Технічний ліцей м.Києва

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

Дидактичні ігри як засіб формування пізнавальної активності учнів на уроках математики

КИЇВ, 2021

ЗМІСТ

ВСТУП

Ефективне викладення математики не можливе без пошуків нових шляхів активізації пізнавальної діяльності учнів. Учні мають не лише засвоїти визначену програмою систему знань з математики, а й навчитися спостерігати об’єкти, явища, процеси, порівнювати їх, виявляти зв’язок між математичними поняттями, діями, величинами та їх відношеннями, навчитися міркувати, обґрунтовувати свої висновки, користуватися математичною мовою. Засвоєння основ математики в початкових класах вимагає великого розумового напруження, високого ступеня абстрагування й узагальнення, активності думки.

Багатьом учням математика здається нелегкою і мало зрозумілою, тому нерідко діти намагаються запам’ятати правила, не розуміючи їх, а це призводить до формалізму, гальмує дальше розуміння нового матеріалу.

Здобуті учнями міцні знання перетворюються в переконання тільки тоді, коли вони є результатом свідомої самостійної роботи думки. Отже вчителю важливо застосовувати такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів. Підводили їх до самостійних пошуків, висновків та узагальнень. Сучасна школа має озброїти учнів не лише знаннями, вміннями й навичками, а й методами творчої розумової і практичної діяльності.

Одним із ефективних шляхів розвитку в учнів зацікавленості у навчанні є гра. У процесі гри чудовий світ дитинства поєднується з прекрасним світом науки, до якого потрапляють учні. Ігри дуже добре поєднуються із «серйозним» навчанням, зацікавившись, діти не помічають, що навчаються, поповнюють свої знання, уміння й навички, розвивають увагу, мислення, самостійність.

Неабиякого значення грі надав педагог Шмаков, який відзначав: «Гра — найцікавіше явище культури... Гра, як тінь, народилася разом з дитиною, стала його супутником, вірним товаришем. Вона заслуговує на велику людську повагу, набагато більшу, ніж проявляють до неї люди сьогодні за ті значні виховні резерви, за величезні, закладені в ній педагогічні можливості».

У процесі гри реалізується зв'язок головної ролі вчителя й самостійності учнів, ураховуються вікові та індивідуальні особливості учнів, виконуються принципи наочності, доступності результатів, оскільки навчальна гра забезпечує більш міцне закріплення знань, дозволяє застосовувати їх на практиці, допомагає вчителю контролювати, а учням удосконалювати набуті знання, вміння і навички. Гра сприяє максимальній активізації навчально-пізнавальної діяльності, що є показником ефективності уроку та роботи вчителя. Інтерес і задоволення — надзвичайно важливі психологічні ефекти гри. Гра спочатку приваблює поставленою задачею, труднощами, котрі необхідно подолати, а потім — радість відкриття, відчуття подоланої перешкоди.

Сьогодення потребує від людини не тільки певної суми знань, умінь та навичок, а, що важливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особистості щодо саморегуляції, самоосвіти та самовдосконалення й виховання відчуття постійної потреби до цього.

Звичайно, досягти цієї мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації навчальної діяльності неможливо. Вирішенню цієї проблеми значною мірою сприяє впровадження у навчально-виховний процес активних методів навчання, серед яких провідну роль відіграють навчальні ігри, які дають учням змогу формувати знання шляхом інтенсивної самостійної пізнавальної діяльності й, разом з тим, сприяють розвитку індивідуальних творчих здібностей.

Гра супроводжує людину протягом усього життя, протягом усього існування людства. Адже, в якійсь мірі, усе наше життя — це гра. Навіть стаючи дорослими, опиняючись у певних життєвих ситуаціях, миприміряємо на себе ту чи іншу роль. А для маленької дитини гра — це основний вид діяльності, це засіб взаємодії з навколишнім світом, засіб його пізнання. Недаремно гру називають королевою дитинства. Тому, звичайно, потенціал гри повинен бути використаний і у навчальному процесі. Адже за вмілого використання гра може стати незамінним помічником педагога. Психологи стверджують, що гра може стати одночасно й засобом самооновлення, самовдосконалення, до того ж — й стимулятором доброго настрою. З іншого боку, є об'єктивно величезні можливості гри як педагогічного засобу, що збільшує інтелектуальну напруженість, активізує розумові процеси, підвищує інтерес до знань, тренує пам'ять, вміння міркувати логічно тощо. Захопившись грою, діти навіть не помічають, що навчаються.

Нижче подані дидактичні ігри можуть бути використані учителями математики на уроках, як один із інтерактивних методів навчання, на будь-яких позакласних заходах, на заняттях математичних гуртків, командних змаганнях, усних олімпіадах, стінгазетах, математичних вечорах, з метою розвитку обчислювальних навичок, логічного мислення, пізнавальних здібностей, інтересу до вивчення математики.

РОЗДІЛ I

ДИДАКТИЧНІ ІГРИ – ВАЖЛИВИЙ ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ УЧНІВ

1. Значення ігрових моментів в активізації пізнавальної діяльності учнів на уроках математики

Дидактична гра – не самоціль на уроці, а засіб навчання і виховання. Гру не слід плутати з забавою, не слід розглядати її як діяльність, що доставляє задоволення заради задоволення. На дидактичну гру потрібно дивитись як на вид творчої діяльності в тісному взаємозв’язку з іншими видами навчальної діяльності.

Гра – творчість, гра – праця. В процесі гри у дітей виробляється звичка зосередитись, мислити самостійно, розвивається увага, потяг до знань. Захопившись, діти не помічають, що вчаться: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в нестандартних ситуаціях, поповнюють запас уявлень, понять, розвивають уяву та фантазію. Навіть найпасивніші діти включаються в гру з великим бажанням, прикладаючи всі зусилля, щоб не підвести товаришів по грі. Під час гри діти, як правило, уважні, зосереджені і дисципліновані.

Дидактичні ігри дуже добре вживаються із «серйозним» навчанням. Включення в урок дидактичних ігор і ігрових моментів робить процес навчання цікавим і захоплюючим, створює у дітей бадьорий робочий настрій, полегшує подолання складності в засвоєнні навчального матеріалу. Різноманітні ігрові дії, за допомогою яких розв’язується та чи інша розумова задача, підтримують і посилюють інтерес учнів до навчального предмету. Гра має розглядатись як могутній засіб розумового розвитку дитини [10].

Використання ігрових ситуацій на уроках не дає можливості учням оволодіти математикою «легко та щасливо». Легких шляхів в науку немає. Але необхідно використовувати всі можливості для того, щоб діти вчились з інтересом, щоб більшість підлітків усвідомили і відчули захоплюючі сторони математики, її можливості в удосконаленні розумових здібностей, в подоланні труднощів.

