19 травня 2025 року президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про створення двох нових судів: Спеціалізованого окружного адміністративного суду (СОАС) та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду (СААС).
Законопроєкт №13302 очікує на голосування, але його ухвалення майже не викликає сумнівів.
СОАС покликаний розглядати справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних органів, чиї повноваження поширюються на всю територію України (Кабінет Міністрів, міністерства, НБУ, НАБУ, НАЗК тощо), позови Антимонопольного комітету у сфері держдопомоги, спори щодо регулювання медіа, оскарження рішень про скасування реєстрації чи заборону політичних партій тощо.
СОАС має замінити скандально відомий Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК), ліквідований в грудні 2022 року. Його суддів неодноразово звинувачували в політичних рішеннях та корупції.
Реформа стала можливою після ухвалення 24 березня 2025 року проєкту №12368-1 (№ 4264-IX), який вніс зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та створив правову основу для нових судів. Вища рада правосуддя 29 квітня 2025 року схвалила консультативний висновок щодо законопроєкту, що дозволило розпочати його розгляд у парламенті. Як повідомила заступник голови ВРП Оксана Кваша, СОАС і СААС необхідно створити в Україні, зокрема, з метою «підтвердження зобов’язань України щодо впровадження європейських стандартів у сфері правосуддя».
Проте виникають питання: чи не повторять нові суди долю свого попередника — ОАСК, який використовували в політичних цілях і як корупційну “годівницю”? І чи відповідатиме він європейським стандартам?
Що таке ОАСК і чому його ліквідували
Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК) діяв із 2004 року і мав широкі повноваження, оскільки розглядав спори з центральними органами влади. Проте за роки роботи він став символом корупції та політичної заангажованості. Його стали використовувати як інструмент тиску на владу.
Ключовою причиною його ліквідації стали “плівки Вовка” — у 2019–2020 роках НАБУ оприлюднило аудіозаписи, на яких голова ОАСК Павло Вовк та інші судді нібито обговорювали корупційні схеми, вплив на судові рішення та тиск на інші органи влади. НАБУ звинуватило Вовка в створенні злочинної організації та зловживанні владою. У 2022 році США запровадили проти нього санкції за корупцію.
Судовий процес над Павлом Вовком досі триває, і в ньому багато маніпуляцій. У березні 2025 року ВРП остаточно звільнила Вовка з посади судді Окружного адміністративного суду Києва. Це стало значним кроком після п’яти років розслідувань і скандалів.
Окрім цього, ОАСК ухвалював резонансні рішення, які часто викликали підозри в упередженості. Так, у 2019 році він скасував націоналізацію ПриватБанку, що могло дестабілізувати економіку. У 2021 році відхилив новий український правопис, затверджений Кабміном, і це викликало звинувачення в антиукраїнській позиції. Паралельно з цим ОАСК задовольнив позов Андрія Портнова і зобов’язав МОН переглянути шкільні підручники з історії України, видані в 2018 та 2019 роках, щодо достовірного викладу подій Євромайдану.
Міжнародна організація DEJURE, яка сприяє судовій реформі в Україні, навіть створила досьє з компроматом на всіх суддів ОАСК, яке має назву “48 друзів Вовка”.
ОАСК втратив довіру через численні звинувачення в корупції та неправильну політичну позицію. У 2021 році Зеленський вніс законопроєкт про його ліквідацію, який підтримали 310 депутатів у грудні 2022 року. ОАСК офіційно припинив роботу 15 грудня 2022 року.
Після ліквідації ОАСК його справи, а їх було понад 300 тисяч, передали до Київського окружного адміністративного суду, який не впорався з навантаженням. Десятки тисяч із них заморожені і в наші дні. Нові суди мають розвантажити систему. Вони також є частиною зобов’язань України перед МВФ, який пов’язує створення цих судів із наданням фінансової допомоги у розмірі 1,1 млрд доларів.
Якими будуть функції нових судів
СОАС і СААС — це спеціалізовані адміністративні суди, які базуватимуться в Києві, але матимуть загальнонаціональну юрисдикцію. Вони створені для розгляду адміністративних справ, пов’язаних із діяльністю центральних органів влади, таких як Кабінет Міністрів, міністерства, Національний банк, Антимонопольний комітет чи Центральна виборча комісія. СОАС діятиме як суд першої інстанції, а СААС розглядатиме апеляційні скарги. Такий розподіл функцій має зменшити корупційні ризики.
Які справи розглядатимуть ці суди?
- Оскарження рішень, дій чи бездіяльності центральних органів влади.
- Спори щодо призначення чи звільнення високопосадовців (наприклад, керівників держорганів).
- Оскарження нормативних актів уряду, крім указів президента, які підлягають розгляду у Верховному Суді.
- Справи, пов’язані з виборчими процесами чи референдумами.
- Податкові чи митні спори, якщо вони стосуються центральних органів влади.
Ці суди покликані захищати права громадян і організацій у відносинах із державою, забезпечуючи законність дій влади. Наприклад, якщо громадянин вважає, що рішення того чи іншого міністерства є незаконним, він може звернутися до СОАС. Якщо ж ухвала СОАС його не влаштує, апеляцію розглядатиме СААС.
Нові спеціалізовані адмінсуди і старий ОАСК: у чому відмінність
Як бачимо, Окружний адміністративний суд Києва використовувався різними політичними силами та фінансовими групами для вирішення своїх проблем. Але чи не стане він інструментом впливу для нинішньої влади?
