдінг», в особі генерального директора, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, як необґрунтованої, рішення суду залишити без змін, як ухвалене на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених тими доказами, які були досліджені під час судового розгляду справи.
		Зокрема зазначено, що нещасний випадок стався з вини позивача лише через власну необачність та необережність. Позивач була ознайомлена з інструкціями з безпеки та охорони праці, пройшла відповідні інструктажі, допустила власну необережність, через яку стався нещасний випадок. Згідно з даними, зафіксованими у Акті розслідування нещасного випадку форми Н-5, відповідна травма сталася не з вини ТОВ «Охоронний холдінг», а з вини позивача, тобто, з причин самостійної необережності останньої. Позивачем не доведено вчинення ТОВ «Охоронний холдінг» якогось порушення, протиправність його дій та вплив якихось негативних наслідків, не доведено причинний зв`язок між противоправними діями ТОВ «Охоронний холдінг», як особи, яка завдала моральної шкоди та її результатом  моральної шкоди, та не надано обґрунтованого розрахунку розміру заявленої моральної шкоди. Звернуто увагу суду, що вимоги ст. 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155, ст. 43 Конституції України, ст. 153 КЗпП України відповідачем дотримані, і посилання на них позивачем в підтвердження позовних вимог та доказів на обґрунтування апеляційної скарги є безпідставними. 
		У відзиві на апеляційну скаргу представник ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» Єлістратов Р.В. просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване. Зазначено, що між ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» та ОСОБА_1 не існує ні цивільних ні трудових правовідносин. ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є лише підприємством на території якого стався нещасний випадок з позивачем та у якого є лише обов`язок по розслідуванню нещасного випадку на виробництві та складанню акту по формі Н-1, який був виконаний в повному обсязі. ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» є неналежним відповідачем по справі, пред`явлення до них вимоги про відшкодування моральної шкоди суперечить вимогам трудового та цивільного права.
		Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
		Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
		Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи у порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
		Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.
		Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
		Враховуючи викладене, оскільки вказана справа є малозначною, то підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
		Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
		Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
		Згідно з частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
		Таким вимогам оскаржуване рішення суду в повній мірі відповідає .
		Судомпершої інстанціївстановлено,що відповідно до наказу №550 л/с від 13 жовтня 2015 року позивач була прийнятий на роботу до ТОВ «Охоронний холдинг» на посаду охоронника відділу з охорони ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля». Згідно затвердженого графіку виходу працівників на жовтень 2015 року, 21 жовтня 2015 року о 08 год. 35 хв. після отримання змінного завдання попрямувала через територію станції Самарська до свого робочого місця  посту охорони №8 депо станції Самарська.
		21 жовтня 2015 року позивач ОСОБА_1 охоронник ТОВ «Охоронний холдінг» відповідно до графіка роботи відділу охорони працювала в робочу зміну з 08 год. 00 хв. до 17 год.00 хв. 
		Після отримання змінного завдання о 8 год 35 хв ОСОБА_1 попрямувала через територію станції Самарська до свого робочого місця - посту охорони № 8 депо станції Самарська.
		В цей час на територію станції Самарська по 6-тій колії прибував вантажний потяг № 4301 у складі локомотива TEM - 2 № 2638 та десяти завантажених вагонів під керуванням машиніста ОСОБА_2 та помічника машиніста ОСОБА_3 , чергова по станції ОСОБА_4 оголосила про прибуття поїзда по гучномовному зв`язку, машиніст подавав звукові сигнали.
		Приблизно 08 год. 45 хв., при заїзді на 6 колію станції Самарська, наближаючись до пішохідної площадки будівлі станції Самарська, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 побачили двох людей у сигнальних жилетах, що пересувалися між залізничними коліями № 5 та № 6 на значній відстані з передню площадкою. Наблизившись до перехідної площадки, ОСОБА_5 перейшов зі свого робочого місця - з лівого боку в праве крило кабіни локомотива для передачі документів працівникам станції. Швидко викинувши згорток документів, ОСОБА_3 повернувся на своє робоче місце для підготовки до виходу з тепловозу для здійснення маневрів за вказівкою чергової по станції.
		Тим часом, ОСОБА_1 , прямувала до свого робочого місця: для цього вона попередньо переконавшись у відсутності рухомих по суміжних коліях локомотивів і вагонів, перейшла по перехідній площадці через колії № 1 та № 2, після чого повернула вліво та продовжила пересуватися по станції Самарськiй мiж залізничними коліями № 5 i № 6, не звернувши увагу на потяг, який рухався по 6-тій колії. В цей час, перебуваючи мiж залізничними коліями № 5 та № 6, оператор поста ЕЦ станції Самарська ОСОБА_6 побачила ОСОБА_1 , яка зупинилася, а потім продовжила рух між коліями № 5 та № 6 в небезпечній зоні - в безпосередній близькості вiд залізничних рейок, не звертаючи уваги на залізничний состав, що наближається за її спиною, ОСОБА_6 почала подавати голосовий сигнал та показувати жестами, щоб ОСОБА_1 відійшла з небезпечної зони, але та не реагувала на сигнали оператора, продовжувала прямувати в безпосередній близькості від залізничних рейок, внаслідок чого була зачеплена лівою пiднiжкою рухомого локомотива та впала у мiжколійному просторі між 5 та 6 коліями.
		Після події, ОСОБА_1 за допомогою ОСОБА_6 була доставлена в приміщення станції Самарська, де співробітниками здоров пункту шахти «Самарська» їй була надана первинна медична допомога і черговою по станції ОСОБА_7 викликана швидка допомога гірничорятувальної служби, яка доставила ОСОБА_1 до К3 «Павлоградська міська лікарня No4» ДOP».
