Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 140/2740/19 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів.
Надіслано для оприлюднення: 21.01.2021. Зареєстровано: 22.01.2021. Забезпечено надання загального доступу: 22.01.2021.
Дата набрання законної сили: 21.01.2021
Номер судового провадження: К/9901/10489/20

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		ф
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		21 січня 2021 року 
		м. Київ
		справа № 140/2740/19
		адміністративне провадження № К/9901/10489/20
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів - Єресько Л.О., Соколова В.М.,
		розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Уповноваженої особи Міністерства юстиції України на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року (суддя Денисюк Р.С.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року (судді: Ільчишин Н.В., Довгополов О.М., Коваль Р.Й.) у справі за позовом приватного виконавця ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Дисциплінарної комісії приватних виконавців про визнання протиправними та скасування рішення, наказу, зобов`язання вчинити дії,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
		Приватний виконавець ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі МЮУ, відповідач-1), Дисциплінарної комісії приватних виконавців (далі Дисциплінарна комісія приватних виконавців, відповідач-2) про визнання протиправними та скасування рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 19 липня 2019 року, оформленого протоколом №13, в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на три місяці, наказу Міністерства юстиції України від 09 серпня 2019 року № 2499/5 "Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 " та зобов`язання Міністерства юстиції України виключити з Єдиного реєстру приватних виконавців України інформацію про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Волинської області ОСОБА_1 строком на три місяці.
		Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно наказу Міністерства юстиції України від 07 травня 2019 року №1569/7 робочою групою з 27 по 31 травня 2019 року проведено планову перевірку діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 , за результатами складено довідку про результати перевірки. На підставі цієї довідки Міністерством юстиції України направлено до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Волинської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.
		Дисциплінарною комісією приватних виконавців за результатами розгляду подання Міністерства юстиції України 19 липня 2019 року прийнято рішення, оформлене протоколом №13 про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця виконавчого округу Волинської області ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на три місяці.
		Наказом Міністерства від 09 серпня 2019 року №2499/5 введено в дію рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 19 липня 2019 року №13 про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
		З рішенням Дисциплінарної комісії приватних виконавців про застосування дисциплінарного стягнення, а також з наказом Міністерства юстиції України про введення в дію рішення Дисциплінарної комісії позивач не погоджується, вважає їх протиправними.
		Звертає увагу суду на ту обставину, що відповідачем допущено порушення Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 жовтня 2018 року №3284/5 (далі Порядок №3284/5), в частині внесення змін до графіку проведення перевірки, так як на 2019 рік позивач не був включений до нього. Цим Порядком не передбачено внесення змін до графіку проведення планових перевірок після його затвердження на відповідний рік та оприлюднення.
		Відповідно до наказу про проведення перевірки у позивача створено робочу групу. Однак, перевірка була проведена не всіма її членами і відповідно довідка про результати перевірки підписана не всіма її членами. На думку позивача це є порушенням пунктів 16, 18 розділу III Порядку, якими визначено, що робоча група з проведення планової перевірки зобов`язана в останній день планової перевірки скласти та підписати довідку про результати планової перевірки у двох примірниках. Один примірник довідки надається приватному виконавцю, діяльність якого перевірялася, другий примірник зберігається в структурному підрозділі Міністерства. Довідку за результатами планової перевірки діяльності приватного виконавця підписують голова та члени робочої групи з проведення планової перевірки.
		Також посилається на те, що наказ про проведення перевірки підписано заступником міністра юстиції, хоча у відповідності до вимог законодавства такий наказ повинен бути підписано Міністром.
		Позивач зазначає, що при розгляді подання Міністерства про притягнення до дисциплінарної відповідальності, Дисциплінарною комісією не було з`ясовано чи виконавець належним чином був повідомлений про час і місце розгляду подання щодо порушень під час розгляду Дисциплінарною комісією приватних виконавців, чи не з`явився виконавець на її засідання через поважні причини. Зазначає, що ним подано відповідні клопотання про перенесення розгляду, оскільки він перебував на лікарняному. На його думку, комісія розглянула подання Міністерства без відомостей про повідомлення приватного виконавця про дату, час і місце проведення засідання, а також безпідставно відмовила в задоволенні клопотання ради приватних виконавців Волинської області про відкладення розгляду засідання про перебування приватного виконавця у відпустці.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
		Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року позов задоволено частково.
