Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Категорія справи № 160/27610/21 : Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів.
Надіслано судом: 31.10.2022. Зареєстровано: 01.11.2022. Забезпечено надання загального доступу: 01.11.2022.
Дата набрання законної сили: 31.10.2022
Номер судового провадження: К/990/18907/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ПОСТАНОВА
		ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
		 
		31 жовтня 2022 року 
		м. Київ
		справа №160/27610/21
		адміністративне провадження № К/990/18907/22  
		Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: 
		судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
		суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
		розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року (судді: Лукманова О.М., Божко Л.А., Дурасова Ю.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Дніпровської міської ради про зобов`язання вчинити певні дії,
		УСТАНОВИВ:
		Короткий зміст позовних вимог 
		ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Дніпровської міської ради, в якому просив:
		-          визнати протиправними дії та бездіяльність Дніпровської міської ради, яка полягає у не розгляді його заяви від 15 червня 2021 року № 36/3667;
		-          зобов`язати розглянути заяви позивача від 17 лютого 2021 року № 36/1043 та № 36/1044;
		-          визнати протиправним та скасувати пункт 1.2 проекту рішення Дніпровської міської ради про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на підставі звернень позивача від 17 лютого 2021 року № 36/1043 та № 36/1044, оприлюдненого 11 травня 2021 року.
		Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року позову заяву повернуто позивачу. 
		Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху та зобов`язано надати до суду докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, уточнену апеляційну скаргу викладену українською мовою із зазначенням вимог. Встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту закінчення встановленого в Україні воєнного стану.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року заявнику продовжений строк для усунення недоліків апеляційної скарги, повідомлено, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом надання до суду доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, уточненої апеляційної скарги на українській мові та із зазначенням вимог.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року апеляційну скаргу позивача на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року повернуто апелянту.
		У зв`язку з тим, що заявником апеляційної скарги було отримано копію ухвали від 10 травня 2022 року про продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги 20 травня 2022 року і у встановлений строк станом на 02 червня 2022 року заявником апеляційної скарги не виконано вимоги ухвал суду про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційна скарга була повернута особі, яка її подала.
		Повертаючи апеляційну скаргу апелянта, суд апеляційної інстанції виходив з приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якими передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційних скарг.
		У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду. 
		Позивач стверджує, що на виконання ухвали суду від 24 березня 2022 року було подано заяву, у якій заявлено відвід судді Лукманової О.М., як доказ поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження до заяви було додано копію поштового конверту Дніпропетровського окружного адміністративного суду у цій справі та трекінг відправлень Укрпошти по цьому конверту, а також уточнену апеляційну скаргу.
		Позиція інших учасників справи.
		Відзиву на касаційну скаргу не надходило. 
		Рух касаційної скарги
		За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (судді-доповідача) Загороднюка А.Г., (суддів) Єресько Л.О., Соколова В.М.
		Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року.
		Ухвалою Верховного Суду від 27 жовтня 2022 року призначено справу до розгляду.
		Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
		Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року позову заяву повернуто позивачу. 
		Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху зобов`язано надати до суду докази на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, уточнену апеляційну скаргу викладену українською мовою із зазначенням вимог. 
		Встановлено строк для усунення недоліків апеляційної скарги десять днів з моменту закінчення встановленого в Україні воєнного стану.
		На виконання ухвали про без руху від 24 березня 2022 року позивач зазначив, що строк звернення з апеляційною ним не пропущений, оскільки ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року ним отримано 18 березня 2022 року, а звернувся він з апеляційною скаргою 22 березня 2022 року, тобто у строк, встановлений частиною 1 статті 295 КАС України. Також зазначив, що вимоги про усунення недоліків шляхом викладення апеляційної скарги українською мовою порушують його конституційне право на звернення до суду російською мовою.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2022 року заявнику продовжений строк для усунення недоліків апеляційної скарги, повідомлено, що недоліки апеляційної скарги можуть бути усунуті шляхом надання до суду доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, уточненої апеляційної скарги на українській мові із зазначенням позовних вимог.
		На виконання цієї ухвали від 10 травня 2022 року, позивач звернувся із заявою, в якій зазначив, що вимога викладення апеляційної скарги українською мовою протиправна.
		Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року апеляційну скаргу позивача на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року повернуто апелянту.
		Не погоджуючись з ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року, позивач звернувся з касаційною скаргою.
		Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги
		Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
		Згідно з частиною 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
		Пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
		Відповідно до частини першої статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.
		Згідно з частиною першою статті 15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.
		Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасників судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють ( частина третя статті 15 КАС України).
