Єдиний державний реєстр судових рішень

Доступ до Реєстру здійснюється в тестовому (обмеженому) режимі. Для запобігання загрозам життю і здоров'ю суддів та учасників судового процесу, а також у разі виявлення ознак кіберзагрози, доступ до Реєстру або окремих рішень у ньому може бути обмежено.

Ласкаво просимо, !

Категорія справи № 210/655/22 : Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Булінг (цькування) учасника освітнього процесу.
Надіслано для оприлюднення: 11.05.2022. Зареєстровано: 11.05.2022. Забезпечено надання загального доступу: 12.05.2022.
Дата набрання законної сили: 22.06.2022
Результат оскарження 22.06.2022 Дніпровський апеляційний суд: залишено рішення без змін
Номер судового провадження: 3/210/503/22

<!DOCTYPE HTML PUBLIC "-//W3C//DTD HTML 4.01 Transitional//DE" "http://www.w3.org/TR/html4/loose.dtd">
<html>
	<head>
		<meta http-equiv="content-type" content="text/html; charset=utf-8" />
		<meta name="generator" content="Rtf2Html Converter" />
		<title>
			Єдиний державний реєстр судових рішень
		</title>
	</head>
	<body>
		 
		ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ 
		ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
		 
		Справа № 210/655/22 
		Провадження № 3/210/503/22 
		 
		П О С Т А Н О В А
		іменем України
		"10" травня 2022 р.                                     
		 
		Суддя Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Вікторович Н.Ю. розглянувши матеріал, які надійшли з Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянку України, працюючої в Криворізькій гімназії №56 на посаді вчителя, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
		 
		у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП, -
		 
		 В С Т А Н О В И В:
		 
		10.02.2022 року до Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області з Відділення поліції №2 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області надійшов протокол серії ВАБ №860936 від 12.02.2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
		 
		Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №860936 від 12.02.2022 року, вчителька Криворізької гімназії №56, розташованої за адресою вул. Соборності, буд.№20 Г в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, громадянка ОСОБА_1 систематично, протягом жовтня 2021 року вчиняла діяння, які полягали у психологічному насильстві, а саме кібербулінгу у відношенні неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що виразилося у нападках (домаганні) багато СМС - повідомлень, телефонних дзвінків, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		 
		За приписами ч.1 ст.173-4 КУпАП відповідальність за булінг (цькування) настає за діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого. 
		 
		Законом України «Про освіту» визначено, що булінг (цькування) - це діяння (дії або бездіяльність) учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого (п. 3-1 ч. 1ст. 3 цього закону), а також зазначені типові ознаки булінгу, а саме, систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін - кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності), а також дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.
		 
		Кібербулінг - це один із різновидів булінгу (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.
		 
		Таким чином, у протоколі про адміністративне правопорушення має бути відображено суть адміністративного правопорушення, яке має включати не лише дані про повідомлення про булінг, але і час, місце здійснення самого булінгу, фактичні дані відносно того, що зазначений факт мав місце, коли, ким та яким чином він був здійснений, оскільки це підлягає доказуванню під час розгляду справи про адміністративне правопорушення.
		 
		Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.
		 
		Так, з аналізу вказаного протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що суть адміністративного правопорушення, викладена в загальних рисах без конкретизації об`єктивних ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП. Проте, встановлення в діях особи - учасника освітнього процесу діяння, яке полягає у психологічному насильстві, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, відповідно до ст.221 КУпАП належить до компетенції районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду (судді). 
		 
		Так, за змістом ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. 
		 
		Згідно вимог ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. 
		 
		Відповідно до вимог ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. 
		 
		Крім того, положеннями ст.251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються окрім протоколу про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, та іншими.
		 
		Відповідно до ст.252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. 
		 
		В судовому засіданні суддею у відповідності з ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП було досліджено обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені в їх сукупності. 
		 
		Особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 при розгляді справи присутньою не була, скористалася правом представництва своїх інтересів у суді зі сторони захисника.
		 
		Захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвокат Дербін Д.О. подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 . Зазначив, що остання свою провину не визнає, у зв`язку із чим просив закрити справу за відсутності складу адміністративного правопорушення.
		 
		Малолітній ОСОБА_2 та його законний представник при розгляді справи також присутніми не були, скористалися правом представництва своїх інтересів у суді зі сторони представника.
		 
		Представник малолітнього ОСОБА_2 та його законного представника, адвокат Радіонова Н.Є. також подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності та відсутності малолітнього ОСОБА_2 та його законного представника, просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
		 
		Відповідно до долученого до матеріалів справи протоколу №3 засідання комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) Криворізької гімназії №56 Криворізької міської ради від 27.01.2022 року, ухвалено рішення, що факт боулінгу відносно здобувача освіти КГ №56 КМР ОСОБА_2 з боку вчителя географії КГ №56 КМР ОСОБА_1 вважати підтвердженням.
		 