		Визнано протиправним та скасовано рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 19 липня 2019 року, оформлене протоколом №13 в частині застосування до приватного виконавця виконавчого округу Волинської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на три місяці.
		Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 09 серпня 2019 року № 2499/5 Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1
		В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
		Рішення судів попередніх інстанцій мотивовано тим, що відповідачами при прийнятті оскаржуваного рішення про зупинення професійної діяльності позивача строком на три місяці від 19 липня 2019 року порушено норми статей     36,     38,     40,     41 Закону № 1403-VIII, оскаржувані рішення прийнято із порушенням принципів, визначених частиною другою     статті 2 КАС України, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Дисциплінарної комісії від 19 липня 2019 року, оформленого протоколом № 13 про застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на три місяці та наказу Міністерства юстиції України № 2499/5 від 08 серпня 2019 року, яким вказане рішення введено в дію підлягають до задоволення в повному обсязі. Суд апеляційної інстанції погодився із висновками суду першої інстанції щодо помилкового твердження відповідачів про те, що в даному випадку Дисциплінарна комісія не може виступати відповідачем у справі, оскільки як вбачається із Положення саме вона наділена правом щодо дачі оцінки наявності чи відсутності в діях виконавця складу дисциплінарного проступку, застосовує той чи інший вид дисциплінарного стягнення, яке в подальшому вводиться в дію Наказом Міністерства. Тобто, Комісія наділена адміністративно-процесуальною правосуб`єктністю в частині притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності, її рішення тягнуть наслідки для осіб яких вони стосуються, а тому можуть виступати відповідачами у справах про оскарження їх рішень. Наявність статусу юридичної особи для цього в контексті зазначеного для відповідача є не обов`язковим.
		Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування.
		Міністерства юстиції України звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, зазначивши підставою касаційного оскарження судових рішень пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
		Обґрунтовуючи пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження Мінюст вказує на те, що апеляційним судом не враховано правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 18 лютого 2019 року у справі №805/1482/17-а, від 20 лютого 2020 року у справі №520/2210/19 та суди дійшли невірного висновку про те, що відсутність мотивів для прийняття рішення не є підставою для визнання його протиправним. Крім цього, скаржник зауважив, що під час дисциплінарного провадження було перевірено факти, що викладені у поданні, та підтверджено, що позивач діяв всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження». 
		Обґрунтовуючи пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як підставу касаційного оскарження Мінюст вказує, що на цей час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме щодо застосування норм права, які регулюють питання повідомлення приватного виконавця та наслідки його нез`явлення на засідання Комісії з причин, що не залежали від суб`єкта владних повноважень. 
		Позиція інших учасників справи.
		До Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, у якому позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої та апеляційної інстанцій залишити без змін.
		Рух касаційної скарги.
		Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою. Зі змісту цієї ухвали слідує, що провадження у справі відкрито з підстав, визначених пунктами 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України. 
		Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 січня 2021 року зазначену адміністративну справу призначив до розгляду.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
		19 грудня 2018 року Міністерством юстиції затверджено графік планових перевірок діяльності приватних виконавців на 2019 рік (т. 1, а. с. 92-93).
		27 березня 2019 року затверджено зміни до даного графіку, де було передбачено проведення перевірки діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 в період з 27 травня 2019 року по 31 травня 2019 року (т .1, а. с. 94).
		07 травня 2019 року відповідачем винесено наказ № 1569/7 «Про проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 » в період з 27 по 31 травня 2019 року. Пунктами 2, 3 цього наказу створено робочу групу в складі 3 осіб та затверджено план проведення перевірки та склад робочої групи (т 1, а. с. 98-100).