В терміні «дидактична гра» підкреслюється її педагогічна спрямованість, багатогранність її застосування. Тому можна сміливо стверджувати, що використання дидактичних ігор в системі навчання математики є важливим засобом інтенсифікації навчальної діяльності. Дидактичну гру слід відрізняти від гри взагалі і ігрової форми занять, хоча цей поділ умовний.

Ігрова форма занять створюється на уроках за допомогою ігрових прийомів, які виступають як засіб стимулювання учнів до математичної діяльності.

2.  Вимоги до організації ігрової діяльності учнів на уроках

Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при урочній формі занять проходить за такими основними напрямками:

• дидактична ціль ставиться перед учнями в формі ігрової задачі;
• навчальна діяльність учнів підпорядковується правилам гри;
• навчальний матеріал використовується в якості засобу гри;
• в навчальну діяльність включається елемент змагання;
• успішність виконання дидактичного завдання пов’язана з ігровим результатом.

Під час дидактичних ігор важливим моментом являється дисципліна. Учитель не дозволяє учням зразу виправляти помилки, спілкуватись між собою; хаотичне спілкування, підказки, списування приносить велику шкоду.Якщо ж спілкування учнів зробити спрямованим, то можна отримати позитивні результати як в навчанні, так і у вихованні особистості в колективі.Взаємодопомога і взаємоконтроль одночасно і спрощують і ускладнюють роботу учителя. Спрощують, бо вчитель може перенести деякі свої функції на школярів. Наприклад, може доручити учневі проконсультувати відстаючих товаришів.

Ускладнення роботи вчителя пов’язане з необхідністю гнучкого керівництва пізнавальною діяльністю під час гри, вдалого підбору команд і їх капітанів, організації ефективного спілкування на уроці [15].

Специфіка дидактичної гри в тому, що вона має стійку структуру, яка відрізняє її від будь–якої іншої діяльності. Основними структурними компонентами дидактичної гри є:ігровий задум;правила;ігрові дії;пізнавальний зміст; обладнання;результат гри.

Ігровий задум – виражений в назві гри. Він часто виступає у вигляді запитання чи загадки. У всякому разі він надає грі пізнавального характеру, пред’являє до учасників гри певні вимоги до знань.

Кожна дидактична гра має правила, які визначають порядок дій і поведінку учнів в процесі гри, сприяють створенню на уроці робочої обстановки. Тому правила розробляють з врахуванням мети уроку і індивідуальних можливостей учнів. Цим створюються умови для прояву самостійності, наполегливості, розумової активності, для можливості прояву у кожного учня відчуття задоволення, успіху. Крім того, правила гри виховують уміння керувати своєю поведінкою.

Суттєвою стороною дидактичної гри є ігрові дії, які регламентуються правилами гри, сприяють пізнавальній активності учнів, дають їм можливість проявити свої здібності, застосувати наявні знання, уміння та навики для досягнення мети гри.Учитель, як керівник гри, спрямовує її в потрібне русло, при необхідності активізує її хід різноманітними прийомами, підтримує інтерес до гри, підбадьорює відстаючих.

Основою дидактичної гри, яка пронизує всі її структурні елементи, є пізнавльний зміст. Він полягає в засвоєнні тих знань і умінь, які застосовуються при розв’язанні навчальної проблеми, поставленої грою.

Обладнання дидактичної гри включає в себе обладнання уроку. Це наявність технічних засобів навчання. Сюди також відносяться різні засоби наочності: таблиці, моделі, дидактичні роздаткові матеріали, прапорці, якими нагороджуються команди – переможці.

Дидактична гра має певний результат, який є фіналом гри, надає їй завершеності. Він виступає перш за все у формі розв’язку поставленої проблеми і дає учням моральне і розумове задоволення. Для вчителя результат гри є показником рівня досягнень учнів чи в засвоєнні знань, чи в їх застосуванні.

Всі структурні елементи дидактичної гри взаємопов’язані між собою, і відсутність одного з них руйнує гру. Тому при підготовці до уроку, який містить дидактичну гру, необхідно скласти сценарій гри, вказати часові рамки, врахувати рівень знань і вікові особливості учнів, реалізувати міжпредметні зв’язки [13].

Цінність дидактичних ігор полягає в тому, що в процесі гри діти в значній мірі самостійно набувають нових знань, активно допомагають в цьому один одному.

3.  Дидактичні принципи організації ігор

Доцільність використання дидактичних ігор на різних етапах уроку різна. Так, наприклад, при засвоєнні нових знань можливості дидактичних ігор значно поступаються перед традиційними формами навчання. Тому ігрові форми занять найчастіше застосовують під час перевірки результатів навчання, виробленні навичок, формуванні вмінь. В процесі гри в учнів формується цілеспрямованість, організованість, позитивне відношення до навчання.

При організації дидактичних ігор слід дотримуватись таких положень:

- Правила гри мають бути простими, чітко сформульованими, а математичний зміст матеріалу – доступний розумінню учнів. В іншому випадку гра не викличе інтересу і пройде формально.

- Гра повинна вимагати розумову діяльність, в іншому разі вона не буде сприяти розвитку математичної уваги.

- Дидактичний матеріал до гри має бути зручним у використанні.

- При проведенні гри, пов’язаної із змаганням команд, повинен бути забезпечений контроль за її результатом. Облік результатів має бути відкритим і справедливим.

- Кожен учень має бути активним учасником гри. Довге очікування своєї черги для включення в гру знижує інтерес дітей до гри.

- Ігровий характер при проведенні уроків математики повинен мати певну міру. Перевищення цієї міри може привести до того, що в усьому діти будуть бачити лише гру.

- В процесі гри учні повинні математично грамотно проводити свої міркування, мова їх має бути правильною, чіткою.

- Гру потрібно завершити на даному уроці, отримати результат. Тільки в такому разі вона зіграє позитивну роль.

Багато дидактичних ігор наче не вносять нічого нового в знання учнів, але вони приносять велику користь тим, що вчать учнів застосовувати знання в нових умовах чи ставлять завдання, розв’язування яких потребує різноманітних форм розумової діяльності. Дидактична гра є засобом розумового розвитку, бо в її процесі активізуються розумові процеси. Щоб зрозуміти задум, засвоїти ігрові дії і правила, необхідно активно вислухати і осмислити пояснення вчителя. Розв’язування задач, поставлених іграми, потребують зосередженої уваги, активної розумової діяльності, виконання, порівняння і узагальнення.

В свою чергу, дидактичні ігри залежно від змісту матеріалу, способу організації, рівня підготовки учнів, мети уроку можуть набувати різного характеру: бути продуктивними, репродуктивними, творчими, конструктивними, практичними, виховними [8].

В кінцевому рахунку в ігрових формах занять реалізуються ідеї співпраці, змагання, самоуправління, виховання через колектив, відповідальності кожного за навчання і дисципліну в класі, а головна – навчання математиці.