		За приписами частини четвертої статті 15 КАС України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.
		Згідно з частиною шостою статті 13 Закону України "Про забезпечення функціонування української мови як державної" органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом.
		Отже, учасники судового процесу які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, проте процесуальні документи мають бути подані лише державною мовою.
		Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 07 червня 2019 року у справі №826/10114/17, від 03 вересня 2020 року у справі №826/6286/17, від 29 жовтня 2020 року у справі №815/1958/16 та від 07 грудня 2020 року у справі №138/132/20.
		Вимоги щодо викладення документа процесуального характеру державною (українською) мовою викладені, зокрема, в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року у справі № 11-955зі19 (9901/98/19) та від 12 лютого 2020 року у справі № 9901/12/20 (П/9901/12/20).
		Підстав для відступлення від цих правових висновків - немає.
		Рішенням Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 8-рп/2008 у справі № 1-18/2008 встановлено, що відповідно до статтею 124 Конституції України Конституційний Суд України та суди загальної юрисдикції здійснюють правосуддя, яке стосується конституційного, адміністративного, господарського, кримінального та цивільного судочинства. Ці види судочинства є процесуальними формами правосуддя та охоплюють порядок звернення до суду, процедуру розгляду судом справи та ухвалення судового рішення. Суди реалізують державну мову в процесі судочинства та гарантують право громадян щодо використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, відповідно до Конституції і законів України. Таким чином, Основним Законом України закладено конституційні основи для використання української мови як мови судочинства та одночасно гарантовано рівність прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою.
		Гарантування у судочинстві використання російської та інших мов національних меншин України цілком узгоджується з Європейською хартією регіональних мов або мов меншин, ратифікованою Законом України від 15 травня 2003 року N 802-IV.
		Разом з тим Суд зазначає, що забезпечення рівності прав громадян у судовому процесі за мовною ознакою, гарантування права громадян на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють, не означають абсолютного права сторони (учасника справи) подавати відповідні процесуальні документи мовою, якою вона володіє, якому кореспондує безумовний обов`язок суду приймати такі документи до розгляду. Законом України "Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин" передбачено, що при застосуванні положень Хартії заходи, спрямовані на утвердження української мови як державної, її розвиток і функціонування в усіх сферах суспільного життя на всій території України, не вважаються такими, що перешкоджають чи створюють загрозу збереженню або розвитку мов, на які відповідно до статті 2 цього Закону поширюються положення Хартії.
		Слід зазначити, що у постановах від 19 грудня 2019 року у справі №520/6952/19 та від 14 травня 2020 року у справі №826/7282/17 Верховним Судом висловлено правову позицію щодо викладення відповідної заяви (скарги) державною мовою, тобто українською мовою.
		Крім того, згідно із рішенням Конституційного Суду України від 28 лютого 2018 року року № 2-р/2018 у справі № 1-1/2018 визнано таким, що не відповідає Конституції України та втратив чинність Закон України "Про засади державної мовної політики" від 03 липня 2012 року № 5029-VI зі змінами.
		З огляду на зазначене, апеляційна скарга повинна бути викладена державною (українською) мовою.
		У разі, якщо скаржник не володіє (недостатньо володіє) українською мовою, слід зазначити, що соціально незахищеним верствам населення Законом України "Про безоплатну правову допомогу" гарантовано державою надання відповідних правових послуг за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел. Для реалізації своїх прав особа має звернутися по правову допомогу до відповідного центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги. 
		З урахуванням вказаного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 обґрунтовано залишено без руху та встановлено строк для усунення її недоліку шляхом надання апеляційної скарги, викладеної українською мовою.
		Позивачем, не усунуто недоліки апеляційної скарги та не надано апеляційному суду скарги, викладеною українською мовою.
		З огляду на викладене, Верховний Суд зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для повернення апеляційної скарги позивачу. 
		Разом з цим Верховний Суд вказує на помилковість мотивів ухвали про без руху з посиланням на пропуск позивачем строку звернення до суду, адже як свідчать матеріали справи, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2022 року ним отримано 18 березня 2022 року, а звернувся позивач із апеляційною скаргою 22 березня 2022 року, тобто у строк, встановлений частиною 1 статті 295 КАС України. 
		Проте, оскільки ухвала Третього апеляційного адміністративного суду від 24 березня 2022 року про залишення апеляційної скарги без руху не є предметом касаційного оскарження, Суд, з урахуванням меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, не наділений повноваженнями змінювати мотиви цієї ухвали.
		Висновки за результатами розгляду касаційної скарги 
		Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а касаційну скаргу без задоволення. 
		За змістом частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
		Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
		Судові витрати
		З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
		Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
		ПОСТАНОВИВ:
		Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
		Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 02 червня 2022 року залишити без змін.
		Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. 
		 
		Суддя-доповідач                                                                      А.Г. Загороднюк 
		 
		судді                                                                                           Л.О. Єресько  
		 
		                                                                                          В.М. Соколов

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...