		За результатами проведеної перевірки складено довідку про результати планової перевірки діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 від 31 травня 2019 року в якій виявлено порушення вимог: частини другої, третьої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» щодо строків накладення арешту на кошти боржника та надсилання платіжних вимог на примусове списання коштів; частини першої та другої статті 18 Закону щодо обов`язку виконавця вживати, передбачених Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно та в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а також здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і Законом; пункту 1 частини першої статті 45 Закону щодо першочергового повернення стягувачу авансового внеску при розподілі стягнутих сум; частини восьмої статті 48 Закону щодо строків перевірки майна боржника; частини першої та другої статті 56 Закону щодо накладення арешту на майно боржника; частини другої статті 57 Закону щодо строків призначення суб`єкта оціночної діяльності; пункту 2 розділу VI Інструкції щодо стягнення витрат виконавчого провадження без винесення відповідної постанови; пункту 6 розділу VII Інструкції щодо обліку сум в книгах обліку депозитних сум; пункту 8 розділу VII Інструкції щодо перевірки книги обліку депозитних сум; абзацу третього пункту 7 розділу II, пункту 2 розділу IV Положення про автоматизовану систему щодо внесення до автоматизованої системи виконавчого провадження сканованих копій документів виконавчого провадження; абзацу дев`ятого пункту 8 розділу III Порядку реалізації майна, щодо зазначення в заявці на реалізацію арештованого майна інформації про і зареєстрованих у житловому приміщенні мешканців; пункту 6 розділу II Правил ведення діловодства щодо проставляння на вхідних документах реєстраційного штампу; пункту 10 розділу II Правил ведення діловодства в частині щоденного і роздрукування журналів обліку; абзацу п`ятого пункту 9 розділу II Правил ведення діловодства щодо сформування списків згрупованих поштових відправлень. Загальна оцінка діяльності приватного виконавця за наслідками проведеної перевірки визнана незадовільною. Інформацію про проведену роботу з усунення виявлених перевіркою порушень надати Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України до 05 червня 2019 року (а. с. 111-119).
		Директором державної виконавчої служби за наслідками розгляду довідки внесено на розгляд Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця ОСОБА_1 , в якому зазначається, що під час здійснення діяльності приватним виконавцем ОСОБА_1 порушуються вимоги законодавства, яке регулює питання організації діяльності приватного виконавця та порядок примусового виконання рішень.
		За результатами розгляду подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця ОСОБА_1 Дисциплінарною комісією приватних виконавців 19 липня 2019 року прийнято рішення, оформлене протоколом № 13, про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення приватного виконавця ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на три місяці (т. 1, а. с. 120-141).
		09 серпня 2019 року Міністерством юстиції України прийнято наказ № 2499/5 «Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 », пунктом 1 якого введено в дію рішення дисциплінарної комісії від 19 липня 2019 року № 13 про задоволення подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця ОСОБА_1 та пунктом 2 зупинено діяльність приватного виконавця строком на три місяці.
		Не погоджуючись із цим наказом, позивач звернувся до суду із цим позовом.
		Релевантні джерела права та акти їхнього застосування.
		Відповідно до     статті 19 Конституції України     органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені     Конституцією     та законами України.
		Відповідно до     статті 1 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»     (далі - Закон № 1403-VIII) примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених     Законом України «Про виконавче провадження»     випадках - на приватних виконавців.
		Згідно із статтею 34 Закону № 1403-VIII контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на два роки з обов`язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями учасників виконавчого провадження. За місцем проведення перевірки поділяються на виїзні та невиїзні. У разі виявлення під час здійснення перевірок ознак дисциплінарного проступку приватного виконавця Міністерство юстиції України вносить вмотивоване подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності.
		Статтею 37 Закону № 1403-VIII визначено, що приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
		Статтею 38 Закону № 1403-VIII встановлено, що підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
		Дисциплінарним проступком приватного виконавця є: факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця; порушення правил професійної етики приватного виконавця; розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх обов`язків; невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з`їзду приватних виконавців України.
		Відповідно до статті 39 Закону № 1403-VIII Дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія) утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків.
		Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України.
		До складу Дисциплінарної комісії входять дев`ять членів, по чотири члени із яких призначаються Міністерством юстиції України, у тому числі Міністр або заступник Міністра, та з`їздом приватних виконавців України, один член призначається Радою суддів України.
		Зазначені органи мають право призначати до складу Дисциплінарної комісії осіб із числа своїх представників, суддів, суддів у відставці, науковців, фахівців у галузі права та приватних виконавців.
		Персональний склад Дисциплінарної комісії затверджується наказом Міністерства юстиції України.
		Головою Дисциплінарної комісії є Міністр юстиції України або заступник Міністра юстиції України.
		Строк повноважень членів Дисциплінарної комісії становить два роки.
		Дисциплінарна комісія: розглядає подання Міністерства юстиції України, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Міністерству юстиції України чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
		Дисциплінарна комісія вважається повноважною у разі призначення не менше семи членів комісії.
