Брюханов Віктор Петрович
| Брюханов Віктор Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1 грудня 1935 Ташкент, Узбецька РСР, СРСР |
| Помер |
12 жовтня 2021 (85 років) Київ |
| Громадянство |
 СРСР →  Україна |
| Діяльність | атомна енергетика |
| Відомий завдяки | директор Чорнобильської АЕС |
| Alma mater | Ташкентський державний технічний університет |
| Заклад | Чорнобильська атомна електростанція |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |
      |
Ві́ктор Петро́вич Брюха́нов (1 грудня 1935, Ташкент, Узбекистан — 12 жовтня 2021, Київ) — господарник радянських часів, директор Чорнобильської АЕС.
Життєпис[ред. | ред. код]
Виріс у багатодітній родині. 1959 року закінчив енергетичний факультет Ташкентського політехнічного інституту. Працював на Ангренській ТЕС (Ташкентська область): черговий реакторної установки, машиніст підживлюючих насосів, помічник машиніста турбіни, машиніст турбіни, старший машиніст турбінного цеху, начальник зміни, начальник турбінного цеху.
1966 року запрошений працювати на Слов'янську ТЕС, де працював до 1970 року[1], де закінчив працювати на посаді заступника головного інженера.
Протягом 1970—1986 років неодноразово обирався членом бюро Київського обласного, Чорнобильського районного та Прип'ятського міського комітетів партії, депутат районної та міської рад.
Протягом 1970—1986 років займав посаду директора Чорнобильської АЕС. Після Чорнобильської катастрофи відсторонений з посади директора, в липні 1986 — липні 1987 — заступник начальника виробнично-технічного відділу ЧАЕС.
1986 року був делегатом XXVII з'їзду КПРС. 3 липня 1986 року рішенням Політбюро ЦК КПРС за промахи та помилки, що призвели до аварії на ЧАЕС, виключений з КПРС.
29 липня 1988 року разом із колишнім головним інженером станції Миколою Фоміним засуджений на 10 років позбавлення волі[2]. Звільнений достроково через 5 років[1]. 1991 року слідство встановило, що у конструкції реактора були технологічні помилки[3].
З лютого 1992 року — працівник ДП «Укрінтеренерго». Учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, працював до 2008 року. Пенсіонер, проживав у Києві з дружиною Валентиною Михайлівною, переніс два інсульти[3].
Нагороди[ред. | ред. код]
Лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки (за 1979 рік; за створення серії парових турбін одиничною потужністю 500000 кВт (типу К-500-65/3000) для атомних електростанцій), співавтори Вірченко Михайло Антонович, Герман Самуїл Йосипович, Капінос Василь Максимович, Касаткін Борис Сергійович, Косяк Юрій Федорович, Назаров Ігор Костянтинович, Панков Ігор Іванович, Рудковський Арій Федорович, Сухінін Віктор Павлович.
Фільмографія[ред. | ред. код]
Згадується у документальному фільмі «Чорнобиль: Два кольори часу» (Укртелефільм, 1986-88). Був зображений у серіалі Чорнобиль, його грав актор Кон О'Ніл.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Интервью с Виктором Брюхановым – Pripyat-City.ru (ru-RU) . Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ Меня могли расстрелять за Чернобыль. uaprom.info (рос.). Архів оригіналу за 27 травня 2021. Процитовано 27 травня 2021.
- ↑ а б Личная катастрофа директора Чернобыля. www.mk.ru (рос.). Архів оригіналу за 29 квітня 2016. Процитовано 27 травня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Помер колишній директор ЧАЕС Брюханов [Архівовано 29 жовтня 2021 у Wayback Machine.]// Укрінформ, 13.10.2021
Посилання[ред. | ред. код]
- Помер Віктор Брюханов, який очолював Чорнобильську АЕС у 1986 році [Архівовано 13 жовтня 2021 у Wayback Machine.]// Радіо Свобода, 13.10.2021
|
- Народились 1 грудня
- Народились 1935
- Померли 12 жовтня
- Померли 2021
- Лауреати Державної премії України в галузі науки і техніки
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Жовтневої Революції
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «Ветеран праці»
- Нагороджені грамотою Президії ВР УРСР
- Генеральні директори Чорнобильської АЕС
- Уродженці Ташкента
- Ліквідатори аварії на ЧАЕС