ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/1209/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

та представників:

позивача: Загородня Д.М.

відповідача: Поліщук М.В.

третьої особи: Ландишева С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехніка"

на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021

у справі № 910/1209/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехніка"

до Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа",

про поновлення договору оренди земельної ділянки та викладення у редакції позивача

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтертехніка" (далі - ТОВ «Інтертехніка», позивач) звернулося до суду з позовом до Київської міської ради (далі - Міськрада, відповідач) про визнання поновленим на той самий строк та на тих самих умовах договору оренди земельної ділянки від 29.07.2005 шляхом укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди у викладеній позивачем редакції.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.08.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021, у позові відмовлено повністю.

Третя особа - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Срібна Вежа" (далі - ОСББ «Срібна Вежа») подало заяву про ухвалення додаткової постанови щодо покладення на позивача понесених третьою особою судових витрат на правничу допомогу у зв?язку з переглядом рішення судом апеляційної інстанції в сумі 12 000 грн

Додатковою Постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 (колегія суддів: Мальченко А. О. - головуючий, судді: Козир Т. П., Агрикова О.В.) заяву ОСББ «Срібна Вежа» задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «Інтертехніка» на користь ОСББ «Срібна Вежа» 8 000 грн витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги.

Апеляційний суд установив, що правнича допомога надавалась третій особі адвокатом Ландишевою Світланою Миколаївною на підставі договору про надання правової (правничої) допомоги від 05.10.2021 №05/10-2021, за умовами якого:

- факт надання правової допомоги клієнту за договором оформлюється і підтверджується Актом про надання правової (правничої) допомоги, в якому зазначається конкретний перелік дій, здійснених адвокатом, який підписується сторонами (п. 2.3);

- за надання правової допомоги за договором клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у фіксованому розмірі, що становить 12 000 грн. Сума гонорару (винагороди) може змінюватися адвокатом у разі виникнення обставин, які не були відомі на момент укладення договору, таких як: складність справи, витрачений адвокатом час тощо (п.п. 4.1.-4.2);

- перелік та види фактично наданої адвокатом клієнту правової (правничої) допомоги за договором у справі № 910/1209/21 у Північному апеляційному господарському суді зазначаються в Акті про надання правової (правничої) допомоги, який підписується сторонами (п. 4.3);

- клієнт сплачує адвокату гонорар (винагороду) у сумі 12000 грн на підставі рахунку, що надається адвокатом клієнту після підписання сторонами Акту про надання правової (правничої) допомоги за договором (п. 4.4).

У підписаному між ОСББ «Срібна Вежа» та адвокатом Ландишевою С.М. акті про надання правової (правничої) допомоги від 02.12.2021 викладено детальний опис наданих адвокатом послуг, а саме:

- правовий аналіз апеляційної скарги ТОВ «Інтертехніка» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2021 у справі № 910/1209/21;

- правовий аналіз судової практики Верховного Суду у спорах з правовідносинами, подібними до правовідносин у справі № 910/1209/21;

- підготовка (складення) відзиву на апеляційну скаргу ТОВ «Інтертехніка» на рішення Господарського суду м. Києва від 03.08.2021 у справі № 910/1209/21;

- підготовка (складення) пояснень ОСББ «Срібна Вежа» у відповідь на письмові пояснення ТОВ «Інтертехніка» від 26.10.2021 у справі № 910/1209/21;

- представництво інтересів клієнта у справі № 910/1209/21 у Північному апеляційному господарському суді (участь у судовому засіданні 01.12.2021).

На підставі рахунку на оплату №02/12-2021 від 02.12.2021 ОСББ «Срібна Вежа» сплатило на користь адвоката Ландишевої С.М. 12 000 грн згідно з платіжним дорученням №1068 від 02.12.2021.

Дослідивши зміст та вартість заявлених до відшкодування витрат, апеляційний суд частково врахував заперечення позивача та виходячи із критерію дійсності, необхідності, розумності розміру витрат на правову допомогу, враховуючи конкретні обставини справи, її складність, у тому числі час здійснення представництва у суді апеляційної інстанції (одне судове засідання), суд дійшов висновку, що достатніми, об`єктивними і співмірними є витрати у розмірі 8 000 грн.

Не погоджуючись із указаною додатковою постановою, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, прийняти нове рішення про часткове задоволення заяви третьої особи та стягнення з позивача на її користь 3 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Скаржник мотивує подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на таке:

- сума витрат є неспіврозмірною з обсягом виконаних робіт та складністю справи, що було неналежним чином досліджено судом. Так, адвокат Ландишева С.М. подала до суду апеляційної інстанції лише відзив на апеляційну скаргу на чотирьох сторінках та взяла участь в одному судовому засіданні. Такий обсяг робіт є вдвічі меншим порівняно з обсягом, виконаним в суді першої інстанції. З огляду на те, що в суді першої інстанції третя особа отримала відшкодування відповідних витрат в сумі 6 000 грн, співмірним має бути відшкодування витрат в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 000 грн;