		Рішення Дисциплінарної комісії приймаються на її засіданні, за умови присутності не менше п`яти членів комісії, шляхом голосування простою більшістю голосів від кількості присутніх на засіданні членів комісії.
		У разі рівного розподілу голосів рішення вважається неприйнятим.
		Рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, який підписують усі присутні на засіданні члени комісії.
		На засіданні Дисциплінарної комісії мають право бути присутніми представники Асоціації приватних виконавців України, громадських об`єднань та засобів масової інформації.
		Відповідно до статті 40 Закону № 1403-VIII Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
		Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності: зобов`язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги;     має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою.
		Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень: 1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення; 2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; 3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
		У разі, якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
		Порядок діяльності Дисциплінарної комісії та процедура розгляду подань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності визначено відповідним Положенням, затвердженого наказом Міністерства юстиції від 27 листопада 2017 року № 3791/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2017 року за № 1442/31310 «Про затвердження Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців» (далі -Положення № 3791/5).
		Пунктами 3-4 Положення № 3791/5 визначено, що основними завданнями Дисциплінарної комісії є: розгляд питань про притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків; прийняття рішень про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
		Дисциплінарна комісія відповідно до покладених на неї завдань: розглядає подання Мін`юсту, Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності; у разі надходження скарг на діяльність приватних виконавців направляє їх на перевірку Мін`юсту чи Раді приватних виконавців України; приймає рішення на підставі подання Мін`юсту чи Ради приватних виконавців України про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
		Згідно з пунктом 13 Положення засідання Дисциплінарної комісії вважається повноважним у разі присутності на ньому не менше п`яти членів комісії.
		Відповідно до пункту 16 Положення № 3791/5 рішення Дисциплінарної комісії оформлюється протоколом, що підписується усіма присутніми на засіданні членами комісії протягом двох робочих днів після засідання Дисциплінарної комісії.
		Пунктом 18 Положення № 3791/5 встановлено, що протокол засідання Дисциплінарної комісії має містити перелік присутніх на засіданні осіб, порядок денний, питання, що розглядались на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, прийняте Дисциплінарною комісією рішення.
		У разі прийняття Дисциплінарною комісією рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у протоколі засідання Дисциплінарної комісії зазначається вид дисциплінарного стягнення, який застосовано до приватного виконавця.
		У разі прийняття Дисциплінарною комісією рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця у протоколі засідання Дисциплінарної комісії зазначається строк, на який зупинено діяльність приватного виконавця.
		Згідно з пунктом 25 Положення № 3791/5 розгляд подання Мін`юсту чи Ради приватних виконавців України про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності на засіданні Дисциплінарної комісії починається із заслуховування доповіді члена Дисциплінарної комісії, який попередньо за дорученням голови Дисциплінарної комісії вивчав таке подання, після чого заслуховуються присутні на засіданні члени Дисциплінарної комісії, приватний виконавець та інші запрошені на засідання особи, а також вивчаються та аналізуються необхідні документи.
		Дисциплінарна комісія зобов`язана запросити на засідання приватного виконавця, стосовно якого Мін`юстом внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання.
		Приватний виконавець щодо якого внесено подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, повідомляється про дату, час і місце проведення засідання не пізніше ніж за 10 днів до проведення засідання Дисциплінарної комісії рекомендованим поштовим відправленням.
		У разі неявки приватного виконавця на засідання Дисциплінарної комісії головуючий виносить на обговорення Дисциплінарної комісії пропозицію щодо можливості розгляду питання за відсутності приватного виконавця.
		Розгляд подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності може бути відкладено у разі неявки приватного виконавця з поважних причин.
		Як вбачається із пункту 26 Положення № 3791/5 за результатами розгляду подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності Дисциплінарна комісія приймає рішення про: задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, передбаченого частиною першою     статті 41 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»; відхилення подання та направлення матеріалів для повторної перевірки діяльності приватного виконавця; відхилення подання та відмову в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
		Відповідно до пункту 27 Положення № 3791/5 у разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
		Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на два роки з обов`язковим повідомленням приватного виконавця про час і місце проведення перевірки не пізніш як за 10 днів до її початку. Попередні періоди, що раніше перевірялися, не можуть бути предметом наступних перевірок, крім перевірок за зверненнями учасників виконавчого
		Міністерством юстиції України, Наказом від 22 жовтня 2018 року № 3284/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2018 року за № 1195/32647, затверджено Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців (далі - Порядок № 3284/5).