4.  Ігрові ситуації на уроках.

Організаційною одиницею рольової гри є ситуація, що «розігрується». Вона розгортається в процесі уроку як окремий сюжет, або його частинка. Кожен учень, учасник гри, повинен виконати певну роль(математичне завдання), дотримуючись рольових процесів від вчителя – керівника протягом всієї гри. Так для прикладу, прийом «Лови помилку». Це – універсальний прийом. Він може використовуватися й у роботі із групою, і в індивідуальній роботі,а також на різних етапах уроку. Учні шукають помилку, краще групою. Вони сперечаються, радяться, а коли приходять до якоїсь думки, вибирають спікера й пропонують свій аргументований варіант відповіді.

Прикладидля використання прийому «Лови помилку» на уроці алгебри в 8 класі під час вивчення теми «Перетворення виразів, що містять квадратні корені». Дітям пропонуються завдання: , , , .

Асоціація спонукає до вільного і відкритого мислення, тому прийом «Асоціативний кущ» є дуже корисним при узагальненні та систематизації учбового матеріалу.

При складанні асоціативного куща учні дотримуються таких правил:

• Записують в центрі ключове слово чи фразу, виділяють її певним образом.
• Записують будь-які слова чи фрази, які спадають на думку.
• Після заповнення «куща» учні визначають проблеми чи теми, для розгляду яких необхідна додаткова інформація.

Це педагогічний прийом, який розвиває варіантність мислення, здатність установлювати всебічні зв’язки й відносини досліджуваної теми (поняття, явище, подія). Використовую на початку вивчення теми з метою актуалізації знань та вкінці – для систематизації знань, на етапах актуалізації і рефлексії, а також під час групової роботи.Приклад використання прийому «Асоціативного куща» на уроці алгебри у 9 класі під час вивчення теми «Функція». Ключовим словом «Асоціативного куща» є звісно, функція.

Для застосування прийому «Розумовий куб» використовую пластиковий кубик з дитячого конструктора, ребро якого 10см. На кожній грані кубика записую одне з питань, на які треба дати відповідь. Учень кидає кубик і відповідає на питання, яке йому випало на певній грані. Така робота надає мені можливість створювати ігрові моменти. Застосовую цей прийом під час індивідуального чи фронтального опитування, а також при груповій роботі.

Наступний прийом «Ключові терміни». Це модифікація прийому переплутані ланцюжки. Виписую на окремі листи слова (фрази) з означень, властивостей, формулювань і доведень теорем демонструю їх перед класом в свідомо порушеній послідовності. Після знайомства з текстом учням пропонується відновити порушену послідовність.Такий прийом сприяє розвитку уваги і логічного мислення, спонукає більш уважно вивчати означення, властивості, теореми.

Приклад використання прийому на уроці геометрії  в 8 класі під час вивчення теми «Чотирикутники»

Недоговорена умова стимулює роботу учнів. У цьому допомагає “Крейдоїжка”- забавна іграшкова тварина з білими пухнастими щічками (імовірно, забруднені з’їденою крейдою). Вона з’являється на дошці, коли треба відновити пропущене число, знак, слово або фразу в тексті. Мається на увазі, що ці слова, знаки і т.д. “з’їла” Крейдоїжка.

Корисним у діяльності вчителя є прийом «Вилучи зайве». Пропоную учням перелік термінів, фігур з теми, серед яких зустрічаються поняття, які не мають відношення до неї. Учні повинні провести смисловий аналіз і вилучити зайве.

Приклад використання на уроці геометрії в 8 класі під час вивчення теми «Чотирикутники». Знайдіть в кожному ланцюжку зайвий термін. Із отриманих літер складіть назву одного з видів чотирикутника

1) Сторона (о), вершина (у), діаметр (т), периметр (щ), кут (с),діагональ (п).

2) Вершина (в), сторона (х), діагональ (н), середня лінія (а),основа (ч).

3) круг (а), трикутник (г), прямокутник (ю), п’ятикутник (м).

Навчальний прийом «Математичне доміно». Усім відома форма роботи. Звичайну картонну картку поділяю на дві частини. В одній записую завдання, а в іншій відповідь на те завдання, яке записане на іншій кістянці доміно. Використовую доміно для індивідуальної, групової і колективної роботи.

Вивчаючи тему «Рівняння», можна зіграти у гру «Прикрасьялинку», яка полягає в тому, що на дошці встановлюється вирізана з картону ялинка, а у коробці знаходяться «іграшки», на звороті яких написані рівняння (на різний рівень складності вказують різні кольори «іграшок»). Учень має право прикрасити «ялинку» вибраною «іграшкою», якщо завдання виконано правильно.

Суть наступної гри «Картиннийаукціон» полягає в тому, що репродукції картин виставляються на аукціон. Покупець – учень вибирає одну з них, а на зворотному боці читає завдання. Якщо він виконав його вірно, то картина вважається проданою, якщо ж учень не справляється з завданням, то вона переходить до наступного покупця. Цю гру можна проводити при вивченні і закріпленні будь–якої теми.

При вивченні багатьох тем можна розв’язувати математичні кросворди, які дають можливість швидко повторити теоретичний матеріал, необхідний для вивчення наступних тем, а також вони є ефективними під час перевірки і закріплення знань.

Вивчаючи тему «Додавання і віднімання натуральних чисел», можна запропонувати учням складати «магічніквадрати». Складання «магічних» квадратів має чітко виражений ігровий характер і викликає великий інтерес в учнів. Числа і вирази в клітинах «магічного» квадрату залежить від матеріалу, що вивчається.

При закріпленні багатьох тем ефективною є вікторина. Це гра, під час якої учні відповідають на запитання. Виграє той, хто дасть більш правильних відповідей. Вікторини можна проводити на початку уроку – при відпрацюванні навичок усних обчислень, в середині уроку – при перевірці засвоєння нового матеріалу, в кінці уроку – при перевірці знань і умінь учнів. Добре організована вікторина сприяє активізації розумової діяльності учнів на уроці.

Завдання вікторини звичайно проектуються на дошку чи виконуються на листках паперу у вигляді таблиць, креслень. Відповідь на запропоновану задачу учні дають одразу. При оцінюванні відповіді враховується не лише правильність, але й швидкість виконання завдання. Відповідають учні по черзі з кожної команди. В кінці вікторини підводяться підсумки, при цьому враховується кількість розв’язаних завдань якість їх обґрунтувань, оригінальність розв’язку.

РОЗДІЛ II

ТВОРЧА СКАРБНИЧКА

2.1.  Розробки нестандартних уроків із застосуванням дидактичних    ігор

Різдвяний зорепад

Математичні святки у 8 класі

Тема: Степінь з цілим показником.

