Розмір тексту

У 2019 році Полтава планує витратити 5 млн грн на боротьбу з амброзією

Амброзія
Амброзія | Фото Миколи Лисогора

Влада Полтави у 2019 році планує знищувати амброзію мінералом бішофіт. Пояснюємо, що це за мінерал і як він діє на бур’ян

21 грудня відбулася чергова сесія Полтавської міської ради. На ній депутати одноголосно проголосували за проект рішення «Про внесення змін до Програми з ліквідації амброзії полинолистої на території м. Полтава на 2017-2021 рр». Текст нової програми нічим не відрізняється від старої. Тільки збільшилося фінансування боротьбу з амброзією — до 5 млн грн. Однак, у новому році влада Полтави готує «хімічну революцію» під назвою бішофіт. Якщо раніше про існування цього мінералу у Полтаві знали тільки науковці і косметологи, то тепер чиновники та депутати говорять про нього, як про останню надію побороти ненависний бур’ян.

Ми зібрали інформацію про амброзію і бішофіт та спробували знайти відповідь на питання: чи зникне амброзія із нашого міста.

Від амброзії страждають багато українців

Амброзія наче вірус розкотилася по містах України, захоплюючи з кожним роком нові території. Літо для алергіків перетворилося на нічний і денний кошмар. Через пилок амброзії люди страждають від головного болю, кашлю, високої температури й задихаються від астми. Від пилку карантинного бур’яну не можливо сховатися за містом чи стінами будинку, він пронизав все повітря де зійшла із землі амброзія.

В населених пунктах зазвичай з бур’яном борются простим способом — скошують мотокосою. Це мало допомагає — з однієї зрізаної рослини кущиться три. Амброзію потрібно виривати з корінням. Щоби очистити від неї місто, треба провести велику організаційну роботу: вивести половину мешканців на роботи. Таких компаній не проводять. Фермери, щоби знищити бур’ян заливають гербіцидами поля, але їх не можна використовувати в місті, бо це отрута для людей.

Новий спосіб боротьби із бур’яном запропонували українські винахідники. Амброзію обробили розчином на основі мінералу бішофіт, після чого вона засохла. Виробники нового препарату стверджують, що мінерал не шкодить людям, тваринам, деревам та іншим рослинам. Від нього гине тільки бур’ян.

Бішофіт — новий інструмент боротьбі з амброзією

Бішофіт — мінерал, насичений магнієм, який у світі відомий, як сіль Мертвого моря. У 90-х роках в Україні його почали застосовувати в косметології й медицині. За словами фармацевтів, бішофіт додають у ванночки, роблять гель, який лікує запалення суглобів. Розчин бішофіту покращує сон, знімає нервову напругу, зупиняє випадання волосся, лікує зуби.

У 1996 році полтавський науковець Павло Писаренко написав кандидатську роботу «Ефективність використання мінералізованої (пластової) води в землеробстві України». В ході дослідження він полив амброзію пластовою водою та бішофітом, після чого вона засохла. У 1998 році Павло Писаренко запатентував пластову воду, як засіб боротьби із бур’янами.

Павло Писаренко Павло Писаренко

Науковець розповів, що давно пропонував полтавським чиновникам новий метод боротьби з амброзією. Однак ніхто не вірив, що так легко, без хімії, можна знищити бур’ян.

З часом винахід професора зацікавив підприємця і депутата обласної ради Валерія Прядка. Він разом із бізнес-партнерами вирішив вкласти кошти в ідею Писаренка. Вони прийшли до професора і запропонували співпрацю. У 2018 році було створено підприємство ТОВ «Бішофіт МД», яке виробляє сільськогосподарські засоби на основі бішофіту.

У полтавського підприємства є конкурент із Запоріжжя. Керівник підприємства ТОВ «Грінтехнолоджі» Дмитро Ржевський говорить, що він перший в Україні придумав знищувати амброзію засобом на основі бішофіту, а не професор Писаренко. Відомо, що перші державні замовлення на його препарат були у 2017 році, ще до створення «Бішофіт МД».