		Згідно з пунктом 1 розділу III даного Порядку планові перевірки діяльності приватних виконавців проводяться згідно з графіком проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців, який затверджує керівник структурного підрозділу Міністерства.
		Графік проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців складається на рік та розміщується на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України не пізніше ніж 01 лютого року, в якому проводитимуться планові перевірки.
		За потреби до графіка проведення планових перевірок діяльності приватних виконавців можуть вноситися зміни, які затверджуються керівником структурного підрозділу Міністерства та розміщуються на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України протягом п`яти робочих днів із дня затвердження.
		Відповідно до пп. 4 пункту 18 Порядку № 3284/5 приватний виконавець має право протягом п`яти робочих днів після складання довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом із потрібними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та повідомити про це структурний підрозділ Міністерства.
		ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
		Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, у відповідності до частини першої статті 341 КАС України, виходить з такого.
		Предметом судового контролю у цій справі є рішення Дисциплінарної комісії приватних виконавців від 19 липня 2019 року, оформлене протоколом №13, в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця строком на три місяці та наказ Міністерства юстиції України від 09 серпня 2019 року № 2499/5 "Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 "
		При цьому, судами встановлено з тексту протоколу від 19 липня 2019 року (спірного рішення), що засідання Дисциплінарної комісії приватних виконавців відбувалося у складі, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 04 грудня 2017 року № 4535/7 зі змінами та доповненнями, на засіданні були присутні 8 з 9 членів комісії. Засідання комісії зазначеним протоколом визнано повноважним, відповідно до пункту 13 Положення.
		Підставою для винесення оскаржуваного рішення стало подання Міністерства юстиції України про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, внесене за наслідками проведення планової перевірки діяльності приватного виконавця виконавчого округу Волинської області ОСОБА_1 .
		В ході перевірки виявлені порушення, які стосувалися:
		ведення обліку депозитних сум та авансових внесків: у порушення вимог пункту 8 розділу VII Інструкції з організації
		примусового виконання рішень, у книзі обліку депозитних сум за листопад 2018 відсутня дата перевірки;
		у книгах обліку депозитних сум та книгах обліку авансових внесків записи про залишок коштів на перше число місяця не засвідчені підписок приватного виконавця (2018 рік квітень, серпень, вересень, жовтень, грудень-2019 рік квітень, березень, лютий, січень - книги обліку депозитних сум), (2018 рік квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, листопад, 2019 рік березень, лютий, січень - книги обліку авансових внесків), чим порушено вимоги абзацу четвертого пункту 6 розділу VII Інструкції;
		по виконавчому провадженню № 55856898 у книзі обліку депозитних сум не вірно зазначено дату надходження коштів, а також не зазначено номер та дату платіжного дорученням яким перераховано стягувану 145 000 грн., чим порушено вимоги розділу VII Інструкції;
		сума перерахованих коштів, що облікована в книзі обліку депозитних сум за березень 2018 року, в порушення положень розділу VII Інструкції, не відповідає сумі, яка перерахована згідно виписки банку за вказаний місяць;
		по виконавчому провадженню № 56151730 в порушення вимог пункту 6 розділу VII Інструкції декілька платежів, що надійшли на рахунок, об`єднано в одну суму коштів.
		несвоєчасного та не в повному обсязі вчинення виконавчих дій:
		по виконавчих провадженнях № 57311225, 57490645, 57312792, 57106175, 57638334, 57636763, 57640791, 57634987 авансовий внесок стягувана на організацію та проведення виконавчих дій приватним виконавцем перераховано з порушенням строків, встановлених пунктом 1 частини першої статті 45 Закону України «Про виконавче провадження»;
		у матеріалах виконавчих проваджень № 57309825, 57946396 наявні відповіді Державної фіскальної служби України про рахунки боржника в банках, але постанова про арешт коштів винесені з порушенням зазначеного строку, чим порушено вимоги частини другої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження»;
		по виконавчим провадженням № 57430293, 56941576, 58701197, 57946396 порушено строки надсилання платіжних вимог на примусове списання коштів, встановлені частиною третьою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження».