Мета: систематизувати та узагальнити знання та вміння учнів, набуті при вивченні теми «Степінь з цілим від’ємним показником. Стандартний вигляд числа», розвивати вміння знаходити раціональне розв’язання; розвивати логічне мислення, увагу; виховувати інтерес до математики; любов до рідного краю на основі його народних традицій.

Предмет математики такий серйозний,

що корисно не нехтувати нагодою

зробити його цікавішим.

Б. Паскаль

Хід уроку

(Клас святково прикрашений новорічними атрибутами з використанням наочності на різдвяну тематику).

I. Організаційний момент.

Вступне слово вчителя.

Сьогодні у нас підсумковий урок розв’язування вправ з теми «Степінь з цілим від’ємним показником. Стандартний вигляд числа». Ми маємо на меті повторити, узагальнити та систематизувати знання та вміння, набуті вами в ході вивчення цієї теми. Знання з математики – це ланцюжок, кожна ланка якого – знання з певної теми. Якщо яку-небудь тему не засвоїти, то ланцюжок знань порветься або стане слабким, ненадійним.

Важливою ланкою є тема «Степінь з цілим від’ємним показником. Стандартний вигляд числа». Щоб перевірити міцність цієї ланки, проведемо незвичайний урок «Різдвяний зорепад. Математичні святки».

Чому «святки», чому «Різдвяний зорепад»?  Семестр тільки почався, позаду були веселі канікули, а їхньою відмінністю є новорічні і Різдвяні свята. Попереду нас чекає свято Водохреща. Кожне свято має свято історію. Гарна й незвичайна вона у Різдва. Діти й дорослі люблять Різдво, готуються до нього і думають у ці дні тільки про добро, бажають одне одному всього найкращого.

Але чи знаємо ми Різдвяні традиції? Адже не зважаючи на те, що весь світ святкує Різдво понад два тисячоліття, для нашого покоління це свято досить молоде (або призабуте старе). Тепло на серці у кожного з нас напередодні свята. Умощуйтеся зручніше, і я розповім вам стару добру історію.

Ніч перед Різдвом… Діти нетерпляче дивляться на вечірнє небо в очікуванні заповітної зірки на сході (на честь зірки Віфлеємської, що сповістила людям про народження Христа). Тільки-но вона з’являється, починається свято.

І хоча із зимового небосхилу зорі не падають, ми не перестаємо вірити в чудеса і загадувати в цю ніч найзаповітніші бажання. Якщо думки ваші чисті, а руки не бояться роботи, мрії обов’язково здійсняться. А зорі сьогодні на уроці будуть падати у долоні тим учням, хто гарно працюватиме.

II. Актуалізація опорних знань учнів.

Щоб підготуватись до розв’язування вправ на уроці, повторимо теоретичний матеріал. Для цього пограємо в улюблену зимову забаву – «сніжки».На дошці ви бачите багато сніжинок, на яких записані ліві частини формул. У вас на партах (1,2 група) теж є сніжинки із записаними правими частинами. Завдання: відшукати свою половинку і зліпити сніжку. Хто відшукав, прикріплює сніжинку поряд.Тим часом учні третьої групи мають інше завдання: знайти помилку у рівностях, записаних на дошці.

1. m-12:m-4=m8

2. (2 )-3=8

3.3-2=9

4. 0,3005=3,5 10-3

5. (5,2 103) (3 -5)=15,6 8

III. Розв’язування вправ.

1. Святий вечір.

Вечір перед Різдвом називають Святий вечір. Вся сім’я збирається на святкову вечерю, що знаменує закінчення Різдвяного Посту. За звичаєм треба було дотримуватися суворого посту: «до першої зірки» не можна було їсти, лише трішки підкріпитися.

Щоб з’ясувати, що дозволяють традиції, виконаємо таке завдання. Замінити зірочки так, щоб утворилась правильна рівність. Правильно виконані завдання приносять відповідні літери, з яких ви потім складете назви головних різдвяних страв.Учні кожної групи отримують по три завдання, над якими працюють самостійно в зошитах.   

         1.  9-2 =                                                             P

         2.  3-3 =                                                             A

         3.  0,027=* *                                                       B

         4.  0,213 10*=* 10-3                                            З

         5.  53 23=(*)3=*                                                  У

         6.  0,59 (2*)3=(*)9=*                                           Я

         7.  (-2xy*)3=*x*y15                                             Т

         8.  (m4n3)* (-m*)3=*m11 n9                                   У

2. Гра «Лото - ялинка».

Здавна прикрасою оселі була гарно вбрана ялинка. Усі члени сім’ї повинні бути вдома та брати участь у приготуваннях. Прикрасимо ялинку і ми.

Прикрашати ялинку будемо знаннями, адже знання – справжня прикраса.  Правила гри: для кожної парти виготовлено картки із завданнями та картинки з фрагментами малюнка ялинки. На дошці заздалегідь зображено таблицю, у кожній клітинці якої записано відповідь. Розв’язавши вправу і знайшовши відповідь, учні накривають фрагментом малюнка клітинку з відповіддю. Якщо відповіді знайдено правильно, то отримаємо малюнок.

Завдання на картках.

• Обчислити значення виразу: (-2)-3+ (-5)0 .  
• Обчислити значення виразу:  (0,1)-2   .     
• Обчислити значення виразу:  (-3)-2+12: 4-2
• Спростити вираз: (3а-1b3)(6a-2b-3)2
• Спростити вираз: (a+2)-2 (3a+6).
• Виконати дії і результат записати в стандартному вигляді:

(2,3 104):(6,1 10-5).

• Знайти значення виразу 1,5x-3y 6,24y-1,  якщо х=5,5;  у=0,84.

3. Колядки.

Хіба можна уявити Різдво без гамірливої юрби дітей з паперовими зірками та дзвіночками. Діти хором співають різдвяну пісню, починаються веселощі, жарти. Це колядування, назване на честь бога частування Коляди.Господарі повинні запросити колядників до хати і щедро пригостити їх ласощами. Не будемо і ми нехтувати традиціями. Але пригощання колядники мають «заробити». Для цього треба виконати такі завдання:

1. Спростіть вираз і знайдіть його значення:1,6х-1y12∙ 5x3y-11при х = -0,2,

у =0,7.

2. Виконати дії: 2,26∙105-1,3∙104.

3. Спростіть вираз (а-1– 1)(a-1+1)–а-2.

Повідомлення учня. В Україні на почесному місці ставили «дідух» - святковий сніп пшениці або жита, що символізував дух предків. По кутках розкладали часник, щоб вберегти сім’ю від злих сил і хвороб.  Сім’я сідала за стіл. Поки трапеза не закінчувалася, заборонялося виходити з-за столу, а тим більше з хати, щоб не впустити зненацька нечисту силу, якій дозволено гуляти на волі до самого Водохреща.