На Полтавщині знаходиться найглибше залягання бішофіту у світі

Поклади бішофіту лежать на глибині поряд з місцями, де видобувають нафту. Мінералізована пластова вода виходить на поверхню разом із нафтою. Пластова вода і бішофіт схожі за хімічним складом, але останній чистіший і має вищий рівень мінералізації.

На Україні є декілька родовищ бішофіту. Зараз єдине, що діє, знаходиться на Полтавщині в селі Затурине. Бішофіт із цього родовища видобувають із глибини 2,5 км. Це найглибше залягання бішофіту у світі. До свердловини закачують воду, на глибині вона розмиває поклади бішофіту і під тиском виходить на поверхню сольовий розчин.

Видобутком бішофіту із Затуринського родовища займається ТОВ «Фірма «Мінерал».

Фото: www.mineral.poltava.ua

Саме в Затуриному купує розчин ТОВ «Бішофіт МД». У ТОВ «Грінтехнолоджі» повідомляють, що не беруть бішофіт на Полтавщині. Павло Писаренко припускає, що запорізьке підприємство може використовувати хлорид магнію, намагаючись повторити склад бішофіту. На амброзії їх ефективність буде однакова, але у природного бішофіту більше функцій.

Бішофіт — універсальний мінерал

Валерій Прядко розповів, що зараз усі властивості бішофіту не досліджені. Підприємці інвестують кошти в його вивчення. Зараз над цим працюють хіміки й технологи із Києва. Підприємець говорить, що розчином бішофіту спробували полити дорогу проти ожеледиці й він виявився більш ефективним. До того ж, не руйнує асфальт, як проста сіль.

Переконатися у цілющих властивостях бішофіту можна, переглянувши базу патентів України. Зокрема винахідники вважають, що бішофіт лікує серце, судини, кишківник, печінку, зуби, загоює рани. Бішофіт можна підливати тваринам в молоко і воду, якщо у них проблеми із травленням. Крім того, бішофіт можна використовувати в побуті. Наприклад, заливати в автомобіль, як антифриз. Бішофіт — екологічний сорбент. Якщо обробити бішофітом дерево, воно не буде горіти. Професор Писаренко запропонував гасити бішофітом пожежі та заправляти ним вогнегасники замість піни та порошку.

Бішофіт — універсальний, але не ідеальний

Якщо обробити амброзію бішофітом, через 20 хвилин вона починає в’янути. Через 3-4 дні бур’ян повністю засохне. Карантинна рослина гине, бо порушується її мінеральний баланс, блокується коренева система. В результаті амброзія не може вбирати воду. Крім того, бішофіт стерилізує пилок амброзії. Він перестає бути небезпечним для алергіків, бо не виділяє токсинів при попаданні до носу людини.

Складається враження, що всім бішофіт допомагає, а от амброзії не пощастило — її вбиває. Однак, мінерал не ідеальний.

Амброзія до обробки засобом «Грінтехнолоджи»

Амброзія після обробки засобом «Грінтехнолоджи»

Засохлий корінь амброзії за 14 днів після обробки засобом «Грінтехнолоджи» Засохлий корінь амброзії за 14 днів після обробки засобом «Грінтехнолоджи»

Павло Писаренко розповів, що бішофіт пригнічує тільки дводольні рослини. Серед бур’янів дводольними є амброзія, гірчиця польова, берізка польова, грицики та інші. Злакові та багаторічні бур’яни від бішофіту отримують опіки, але не гинуть. Це осот польовий, хвощ польовий тощо.

Якщо обробити поле бішофітом, де росте пшениця, кукурудза, ячмінь, рис та інші злакові культури, амброзія засохне, а урожай не постраждає. Але якщо полити бішофітом горох, сою, буряк, капусту й інші дводольні культури, вони зав’януть разом із бур’яном. Тому фермерам треба бути уважними при закупці бішофіту і консультуватися з продавцем про те, де можна застосовувати мінерал, а де — не треба. Використовувати бішофіт як добриво для ґрунту можна для будь-яких культур.

Об’єм використання бішофіту проти амброзії залежить від росту бур’яну. Наприклад, щоби знищити гектар амброзії, висотою до 30 см, потрібно 300 літрів розчину бішофіту, а якщо бур’ян піднявся вище, витрати засобу 500 літрів на гектар. Тому економічно вигідно обробляти амброзію наприкінці весни, бо менше доведеться купувати відповідного засобу.