		порушення строків проведення перевірки майнового стану боржника, встановлені частиною восьмою статті 48 Закону України «Про виконавче провадження», по виконавчих провадженнях № 57489660, 57643608, 57105520, 57634634,57106046,57314016,56483907, 56697418,56941576.
		порушення порядку звернення стягнення на майно боржника:
		у порушення вимог частин першої та другої статті 56 Закону по виконавчим провадженням № 57105520, 57487688, 57313506, 58706931, 58704647, 58701197, 57105139, за наявності у матеріалах виконавчих проваджень відомостей про зареєстроване за боржником на праві власності нерухоме майно, постанова про накладення арешту на таке майно приватним виконавцем не виносилась;
		по виконавчим провадженням № 57430293, 58220156 приватним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для проведення оцінки майна до закінчення встановленого статті 57 Закону строку для досягнення сторонами згоди щодо вартості майна;
		у порушення вимог абзацу дев`ятого пункту 8 розділу III Порядку реалізації арештованого майна по виконавчому провадженню № 56782443 в заявці на реалізацію нерухомого майна інформація про наявність зареєстрованих мешканців (зокрема дітей) відсутня.
		внесення відомостей до автоматизованої системи виконавчого провадження:
		у порушення вимог пункту 2 розділу IV Положення про автоматизовану систему по виконавчим провадженням № 56058002, 56151713, 55963090, 55856898, 56669869, 56859352, 56850030, 56791944, 56782443, 56780076, 57054350, 57029990, 57383601, 57316782, 57104012, 57635200, 57636144, 57483596, 57492273, 57864611 до автоматизованої системи виконавчого провадження внесено лише скановану копію виконавчого документа, інші документи, які підлягають скануванню, не внесені;
		по виконавчим провадженням № 58220156, 56639364 до автоматизованої системи виконавчого провадження не внесено заявку на реалізацію майна.
		винесення постанови про скасування повідомлення про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання по виконавчому провадженню № 57309825 приватним виконавцем без наявності відповідних повноважень.
		ведення діловодства та архіву приватного виконавця:
		порушення вимог абзацу другого пункту 6 розділу II Правил ведення діловодства виявлено у матеріалах виконавчих проваджень № 58000809, 57635131, 57106046, 57326070, 57489660, 57643608, 57105520, 57634634, 57313067, 57487688, 57313506, 57314016, 57316554, 57484877, 58000809, 57488824, 57106175, 57311225, 57312792, 57317243, в яких наявні вхідні документи (заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на запити щодо майна тощо), що не містять реєстраційного штампу із зазначенням дати та вхідного номеру документу;
		у порушення вимог абзацу п`ятого пункту 9 розділу II Правил ведення діловодства приватним виконавцем не формуються списки згрупованих поштових відправлень (рекомендованих поштових відправлень).
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що розглядаючи питання притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, Дисциплінарна комісія має у відповідності до частини другої статті 38 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» встановити наявність обов`язкових елементів для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а саме - порушення приватним виконавцем     закону, його вину, наявність негативних наслідків, які наступили в результаті дій приватного виконавця та причинний зв`язок між цими діями, вчиненими в процесі виконання рішення суду і негативними наслідками.
		Як вбачається із подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності, яке було підготовлене на основі довідки, складеної за результатами планової перевірки, порушення в ній зафіксовані можна розділити на два види: допущені при здійсненні виконавчих дій у конкретних виконавчих провадження та стану додержання ведення рахунків депозитних сум та авансових внесків стягувачів, ведення статистичної звітності, стану ведення виконавчих проваджень в АСВП, достовірність та своєчасність внесення даних до неї, виконання виконавцем встановлених законодавством правил ведення діловодства та архіву.
		Тобто, із змісту норм законодавства, які регламентують діяльність Дисциплінарної комісії, остання в кожному конкретному випадку повинна надати належну правову оцінку виявленому порушенню, які наслідки воно за собою потягнуло, на що вплинуло, чи є допущене порушення підставою для дисциплінарної відповідальності.
		Суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що розглядаючи подання про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 дисциплінарна комісія обмежилась лише перерахуванням порушень, виявлених під час перевірки, не зазначила, що враховано, а що ні та у зв`язку з чим. При цьому аналіз пояснень державного виконавця та долучених до них документів відсутній.