Різдво святкують три дні. А святки – це період від Різдва до Водохреща. Під час святок молодь не може стримати радість, тому що «сонце іде на літо», і все старе готове заново народитись. Ось і наряджається молодь чудернацько та страхітливо, і починаються веселі народні гуляння, особливо в ніч з 13 на 14 січня. Лунають пісні, щедрівки, парубки «водять» Маланку, засівають зерном хати на щастя, на здоров’я, на Новий Рік. Цей вечір дуже підходить до ворожіння. Давайте і ми поворожимо.

4. Ворожіння.

«Поворожимо», виконуючи письмову роботу. За її результатами й з’ясуємо, на скільки ви засвоїли тему (учні виконують завдання в зошитах і на аркушах через копіювальний папір. Аркуші збираються на перевірку, а учні здійснюють у зошитах самоперевірку за допомогою відповідей, що проектуються на дошку).

1. Подати число в стандартному вигляді:

а) 72000;  б) 0,000125;  в)

2. Спростити вираз:а) ;    б)

3. Обчислити: а); б).

IV. Підсумок уроку.

1. Виставлення оцінок.

«Прийшов Іоан Предтеча й забрав усі свята в мішок та на плечі». А всі ви теж маєте свій мішок із знаннями, який заробили сьогодні на уроці. А ну, в кого більший?! В чиєму мішку заховалися 12 сніжинок? (піднімають руку) Це 12 балів. «11»- , і т.д.

V. Домашнє завдання.

Повторити формули,що виражають властивості степенів; скласти і розв’язати п’ять вправ на використання властивостей степеня з цілим показником.

Заключне слово учителя.

Свято Водохреща завершує святки. У цей день вода набуває особливої оздоровчої сили. Її бережуть цілий рік – на щастя, на здоров’я, на удачу. А ви бережіть свої знання.

2.2. Позакласний захід розважальне шоу для учнів 5 класів

«Математичний турнір»

Мета заходу:формування в учнів інтересу до вивчення предмета математики;

створення умов для практичного застосування набутих знань, умінь і навиків з математики;розширення меж пізнання учнів з математики;розвиток логічного мислення учнів;розвиток індивідуальних творчих здібностей учнів.

Оформлення залу:

1. Портрети математиків М.І. Лобачевського, М.В. Ломоносова, С.В. Ковалевської з їх висловами про математику.

2. Математичні газети, плакати, ребуси, цікаві картинки на математичні теми.

3. На дошці великими літерами написано «Математичний турнір»

План проведення:

1. Представлення команд.
2. Представлення журі.
3. Конкурс «Розминка».
4. Математичні частівки.
5. Конкурс «Шифрувальник».
6. Запитання вболівальникам.
7. Конкурс «Снайпер».
8. Сценка «Суперечка».
9. Конкурс болільників.
10. Сценка «І таке буває».
11. «Дуель команд».
12. Виступ фокусника.
13. Конкурс капітанів.
14. Заключний конкурс «Відгадай слово».
15. Підведення підсумків і нагородження.

Хід заходу

1 – й учень

Увага! Увага! Увага!

Сьогодні будем, друзі, з вами

Царицю всіх наук вітать,

Так можем гордо і по праву

Ми математику назвать.

2 – й учень

Наук на світі є багато.

Їх навіть важко полічить.

Та нам їх треба добре знати,

Щоб Всесвітом оволодіть.

3 - й учень .

Наука – знайдені алмази,

Вугілля, золото і мідь,

В руках людей могутній лазер

І сотні скошених угідь.

4 – й учень.

Наука нам допомагає

Ракети в космос запускать

І будувати всюдиходи,

Щоб грунт на Місяці вивчать.

5 – й учень.

До різних ми наук охочі.

Нехай ведуть нас до вершин,

А зараз ми сказати хочем

« Наш математиці уклін!»

Ведучий 1: Добрий день, дорогі діти! Сьогодні ми зібрались, щоб вшанувати одну з найстародавніших наук – математику, яку по праву називають «царицею наук». Ми розпочинаємо розважальне шоу «Математичний турнір».

Ведучий 2: Сьогодні ви побачите змагання знавців математики і дізнаєтесь багато нового і цікавого. Дозвольте представити команди : «Винахідливі» і «Кмітливі»( команди повідомляють назви, показують емблеми, називають девіз).

«Винахідливі»

Капітан. Команда «Винахідливі» до змагання готова! Наш девіз:

Винахідливі завжди

Сухими вийдуть із води.

Складних завдань для нас немає,

Сьогодні ми перемагаєм.

«Кмітливі»

Капітан. Команда «Кмітливі»до змагання готова! Наш девіз:

Кмітливі труднощі долають,

Вони завжди перемагають.

Перемогу ми здобудемо,

У боротьбі ми перші будемо.

Привітання команд

«Винахідливі»

Найдавніша на планеті

Між наук цариця,

Математика – ти наша

Вірна помічниця.

І сувора, й солов’їна

Математики країна,

Праця тут іде завзята,

Вмій лиш спритно рахувати.

Вмій ділити, віднімати,

Множить швидко й додавати,

Вмій миттєво все збагнути,

Першим в відповіді бути.

Математику вивчати

Треба всім і всюди,

Будем її добре знати –

Вік нам вдячна буде.

«Кмітливі»

Якщо хочеш досягнути

У житті своїх вершин,

Математику збагнути

Мусиш тонко, до глибин.

Найдавніша, наймудріша,

Всіх наук цариця,

Хай вона допоки світу

Славиться й святиться.

Логіка, краса і сила –

Ось її прикмети,

Всіх вона приворожила –

Мрійників й поетів.

Проникаючи в зоряні далі,

В таємниці земної кори,

Математика всіх закликає:

«Ти міркуй, фантазуй і твори!»

Ведучий. Отже, девізом заходу будуть слова: «Ти міркуй, фантазуй і твори!». Від імені Математики я дякую обом командам за гарні слова на її адресу і прошу зайняти свої місця (звучить мелодія КВК).

Конкурс. Розминка 

Ведучий. Я буду ставити по черзі командам запитання, на які через 30 секунд вони повинні відповісти. За кожну правильну відповідь команда дістає 1 очко. Якщо команда не знає відповіді, можуть відповісти суперники. В цьому разі до своїх очок вони додадуть ще 0,5 очка (бо час на роздумування у них більший).

Не хвилюйтесь, якщо ви не знаєте, як правильно відповісти на поставлене запитання. Якщо ви виявите кмітливість, журі навіть і при не зовсім правильній відповіді може для заохочення нарахувати 0,5 очка на вашу користь. За часом слідкуватиме журі.

Запитання:

1. У сім’ї 6 синів. Кожен син має сестру. Скільки всього дітей у сім’ї?

Відповідь:7 .