- заявлені витрати не відповідають критеріям реальності, розумності, обгрунтованості та співмірності, а також є непропорційними до предмета позову. На врахуванні вказаних критеріїв при розподілі судових витрат наголошував Верховний Суд в постановах від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі №921/2/18, від 11.12.2018 у справі № 910/170/18, від 21.07.2020 у справі № 915/1654/19, від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.02.2022 відкрито провадження за касаційною скаргою з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України та, зокрема надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 11.03.2022.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 16.06.2022 від третьої особи надійшов відзив на касаційну скаргу. Відзив на касаційну скаргу долучається до матеріалів справи, однак не розглядається Верховним Судом з огляду на приписи статті 118, частин 1, 2 статті 119 ГПК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді та пояснення представників сторін, переглянувши в касаційному порядку оскаржувані рішення господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Частиною 1 ст. 300 ГПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

У відповідності до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 19 Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, господарським процесуальним законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами 2 - 4 статті 126 ГПК України передбачено, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц). Вказані висновки щодо критеріїв, які мають бути дотримані при вирішенні питання про відшкодування судових витрат, є усталеними у судовій практиці Верховного Суду та у тому числі були зацитовані і скаржником.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат (постанови Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 909/452/19, 02.11.2020 у справі № 922/3548/19 та 18.11.2020 у справі № 923/1121/17).

У даній справі суд апеляційної інстанції встановив, що: (1) надання адвокатом Ландишевою М.С. правової допомоги третій особі здійснювалось на підставі відповідного договору, який передбачав оплату послуг правничої допомоги у фіксованому розмірі; (2) витрати на правову допомогу були деталізовані адвокатом у акті про надання правової (правничої) допомоги від 02.12.2021 та відповідають погодженим сторонам умовам договору, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону.

Урахувавши обсяг та співмірність заявлених витрат, їх обґрунтованість та розумність, а також заперечення позивача, апеляційний суд дійшов висновку про доцільність зменшення їх розміру до суми 8 000 грн.

Отже, приймаючи рішення про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції, у системному зв`язку із вищенаведеними правовими положеннями, наявними у матеріалах справи доказами, з огляду на фактичні обсяги наданих стороні послуг правничої допомоги, враховуючи принцип диспозитивності та змагальності, з урахуванням критерію розумності розміру таких витрат, наявністю заперечень позивача щодо їх розподілу, при цьому встановивши завищення витрат на правову допомогу, дійшов обґрунтованого висновку, що заявлена сума цих витрат у розмірі 8 000 грн є такою, що підтверджена наданими доказами. Визначена судом сума витрат на адвокатські послуги не виходить за розумні межі визначення гонорару, є співмірною зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами та обсягом наданих адвокатом послуг, значенням справи для сторони.

Верховний Суд у межах наданих процесуальних повноважень не встановив недотримання апеляційним судом порядку розподілу витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням вимог частини 4 статті 126 ГПК України, а також критеріїв, визначених в усталеній судовій практиці Верховного Суду.

При цьому обставини відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є предметом оцінки у кожному конкретному випадку, а сама лише незгода скаржника з наданою судом оцінкою відповідних доказів, які підтверджують факт надання професійної правничої допомоги, а також оцінкою обставин критерію реальності адвокатських витрат, критерію розумності їх розміру тощо на предмет їх відповідності статті 129 ГПК України, не свідчить про незаконність оскаржуваного судового рішення.

У зв`язку з чим Суд відхиляє доводи касаційної скарги як такі, що спрямовані на заперечення встановлених судом апеляційної інстанції обставин справи та переоцінку доказів у ній, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції, який відповідно до частини 2 статті 300 ГПК України не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд також зазначає, що аналіз висновків, зроблених в оскаржуваній додатковій постанові, не свідчить про їх невідповідність висновкам, викладеним Верховним Судом у наведених скаржником справах, оскільки зазначені висновки не є різними за своїм змістом, а зроблені судами з урахуванням інших фактичних обставин, встановлених судами у справі, які формують зміст правовідносин і зумовили прийняття відповідного рішення.

Так, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування певної норми права може бути підставою для перегляду судових рішень відповідно до пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України не в будь-якому випадку, а тоді, коли саме неврахування такого правового висновку щодо застосування конкретної норми права призвело до помилкового висновку, що прямо або опосередковано впливає на ухвалене рішення по суті.

Однак у зазначених скаржником постановах Верховного Суду в співвідношенні з оскаржуваною додатковою постановою не міститься протилежного правового висновку щодо застосування положень статей 126, 129 ГПК України, а лише наголошується на необхідності суду при вирішенні питання виходити з критерію реальності, пропорційності, обґрунтованості та співмірності витрат на професійну правничу допомогу, розумності їх розміру, а також про право суду не присуджувати стороні, на користь якої ухвалене рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу в разі доведення неспівмірності витрат стороною, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

Отже, зазначена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваної додаткової постанови саме з цієї підстави.

Враховуючи викладене та межі перегляду справи в касаційній інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що додаткова постанова апеляційного господарського суду прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права в межах підстав касаційного оскарження, а тому підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертехніка" залишити без задоволення.

Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.12.2021 у справі № 910/1209/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.