		Відповідно до матеріалів справи, одним із членів комісії зазначено, що недоліки виявлені під час перевірки виконавцем повністю не усунуто та констатовано, що ОСОБА_1 пояснення направлено із порушенням пункту 18 Порядку № 3284/5, згідно якого приватний виконавець має право протягом п`яти робочих днів після складання довідки надати в письмовій формі свої пояснення, зауваження, заперечення до неї разом із потрібними документами або усунути виявлені під час перевірки порушення та повідомити про це структурний підрозділ Міністерства.
		Верховний Суд зазначає, що приватним виконавцем ОСОБА_1 05 червня 2019 року, тобто в межах строку, визначеного пп. 4 пункту 18 Порядку № 3284/5 подано до Міністерства юстиції України пояснення щодо довідки про результати планової перевірки. Однак, відповідач 18 червня 2019 року повернув їх позивачу, у зв`язку із відсутністю підпису. Позивачем 21 червня 2019 року, без зайвих зволікань, повторно направлено відповідачу пояснення, які отримано останнім 26 червня 2019 року. У цьому випадку колегія суддів не вбачає порушень з боку позивача, які б слугували підставою для не надання оцінки поясненням задля прийняття об`єктивного рішення.
		Колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що зазначені обставини комісією взагалі не з`ясовувались та до уваги взяті не були.
		Із наявного в матеріалах справи витягу з протоколу Дисциплінарної комісії від 19 липня 2019 року вбачається, що у оскаржуваному рішенні Міністерства юстиції України відсутні мотиви для прийняття рішення та будь-які аргументи на користь прийняття чи відхилення доводів та доказів приватного виконавця та прийняття саме такого рішення за результатами розгляду подання. Зі змісту витягу з протоколу не зрозуміло, за яке саме порушення на позивача накладено дисциплінарне стягнення, які норми     закону     були порушені, не надана оцінка ступені вини приватного виконавця, ступені тяжкості та наслідкам таких порушень, розміру заподіяної шкоди, а також не враховано, що протягом всього часу здійснення професійної діяльності позивача до нього раніше не застосовувалося дисциплінарне стягнення, як це визначено частиною п`ятою статті 40 Закону № 1403-VIII.
		Суди вірно зазначили, що при розгляді подання Міністерства юстиції України про притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача вказані елементи Дисциплінарною комісією належним чином не досліджені та встановлені не були, що і не спростовано у апеляційній скарзі. Зазначене нівелює правомірність накладення на позивача стягнення, як об`єктивного та правомірного, а також порушує критерії правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, які слідують з норм пунктів 2, 3 та пункту 8 частини другої статті 2 КАС України - з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтованості, пропорційності, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.
		Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2020 року у справі №520/2210/19 дійшов висновку про те, що зміст наведеної норми дає підстави стверджувати, що приватний виконавець може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом двох років з дня вчинення дисциплінарного проступку. Водночас в межах цього строку зазначена норма встановлює ще один строк, протягом якого приватного виконавця може бути притягнуто до відповідальності, - два місяці, відлік якого починається з дня виявлення дисциплінарного проступку.
		Колегія суддів Верховного Суду не вбачає підстав для відступлення від вказаного правового висновку.
		Пунктом 29 Розділу III Порядку №3284/5 передбачено, що за результатами проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Управління контролю (Управління державної виконавчої служби) складає довідку, в якій зазначаються відомості, передбачені цим пунктом.
		Отже, днем виявлення дисциплінарного проступку слід вважати день складання довідки про результати перевірки, тобто 31 травня 2019 року. Останнім днем розгляду подання про притягнення позивача до відповідальності є 31 липня 2019 року.
		Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач знаходився з червня місяця на лікарняному, а на час розгляду подання у відпустці. Про вказане комісію повідомлено та подано клопотання про перенесення засідання.
		За таких обставин, Комісією не дотримано вимог Закону № 1403-VIII та Положення № 3791/5 в частині забезпечення участі приватного виконавця в участі комісії.
		Суд зазначає, що це було перше засідання комісії і тому мотивація відмови в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення засідання комісії з підстави, що закінчується строк притягнення до дисциплінарної відповідальності є не обґрунтованим.
		Крім того, спірне рішення прийнято Комісією 19 липня 2019 року і до звершення строку притягнення до дисциплінарної відповідальності приватного виконавця ще був строк до 31 липня 2019 року.