1. Двоє батьків і двоє синів поділили між собою 3 яблука так, що кожному дісталось по одному. Як це трапилось?

Відповідь:яблуко ділили батько, син, дідусь.

2. У корзині 5 яблук. П’ятьом дівчатам треба дати по одному яблуку, але так, щоб одне яблуко залишилось в корзині. Як це зробити?

Відповідь:одна дівчина повинна взяти яблуко з корзиною.

2. Троє коней бігли дистанцію 300 м. за 12 секунд. За скільки часу пробіг один кінь?

Відповідь: 12 секунд.

3. Супутник Землі робить перший оберт за 1 годину 40 хв, а другий за 100 хв. Як це пояснити?

Відповідь:1 год. 40 хв. = 100 хв.

3. З Києва до Одеси вийшов поїзд зі швидкістю 60 км/год, а з Одеси до Києва зі швидкістю 40 км/год. Який з поїздів буде далі від Києва в момент зустрічі?

Відповідь:будуть на однаковій відстані.

4. Опівночі йшов дощ. Чи буде сонячною погода через дві доби?

Відповідь:ні.

4. Коли ми дивимось на цифру 2, а говоримо 10?

Відповідь:  годинник показує 10 хв.

5. Лісоруби кожної хвилини відрізують від колоди шматок в 1 м. За скільки хвилин вони розріжуть колоду довжиною 6 м?

Відповідь:за 5 хв.

5. На уроці фізкультури учні стали в один ряд на відстані 1 м один від одного. Весь ряд завдовжки 25 м. Скільки було учнів?

Відповідь: 26.

6. Записати число 100 за допомогою п’ятірок “5”.

Відповідь: (5+5+5+5)·5=100; 5·5·5-5·5=100 .

6. Записати нуль трьома п’ятірками.

Відповідь:(5-5)·5=0.

Поки журі підведуть підсумок перших двох конкурсів, трішки всі відпочиньте і послухайте математичнічастівки.

Ми, веселі дві подружки,

Із баяном – братиком

Заспіваємо частушки

Вам про математику.

Знають Ігор, Коля й Вася

Іспит наближається,

А в них з алгебри у класі

Двійки прибавляються.

Отака в усіх нас доля –

Іспити страждання:

Вже не спишите у школі

З алгебри завдання.

Розв’язав Петрусь задачу,

Тільки мінуса не бачив.

От і сталось, що лимон

Важить майже вісім тонн.

На контрольній ловив гав,

Одиницю упіймав,

Підглядав в усі книжки,

Переплутав сторінки.

Біля дошки він стояв

І придумав чудо –

В теоремі прирівняв

До квадрату куба.

Хто задач не полюбляє,

Тим така і дяка –

Весь рік двійки заробляє

Й вийде лобуряка.

Конкурс “Шифрувальник»

На протязі трьох хвилин командам потрібно розшифрувати фразу великого математика.

«Математика- цариця всіх наук» (Карл Гаусс).

«Математика –гімнастика розуму» (М.І.Лобачевський).

Конкурс вболівальників

Вболівальникам пропонується відгадати загадки.

1. Щоб записувати числа

Чітко правильно і стисло,

Щоб ці числа прочитати,

Точно все підрахувати,

Розгадати шифри,

Нам потрібні …(цифри).

2. Чисел натуральних в світі є багато,

З них число найбільше не можна назвати.

Найменше ж знати всім годиться,

І це звичайно …(одиниця).

3. На число це, знайте діти,

Заборонено ділити.

Проте множити – чудово,

Зразу відповідь готова.

Не роби собі проблем,

Обережно будь з … (нулем).

4. Їх в підручнику багато,

Кожну треба розв’язати.

І не будьте ви ледачі

Та розв’язуйте …(задачі).

5. По ній довго можна йти,

Кінця-краю не знайти.

І початку там нема,

Бо це лінія …(пряма).

6. Щоб довжини виміряти,

Інструмент цей треба мати.

Як будуємо пряму –

Цей же прилад я візьму.

Вийде не пряма, а змійка,

Як загубиться …(лінійка).

7. В навчанні нам допомагає,

Про числа він розповідає,

Відрізки, формули, кути …

Його нам треба берегти.

Повинен знати кожен учень:

Наш друг і помічник …(підручник).

Конкурс «Снайпер»

У деяких дітей слово «снайпер» асоціюється зі стріляниною по горобцям із рогатки. Оголошую наступний конкурс «Снайпер». З кожної команди виходять по учаснику і на протязі 2 хвилин рахують, знаходячи і показуючи указкою число на плакаті.

Сценка «Суперечка»

Ведучий. Жили-були в країні математика цифри. Одного разу вони почали сперечатись, хто з них головніший.

1: Я краща за всіх, я найстрункіша, одна єдина така красуня, займаю завжди перші місця. Недаремно діти йдуть до школи 1 вересня.

Ведучий. Так, а ще говорять «перший млин комом». І «один в полі не воїн». А ти тут розпищалась!

2: Подивіться, я прекрасна, як лебідь. Недаремно у людини 2 руки, 2 ноги, 2 вуха, двоє очей, і говорять, «за одного битого двох небитих дають».

Ведучий. Може ти й красуня, але діти не дуже раді бачити тебе в своїх зошитах і щоденниках.

3: Ой-ой, знайшли чим хвалитись. От у мене навіть своє тридев’яте царство, тридесяте государство є. Про це в любій книжці прочитаєте. У світлофора є троє очей.

Ведучий. Ну, що ти тараториш. Хіба не знаєш, що від горшка три вершки, ревеш в три річки і брешеш в три короба.

4: Ви забули, як мене всі люблять, яка я популярна! В кімнаті 4 кути, 4 ніжки в стільця, є 4 пори року і 4 сторони світу.

Ведучий . От і йди на всі 4 сторони.

5: А мені не потрібно багато слів, і так всі знають, яка я улюблениця. Вся робота виконується п’ятьма пальцями на руках.

Ведучий . Ти завжди перестрибуєш з п’ятого на десяте. А ще улюблениця!

6: Можливо, я і не така популярна, але варто мені лише повернутись, як стаю в півтора рази більшою.

7: В тижні 7 днів, існує 7 чудес світу і про важливу справу говорять : сім раз відміряй, а один – відріж.

Ведучий. От і йди семимильними кроками за 7 верст.

8: Подивіться, як я схожа на матрьошку, сніговика, на окуляри. Всі мене люблять!

Ведучий. Ну ти прямо, як восьме чудо світу!

9: Я найважливіша цифра, адже я найбільша, існує 9 планет Сонячної системи, одна з яких наша Земля.

Ведучий. Ну, а ти чого мовчиш?