Як виглядає обробка бішофітом

У місті ефективний простий ранцевий обприскувач. В резервуар заправляється рідина, ранець надівають на спину робітника і він вже готовий до бою з амброзією. За словами професора Писаренка, якщо роса бішофіту потрапить на руки чи обличчя працівника, це буде безкоштовний сеанс лікування. На шкірі почнуть затягуватися ранки, а в всі 60 мікроелементів будуть добривами для злакових культур. В цьому різниця між бішофітом і магній хлором. Останній просто знищить бур’ян.

Фото: polvet.gov.ua

Заступник міського голови Полтави з питань ЖКГ Олексій Чепурко повідомив, що КП «Декоративні культури» отримає три трактори для боротьби з амброзією. Їх забезпечать обладнанням для поливання бур’яну бішофітом і скошування його після засихання.

Виробники препарату визнають, що не можна просто полити ділянку бішофітом і амброзія зникне. Амброзія надзвичайно плодовита — одна рослина дає 20 тисяч насінин. Насіння амброзії не втрачає прорісності до 40 років. Ґрунт насичений насінням амброзії, тому якщо бур’ян вирвати, полити бішофітом чи скосити, вона все одно проросте із землі через деякий період.

Фахівці радять застосовувати потрійний метод боротьби: обробити бішофітом, вирвати та засіяти територію польовими травами. Якщо все зробити по технології, амброзія зникне через 5-7 років.

Ринок бішофіту новий для України

В Україні препарати для господарства на основі бішофіту виробляють дві компанії: полтавська «Бішофіт МД» та запорізька «Грінтехнолоджі». Вони намагаються запустити ринок, розкрутити інформацію, що бішофіт знищує бур’яни, удобрює ґрунт та дешевший і безпечніший за гербіциди. Якщо це вдасться зробити, виробники препаратів на основі бішофіту отримають хороші прибутки.

Валерій Прядко говорить — оскільки попит на бішофіт піднявся, підприємство, що видобуває мінерал із під землі, підвищить ціну і в новому році препарат буде уже дорожчим.

Боротьба за ринок між полтавською і запорізькою компанією дійшла до відкритого конфлікту. Керівництво «Грінтехнолоджі» говорить, що представники «Бішофіт МД» пропонували їм 50 тис. грн та погрожували, щоби вони відмовилися від полтавського тендера на 3,5 млн грн. З цього приводу вони написали заяву до НАБУ. Валерій Прядко говорить, що це все вигадки конкурентів.

Амброзія — проблемна тема для Полтави

Полтава заросла амброзією, хоча у місті є «Програма з ліквідації амброзії полинолистої». Наприклад, у 2007 році на боротьбу із бур’яном із бюджету виділялося 250 тис. грн. З часом щорічну суму збільшили до 500 тис. грн. У цьому 2018 році чиновники вирішили взятися за справу серйозно і збільшили фінансування програми до 4,5 млн грн. У 2019 році сума піднялася до 5 млн грн.

Окремо заслуговує уваги карта поширення амброзії. Згідно з програмою боротьби з ненависним бур’яном, ще як мінімум у 2012 році мала бути створена карта його поширення. «Полтавщина» намагалася отримати таку карту, але завжди отримувала відмовки від міської ради і КП «Декоративні культури». Зрештою ми добилися свого, карту показали. Виявилося, що це мапа міста, де зеленим маркером працівники комунального підприємства залишають мітки вогнищ амброзії. До речі, у прийнятій на останній сесії Програмі проти амброзії передбачено створення карти. Подивимося чи буде виконана ця умова цього разу.

Графічна схема розташування вогнищ амброзії полинолистої, яку створило КП «Декоративні культури»

Боротися з амброзією можна без чиновників й бюджету. Це доводять ентузіасти з Одеси, які створили проект ambrozii.net. Це гугл-карта із позначками вогнищ амброзії на всій території України. Мета проекту така: мешканці міст знаходять амброзію, фотографують її, ставлять мітки на карту, а потім очищають територію. Участь у проекті прийняли і деякі полтавці. Координуються учасники проекту у Facebook-групі.