		Згідно висновку комісії розслідування нещасного випадку: вивчивши матеріали розслідування, оглянувши місце, де стався нещасний випадок, опитавши постраждалу та свідків, розглянувши Висновок про тяжкість виробничих травм № 128 КЗ «Павлоградська міська лікарня №4» ДОР», згідно підпункту 2 пункту 15 «Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1232 від 30 листопада 2011 року, комісія прийняла рішення: нещасний випадок з ОСОБА_1 , охоронником ТОВ «Охоронний холдінг», визнано таким, що пов`язаний з виробництвом, взяти до обліку на ТОВ «Охоронний холдінг» та скласти акт за формою Н-1. Особи, дії або бездіяльність яких призвели до настання нещасного випадку: ОСОБА_1 - охоронник ТОВ «Охоронний холдінг» - порушила вимоги п. 3.3 «Інструкція з охорони праці № 165 для охоронника ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля», затвердженої наказом генерального директора ТОВ «Охоронний холдінг» за № 54 вiд 21 травня 2013 року, а саме : «Дотримуватись заходів особистої обережності при виконанні будь-якого виду робіт, а також при пересуванні по території підприємства».
		Вказаним висновком встановлено причини настання випадку: основна  порушення трудової і виробничої дисципліни, в частині невиконання вимог інструкції з охорони праці; сукупні - порушення трудової і виробничої дисципліни, і частині невиконання посадових обов`язків ОСОБА_1 .
		Внаслідок цієї події позивач отримала травму: перелом обох лонних кісток тазу та їй було встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково, згідно довідки МСЕК серії 12ААА №043510 від 05 вересня 2016 року.
		Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для відшкодування моральної шкоди необхідна вина заподіювача такої шкоди. Однак, враховуючи обставини отримання ушкодження здоров`я позивачем внаслідок нещасного випадку на виробництві 21 жовтня 2015 року, встановлені комісії розслідування нещасного випадку, з якого вбачається, що ушкодження здоров`я потерпілий отримав при виконанні трудових обов`язків не з вини роботодавця, що підтверджується висновками комісії за результатами причин розслідування нещасного випадку, викладеними у Акті форми Н-1, а також власноруч наданими письмовими пояснення при розслідуванні нещасного випадку, та підтверджується показами свідка ОСОБА_6 , суд дійшов до висновку про відсутність права у позивача на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.ст. 1167, 1168 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України.
		Висновок суду відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на нормах законодавства.
		Статтею 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
		Також,статтею 81 ЦПК Українивстановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
		Відповідно до положеньст. 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних та нешкідливих умов праці покладено на роботодавця.
		Згідност. 13 Закону України "Про охорону праці"роботодавець зобов`язаний створити на робочому місті в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони здоров`я.
		Стаття 237-1 КЗпП Українинадає право працівникові на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
		Відповідно до вимогст. 173 Кодексу законів про працю України(далі -КЗпП України) шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.
		Як вбачається з ч. 1ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
		Також, згідно приписів ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2ст. 1167 ЦК України.
		Таким чином, вказаними нормами права підставою для відшкодування моральної шкоди необхідна вина заподіювача такої шкоди.
		Відповідно до п. 5Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", суду при вирішенні вказаного питання необхідно в кожній справі з`ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати якими правовими нормами вони регулюються, чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини. Відповідальність заподіювача шкоди без вини може мати місце лише у випадках, спеціально передбачених законодавством.
		Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність права у позивача на відшкодування моральної шкоди відповідно до ст.ст.1167,1168 ЦК Українитаст. 237-1 КЗпП Україниза рахунок відповідачів, оскільки ушкодження здоров`я потерпілий отримав при виконанні трудових обов`язків не з вини роботодавця, що підтверджується висновками комісії за результатами причин розслідування нещасного випадку, викладеними у Акті форми Н-1, а також власноруч наданими письмовими пояснення при розслідуванні нещасного випадку (а.с.72-79).
		На підставі вищенаведеного, апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		Наведені скаржником в апеляційній скарзі доводи не можуть бути прийняті до уваги, оскільки зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх переоцінці та особистого тлумачення скаржником норм матеріального та процесуального закону.
		Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зістатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року № 63566/00 "Проніна проти України (Pronina v. Ukraine)", § 23).
		Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
		Згідно до ч. 1ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
		Порушень матеріального чи процесуального закону, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.
		Таким чином, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а рішення суду відповідає вимогам закону та матеріалам справи.
		На підставі ч.1ст.375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
		Оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, то розподіл судових витрат,відповідно до вимог статей141,382 ЦПК України,не проводиться.
		Керуючись ст.ст. 374,375,381,382 ЦПК України, апеляційний суд 
		П О С Т А Н О В И В :
		Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Павлоградвугілля»  залишити без задоволення.
		Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 листопада 2022 року  залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
		 
		 
		 
		 
		 
		Судді:

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...