0: Мені, напевно, немає чим похвалитись, адже я нічого не значу без вас, але зате, якщо я встану поряд з будь-якою з вас, то ви станете в 10 разів більшими. Друзі, ми всі по-своєму важливі, і одне без одного нам важко. Давайте зведемо всі суперечки до нуля і будемо жити дружно!

Конкурс «Математикавприслів’ях»

Команди називають по черзі прислів’я чи приказки, у яких є числівники. Перемагає та команда, яка останньою назве прислів’я. За перемогу дістається 3 очка.

Конкурс вболівальників

А тепер давайте подивимось, як вболівальники в залі уміють співати. По черзі команди вболівальників співають декілька рядків з пісні, в якій зустрічаються числа. Перемога вболівальників принесе команді 2 очка.

Інсценівка «І таке буває»

(На сцену виходять 2 учні: Пампушка і Незнайко)

1. Ходімо купимо цукерок. Там у кіоску продають хороші цукерки. По 7 копійок штука...

2. А гроші в тебе є?

1 . Є 20 копійок.

2. У тебе 20 копійок. У мене 8 копійок. Усього 28 копійок (трохи поміркував). Добре. Ходімо. А цукерки пополам.

1. Звичайно. А скільки нам дадуть цукерок на 28 копійок?

2. (роздратовано). Скільки, скільки... Треба знати ділення. Скільки грошей? 28 копійок! А скільки коштує одна цукерка? 7 копійок! Треба 28 поділити на 7. Дивись і вчись. (ділять на дошці).

Ділимо 8 на 7. Дістанемо 1. Множимо 1 на 7. Дістанемо 7. Віднімемо. Дістанемо 1. Зносимо 2. Ділимо 21 на 7. Дістанемо 3. Отже, нам дадуть 13 цукерок. Ділимо порівну: 7 мені, а 6 тобі.

1 . Гаразд. Та тільки щось цукерок багато виходить.

2. Багато! Чим більше – тим краще! Давай перевіримо. Ділення перевіряють множенням. А множення можна замінити додаванням. Чи не так? (Пампушка ствердливо киває головою). Отже, ділення будемо перевіряти додаванням. Дивись. Записую 13 сім раз. Додаю 3 та 3, буде 6, ще 3-9, ще 3-12, ще 3-15, ще 3-18, ще 3-21. Одиниці я вже додав. Тепер продовжую додавати десятки. Скільки в нас було?

1. Двадцять один.

2. Далі 21 та 1 буде 22, ще 1 буде 23, ще 1-24, ще 1-25, ще 1-26, ще 1-27, ще 1-28. Ось бачиш, перевірка виходить. Отже, нам дадуть 13 цукерок. Ми їх поділимо пополам: 7 мені, а 6 тобі.

1. А чому тобі 7, а мені 6? Хіба це пополам.

Незнайко. Звичайно, пополам. Поділи 13 на 2. Скільки дістанемо? Шість. Отже, тобі 6 цукерок, ну а мені, що залишилось. Тому мені 7 цукерок. Математика, друже, наука точна. Ходімо швидше.

2. Так, так. Ходімо.

Конкурс «Дуель команд»

Запрошую від кожної команди по 5 гравців. Попрошу членів команд стати обличчям до болільників, щоб гравці однієї команди чергувалися з гравцями іншої.

Проведемо гру «Ой, неможу».

Для перемоги в цій грі треба бути уважним і знати добре математику в обсязі початкової школи. Учасники гри по черзі називають числа натурального ряду, за винятком тих, що діляться на 3. Замість них слід казати «ой, не можу». Хто порушує правила гри, виходить з неї, так триватиме до того часу, поки не залишиться 1 учасник. Він принесе команді 3 очка. А його передостанній суперник у вигляді заохочення заробить 1 очко.

Виступ фокусника

Ведучий: А хто це до нас на свято прийшов? (В двері заходить фокусник з великим чемоданом).

Фокусник-чарівник. Це я. Чарівник 15 ( показує фокуси).

Фокус 1. Задумай число, додай 2, помнож результат на 3, відніми 5, відніми задумане число, помнож на 2, відніми 1. (Фокусник за названою відповіддю вгадує задумане число: від результату відняти 1 і поділити на 4).

Фокус 2. Відгадування віку. Кількість ваших років помножити на 10, від отриманого результату відняти добуток будь-якого одноцифрового числа на 9 (Відгадування: відокремити від результату число одиниць і додати його до числа, що залишилось: наприклад, 170-27=143, 14+3=17).

Ведучий: Чарівник 15, а що в тебе в чемодані?

(Фокусник відкриває чемодан і показує).

Підручник математики – настільна книга кожного учня.

Рахівниця – стародавній обчислювальний пристрій.

Калькулятор – мозок сучасного школяра.

Шпаргалка – база даних.

Літачок – розважалки на уроці.

Конкурс капітанів

Ведучий: Кожному капітану я буду показувати карточку з рисунком. Він повинен описати його так, щоб товариші по команді відгадали, що зображено на рисунку. За кожну правильну відповідь 1 бал. Якщо у команди немає правильної відповіді, відповідає команда суперниця.

Рисунки 1 команді – гриб, квітка, відрізок,  кут, круг, прямокутник, олівець, лінійка.

Рисунки 2 команді – дерево, кораблик, квадрат, коло, трикутник, промінь, циркуль, транспортир.

Конкурс «Хто швидше ?»

Ведучий: Гравці отримують цифри від 0 до 9 . Я буду називати багатоцифрове число. Гравці повинні швидко стати в такому порядку, щоб утворити це число. Виграє команда, яка швидше дасть більше правильних відповідей. За перемогу – 3 очка.

805.642; 791.358; 49.872.301

Конкурс «Відгадай слово»

Ведучий: Я буду говорити 3 підказки. Якщо ви відгадаєте слово після першої підказки, отримуєте 3 бали, після другої - 2 бали, після першої – 1 бал.

1. За це знижують оцінку. Відмінники їх не роблять. На них вчаться. (Помилки)
2. Запам’ятати їх неможливо. За ними обчислюють. Їх багато в довідниках. (Формули)
3. Розв’язок рівняння. Він є і  в овочів. Його знаходять у словах на уроках мови. (Корінь)
4. Зазвичай знаходиться в центрі міста. Виражається квадратом числа. Довжина на ширину. (Площа)
5. З багатством таке теж може трапитись. Така арифметична дія. Є така таблиця. (Множення)
6. Це поняття стосується дробу. Він показує, на скільки рівних частин поділене ціле. Записується під рискою дробу. (Знаменник)
7. Ним все закінчується. Якби його не було, ніхто б нічого не вчив. Буває вступний, а буває випускний. (Екзамен)
8. Все чекаєш, коли він закінчиться. Неприємність між перервами. Мама говорить : «Це буде тобі …». ( Урок)

 Фінал

1) За хвилиною – хвилина.

Ось і грі прийшов кінець.