Законопроєкт №4264-IX покликаний не допустити минулих помилок та недоліків. Так які відмінності між новими судами та ліквідованим ОАСК?
Юрисдикція. ОАСК мав широку юрисдикцію, яка охоплювала всю Україну, розглядаючи справи щодо центральних органів влади, антикорупційних інституцій і політичних партій, що сприяло зловживанням. СОАС обмежений справами, пов’язаними з Кабміном, НБУ, НАЗК, НАБУ, медіа та політичними партіями. СААС переглядає рішення СОАС, забезпечуючи єдність практики.
Добір суддів. ОАСК мав непрозорий добір суддів із слабким контролем доброчесності. СОАС і СААС передбачають жорсткі вимоги (5–9 років стажу) та перевірку Експертною радою з міжнародними організаціями, що підвищує прозорість.
Експертна рада згідно з пунктом 65 Розділу XII Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є допоміжним і дорадчим органом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Її основна мета — сприяти ВККС в перевірці кандидатів на посади суддів СОАС і СААС на відповідність критеріям доброчесності та професійної компетентності. Рада функціонує протягом трьох років з моменту набрання чинності законом (пункт 64) і відіграє ключову роль в забезпеченні прозорості добору суддів, що є значним кроком вперед у порівнянні з добором суддів ОАСК.
Згідно з пунктом 66, Експертна рада складається з шести членів: три особи, запропоновані Радою суддів України; три особи, запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, які протягом останніх п’яти років надають Україні технічну допомогу у сфері судової реформи або запобігання і протидії корупції.
Засідання ради будуть відкритими та транслюватимуться в режимі реального часу.
Апеляційний перегляд. Рішення ОАСК розглядали різні апеляційні суди, що ускладнювало єдність практики. СААС — спеціалізована апеляційна інстанція для СОАС із чіткими строками (наприклад, 5 днів для справ про фінансування партій).
Перехідні положення. Після ліквідації ОАСК справи розподіляли хаотично. Законопроєкт чітко регулює: старі справи залишаються в попередніх судах, нові передаються до СОАС і СААС.
Протидія зловживанням. ОАСК мав надмірний вплив через широку юрисдикцію. СОАС і СААС мають чіткі межі компетенції, міжнародний нагляд і прозоре фінансування, що знижує ризики корупції.
Проте деякі експерти побоюються, що без чітких механізмів контролю нові суди можуть повторити долю ОАСК. Наприклад, якщо Експертна рада не матиме достатньої незалежності або якщо відбір суддів затягнеться, це може підірвати довіру до реформи. Також залишається проблема фінансування: створення двох нових судів потребує значних бюджетних витрат.
Спеціалізовані адміністративні суди: чи є корупційні ризики?
Безумовно, те, що в теорії виглядає привабливо, на практиці може виявитися не таким. Так і у випадку зі СОАС і СААС: є корупційні ризики та тенденції, які можуть призвести до ОАСК 2.0.
Хоча закон передбачає створення Експертної ради для оцінки доброчесності та компетентності кандидатів (пункти 65–81), її склад частково формує Рада суддів України, яка може бути під впливом політичних сил. Міжнародні організації пропонують лише половину членів ради, але їхній відбір залежить від центральних органів влади (пункт 69), що створює ризик призначення лояльних кандидатів.
Експертна рада має обмежений термін дії (три роки, пункт 72) і дорадчий статус, а її висновки про невідповідність кандидатів не є остаточними (пункт 81). Якщо рада не дійде згоди, рішення передається на спільне засідання з Вищою кваліфікаційною комісією суддів (ВККС), де вплив влади може бути сильнішим.
Крім того, закон не передбачає механізмів регулярного моніторингу суддів після призначення, що підвищує ризик корупційних дій, наприклад, хабарництва чи винесення замовних рішень у резонансних справах.
СОАС і СААС розглядатимуть справи, пов’язані з оскарженням рішень ключових державних органів, таких як Кабінет Міністрів, НАЗК, Антимонопольний комітет чи конкурсні комісії антикорупційних структур (частина шоста статті 22 Кодексу адміністративного судочинства). Це робить суди вразливими до політичного тиску, адже їхні рішення можуть впливати на роботу стратегічно важливих інституцій. Наприклад, можливість оскарження рішень щодо керівників НАБУ чи САП (пункти 5–6 статті 22) може бути використана для блокування антикорупційних ініціатив або захисту лояльних до влади осіб.
Усі ці недоліки можуть призвести до того, що спеціалізовані адміністративні суди наслідують найгірші риси ОАСК, тобто стануть інструментом свавілля влади, а не захисту прав громадян. Окрім цього, з огляду на сучасні реалії та надмірну політизованність суспільства, СОАС і СААС можуть також явити собою арену для з’ясування ідеологічних спорів, а також бути використані для розправи над політичними чи ідейними опонентами.
Нові спеціалізовані адмінсуди — це спроба України виправити помилки минулого, пов’язані з корупційним ОАСК, і створити прозору систему адміністративного правосуддя. Реформа підтримується МВФ і ЄС, але її успіх залежить від чесного конкурсу суддів і уникнення політичного впливу. Якщо все вдасться, СОАС і СААС можуть стати прикладом ефективного правосуддя, яке поверне довіру українців до судів.