		27 січня 2022 року в.о. директора Криворізької гімназії №56 Криворізької міської ради ОСОБА_3 звернулась з заявою вих.№16 від 27.01.2022 року до начальника ВП №2 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області з проханням притягнути педагога до адміністративної відповідальності за булінг (цькування) учасника освітнього процесу, тобто за частиною першою статті 173-4 КУпАП.
		 
		Окрім того, до матеріалів справи долучено скрін-шоти переписки у месенджерах «Telegram», «Vibe» між користувачем ОСОБА_4 та абонентом певного номеру. Ознайомившись з наданою перепискою встановлено, що вона відбувалася в період з жовтня 2021 року по грудень 2021 року між ОСОБА_1 та неповнолітнім ОСОБА_2 . Зміст конкретних фраз, лексики та характеру використання мовних засобів, які ОСОБА_1 застосовує у переписці з неповнолітнім ОСОБА_2 , дає підстави для висновку, що її дії слід кваліфікувати як кібербулінг у формі психологічного насильства, що небезпідставно викликає у неповнолітнього побоювання за свою безпеку і завдає шкоду психічному здоров`ю.
		 
		Верховний Суд у справі №753/10840/19 (постанова КЦС від 13.07.2020р.) підтримав позицію судів попередніх інстанцій, які визнали роздруківки скрін-шотів листування у Viber належним доказом та поклали в обґрунтування своїх рішень.
		 
		Суд, аналізуючи письмові докази, що наявні в матеріалах справи, вважає що вони у повній мірі відповідають фактичним обставинам справи. 
		 
		Поряд з цим, під час судового розгляду, ОСОБА_1 не надала суду жодного доказу на спростування фактичних даних, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та доданих до нього матеріалів. 
		 
		Приймаючи до уваги викладене, суддя робить висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні булінгу (цькування), тобто діяння учасника освітнього процесу, які полягають у психологічному насильстві стосовно малолітньої особи, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному здоров`ю потерпілого, тобто у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		 
		Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків. Усвідомлення означає не лише розуміння фактичних обставин вчиненого діяння, яке стосуються предмета, об`єктивної сторони складу конкретного правопорушення, а й розуміння його суспільної небезпеки. 
		 
		Відповідно до частини 1 статті 19 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (редакція зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 року) (надалі - Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. держави учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань, відсутності піклування чи недбалого і брутального поводження та експлуатації, включаючи сексуальні зловживання, з боку батьків, законних опікунів чи будь якої іншої особи, яка турбується про дитину. 
		 
		Згідно з частинами 3, 4 Конвенції в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів для здійснення прав, визнаних у цій Конвенції. Щодо економічних, соціальних і культурних прав Держави учасниці вживають таких заходів у максимальних рамках наявних у них ресурсів і при необхідності в рамках міжнародного співробітництва. 
		 
		Статтею 2 Конвенції імперативно встановлено, що держави учасниці поважають і забезпечують всі права, передбачені цією Конвенцією, за кожною дитиною, яка перебуває в межах їх юрисдикції, без будь якої дискримінації незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я і народження дитини, її батьків чи законних опікунів або яких небудь інших обставин. 
		 
		Відповідно до ст.10 Закону України «Про охорону дитинства» кожній дитині гарантується право на свободу, особисту недоторканність та захист гідності. Дисципліна і порядок у сім`ї, навчальних та інших дитячих закладах мають забезпечуватися на принципах, що ґрунтуються на взаємоповазі, справедливості і виключають приниження честі та гідності дитини. Статтею 2 вказаного Закону встановлено, що законодавство про охорону дитинства ґрунтується на Конституції України, Конвенції ООН про права дитини, міжнародних договорах, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і складається з цього Закону, а також інших нормативно правових актів, що регулюють суспільні відносини у цій сфері. 
		 
		Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таких, що не залишать місце сумнівів. 
		 
		Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП по справам про адміністративні правопорушення, підвідомчих суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніше як через три місяці з дня його виявлення. 
		 
		Відповідно до ч.6 ст.38 КУпАП у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
		 
		За приписом п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
		 
		Оскільки, адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.173-4 КУпАП, не є триваючим і з дня вчинення адміністративного правопорушення, тобто з жовтня 2021 року, сплинули строки, передбачені ст.38 КУпАП, висновок за матеріалами ЄО №80 від 17.01.2022 року не містить дати його складання, протокол про адміністративне правопорушення складено 01 лютого 2022 року, провадження у справі необхідно закрити. 
		 
		Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення. 
		 
		З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
		 
		Керуючись ст.38, ч.1 ст.173-4, ст.ст.245, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, суддя -
		 
		 П О С Т А Н О В И В:
		 
		ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-4 КУпАП.
		 
		Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-4 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити у зв`язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення. 
		 
		Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу протягом десяти днів з дня винесення постанови. 
		 
		Суддя: Н. Ю. Вікторович

</body>
</html>

Логін:
Для помилки:

Пароль:
Для помилки:

Ваше ім'я:
Для помилки:

Ваш e-mail:
Для помилки:

Повідомлення:
Для помилки:

Введіть в поле результат арифметичного виразу:
Для помилки:

Зачекайте, будь ласка...