Полтавський тендер на 3,5 млн грн

Цього року влада Полтави спробувала проекспериментувати з бішофітом і оголосила тендер на закупку одразу 100 тисяч літрів засобу проти амброзії за 3,5 млн грн. Жодне місто в Україні стільки не замовляло. У Полтаві вирішили не приміряти нову технологію, а брати все одразу, причому не порахували площу заростей амброзії. Якщо брати розрахунок 300 літрів на 1 га, чиновники могли використати бішофіт на 333 га амброзії.

Для порівняння, площа усієї Полтави складає 10300 га, а площа парків, скверів, бульварів та зелених зон, які обслуговує КП «Декоративні культури» — близько 700 га.

Тендер був провалений, процедура затягнулася і закупівлю довелося скасувати.

Чи дійсно бішофіт знищує амброзію? Про ефективність засобів проти бур’яну виробництва ТОВ «Грінтехнолоджі» не на словах, а на справі знають у Горішніх Плавнях. Комунальне підприємство КП «Спецеко», замовило 50 тисяч літрів препарату. Директор підприємства про успіхи розповідати не захотів. Цього року Горішні Плавні не замовляли ніякий препарат проти амброзії.

Екзотичні методи боротьбі з амброзією

Бішофіт — новинка у боротьбі з амброзією. Розповімо і про інші інструменти боротьби з бур’яном, які можна назвати екзотичними і навіть екстремальними.

Жук. Амброзія була завезена на наш континент із Північної Америки на суднах разом з іншими товарами. В Євразії у неї немає природних ворогів, тому вона розмножується легко і швидко. Амброзієвий листоїд (зігограмм) — комаха яка зовні схожа на колорадського жука, але їсть тільки амброзію. У 70-х роках партії цього жучка привезли із США і випустили на поля Радянського союзу. Вони хвилями поїдали амброзію, але чомусь ці експерименти зупинилися. Зараз жучка періодично запускають на полях Росії.

Биологическая борьба с амброзией

Вогневий культиватор. Зазвичай вогневі культиватори застосовують при органічному виробництві. До рами трактору прикріплений балон з газом і ряд горілок. Трактор їде і «жарить» бур’ян до знищення. В США компанія Throwflame продає вогнемет X15. В його інструкції серед функціональних цілей вказано «видалення бур’янів, снігу, льоду та комах в жорстокому, чоловічому стилі».

Огневой культиватор

Людська сеча. Урина пригнічує ріст молодої амброзії до 15 см. Якщо на бур’ян помочитися, він засохне. Ідею використовувати сечу проти амброзії запатентував лікар Володимир Созоник. Щоб знищити 100 м² амброзії потрібно близько 20 літрів сечі, що складає добову норму виділення для 10 людей. На обробку 1 гектару необхідний збір сечі від 1000 людей. Сеча нетоксична, екологічна, підвищує родючість ґрунту. Та залити сечею все місто — мабуть, не найкраща ідея.

Аура. В кожного живого організму є свій коронарний розряд — аура, яка його оточує. Це електричне поле із певною частотою. Радянський винахідник Семен Керліан створив атлас рослин з коронарними хвилями. Це постійна електричне поле із певною частотою зі знаком «+». Професор Писаренко говорить: якщо виміряти частоту поля амброзії та пустити на неї ту ж саму хвилю тільки зі знаком «-», вона засохне. Пристрій, який вимірює коронарні хвилі коштує близько 50 тис. грн. Якщо виміряти ауру амброзії, для електрика не буде проблемою відтворити те ж електричне поле, тільки зі знаком «-». Можливо, за цією технологією майбутнє у боротьбі з амброзією.

***

Відповідь на питання, чи зникне амброзія із нашого міста після обробки бішофітом, дасть тільки час. З нового року почнеться підготовка до нового методу боротьби з бур’яном. У січні планується розпочати тендери на закупки обприскувачів для тракторів, а наприкінці зими чи весною має відбутися тендер на закупівлю препарату.

Микола ЛИСОГОР

Останні новини

Полтавщина:

Наш e-mail:

Телефони редакції: (095) 794-29-25 (098) 385-07-22

Реклама на сайті: (095) 750-18-53

Запропонувати тему