		На думку суду, участь позивача на засіданні не є церемоніальною, а спрямована на забезпечення права особи почути інформацію, яка розглядається стосовно неї і впливає на результати прийнятого рішення, та висловити свої аргументи. Особа, щодо якої приймається рішення, має право бути вислуханою, наводити доводи та докази на підтвердження своїх аргументів.
		Резолюцією (77) 31 про захист особи відносно актів адміністративних органів, прийнятою Комітетом Міністрів Ради Європи 28 вересня 1977 року, було визначено п`ять основних принципів, у тому числі серед них й право бути вислуханим. Право бути вислуханим є одним із фундаментальних принципів справедливої процедури й означає забезпечення особі можливості надавати адміністративному органу факти й аргументи у справі. Право бути вислуханим має бути забезпечене насамперед у справах, де передбачається прийняття "несприятливих" адміністративних актів, тобто таких, які негативно впливають на права, свободи та законні інтереси відповідної особи. 
		За таких обставин суд вважає, що спірне рішення прийнято без дотримання потрібного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, та без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення.
		За таких обставин, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що рішенням Дисциплінарної комісії, оформленим протоколом № 13 від 19 липня 2019 року до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення діяльності приватного виконавця на три місяці. Однак, у ньому відсутнє обґрунтування застосування саме такого виду стягнення та не аргументовано неможливість застосування до позивача попередніх (менш тяжких) видів стягнень, з урахуванням тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку, наявності тієї обставини, що приватний виконавець раніше до дисциплінарної відповідальності не притягався. Також комісією не було враховано, що більшість виявлених порушень носить формальний характер є незначними та не потягнули за собою будь-яких негативних наслідків для сторін виконавчого провадження. Порушення, які виявлені у виконавчих провадженнях під час проведення перевірки є закінченими у зв`язку з їх повним виконанням, будь-яких скарг на діяльність державного виконавця протягом його діяльності не надходило.
		Щодо посилання скаржником на те, що судами попередніх інстанцій не враховано правові висновки, викладені постанові Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі №805/1482/17-а, Верховний Суд зазначає таке.
		У справі №805/1482/17-а позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, треті особи - Інститут права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України, Тимчасова кваліфікаційна комісія приватних виконавців Міністерства юстиції України та просив зобов`язати виключити низку питань з переліку тестових питань теоретичної частини для складання кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця. У зазначеній справі позивач виявив бажання взяти участь у проходженні кваліфікаційного іспиту осіб, які виявили намір здійснювати діяльність приватного виконавця.
		У цій справі до суду звернувся приватний виконавець, якого спірним наказом притягнуто до відповідальності. Також різними є як зміст спірних правовідносин, так і спосіб захисту порушеного права.
		Таким чином, у цій справі та постанові Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі №805/1482/17-а , на яку посилається скаржник у касаційній скарзі, не є тотожними суб`єктний склад учасників та спірні правовідносини.
		Суд наголошує на тому, що зазначене судове рішення та надана ними оцінка спірним правовідносинам, є відмінними від тих фактичних обставин справи, що розглядається в межах цієї справи за позовом ОСОБА_1 . В межах цієї справи, обставини справи мають свою особливість та індивідуально - визначений характер та за своєю правовою природою мають різний предмет правового регулювання. А тому вважати, що наведене відповідачем судове рішення є такими, що має беззаперечну умову для їх врахування при вирішенні цієї справи, є необґрунтованою позицією. 
		Доводи касаційної скарги таких висновків не спростовують і зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
		За цих обставин, Верховний Суд дійшов висновку, що рішення судів першої та апеляційної інстанції у цій справі є законними та обґрунтованими, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, у судових рішеннях повно і всебічно з`ясовані обставини в адміністративній справі, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
		За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій.
		Викладені в касаційній скарзі доводи щодо помилковості висновків судів попередніх інстанцій не підтвердилися під час розгляду касаційної скарги у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду.
		Отже, Верховний Суд констатує, що оскаржувані судові рішення ґрунтуються на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а суди під час розгляду справи не допустили порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення. 
		За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
		Висновки щодо розподілу судових витрат
		Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
		Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
		Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.
		Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2019 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2020 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
		Суддя-доповідач                                                                                А.Г. Загороднюк
		 
		судді                                                                                                     Л.О. Єресько
		 
		                                                                                                    В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...