Тож показуйте нам рахунок:

Хто сьогодні молодець?

2) Дві команди добре грали,

Хоч без досвіду гравці.

Відповіді показали –

Що всі ви – молодці!

3) Та показує рахунок,

Що одна з команд сильніша,

І з наук твердим гранітом

Впоралась вона спритніше.

4) Оплесками переможців,

Дружно будемо вітати,

Їм солодкий приз – медалі,

Щоб було про що згадати.

5) І команді другій також

и дамо призів таких,

Але інші це медалі,

Бо діаметр менший в них.

6) Тож прийміть від нас на пам’ять

Ці медалі “золоті”.

Вам бажаємо удачі

І в навчанні, і в житті!

Підбиття підсумків

Підбиття підсумків конкурсів, нагородження переможців гри.

Ведучі:Ми прощаємося з вами, але не з математикою. Математика настільки важлива і потрібна людям, що її ви будете вивчати ще не один рік. Бажаю вам успіхів на цьому довгому і цікавому шляху!

ВИСНОВКИ

Сучасний шкільний курс математики має великі розвиваючі можливості завдяки своїй цілісності й логічній строгості.

Гра, як відомо, є найприроднішою і найпривабливішою діяльністю для молодших школярів. Ще К.Д. Ушинський писав: «зробити серйозне заняття для дитини цікавим – ось завдання початкового навчання. Кожна здорова дитина потребує діяльності і до того ж серйозної діяльності... З перших же уроків привчайте дитину полюбити свої обов’язки й знаходити приємність в їх виконанні».

Саме в іграх розпочинається невимушене спілкування дитини з колективом класу, взаєморозуміння між учителем і учнем. У процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, працювати вдумливо, самостійно. Розвивається увага, пам’ять, жадоба до знань. Задовольняючи свою природну невсипущу потребу в діяльності, в процесі гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй у навколишній дійсності, в захопленні не помічає, що вчиться – пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює набутий раніше досвід порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

У грі найповніше проявляються індивідуальні особливості, інтелектуальні можливості, нахили, здібності дітей.

Гра належить до традиційних і визнаних методів навчання і виховання дошкільників, молодших школярів і підлітків. Цінність цього методу полягає в тому, що в ігровій діяльності освітня, розвиваюча й виховні функції діють у тісному взаємозв’язку. Гра як метод навчання організовує, розвиває учнів, розширює їхні пізнавальні можливості, виховує особистість.

Збільшення розумового навантаження на уроках математики заставило задуматися на тим, як підтримати в учнів цікавість до матеріалу, що вивчається, та активність протягом всього уроку. Поява інтересу до математики в учнів залежить від методики викладання і від того, наскільки вдало буде поставлена навчальна робота. Потрібно домагатися, щоб на уроках кожен учень працював активно та із задоволенням, і використовувати для цього різні способи для розвитку пізнавальної допитливості. Особливо важливою є така дія для підліткового віку. Коли формуються певні нахили до того чи іншого предмету, і тому в даний період треба розкривати всі сторони привабливості математики.

Немаловажна роль відводиться дидактичним іграм на уроках математики – сучасному методу навчання і виховання.

Як показує педагогічна практика і аналіз педагогічної літератури, до недавнього часу гру використовували лише на заняттях математичного гуртка та проведенні математичних вечорів, а можливості використання ігор в навчальному процесі недооцінювалося.

Сучасна дидактична показала можливості ефективної організації взаємодії вчителя і учнів під час використання ігор на уроці.Гра – це творчість, гра – це праця. В процесі гри в дітей виробляється звичка зосереджуватися, думати самостійно, розвивати увагу, зосередженість, а також колективізм.

Захопившись грою, діти не помічають, що вчаться: пізнають, запам’ятовують нове, орієнтуються в нестандартних ситуаціях, поповнюють запас уяви, понять, розвивають фантазію. Навіть пасивні діти включають в гру з великим бажанням, прикладаючи всі зусилля, щоб не підвести товари шині по команді чи групі.Під час гри діти дуже уважні, зосереджені і дисципліновані.

Ігри добре вживаються з «серйозним» навчанням. Включаючи в урок елементи гри, робить процес учіння цікавим, створює в дітей робочий настрій, полегшує подання труднощів в засвоєнні навчального матеріалу.Різні ігрові ситуації, за допомогою яких розв’язується те чи інше розумове завдання. Підтримує і підсилює цікавість учнів до даного предмету.

Гра повинна розглядатися як величезний не замінимий важіль розумового розвитку дитини.Дидактична гра – не самоцільне на уроці, а засіб навчання і виховання.Гру не можна ототожнювати забавою, не слід розглядати як дію, що приносить лише задоволення ради задоволення. На гру потрібно дивитися як на вид творчої діяльності з тісним зв’язком з іншими видами навчальної роботи.

В терміні “дидактична гра” підкреслюється її педагогічна спрямованість, відображується різновидність застосування.Гру широко використовують як засіб навчання, виховання та розвитку.Ігрові ситуації активізують діяльність учнів. Уроки, на яких використовуються елементи гри, є емоціональними, творчими.

Створення ігрових ситуацій підвищує цікавість до математики, знімає втому, розвиває увагу, кмітливість, відчуття змагання, взаємодопомоги та колективізму.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бевз Г.А. Методинавчання математики. –X.: Вид. група «Основа», 2003. Бібліотека журналу «Математика в школах України»; Вип. 4.

2. Грамбовська Л. Коригування методичної системи навчання геометрії основної школи.//Математика в школі.–2006.№5.–С.56–60.

3. Зіньченко А.І. Елементи гри на уроках математики // Математика в школі. – 2012.–№6.–С.24–29.

4. Коваленко В.Г. Дидактичні ігри на уроках математики. – М.: Просвіта,1990.–91с.

5.Козира В.М. Технологія уроку з математики. –Тернопіль: Астон, 2002.–52с.

6. Маркова І.С. Інтерактивнітехнології на уроках математики - X.: Вид група «Основа», 2007.–128 с.

7. Маркова І.С., Біловол Г.О. Урок математики в сучасних технологіях: теорія і практика. Розвиток критичного мислення. –X.: Вид. група «Основа», 2007.– 96с.

8. Мартинюк Ю.І.Від гри до знань. // Математика в школі.– 2006.–№9.–С.80–84.

9.Микитин О.В. Використання дидактичних ігор на уроках математики.// Математика.–2004.–№38.–С.37–45.

10.Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання. - К.: А.С.К., 2005.

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти».

12.Слєпкань З.І. Методика навчання математики.–К.: Зодіак - Еко, 2000.–512с.

13. Сухарева Л.С. Дидактичні ігри на уроках математики. 7-9 класи.–Харків: Основа,–2006.–144с.

14. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Математика в школах України – 2007. – № 9 – С.18–26.